Рішення

від 07.09.2018 по справі 484/2869/18

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/2869/18

Провадження № 2/484/1296/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді- Мельничука О.В.

при секретарі - Голубкової Н.М.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2018 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3, яка проживала в АДРЕСА_1.

Після її смерті залишилася спадщина до складу якої входить: житловий будинок по АДРЕСА_1 (який покійна ОСОБА_3, побудувала на належній їй земельній ділянці) та земельна ділянка (присадибна ділянка) загальною площею 0.1807 га, розташована на території Кінецьпільської сільської Ради Первомайського району, Миколаївської області, належна ОСОБА_3 на підставі державного акту серії НОМЕР_1 від 19.03.1993 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю серії НОМЕР_1, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1.

Єдиним спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 був її чоловік ОСОБА_5, який спадщину після смерті дружини прийняв в порядку ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року. Спадщину після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_5 прийняв, однак належним чином спадкові права не оформив та правовстановлюючі документи на вищезазначене спірне нерухоме майно не одержав, а ІНФОРМАЦІЯ_6 помер. Єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після його смерті являється його онука - ОСОБА_1, яка спадщину прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Першої Первомайської держнотконтори протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Однак видати свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок та спірну земельну ділянку держнотконтора можливості не має, через відсутність правовстановлюючих документів на них.

Позивачка в підготовче засідання та її представник не з'явилися. Представник позивачки надала суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, повністю підтримала позовні вимоги, просила його задовольнити.

Представник відповідача - Кінецьпільська сільська Рада Первомайського району Миколаївської області в підготовче засідання не з'явився, надав суду листа, в яому вказала, що позов визнає та проти його задоволення не заперечує.

За таких обставин справу розглянуто у відсутність сторін.

Дослідивши надані суду письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Ст.200 ч.3 ЦПК України передбачає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.10).

Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок (а.с.17-19) та земельна ділянка (присадибна ділянка) загальною площею 0.1807 га, розташована на території Кінецьпільської сільської Ради Первомайського району, Миколаївської області, що підтверджується державним актом серії НОМЕР_1 від 19.03.1993 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю серії НОМЕР_1, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.20). Згідно копій звітів про грошову оцінку(а.с.26-41, 42-58) вартість житлового будинку 41150 грн., а земельної ділянки 7102 грн.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родичу.

Відповідно до ч. 1 ст.549 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.11).

Відповідно до копії спадкової справи наданої на запит суду Першою Первомайською державною нотаріальною конторою, єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після його смерті являється його онука - ОСОБА_1, яка спадщину прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Першої Первомайської державної нотаріальної контори протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Іншими особами спадщина не прийнята.

Постановами від 30.11.2016 р. та від 03.04.2018 р. Першою Первомайською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.24,25). Із листа Першої Первомайської державної нотаріальної контори від 30.07.2018 р. адресованого суду, видно, що довідкою до Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 19.07.2013 р. підтверджено те, що ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 так як постійно проживав з нею на час відкриття спадщини (а.с.75).

Отже, позивач не має можливості надати нотаріусу правовстановлюючого документу, що перешкоджає здійсненню її спадкових прав.

Право власності на будинок спадкодавцем позивача за життя не було оформлено та не зареєстровано, на час розгляду справи така можливість втрачена, що перешкоджає позивачеві, який є спадкоємцем померлого, оформити свої спадкові права.

Наявність спадкового майна житловий будинок " А-1" - 1950 року побудови; веранда "а" - 1950 року побудови; ганок "Б" - 1950 року побудови; сарай "Б"- 1931 року побудови; сарай "В"- 1931 року побудови; замощення №1-2; ворота №3; криниця №4 - 1931 року побудови підтверджується технічним паспортом ( а. с. 17-19).

До часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від їх державної реєстрації.

Державна реєстрація права власності померлого спадкодавця не можлива, нотаріусом в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно. За таких обставин відсутня можливість оформлення позивачем свого права на спадкове майно в позасудовому порядку.

Таким чином спадкодавець здійснив будівництво на законних підставах, однак належним чином право власності не зареєстрував, згідно з п. 3.1. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Мінрегіону України від 19.03.2013 року №95 (який діяв на час відкриття спадщини), закінчені будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальні (садиби) житлові будинки не підлягають прийняттю в експлуатацію. Документом, який засвідчує відповідність таких об'єктів вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Громадяни, які збудували такі житлові будинки до 05.08.1992 р., могли отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.

Відповідно листа Міністерства юстиції України від 21 травня 2005 року, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Пленум Верховного суду України в п.23 Постанови Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30 травня 2008 року роз'яснив, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п.3.1. роз'яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до роз'яснень ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1 - 3 - 94 Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року №12/5-126, в якому, зокрема, роз'яснюється наступне:

- оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними;

- по об'єктах, що збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття Постанови КМУ від 05.08.1992 року №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається МБТІ.

Беручи до уваги, що вище зазначений будинок був збудований до 05.08.1992 р., тому громадяни, які збудували такі житлові будинки до 05.08.1992 року могли отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності.

Згідно з п. 3.1. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Мінрегіону України від 19.03.2013 року №95 (який діяв на час відкриття спадщини), закінчені будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальні (садиби) житлові будинки не підлягають прийняттю в експлуатацію. Документом, який засвідчує відповідність таких об'єктів вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до технічного паспорта, на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 складається з : житловий будинок " А-1" - 1950 року побудови; веранда "а" - 1950 року побудови; ганок "Б" - 1950 року побудови; сарай "Б"- 1931 року побудови; сарай "В"- 1931 року побудови; замощення №1-2; ворота №3; криниця №4 - 1931 року побудови.

Отже, оскільки, житловий будинок та господарські будівлі і споруди збудовані спадкодавцем ОСОБА_3 до 05.08.1992 р., на відведеній для цього земельній ділянці у відповідності до дозволу органів місцевого самоврядування і набула статусу майна з часу завершення будівництва, так як цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов'язкової реєстрації речових прав на житловий будинок, вона набула права власності на ці споруди.

За правилами статей 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, подав заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтва про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців (статті 1296, 1297 ЦК України).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину спадкоємець може звернутись до суду за правилами позовного провадження (пункт 23 Постанови №7 Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування ).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до вимог ст. 68 Закону України Про нотаріат , видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання документів, що підтверджують право власності спадкодавця на це майно.

У разі, якщо документ, який підтверджує право власності спадкодавця, відсутній і реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, який спадкоємці бажають успадкувати не була проведена, питання належності цього нерухомого майна його попередньому власнику (спадкодавцю) та визнання права власності за наступними його власниками (спадкоємцями) може вирішуватися у судовому порядку. Позивачі мають право звернутися до суду і за умови надання суду усіх необхідних та достатніх доказів, вирішувати питання про визнання за ними права власності в порядку спадкування на вищевказаний будинок з господарськими побудовами.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною 1 ст. 131 ЗК України також передбачена можливість набуття права власності на земельну ділянку на підставі успадкування.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.10, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 Про судову практику у справах про спадкування згідно статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереження її цільове призначення) при підтвердження цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, право власності на спірне нерухоме майно має перейти до позивачки в порядку спадкування за законом після смерті її діда, оскільки право власності його спадкодавця - ОСОБА_3 було зареєстроване відповідно до діючого на той час законодавства.

Ст. 81 ч.1 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного суд знаходить доведеним те, що позивач являється онукою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 і відповідно його спадкоємцем, а тому з врахуванням визнання позову відповідачем, позовні вимоги знаходить доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 82, 263, 265, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,(місце проживання: АДРЕСА_2) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, в порядку спадкуванняпісля смерті діда ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, (місце проживання: АДРЕСА_2) право власності на земельну ділянку площею 60,1807 га, розташовану на території Кінецьпільської сільської ради, Первомайського району, Миколаївської області, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: НОМЕР_2, в порядку спадкування після смерті діда ОСОБА_5 який помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом. Суддя: