Рішення

від 25.09.2018 по справі 0440/5085/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року Справа № 0440/5085/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ :

06.07.2018 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням зміни позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0502515-1315-0417 від 03.04.2018 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 37 620,80 грн. за 2017 рік (винесена Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області);

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 73245-17/17 від 16 липня 2018 року, винесену Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про встановлення податкового боргу в сумі 37 620,80 грн. за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 73245-17/17 про опис майна у податкову заставу, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

У обґрунтування позову зазначено, що 29.05.2018 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення № 0502515-1315-0417 від 03.04.2018 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 37 620,80 грн. за 2017 рік та 05.08.2018 року позивачем отримано податкову вимогу № 73245-17/17 від 16.07.2018 року про встановлення податкового боргу в сумі 37 620,80 грн. за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та рішення № 73254-17/17 про опис майна у податкову заставу, які позивач вважає неправомірними, такими, що винесені без врахування фактичних обставин справи та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач вважає, що будинок на який податковим органом нараховано суму податкового зобов'язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 37 620,80 грн. за 2017 рік не є об'єктом оподаткування у розумінні п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується з нарахуванням Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості , оскільки вважає, що зазначені розрахунки податковим органом проведені відповідно п. п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України без врахування положень п. п. 266.1.2 п.266.1 ст.266, п. п. 266.8.1 п.266.8 ст.266, оскільки 28.12.2017 року 1/3 та 1/3 частини будинку, на який нараховано оскаржуваний податок, були відчужені позивачем за договором дарування.

Застосування податковим органом при нарахуванні Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості ставок та пільг з податку за 2017 рік встановлені Рішенням Новотаромської сільської ради Дніпровьского району Дніпропетровської області 11 сесії 7 скликання Про місцеві податки та збори на території Новотаромської сільської ради Дніпровського району № 101-11-7 від 27.01.2017 року вважає протиправним, оскільки зазначене рішення прийнято з порушенням ст.12 Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Зазначеною ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача.

15.08.2018 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якій не погодився з позовними вимогами та просив суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити посилаючись на наступне.

Об'єктами оподаткування Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості згідно ст.266 Податкового кодексу України є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, тому податковим органом правомірно нараховано зазначений податок на будинок позивача.

Оскільки податок на майно віднесено до місцевих податків та зборів, які встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, відповідач вважає обґрунтованим застосування податковим органом, при нарахуванні Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості , відповідного рішення Новотаромської сільської ради Дніпровьского району Дніпропетровської області 11 сесії 7 скликання Про місцеві податки та збори на території Новотаромської сільської ради Дніпровського району № 101-11-7 від 27.01.2017 року.

20.08.2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій посилається на необґрунтованість пояснень відповідача. Позивачем зазначено, що відповідач на підтвердження наявності підстав для нарахування податку не надав до суду ОСОБА_1 (довідку) з Реєстру прав власності на нерухоме майно, станом на день складення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про те, що будинок перебував у власності ОСОБА_2, оскільки дані відомості про зміну власника будинку були внесені до державного реєстру 28.12.2017 року.

Позивач вважає, що посилання відповідача на відсутність в комісії інженерно-технічних працівників не заслуговують на увагу суду та не можуть бути підставою для невизнання акту комісії про непридатність до проживання будинку, оскільки під час винесення висновку члени комісії аналізували та приймали до уваги легітимний звіт незалежного експерта ПП Науково-виробниче підприємство Дніпропетровський науково-дослідний інститут будівельного виробництва про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженергих мереж будинку, відповідно до якого всі технічні характеристики будівлі були досліджені та проаналізовані сертифікованим експертом. Позивач також зазначив, що всі юридично значимі дії (заява про обстеження, акт обстеження, звіт незалежного експерта) щодо визнання будинку непридатним до проживання провадилися в період базового податкового (звітного) періоду, тобто в 2017 році.

Відносно розрахунку податку, позивач вважає, за умови переходу права власності на об'єкт житлової нерухомості податок обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, або його частину, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

21.08.2018 року представником відповідача подано до суду заперечення в якому зауважує, що відповідачем підтверджено інформацію про право власності довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру праввласності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформована на 14.08.2018 року за № 134333147, яка була додана до відзиву на позовну заяву.

27.08.2018 року позивачем подано до суду пояснення до заперечення в якому посилається на те, що всі співвласники будинку будуть мати пільгу на сплату податку в грудні 2017 року, і не будуть зобов'язані сплачувати податок, оскільки частки їх менші ніж 120 кв.м. Вважає, що нарахована сума податку буде значно нижчою, аніж та, яка зазначена в податковому повідомленні-рішенні.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником будинку за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, сщ. Новотаромське, вул. Молодіжна б.10, який належить їй на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності ССА № 474368 від 10.07.2003 року, виданого Орджонікідзовською сільською радою. (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14.08.2018 року).

16.09.2016 року Рішенням Орджонікідзевської сільської ради Дніпровьского району Дніпропетровської області 8 сесії 7 скликання Про перейменування органу місцевого самоврядування та посадових осіб № 64-8-7 року перейменовано орган місцевого самоврядування Орджонікідзівську сільську раду Дніпропетровського рійону Дніпропетровської областіі (код ЄДРПОУ 20253246), на орган місцевого самоврядування Новотаромська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області.

Рішенням Новотаромської сільської ради Дніпровьского району Дніпропетровської області 11 сесії 7 скликання Про місцеві податки та збори на території Новотаромської сільської ради Дніпровського району № 101-11-7 від 27.01.2017 року встановлено з 01.01.2017 року на території Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області місцеві податки та збори, зокрема і на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Зазначеним рішенням встановлено пільги зі сплати податку відповідно якого, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

ОСОБА_3 Звіту Приватного підприємства Науково виробниче підприємство Дніпропетровський НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта (житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, сщ. Новотаромське, вул. Молодіжна б.10) від 14.12.2017 року за результатами проведеного технічного обстеження об'єкта встановлено незадовільний технічний стан та порушення вимог відповідності до державних будівельних норм правил і стандартів що до індивідуальних житлових будинків. Обстежувана будівля не придана для надійної та безпечної експлуатації як житлова.

Розпорядженням Голови виконкому Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 18.12.2017 року створено комісію для обстеження житлово- побутових умов будинку № 10 по вул. Молодіжній в Новотаморське Дніпровського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_3 до Акту обстеження житлово-побутових умов та технічного стану будинку № 10 по вул. Молодіжній в с. Новотаромське (Орджонікідзе) Дніпровського району, Дніпропетровської області від 19.12.2017 року комісією зроблено висновок, відповідно якого обстежувальна будівля не придатна для надійної та безпечної експлуатації власником як житлова.

ОСОБА_3 до Договору дарування частки житлового будинку від 27.12.2017 року ОСОБА_2 подарувала у спільну часткову власність, у рівних частинах по 1/3 частці, 2/3 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, сщ. Новотаромське, вул. Молодіжна б.10.

ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.12.2017 року, ОСОБА_4 є власником 1/3 частини будинку який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, сщ. Новотаромське, вул. Молодіжна б.10.

Рішенням виконкому Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 30.01.2018 року № 03/1 у зв'язку із невідповідністю санітарним і технічним вимогам та незадовільним технічним станом визнано непридатним для проживання ІНФОРМАЦІЯ_1.

Податковим повідомленням-рішенням від 03.04.2018 року № 0502515-1315-0417 ОСОБА_2 Іванівні ГУ ДФС у Дніпропетровській області нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою яка є власником об'єктів житлової нерухомості нараховано податкове зобов'язання за 2017 рік в розмірі 37 620,80 грн.

Листом за вх. 06.07.2018 року ОСОБА_2 повідомила ГУ ДФС у Дніпропетровській області про те, що нею 06.07.2018 року подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2018 року № 0502515-1315-0417.

У зв'язку з виникненням грошового зобов'язання, позивачу податковим органом було виставлено податкову вимогу форми Ф від 16.07.2018 року № 73245-17/17 про наявність, станом на 15.07.2018 року, податкового боргу, який становить 37 620,80 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

16.07.2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 винесено рішення № 73245-17/17 про опис майна у податкову заставу майна ОСОБА_2

ОСОБА_3 Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14.08.2018 року, ОСОБА_2 є власником 1/1 частини будинку який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, сщ. Новотаромське, вул. Молодіжна б.10.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 8.1. ст.8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До місцевих податків належать: податок на майно та єдиний податок (ст. 10 Податкового кодексу України).

Статтею 265 Податкового кодексу України визначено, що податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

ОСОБА_3 до пп. 266.1.1. п. 266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Пунктом б пп. 266.1.2. п. п. 266.1 ст.266 ПК України встановлено, що: а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Згідно з пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Таким чином, відповідач дійшов до вірного висновку, що житловий будинок, який знаходиться у власності позивача та двох інших осіб є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а позивач - платником такого податку.

ОСОБА_3 до пп. 266.8.1. п. 266.8. ст. 266 ПК України у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Зміна права власності позивача на житловий будинок загальною площею 514,40 кв. м. було зареєстровано 28.12.2017 року

В силу положень п.4 ст. 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Таким чином, позивач зобов'язаний сплатити податок за період з 01.01.2017 року (включно) по 30.11.2017 року (включно).

Отже, відповідач не вірно врахував період володіння позивачем майном в цілях обчислення його податкового зобов'язання (12 місяців):25 000 грн./12хКміс), де Кміс- кількість місяців володіння житловим будинком. Оскільки Позивач з початку 2017 року був власником майна 1/1 частини та з 28.12.2018 року лише 1/3 частини, оподаткованого об'єкта, і відповідно зазначених норм до початку грудня 2017 року (місяця в якому змінилась частка власності) має сплачувати повністю податок за об'єкт та з грудня відповідно частці права власності (1/3 частки).

З 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податквового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 р., згідно з яким внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Зокрема, розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.

Таким чином, відповідачем вірно визначено базу оподаткування в цілях обчислення податкового зобов'язання позивача - 514,4 кв.м. (загальна площа житлового будинку позивача):

Згідно з пп. 266.5.1 п. 266.5 ст.266 Кодексу ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

В силу положень пп. 266.4.2. п. 266.4. ст. 266 Податкового кодексу України встановлення пільг з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб також належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За змістом пп. 266.4.1. п. 266.4. ст. 266 ПК України пільгою з податку на нерухоме майно є, зокрема, право на зменшення бази оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що застосовується один раз за кожний базовий податковий період.

Статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Статтею 12 Податкового кодексу України визначені, зокрема, повноваження сільських, селищних, міських рад щодо справляння податків та зборів. Так, сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 Податкового кодексу України).

Таким чином, встановлення податку та пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Новотаромської сільської ради Дніпровського району має Новотаромська сільська рада.

Рішення Новотаромської сільської ради Дніпровьского району Дніпропетровської області 11 сесії 7 скликання Про місцеві податки та збори на території Новотаромської сільської ради Дніпровського району № 101-11-7 від 27.01.2017 року встановлено з 01.01.2017 року на території Новотаромської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області місцеві податки та збори, зокрема і на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є чинним

Таким чином, встановлені Новотаромської сільської ради Дніпровьского району Дніпропетровської області від № 101-11-7 від 27.01.2017 року вимоги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки можуть застосовуватись в цілях обчислення податкового зобов'язання позивача.

Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З наведеного вбачається, що норма розрізняє період опубліковування рішення ради (це період, який передує плановому), плановий період (у якому планується встановити місцевий податок) і наступний (тобто період, який є наступним за плановим). Кожен з цих періодів має самостійне правове значення. При цьому такі періоди не можуть співпадати в часі. Зокрема, не може бути плановим період, у якому було прийнято та опубліковано відповідне рішення ради. Плановим у будь-якому разі може бути лише той період, який є наступним після періоду опублікування рішення ради.

Отже, в разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про запровадження місцевого податку у період з 01.01.2017 р. до 15.07.2017, положення такого рішення набирають чинності не раніше 01.01.2018 і регулюють питання сплати податку з 2018 року.

Виходячи із викладеного, для обчислення податкового зобов'язання позивача за звітний 2017 рік слід враховувати вимоги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, встановлені рішенням Новотаромської сільської ради від 2016 року.

Отже, відповідач неправильно застосував в цілях обчислення податкового зобов'язання позивача ставку податку.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0502515-1315-0417 від 03.04.2018 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 37 620,80 грн. за 2017 рік.

Оскільки податкова вимога № 73245-17/17 від 16 липня 2018 року про встановлення податкового боргу в сумі 37 620,80 грн. за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виставлена податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення визнаного судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню, суд вважає можливим задовольнити вимогу позивача щодо визнання її протиправною та скасування.

П. 89.1. ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З наведеного вбачається, що право податкової застави при у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом при наявності податкового боргу.

Оскільки судом встановлено неправильне нарахування контролюючим органом податкового боргу, рішення № 73245-17/17 про опис майна у податкову заставу, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на підставі податкового повідомлення-рішення визнаного судом протиправним підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

ОСОБА_3 до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_3 до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ОСОБА_2 при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1 409,60 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1104740416.1 від 13.08.2018 року.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1 409,60 грн. підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 1 409,60 грн. підлягає стягненню з ГУ ДФС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 52063) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0502515-1315-0417 від 03.04.2018 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 37 620,80 грн. за 2017 рік .

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 73245-17/17 від 16 липня 2018 року, винесену Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про встановлення податкового боргу в сумі 37 620,80 грн. за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

Визнати протиправним та скасувати рішення № 73245-17/17 про опис майна у податкову заставу, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі 1 409,60 грн.

ОСОБА_3 до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя ОСОБА_1