Рішення

від 02.10.2018 по справі 754/16142/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2601/18 Справа №754/16142/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

за участі секретаря судового засідання - Табачука Д.О.

за участі представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ ОПТІМА про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що подання даного позову обумовлюється спробою позивача отримати позику у відповідача ТОВ Сіті Оптіма , що надало йому інформацію про себе, як про особу, яка надає безвідсоткові позики у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. На переконання працівників ТОВ Сіті Оптіма , для того щоб отримати позику у розмірі 300 000 грн. позивачу необхідно було укласти з відповідачем договір № 001975 від 25.05.2017 з додатком № 1 до договору, що підтверджує перерахування платежу до Фонду Учасників у розмірі 5 000 грн., додатку № 2, а саме програми Актив Київ ; договір № 001975 щодо надання інформаційно-консультаційних послуг та послуг з пошуку інформації. З урахуванням вигідних умов щодо можливості отримання безвідсоткової позики, Позивач прийняв рішення скористатися послугами відповідача та отримати у позику грошові кошти в сумі 300 000 грн. Згідно договору № 001975 від 25.05.2017, укладеного між позивачем та відповідачем, останній зобов'язується вчинити певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у додатку 1 вказаного договору, на підставі ст. ст. 1046, 1048 ЦК України та на умовах діяльності програми Актив Київ , що є додатком № 2 договору.З метою отримання безвідсоткової позики позивачем на виконання умов укладеного договору було здійснено ряд оплат на рахунок ТОВ Сіті Оптіма :14 848 грн. 50 коп. від 25.05.2017року, 15 148 грн. 50 коп. від 26.05.2017 року; 6 000 грн. від 01.06.2017 року; 6 000 грн. від 20.06.2017 року. Однак, незважаючи на здійснені позивачем платежі, безвідсоткової позики від ТОВ Сіті Оптіма так і не було отримано. З метою усунення порушених прав позивача в позасудовому порядку, на юридичну адресу відповідача була направлена вимога про повернення грошових коштів, проте така вимога залишилася поза увагою відповідача, тому позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 08.12.2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

В судовому засіданні представник позивача просив суд про задоволення вимог позову. Не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення по справі.

Відповідач повідомлявся в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.1 неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено так як зазначив представник позивача у справі, відповідачем у справі ТОВ Сіті Оптіма надало позивачу інформацію про себе, як про особу, яка надає безвідсоткові позики у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. На переконання працівників ТОВ Сіті Оптіма , для того щоб отримати позику у розмірі 300 000 грн. позивачу необхідно було укласти з відповідачем договір № 001975 від 25.05.2017 з додатком № 1 до договору, що підтверджує перерахування платежу до Фонду Учасників у розмірі 5 000 грн., додатку № 2, а саме програми Актив Київ ; договір № 001975 щодо надання інформаційно-консультаційних послуг та послуг з пошуку інформації. З урахуванням вигідних умов щодо можливості отримання безвідсоткової позики, Позивач прийняв рішення скористатися послугами відповідача та отримати у позику грошові кошти в сумі 300 000 грн.

Згідно договору № 001975 від 25.05.2017 (далі - договір), укладеного між позивачем та відповідачем, останній зобов'язується вчинити певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у додатку 1 вказаного договору, на підставі ст. ст. 1046, 1048 ЦК України та на умовах діяльності програми Актив Київ , що є додатком № 2 договору.

З метою отримання безвідсоткової позики позивачем на виконання умов укладеного договору було здійснено ряд оплат на рахунок ТОВ Сіті Оптіма :14 848 грн. 50 коп. від 25.05.2017року, 15 148 грн. 50 коп. від 26.05.2017 року; 6 000 грн. від 01.06.2017 року; 6 000 грн. від 20.06.2017 року. Однак, незважаючи на здійснені позивачем платежі, безвідсоткової позики від ТОВ Сіті Оптіма так і не було отримано.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Додатково на юридичну адресу відповідача було направлено адвокатський запит № 2 з проханням повідомити про відповідальну особу ТОВ Сіті Оптіма , якою було підписано договір № 001975 від 25.05.2017; адвокатський запит № 3 з проханням надати копії всіх документів, що були оформлені за участю (за підписом) позивача ОСОБА_2 з метою отримання позики від ТОВ Сіті Оптіма (код ЄДРПОУ 41103853) за договором №001975 від 25.05.2017; письмово повідомити суму коштів, що була отримана ТОВ Сіті Оптіма (код ЄДРПОУ 41103853) від позивача за договором №001975 від 25.05.2017 або у зв'язку з його підписанням; адвокатський запит № 4 з проханням: надати копії установчих документів (статуту) та інших документів ТОВ Сіті Оптіма (код ЄДРПОУ 41103853), що слугують підставою для здійснення господарської діяльності з видачі позики, зокрема за укладеним з ОСОБА_2 договором №001975 від 25.05.2017 року.

В свою чергу позивач виконував умови, що виставлялися відповідачем для видачі позики, та поніс власні витрати у розмірі 41 296,00 грн.

Згідно відповіді Нацкомфінпослуг від 20.09.2017 № 6968/22-8 на адвокатський запит: Станом на 20.09.2017 інформація про ТОВ СІТІ ОПТІМА (код ЄДРПОУ 41103853) (далі - Товариство) до Державного реєстру фінансових установ не вносилась, статусу фінансової установи не набувало. Крім того, Товариство до реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги не вносились. Довідка про взяття на облік юридичної особи з правом надання послуги з фінансового лізингу Товариству Нацкомфінпослуг не видавалась .

Таким чином, оскільки надання фінансових послуг передбачає обов'язкове ліцензування, відповідач, не маючи відповідної ліцензії, здійснюючи таку діяльність тим самим ввів позивача як споживача в оману при укладенні договору з метою отримання грошових коштів за договором 001975 щодо надання інформаційно-консультаційних послуг та послуг з пошуку інформації.

Інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.05.2012 № 10-729/0/12 визначено, що вирішуючи питання про недійсність договору по адмініструванню фінансових активів для придбання товарів у групах, із підстав невідповідності вимогам Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг суд, досліджуючи подані сторонами докази, повинен перевірити чи підпадає діяльність відповідача під категорію фінансових послуг.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг під поняттям фінансова послуга розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

У відповідності до ст. 4 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансовими вважаються такі послуги:

1)випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2)довірче управління фінансовими активами;

3)діяльність з обміну валют;

4)залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

5)фінансовий лізинг;

6)надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

7)надання гарантій та поручительств;

8)переказ коштів;

9)послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;

10)професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;

11)факторинг;

12) 11- 1 ) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах;

13)управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю ;

14)операції з іпотечними активами з метою емісії іпотечних цінних паперів.

Згідно ст. 6 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.

Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити:

1)назву документа;

2)назву, адресу та реквізити суб'єкта господарювання;

3)прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу;

4)найменування, місцезнаходження юридичної особи;

5)найменування фінансової операції;

6)розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;

7)строк дії договору;

8)порядок зміни і припинення дії договору;

9)права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

9- 1 ) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього

Закону, надана клієнту;

10)інші умови за згодою сторін;

11)підписи сторін.

У подібних категоріях спорів ВСУ у своїй постанові від 06.04.2016 № 6-2531цс15 приходить до висновків:

…У вересні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 18 березня 2014 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю ЕкономКомфорт (далі - ТОВ ЕкономКомфорт ) було укладено договір № 02373, предметом якого є надання відповідачем послуг щодо забезпечення оформлення договору про участь у програмі, надання інформаційних, консультативних, роз'яснювальних та довідкових послуг з питань діяльності та подальшої участі замовника у програмі.

…У справі, яка переглядається, спірні договори укладено 18 березня 2014 року, тобто коли закон передбачив отримання ліцензії для надання послуг з адміністративного фінансування активів для придбання товарів у групах.

Ураховуючи наведене, суди в справі, яка переглядається, установивши, що предметом спірних договорів є послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання цих договорів недійсними з огляду на те, що зазначені послуги вважаються фінансовими і регулюються Законом № 2664-III, а ТОВ ЕкономКомфорт надає їх без отримання відповідної ліцензії… .

Тобто Верховний Суд України розглядаючи аналогічну справу дійшов до висновку, що взаємовідносини які були сформовані між суб'єктом підприємницької діяльності що надає позику та фізичною особою, яка має намір отримати грошові кошти на підставі відповідного договору, носять ознаки фінансової послуги, які підлягають ліцензуванню.

У зв'язку з тим, що відповідач надаючи позику позивачу не мав права здійснювати таку діяльність з огляду на відсутність відповідної ліцензії, позивач маючи усі правові підстави звернувся до суду з вимогою про визнання укладених договорів недійсними та з вимогою про повернення усіх перерахованих коштів.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів виконавець (послуг) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно з ч. 2, п. 3 ч. 3ст. 18 Закону України Про захист споживачів - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 15 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути замінено або визнано недійсним, або договір може бути визнаний недійсним в цілому.

Відповідно до ст. 4 ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів порушуються права позивача, як споживача, а саме, порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач послуг, а тому договір повинен бути визнаний недійсним.

Згідно з ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Таким чином, позивач як споживач не мав спеціальних знань про властивості та характеристики послуг, які надавались відповідачем, також не мав можливості об'єктивно оцінити та осмислити умови даного договору, виявити його недоліки та оцінити всі ризики та збитки, які він отримає в результаті підписання цих угод.

У відповідності до ч.1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.7 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Пункт 4 ст. 12 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до підпунктів 1,2,3 ст. 34 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами:

1)страхової діяльності;

2)діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;

3)надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;

4)діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

Ліцензія, яка надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, не може передаватися третім особам.

Чинне законодавство передбачає, що у разі здійснення правочину юридичною особою без відповідного дозволу, такий правочин може бути визнаний недійсним у судовому порядку.

В судовому засіданні судом також було встановлено, що відповідачем у справі залишилася не виконана у встановлений законом строк вимога позивача від 15.09.2017 року щодо повернення сплачених коштів згідно договору.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа.

Аналіз положень ст. 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, ЦК України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини.

Такої позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 14 листопада 2012 року в справі № 6-122цс12, який наголошує на тому, що боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.

Оскільки договір № 001975 від 25.05.2017 року та договір щодо надання інформаційно-консультаційних послуг та послуг з пошуку інформації не містять строків щодо повернення коштів у разі їх розірвання, а строки визначені в ст. 530 ЦК України для виконання зобов'язань відповідачем щодо перерахунку коштів на користь позивача, є присічними. За таких умов слід дійти висновку про порушення відповідачем вимог закону щодо виконання зобов'язань за пред'явленою вимогою.

Розрахунок суми боргу здійснений позивачем суд вважає правильним та бере його до уваги. Всього сума коштів сплачена позивачем згідно договору становить 41 296.00 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0773629048 від 25.05.2017 р., квитанцією № 009244441 від 26.05.2017 р., квитанцією № б.н від 01.06.2017 р., квитанцією № 007781858171 від 02.06.2017 р.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

За змістом статті 552 ЦК України, частини другої статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання (п. 18 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 №5).

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції за період виниклої заборгованості з 22.09.2017 року по 01.12.2017 року, що виконаний позивачем та складає 41 791.55 грн. суд також вважає правильним та бере його до уваги.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Характер заявлених вимог обґрунтовує при розрахунку керуватися положеннями ст. 625 ЦК України та застосовувати розмір в 3 % річних при визначенні сум грошової відповідальності відповідача.

Розрахунки 3% річних та суми пені, що виконані позивачем суд також вважає виконані правильно і бере їх до уваги. Загальна сума процентів за договором складає 240.99 грн., сума пені за договором складає 2089.69 грн.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11).

З урахуванням вище викладеного можна дійти до висновку, що відповідач укладаючи договір № 001975 від 25.05.2017 року та договору щодо надання інформаційно-консультативних послуг та послуг з пошуку інформації - надавав фінансові послуги.

Системний аналіз норм цивільного кодексу України та ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та ЗУ Про захист прав споживачів дають суду підстави вважати, що відповідач здійснював операції з фінансовими активами не маючи на те відповідної ліцензії, отримував від позивача грошові кошти у вигляді щомісячних та авансових платежів, маючи прибуток від такої діяльності, що підтверджується укладеним договором щодо надання інформаційно-консультативних послуг та послуг з пошуку інформації на суму 15 000 грн. та здійснив нечесну підприємницьку діяльність, що порушило права позивача як споживача послуг.

В зв язку з викладеним вище, суд приходить до висновку, що наявні всі правові підставі які узгоджуються з доданими позивачем доказами та судовою практикою розгляду подібних спорів щодо визнання укладених між відповідачем договорів, недійсними із стягненням усіх перерахованих коштів на користь відповідача з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,76, 81,133, 280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним Договір № 001975 від 25.05.2017 року з додатками № № 1, 2 укладений між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1)та Товариством з обмеженою відповідальністю Сіті Оптіма (код ЄДРПОУ 41103853) (02139, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52).

Визнати недійсним Договір № 001975 від 25.05.2017 року укладений між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сіті Оптіма (код ЄДРПОУ 41103853) (02139, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Оптіма (код ЄДРПОУ 41103853) (02139, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачену ним грошову суму згідно договору № 001975 від 25.05.2017 року та договору №001975 щодо надання інформаційно-консультативних послуг та послуг з пошуку інформації в розмірі 44 122,23 грн. (сорок чотири тисячі сто двадцять дві гривні 23 коп.), з яких:

-основна сума боргу 41 296 грн. (сорок одна тисяча двісті дев'яносто шість гривень 00 копійки);

-пеня - 2089.69 грн. (дві тисячі вісімдесят дев'ять грн. 69 коп.);

-сума 3% річних 240.99 грн. (двісті сорок гривень 99 коп.);

-сума індексу інфляції 495.55 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 55 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Оптіма (код ЄДРПОУ 41103853) (02139, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640.00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: