Рішення

від 21.09.2018 по справі 1440/1703/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 р. № 1440/1703/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагаря В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП", АДРЕСА_1, 55200

до відповідача:Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 ДФС України, Львівська пл., 8, м. Київ, 04053

про:визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" (надалі - позивач, ТОВ "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП") звернулось до суду з адміністратвиним позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач 1, Южноукраїнська ОДПІ) про

визнання протиправними дії Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 30.11.2017 р. №1409003 про визнання електронних документів;

зобов'язання Южноукраїнську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" з податку на додану вартість за березень, квітень 2018 р. з додатками №2 та №5, днем їх фактичного подання - 19.04.2018 р. та 10.05.2018 р.;

зобов'язання Южноукраїнську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №101 від 16.04.2018 р., №102 від 18.04.2018 р., №103 від 20.04.2018 р., №104 від 23.04.2018 р., №105 від 25.04.2018 р. днем їх фактичного подання - 08.05.2018 р.

Ухвалою від 26.07.2018 р. суд відкрив провадження у справі № 1440/1703/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

05.09.2018 року суд ухвалою залучив Державну фіскальну службу України (відповідач 2, ДФС України) до участі у справі № 1440/1703/18 в якості другого відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" та Южноукраїнською ОДПІ було укладено Договір про визнання електронних документів № 1409003 від 30.11.2017 року. Однак в період з квітня 2018 року по день звернення до суду, всі податкові документи, які надсилалися позивачем в електронному вигляді на реєстрацію на підставі вказаного Договору поверталися з відмовою у реєстрації з підстав, що "податкова звітність подана всупереч діючого законодавства".

Відповідач 1 заперечив проти адміністративного позову з підстав, що викладені у наданому суду відзиву, і наполягав на тому, що за результатами здійсненних заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, місцезнаходження позивача за зареєстрованою адресою, оперативним управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області не встановлено. Також вказав, що дію Договору про визнання електронних документів призупинено, оскільки позивач задіяний у схемі формування сумнівного податкового кредиту шляхом заміни товарних позицій, а тому просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідач 2 відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" зареєстроване як юридична особа 07.12.2010 року за № 15241020000000870 та з 09.12.2010 року перебуває на обліку в органах ДФС як платник податків.

Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами (КВЕД 46.90).

Судом встановлено, що 30.11.2017 р. між Южноукраїнською ОДПІ та ТОВ "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" укладено Договір Про визнання електронних документів № 1409003. Таким чином, орган ДФС взяв на себе зобов'язання забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків ТОВ "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

08.05.2018 року о 08.03.55 годин позивач засобами електронного зв'язку направив до ДФС України податкову накладну від 16.04.2018 року №101.Також, 08.05.2018 року (згідно квитанції № 1) позивач засобами електронного зв'язку направив до ДФС України податкову накладну №102 від 18.04.2018, податкову накладну №103 від 20.04.2018 року, податкову накладну №104 від 23.04.2018 року, податкову накладну №105 від 25.04.2018 року, а відповідач 2 їх не прийняв.

Крім того, відповідачем 1 не було прийнято податкові декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2018 року.

Підстави заборони прийому звітності по електронній пошті позивачу невідомі, і про причини такої заборони його повідомлено не було, що і стало підставою для звернення позивача з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України "Про подання електронної податкової звітності" від 10.04.2008 р. № 233 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за № 320/15011 (надалі - Інструкція № 233), Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 р. № 851-IV, "Про електронний цифровий підпис", а також Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 46-51, 201 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника податку скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, подавати контролюючому органу податкову звітність у вигляді податкових декларацій або розрахунків та кореспондуюче йому право платника подавати таку звітність засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

За правилами статті 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Центром сертифікації ключів ТОВ "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" сформовані та видані чинні сертифікати відкритого ключа ЕЦП, своє місце реєстрації ТОВ "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" не змінювало.

Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України "Про подання електронної податкової звітності" від 10.04.2008 № 233 визначено загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді. У додатку 1 до Інструкції №233 міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно до вимог пункту 4 розділу 6 примірного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів органом ДПС в односторонньому порядку є ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; зміна ним місця реєстрації.

При цьому, судом також враховано те, що позивач, 19.04.2018 року надсилав до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2018 року, яка була доставлена 19.04.2018 року до органу ДФС, але не була прийнята через помилку: "Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електроннного документообігу (арк. справи 15). Позивач, 10.05.2018 року надсилав до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2018 року, яка була доставлена 10.05.2018 року до органу ДФС, але не була прийнята через помилку: "Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електроннного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору" (арк. справи 19).

Також, 08.05.2018 року ТОВ "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" надіслав до відповідача податкову накладну від 16.04.2018 року №101, від 18.04.2018 року № 102, від 20.04.2018 року № 103, від 23.04.2018 року № 104, від 25.04.2018 року № 105, які були доставлені 08.05.2018 року до органу ДФС, але не були прийняті через помилку: "Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електроннного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору" (арк. справи 20-24).

Як свідчать матеріали справи, заяву про приєднання від 12.02.2018 року № 1 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року № 1409003, позивач направив відповідачу 2, яка була доставлена 15.02.2018 року до органу ДФС та прийнята ним (арк. справи 11).

Таким чином, позивач виконав всі умови Договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року, але через бездіяльність відповідачів, умови договору були невиконані, а права позивача були порушені.

Договір про визнання електронної звітності є адміністративним договором у розумінні п. 16 ч.1 ст. 4 КАС України.

Адміністративний договір є договором в загальному розумінні, а тому на порядок укладання та розірвання такого договору розповсюджується дія норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в тому числі щодо підстав його розірвання.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається з письмового відзиву Южноукраїнської ОДПІ дію договору від 30.11.2017 року № 1409003 призупинено з тих підстав, що ТОВ "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" шляхом підміни товарних позицій формує сумнівний податковий кредит, а саме згідно даних ЄРПН за квітень 2017 року встановлено, що податковий кредит ТОВ "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" сформовано за рахунок придбання м'яса свинини живою вагою та пів. тушках на загальну суму ПДВ 1616,6 тис. грн. При цьому податкові накладні зареєстровані на продаж м'яса яловичини на суму 1182,9 тис. грн.

Окрім того, відповідач 1 посилається на лист ОУ ГУ ДФС у Миколаївській облатсі від 13.05.17 №746/14-29-21-11 про те, що позивач за податковою адресою не знаходиться.

Також, 28.02.2018 Южноукраїнською ОДПІ було отримано лист Головного управління ДФС у Миколаївській області від 27.02.2018 №1285/7/14-2-07-03-09 Про надання інформації щодо кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення згідно з ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України стосовно ТОВ "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП".

Суд вважає за необхідне зазначити, що жодним пунктом Інструкції № 233 не передбачено зупинення дії договору про визнання електронних документів.

Розділом І Інструкції № 233 визначено, що подання податкових документів в електронному вигляді це подання податкових документів до органів ДФС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Виключні підставами для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку визначені у пункті 4 розділу 6 додатку 1 до Інструкції.

Вказаним пунктом визначено, що контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадках ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованого або в разі зміни платником місця реєстрації.

Суд зазначає, що податковому органу надано право на розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку з виключних підстав. При цьому, до таких підстав не відноситься наявність досудового розслідування по кримінальному провадженню. Крім того, податковим органом не доведено, що позивачем було змінено місцезнаходження позивача. Лист податкового органу щодо невстановлення місцезнаходження підприємства не є належним доказом на підтвердження зміни місцезнаходження платника податків. Відомостей про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про зміну місцезнаходження позивача, податковим органом надано не було.

Місцезнаходженням позивача є АДРЕСА_1, про що свідчать витяги з ЄДРЮОФОП. Крім того, надіслані на вказану адресу ухвали суду та повістки позивачем отримані.

З огляду на викладене, суд не може погодитися з позицією відповідача щодо не підтвердження місцезнаходження позивача.

За приписами п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

З чого випливає, що законодавство не вимагає цілодобової присутності директора та працівників за юридичною адресою підприємства. А тому випадкова відсутність будь-кого з працівників підприємства саме в час виходу на місце податківців, не може бути розцінена як відсутність юридичної особи за своїм місцезнаходженням.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" (АДРЕСА_1, 55200, ідентифікаційний код 37113881) до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, ідентифікаційний код 39555695) Державної фіскальної служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору від 30.11.2017 р. №1409003 про визнання електронних документів.

3. Зобов'язати ДФС України прийняти та зареєструвати звітну податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" з податку на додану вартість за березень, квітень 2018 р. з додатками № 2 та № 5, днем їх фактичного подання - 19.04.2018 р. та 10.05.2018 р.

4. Зобов'язати ДФС України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №101 від 16.04.2018 р., №102 від 18.04.2018 р., №103 від 20.04.2018 р., №104 від 23.04.2018 р., №105 від 25.04.2018 р. днем їх фактичного подання - 08.05.2018 р.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, ідентифікаційний код 39555695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія ЄВРО-ГРУП" (АДРЕСА_1, 55200, ідентифікаційний код 37113881 судові витрати в розмірі 1762 грн.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія" ЄВРО-ГРУП" (АДРЕСА_1, 55200, ідентифікаційний код 37113881) судові витрати в розмірі 3524 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар