Рішення

від 19.09.2018 по справі 379/411/18

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/411/18

2/379/212/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2018 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.

з участю секретаря: Різник Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Проперті до ОСОБА_1, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Мрія про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся 04.04.2018 року до суду з позовом, який в подальшому уточнив, в обґрунтування зазначив, що 16 серпня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі № 73 строком на 10 років, починаючи від дня його реєстрації, на земельну ділянку площею 1,9400 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту серії ЯЖ № 326598 від 08.05.2009 року, кадастровий номер 3224488200:03:007:0110, яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району. Істотні умови договору були сторонами погоджені та угода підписана, договір був зареєстрований Таращанським відділом Київської філії Державного підприємства УДЗК №24 15.05.2008 року. Відповідно, строк оренди земельної ділянки закінчився 15.05.2018 року. Пунктом 8 договору передбачено, що орендар має переважне, першочергове право поновлення його на новий строк. Позивач надіслав лист-повідомлення від 13.04.2018 року та проект додаткової угоди до договору оренди землі № 73 від 16.08.2007 року, який отримано ОСОБА_1 18.04.2018 року. Позивач запропонував значно кращі умови оренди, що підтверджується доданою копією проекту додаткової угоди. ТОВ Агро-Проперті виконувало свої обов'язки орендаря, використовувало земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, сплачувало відповідачу орендну плату. Умови договору позивач виконував належним чином. Проте, між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма Мрія був укладений договір оренди б/н від 13.12.2017, який зареєстрований державним реєстратором Таращанської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_2, номер запису про інше речове право 24240686. Зазначив, що договір оренди б/н від 13.12.2017 укладений з порушенням прав позивача, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі . На підставі наведеного, прохав визнати недійсним договір оренди землі б/н від 13.12.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма Мрія на земельну ділянку площею 1,9400 га, кадастровий номер 3224488200:03:007:0110, зареєстровану державним реєстратором Таращанської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_2, номер запису про інше речове право 24240686; визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № 73 від 16.08.2007 року, укладений між ТОВ Агро-Проперті та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,9400 га, кадастровий номер 3224488200:03:007:0110.

У відповіді на відзив зазначив, що відповідач з метою уникнення наслідків порушення законних прав позивача, зокрема, щодо поновлення договору оренди землі, умисно розірвали договір оренди земельної ділянки від 13.12.2017 року. Земельна ділянка знаходиться у користуванні у позивача, відповідачу СТОВ Агрофірма Мрія не передавалася. П. 40 договору оренди від 16.08.2007 року № 73 передбачає, що у разі закінчення дії даного договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки і термін дії договору продовжується до повного завершення збирання урожаю. Отже, твердження, що позивач втратив право користування спірною земельною ділянкою є неправдивими, оскільки такі права є чинними до закінчення виробничого циклу сільськогосподарських робіт у 2018 році. Вказує на факти, що на думку представника позивача вказують на недобросовісність відповідачі. Так, намір орендодавця самостійно обробляти належну земельну ділянку спростовується угодою про дострокове розірвання договору, в п. 1 якої зазначено про намір власника укласти новий договір оренди, у зв'язку з чим достроково розірваний спірний договір. Лист орендодавця від 14.04.2018 року на адресу позивача не надходив. Однак, 20.04.2018 року позивачем отримано лист орендодавця від 02.04.2018 року, тому позивач вважає, що відповіді на пропозицію укладення нового договору від 13.04.2018 року отримано не було. Прохає вважати лист-повідомлення орендодавця від 03 травня 2018 року неналежним та недопустимим доказом, оскільки в ньому кульковою ручкою закреслено назву місяця травень та зверху написано червень , відсутні ідентифікуючі дані земельної ділянки.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що 16 серпня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі № 73 строком на 10 років, починаючи від дня його реєстрації, на земельну ділянку площею 1,9400 га. Оспорюваний договір оренди від 13.12.2017 року був укладений та зареєстрований в період дії попереднього договору. 13.04.2018 позивач направив орендодавцю лист-повідомлення та проект додаткової угоди до договору оренди землі № 73 від 16.08.2007 року, з пропозицією орендної плати 12 тисяч гривень. 20.04.2018 року позивач отримав лист орендодавця від 02.04.2018 року, а не від 20.04.2018 року. 05.06.2018 отримали лист від 03 травня 2018 року, в якому не було виправлення травень на червень . Лист, датований 14.04.2018 року не отримували. Урожай зібраний у середині липня 2018 року.

Представник відповідачів СТОВ Агрофірма Мрія та ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у відзиві на уточнену позовну заяву зазначив, що дія спірного договору від 13.12.2017 року припинена 12.05.2018 року на підставі угоди про дострокове розірвання договору. Отже, визнати договір оренди землі, який розірвано, недійсним не можливо, оскільки предмет спору відсутній. Орендодавець більш з другими суб'єктами господарювання договорів оренди земельної ділянки не укладав. Орендодавець, отримавши від орендаря лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, 18.04.2018 року надіслав орендарю заперечення щодо умов додаткової угоди та своє рішення про небажання продовжувати договірні відносини. Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої процедури та наявності волевиявлення сторін. Крім того, орендар направляв позивачу лист-повідомлення від 05.06.2018 року про відмову в поновленні договору оренди. На підставі наведеного прохав повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_4 позов не визнав в повному обсязі та зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до СТОВ Мрія як орендодавець земельної ділянки. Вони подивились по електронному реєстру, та побачили, що в ньому не зареєстровано ніким право оренди земельної ділянки ОСОБА_1 Тому 13.12.2017 року був укладений оспорюваний договір із ОСОБА_1 Коли дізналися, що існує подвійна реєстрація права оренди на земельну ділянку, роз'яснили це землевласнику та припинили договірне зобов'язання. 14.04.2018 ОСОБА_1 направила позивачу відповідь на пропозицію щодо укладання додаткової угоди, якраз цю відповідь позивач отримав 20.04.2018 року. А лист-повідомлення орендодавця від 02.04.2018 позивач отримав 06.04.2018 року, а не 20.04.2018 року, про що є документальне підтвердження. Оскільки ОСОБА_1 вважала, що договірні відносини з ТОВ Агро-Проперті у неї завершилися 15.05.2018 року, то 03.06.2018 року вона направила на адресу позивача лист-повідомлення про небажання поновлювати дію договору оренди.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні прохала відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначила, що в 2007 році уклала договір оренди землі із ТОВ Агро-Проперті на 10 років. Вважала, що 15 травня 2018 року закінчується строк договору оренди земельної ділянки. Вона отримувала пропозицію ТОВ Агро-проперті з пропозицію щодо укладання додаткової угоди. Вона два чи три рази направляла листи із відмовою щодо укладання додаткової угоди та прохала не засівати належну їй земельну ділянку. Дати отримання пропозиції та направлення листів не пам'ятає. У грудні 2017 року уклала договір оренди земельної ділянки з СТОВ Мрія , після чого уклали угоду про дострокове розірвання договору із СТОВ Мрія . Не бажає укладати договір оренди із ТОВ Агро-Проперті , оскільки це підприємство неналежним чином виконувало свої обов'язки за договором, в якості орендної плати привозили гниле зерно, кукурудзу негарної якості.

Заслухавши пояснення представника ТОВ Агро-Проперті ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_4, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ № 326598 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,9400 га, кадастровий номер 3224488200:03:007:0005 (а.с.69), яка розташована на території Чернинської сільської ради Таращанського району.

Відповідно до довідки № 61/0/1-17 від 21.12.2017 року кадастровий номер земельної ділянки змінився на 3224488200:03:007:0110.

16.08.2007 між ТОВ Агро-Проперті та ОСОБА_1 був укладений Договір оренди землі № 73 строком на 10 років на земельну ділянку площею 1,9400 га, кадастровий номер 3224488200:03:007:0110 (а.с.6).

Договір був зареєстрований Таращанським відділом Київської філії Державного підприємства УДЗК №24 15.05.2008 року. Відповідно, строк оренди земельної ділянки мав закінчитися 15.05.2018 року.

Пунктом 40 договору оренди земельної ділянки від 16.08.2007 року передбачено, що у разі закінчення дії даного договору до закінчення польових робіт, термін оренди земельної ділянки і термін дії даного договору продовжується до повного завершення збирання урожаю. (а.с. 6).

Відповідно до ч.5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, що визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Отже, сторонами визнається, що польові роботи на вказаній земельній ділянці закінчено в липні 2018 року, таким чином дія договору оренди між ТОВ Агро-Проперті та ОСОБА_1 закінчилася в липні 2018 року.

В період дії зазначеного договору оренди землі від 16.08.2007 року ОСОБА_1 уклала договір оренди щодо зазначеної земельної ділянки від 13.12.2017 року зі СТОВ Агрофірма Мрія , строк дії до 31.12.2027 року. 22.12.2017 року державним реєстратором Таращанської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_2 зареєстроване інше речове право на вказану земельну ділянку, номер запису про інше речове право: 24240686. (а.с. 70).

11.05.2018 року між СТОВ Агрофірма Мрія була укладена угода про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.12.2017 року, зареєстрована 12.05.2018 року. (а.с.53).

13.04.2018 року позивачем направлений ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією поновити договір оренди шляхом підписання додаткової угоди та проект додаткової угоди до договору оренди землі № 73 від 16.08.2007 року. (а.с. 36-39).

18.04.2018 року ОСОБА_1 надіслала позивачу заперечення щодо умов додаткової угоди та своє рішення про небажання продовжувати договірні відносини. (а.с.54).

Позивачем отримано лист 20.04.2018 року.(а.с.55).

05.06.2018 ОСОБА_1 направила позивачу лист-повідомлення про відмову в поновленні договору оренди, який отримано позивачем 05.06.2018 року. (а.с.56, 57).

27.08.2018 року ОСОБА_1 направила на адресу ТОВ Агро-Проперті лист-повідомлення, в якому зазначено, що у п. 40 договору зазначено, що дія його продовжується до повного завершення збирання урожаю. Їй стало відомо, що збирання зернових на її земельній ділянці орендарем завершено. В зв'язку з чим повідомляє, що не бажає поновлювати дію договору і має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд. Прохала утримуватися від вчинення дій, які б перешкоджали їй відразу після закінчення строку дії договору використовувати належну їй земельну ділянку.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони також регулюються актами земельного законодавства, Законом України Про оренду землі .

Зібрані по справі докази безспірно свідчать про факт укладення орендодавцем ОСОБА_1 оспорюваного позивачем договору оренди в період дії раніше укладеного договору оренди.

Однак, відповідно до висновків у справах № 3-1071гс17 від 04.10.2017 року, а також № 918/144/15, 5011-31/17917-2012 Верховний Суд України дійшов висновку про те, що спірний договір оренди на момент звернення до суду з позовом про визнання його недійсним вже було розірвано, а тому визнавати його недійсним на майбутнє немає підстав, оскільки сторони розірвали цей договір і на момент винесення судового рішення він уже не діяв. Отже, визнання договору оренди недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування.

Суд не знаходить підстав для відступлення від зазначених правових висновків, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди б/н від 13.12.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма Мрія задоволенню не підлягають, оскільки на момент винесення судового рішення зазначений договір був розірваний.

Щодо позовних вимог про визнання поновленим договору оренди землі № 73 від 16.08.2007 року суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Верховного Суду України № 6-1634цс17 від 18.10.2017 року, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що орендар СТОВ Агро-Проперті належним чином направив пропозицію про поновлення договору оренди, але оскільки ОСОБА_1 після отримання пропозиції, а також до спливу місячного строку після закінчення дії договору оренди від 16.08.2007 року, звернулася до позивача з листом-повідомленням про відмову у його поновленні, суд приходить до висновку про припинення переважного права позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк. Крім того, позивачем не спростовані доводи відповідача ОСОБА_1 щодо неналежного виконання умов договору оренди.

У статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Згідно з постановою Верховного Суду України № 6-1634цс17 від 18.10.2017 року переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Судом встановлено, що на момент винесення судового рішення зазначена земельна ділянка в оренду землевласником більш не передавалась.

Отже, позовні вимоги про визнання поновленим договору оренди землі № 73 від 16.08.2007 року не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Повне рішення складено 01.10.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:ОСОБА_5