РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2018 року Справа № 804/4425/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/4425/18 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_2П." про стягнення адміністративно - господарських санкцій,-
ВСТАНОВИВ :
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_2П." (далі- С(Ф)Г "ОСОБА_2П.", підприємство, відповідач), у якому позивач просить суд стягнути з С(Ф)Г "ОСОБА_2П." на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 52 988, 28 грн.
Справі за вищезазначеним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 804/4425/18.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/4425/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.
Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №804/4425/18 у спрощеному провадженні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання положень Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» , С(Ф)Г "ОСОБА_2П." при середньообліковій чисельності штатних працівників - 29 осіб, повинно було створити 1 робоче місце, на яке працевлаштувати особу з інвалідністю. Натомість, відповідач не виконав зазначений норматив, чим порушив вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» , а тому зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 52 988, 28 грн., виходячи з розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника. Позивач зауважує, що відповідач у добровільному порядку вищезазначену суму санкцій не сплачує, у зв'язку з чим Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду із даним позовом.
Позиція С(Ф)Г "ОСОБА_2П." відображена у відзиві на позов та полягає у безпідставності заявлених позивачем вимог. Так, відповідач зазначає, що підприємством вживались передбачені чинним законодавством заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів, оскільки відповідачем створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та щомісячно протягом 2017 року направлялись до центру зайнятості Звітності Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за формою 3-ПН, однак, не з вини відповідача наявні вакансії залишилися незайнятими, у зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно Положенню про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженому наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 21.05.2011 року № 81, відділення Фонду здійснює, зокрема, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відділення Фонду є юридичною особою, може бути позивачем і відповідачем у судах різних інстанцій.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що С(Ф)Г "ОСОБА_2П." перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.
Підприємство подало до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (форма №10-ПІ), у якому відображено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2017 році становила 29 осіб (рядок 01 звіту), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить - 0 осіб (рядок 02 звіту). При цьому, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті19 Закону №875-ХІІ, повинна складати - 1 особа (рядок 03 звіту), фонд оплати праці штатних працівників відповідача у 2017 році становив 1536, 66 тис. грн. (рядок 04 звіту).
У зв'язку із відсутністю працевлаштованих осіб з інвалідністю у кількості - 1 особа, позивач склав розрахунок адміністративно-господарських санкцій із середньої річної заробітної плати штатного працівника - 52 988, 28 грн., перераховано коштів адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця для осіб з інвалідністю - 0,00 грн., у зв'язку з чим Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Частинами 1-3 статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують айману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні передбачено, що Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
З аналізу зазначених норм вбачається, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено такі обов'язки: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
При цьому, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати осіб з інвалідністю на створені робочі місця.
Як вбачається із матеріалів справи, С(Ф)Г "ОСОБА_2П." подавало щомісячні звіти за формою 3-ПН за вакантними посадами у період з січня по грудень 2017 року до Криворізького міськрайонного центру зайнятості, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних звітів.
Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, внаслідок застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 цієї статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.
Отже, за умови виконання підприємством обов'язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, своєчасного інформування центру зайнятості про наявність вакантних посад, а також за відсутності даних про відмову особі з інвалідністю у прийнятті на роботу, правові підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені відсутні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України - належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на те, що відповідачем були виконані вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , що підтверджено належними доказами під час судового розгляду справи, правові підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій у суду відсутні.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постановах від 02.04.2013 у справі № 21-95а13 та від 26.06.2012 у справі № 21-105а12.
За викладених обставин, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_2П." адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році - задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 143, 241-246, 250, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 49101, м.Дніпро, вул. Святослава Хороброго, 11; код ЄДРПОУ 25005978) до Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_2П." (зазначене позивачем у позовній заяві місцезнаходження: 53021, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Тернівка; код ЄДРПОУ 21925452) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити повністю.
Копію рішення суду направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2018 |
Оприлюднено | 04.10.2018 |
Номер документу | 76873160 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Барановський Роман Анатолійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Барановський Роман Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні