Ухвала

від 24.09.2018 по справі 760/22125/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/22125/18

Провадження № 1-кс/760/112392018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ТОВ « МБК ІМПЕКС»- адвоката ОСОБА_4 , представника потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Солом`янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого Солом`янського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_7 про арешт майна, з позбавленням права на їх відчуження у кримінальному провадженні № 12018100090006574 від 15.06.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст. 190, ч.4 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Солом`янського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_7 , про арешт майна з позбавленням права на його відчуження.

Клопотання обґрунтував тим, що СВ Солом`янського управління поліції ГУ НП у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018100090006574 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст.358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Солом`янського управління поліції ГУ НП у місті Києві надійшло колективне звернення мешканців будинків № 6 та АДРЕСА_1 , з приводу того, що невстановлені особи 27.02.2018 шляхом надання державному реєстратору КП «Добробут» Литвінівської сільської ради документів, що можуть містити ознаки підроблення, оскільки складені з порушенням ст. ст. 7, 8 ЖК УРСР, без рішення Київської міської ради про виключення з житлового фонду жилих будинків і жилих приміщень, а також їх переведення у нежилі, які згідно інвентаризаційної справи Київського МБТІ проінвентаризовані як гуртожитки та включені до Реєстру житлових будинків, які використовуються під гуртожитки у Солом`янському районі м. Києва, а також без дозволу органів опіки та піклування Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, ввели державного реєстратора в оману, внаслідок чого він в порушення ч. 4 ст. 3 Закону України «про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перевів жилі будинки (гуртожитки) № 6 та АДРЕСА_1 , в нежитлові будівлі, які в подальшому 01.03.2018 та 02.03.2018 шляхом надання невстановленими особами документів, що можуть містити ознаки підроблення, ввели приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_8 в оману, внаслідок чого останній згідно договорів купівлі-продажу 1/2 частини будівлі за адресою: м. київ, вул. М. Грінченка, будинок № 6 та № 8, перереєстрував їх за ТОВ «МБК ІМПЕКС» код ЄДРПОУ 41959811.

Вказав, що під час розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначені будівлі у зв`язку з існуванням реальної загрози його знищення чи проведення інших операцій, можливості з боку ТОВ «МБК ІМПЕКС» та інших невстановлених слідством осіб ухилитися від відшкодування спричиненої їх протиправними діями матеріальної шкоди (збитків) шляхом його пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, що не дозволить провести необхідні слідчі дії щодо вказаного майна, що, у свою чергу, не дозволить встановити всі обставини вчинення кримінального правопорушення та притягнення до відповідальності винних осіб, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представники потерпілих клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Представника власника майна ТОВ «МБК ІМПЕКС» - адвокат ОСОБА_4 проти заявленого клопотання заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, виходячи з обставин, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено,що СВСолом`янськогоуправління поліціїГУ НПу містіКиєві проводитьсядосудове розслідуваннякримінального провадження,внесеного доЄРДР за № 12018100090006574 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст.358 КК України.

В ході досудового розслідування слідчим постановою від 27.08.2018 майно, яке належить на праві приватної власності ТОВ «МБК ІМПЕКС» код ЄДРПОУ 41959811, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 407 кв. м, МЗК площею 83,9 кв. м, розташована за адресою м. Київ, вул. Грінченка, будинок 6, зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна: нежитловою будівлею, А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486867280000), а також на нежитлова будівля, загальною площею 1592 кв. м, МЗК площею 335,7 кв. м, розташована за адресою м. Київ, вул. М. Грінченка, будинок 8, зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна: нежитловою будівлею, А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14869099980000), визнано речовими доказами.

Вказані будівлі належать на праві приватної власності ТОВ «МБК ІМПЕКС» код ЄДРПОУ 41959811 на підставі договорів купівлі-продажу від 01.03.2018 та 02.03.2018, посвідчених приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 .

Разом з тим з наявних в матеріалах клопотання листів КМДА № 055-8920 від 10.07.2018, Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації № 108-10179 від 27.06.2018, Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації № 108-11201 від 27.06.2018 будівлі № 6 та № 8 на вул. М. Грінченка у м. Києві внесені до реєстру будівель, які використовуються під гуртожитки у Солом`янському районі, дозвіл на їх переведення до нежитлового фонду не надавався, та останні увійшли до статутного капіталу ВАТ «Бавовнянка».

Згідно ч. 1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як убачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст.170КПК України передбачено, що метою забезпечення арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема конфіскації майна як виду покарання (ч. 2 ст. 170 КПК України). В даному випадку кримінальну відповідальність за злочин за ч. 4 ст. 190 КК України, передбачено у виді позбавлення волі на строк на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Як встановлено слідчим суддею, підстави вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст.358 КК України, наявні. Слідчий суддя вважає, що в наявності сукупність підстав та розумних підозр вважати, що зазначене вище майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження. А завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Таким чином, внесене слідчим клопотання є достатньо обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 171 КПК України. З доводів, викладених ним у клопотанні та в суді, вбачається, що арешт є необхідним для забезпечення конфіскації майна як виду покарання у даному кримінальному провадженні, оскільки наявні ризики його відчуження. Підстави для відмови у задоволені клопотання в частині накладення арешту, передбачені ч. 1 ст.173 КПК України, відсутні. Слідчий суддядійшов висновкупро наявністьдостатніх підставдля накладенняарешту навищевказане майно,до прийняттяпроцесуального рішенняу вказаномукримінальному провадженні Тому, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню. У даному випадку арешт є співрозмірним з потребами кримінального провадження.

Разом з тим, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи як позбавлення права на відчуження майна, а також за допомогою останнього не може бути виконане завдання задля виконання якого слідчий звертається із клопотанням. При цьому, знову-таки, слід враховувати те, що арешт сам по собі є позбавленням права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Тому, клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке належить на праві приватної власності в ТОВ «МБК ІМПЕКС» код ЄДРПОУ 41959811, а саме на: нежитлову будівлю, загальною площею 407 кв.м.,МЗК площею 83,9 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_2 , зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна: нежитловою будівлею, А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486867280000), а також на нежитлову будівлю, загальною площею 1592 кв.м.,МЗК площею 335,7 кв.м., розташовану за адресою м. Київ, вул. М. Грінченка, будинок 8, зі складовою частиною об`єкта нерухомого майна: нежитловою будівлею, А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 14869099980000).

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1