Ухвала

від 25.09.2018 по справі 761/35990/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35990/18

Провадження № 1-кс/761/24457/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві

клопотання слідчого відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101100000009 від 10 січня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20вересня 2018року слідчий відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101100000009 від 10 січня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна, а саме нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_5 , із забороною будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, яким право користування цим майном передано за правочином чи в інший передбачений законом спосіб, розпоряджатися нежитловим приміщення АДРЕСА_1 , (площею 65,2 кв.м.).

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження за №42018101100000009 від 10 січня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що право власності на нежитлові приміщення, належні територіальній громаді м. Києва (об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 ) протиправно зареєстровано за фізичною особою та в подальшому неодноразово відчужено на користь третіх осіб.

В ході вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що Державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_6 23.04.2016 здійснила реєстрацію нежитлового приміщення під № 26, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 65,2 кв.м. в державному реєстрі прав на нерухоме майно під номером 911346380000.

30.08.2016 приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_7 на підставі договору купівлі продажу номер: 1283 від 30.04.2016 зареєструвала право власності на нежитлове приміщення під № 26, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 65,2 кв.м. за гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

05 жовтня 2017 року приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_10 на підставі договору купівлі продажу номер: 1957 від 05.10.2017 зареєструвала право власності на нежитлове приміщення під АДРЕСА_1 , загальною площею 65,2 кв.м. за гр. ОСОБА_5 .

22 травня 2018 року до відділу з питань майна комунальної власності Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації скеровано запит про отримання інформації чи перебуває у комунальній власності приміщення АДРЕСА_1 , якщо не перебуває то чи перебувало раніше, якщо дане приміщення раніше перебувало у комунальній власності то прошу надати копії документів на підставі яких приміщення було виведено з комунальної власності, інформацію до кого, та на якій праві власності, перейшло.

Відповідно до відповіді з відділу з питань майна комунальної власності Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації скеровано запит про отримання інформації встановлено, що останні не можуть ідентифікувати приміщення № 26.

До приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_10 скеровано запит про надання копії документів на підставі яких відбувся правочин з реєстрації права власності нежитлового приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 .

В ході вивчення копій документів, які отриманні на відповідний запит від приватного нотаріуса Київського нотаріального округу ОСОБА_10 встановлено, що ТОВ «Рейт Супер Естейт», код ЄДРПОУ-40769610, невстановленим способом набуло право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , яке в подальшому було внесено до статутного капіталу вказаного Товариства.

05 жовтня 2018 року ТОВ «Рейт Супер Естейт» на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення продали нежитлове приміщення АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , але фактично купівлю приміщення здійснював учасник ТОВ «Рейт Супер Естейт», який діяв на підставі довіреності від 20 листопада 2009 року наданої йому ОСОБА_5 , яка його уповноважила правом здійснювати від її імені дії з придбання та розпорядження її майном.

Приміщення АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5 , що підтверджує інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

В той же час матеріали кримінального провадження містять достатньо доказів які вказують, що вищевказане приміщення є предметом злочину.

Постановою слідчого ВП №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 від 18 вересня 2018 року приміщення АДРЕСА_1 , було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №42018101100000009 від 10 січня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

З метою всебічного, об`єктивного та неупередженого розслідування кримінального провадження та встановлення істини у справі, зважаючи на те, що приміщення АДРЕСА_1 єпредметом кримінальногоправопорушення,а такожречовим доказому кримінальномупровадженні,з метоюзапобігання злочиннимпосяганням навказаний об`єктнерухомого майнапід часпроведення розслідування,виникла необхідністьу накладенніарешту нанерухоме майно,а саме: приміщення АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_5 .

Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив його задовольнити.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене та розгляд справи без повідомлення власника майна є необхідним, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд вищевказаного клопотання без повідомлення про його розгляд власника майна.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення слідчого, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки, як встановлено з матеріалів клопотання та пояснень слідчого, що приміщення № 26 по вул. Рейтарська, 17 у м. Києві, є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також з метою запобігання злочинним посяганням на вказаний об`єкт нерухомого майна під час проведення розслідування, забезпечення його збереження та недопущення подальшого відчуження.

Крім того, слідчим доведено існування реальних ризиків передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_11 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101100000009 від 10 січня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_5 .

Заборонити будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, яким право користування цим майном передано за правочином чи в інший передбачений законом спосіб, розпоряджатися нежитловим приміщення АДРЕСА_1 , (площею 65,2 кв.м.).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1