Рішення

від 28.09.2018 по справі 2240/2848/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2240/2848/18

РІШЕННЯ

іменем України

28 вересня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову від 21.03.2018 року № П-20586/0-2968/0/95-18 ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач зазначив, що є членом фермерського господарства "Демковецьке". 15.05.2017 загальними зборами ФГ "Демковецьке" прийнято рішення про розпаювання земельних ділянок площею 25,47 га рівними частками між вищевказаними членами господарства у рівних частках, розташованих за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Позивач вказав, що звертався із заявою від 19.05.2017 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з метою отримання у власність земельної ділянки, відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності загальною площею 2,5605 га за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства, без зміни її цільового призначення, яка перебувала в оренді члена ФГ "Демковецьке". Позивач стверджує, що до заяви було додано перелік необхідних документів і матеріалів, визначених законодавством.

За результатом поданого ним клопотання (заяви), листом в.о. начальника ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №11-12282/0-95644/6-17 від 12.07.2017 йому відмовлено у наданні такого дозволу з підстав не надходження до відповідача документації із землеустрою. Вказано, що питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації може бути розглянуто відповідачем лише після погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.

Позивач вказує, що отримавши лист від 12.07.2017 надав відповідачу виготовлену технічну документацію із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки з матеріалами про зміну площі.

Наказом відповідача №22-15406-05 від 28.07.2017 затверджено вищевказану документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 8,0153 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0002, в результаті поділу якої утворено три земельні ділянки з кадастровими номерами: 6824283200:004:0011 площею 2,7751 га; 6824283200:05:004:0012 площею 2,5605 га; 6824283200:05:004:0013 площею 2,6796 га;

ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №П-20586/0-11949/6-17 від 17.08.2017 йому відмовлено у задоволенні заяви та наданні дозволу на виготовлення технічної документації.

Вказану відмову позивачем було оскаржено в судовому порядку. Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.03.2018 (справа № 822/3656/17), яка набрала законної сили 10.04.2018 року, адміністративний позов ОСОБА_3 (31127, Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с.Хутори, вул.Жовтнева, 14, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, м.Хмельницький, вул.Інститутська, 4/1, ідентифікаційний код - 39767479) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Вирішено визнати протиправною відмову від 17.08.2017 №П-20586/0-11949/6-17 ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 08.08.2017 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

21.03.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом № П-20586/0/-2968/0/95-18 повторно відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області.

На думку позивача, відмова ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є протиправною, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому звернувся із вказаним позовом до суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.08.2018 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив викладені в позовній заяві обставини, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вказана земельна ділянка не відноситься до земель фермерського господарства. Вказує, що до ОСОБА_4 управління звернувся ОСОБА_5 з клопотанням про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6824283200:05:004:0002. Ніяких відомостей стосовно цілі поділу даної земельної ділянки, до ОСОБА_4 управління не надавалося. Тому, наказом ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22- 1244-СГ від 24.01.2017 року, ОСОБА_5 надано згоду на поділ земельної ділянки площею 8.0153 га (кадастровий номер 6824283200:05:004:0002). Після чого. гр. ОСОБА_5 не було внесено зміни до Договору, оскільки в результаті поділу земельної ділянки 28.07.2017 року з кадастровим номером 6824283200:05:004:0002 площею 8,0153 га та утворенням 3 земельних ділянок (6824283200:05:004:0011 - площею 2,7751 га, 6824283200:05:004:0012 - площею 2,5605 га, 6824283200:05:004:0013 - площею 2,6796 га) змінилися істотні умови вищевказаного договору оренди земельних ділянок. Зазначає, що станом на момент звернення позивача до ОСОБА_4 управління у гр. ОСОБА_5 не могла перебувати в оренді земельна ділянка площею 2,5605 га з кадастровим номером 6824283200:05:004:0012, оскільки після поділу земельної ділянки, не було внесено зміни до Договору та не було змінено його істотні умови. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є членом фермерського господарства "Демковецьке" разом з ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, Коцюба Р,М., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

Позивач звернувся із заявою від 19.05.2017 з доданими до неї документами до відповідача з метою отримання у власність земельної ділянки, відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності загальною площею 2,5605 га за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства, без зміни її цільового призначення, яка перебувала в оренді члена ФГ "Демковецьке".

За результатом поданої ним заяви, листом в.о. начальника ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.07.2017 позивачу відмовлено у наданні дозволу з підстав не надходження до відповідача документації із землеустрою. Вказано, що питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації може бути розглянуто відповідачем лише після погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок у встановленому законодавством порядку.

При цьому, наказом ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-1244СГ від 24.01.2017 ОСОБА_5, як члену ФГ "Демковецьке" надано дозвіл на поділ земельної ділянки площею 8,0153 га (кадастровий номер 6824283200:05:004:0002) на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району, що перебувала в оренді на підставі договору оренди від 03.10.2007.

ОСОБА_5 12.07.2017 надав ОСОБА_4 управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області виготовлену технічну документацію із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки з матеріалами про зміну площі.

Наказом ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-15406-05 від 28.07.2017 затверджено вищевказану документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 8,0153 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0001, в результаті поділу якої утворено три земельні ділянки з кадастровими номерами: 6824283200:004:0011 площею 2,7751 га; 6824283200:05:004:0012 площею 2,5605 га; 6824283200:05:004:0013 площею 2,6796 га.

Позивач 08.08.2017 повторно звернувся до відповідача з аналогічною заявою.

Однак, відповідач листом №П-20586/0-11949/6-17 від 17.08.2017 позивачу відмовлено у задоволенні заяви та наданні дозволу на виготовлення технічної документації.

Вказану відмову позивачем було оскаржено в судовому порядку. Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.03.2018 (справа № 822/3656/17), яка набрала законної сили 10.04.2018 року, адміністративний позов ОСОБА_3 (31127, Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с.Хутори, вул.Жовтнева, 14, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (29016, м.Хмельницький, вул.Інститутська, 4/1, ідентифікаційний код - 39767479) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Вирішено визнати протиправною відмову від 17.08.2017 №П-20586/0-11949/6-17 ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 08.08.2017 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

21.03.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом № П-20586/0/-2968/0/95-18 повторно відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,5605 га за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Також зазначено, що з поданих ОСОБА_3 документів встановлено, що земельна ділянка, яку він має намір отримати перебувала у користуванні гр. ОСОБА_5 згідно договору оренди до 03.10.2007 року. Враховуючи, що земельна ділянка не перебувала та не перебуває у оренді (користуванні) ФГ "Демковецьке", оскільки гр.ОСОБА_5 не є засновником фермерського господарства, та не був власником земельної ділянки.

Також в листі зазначено, що оскільки земельна ділянка не перебувала у користуванні ОСОБА_3, а тому відсутні підстави задоволити клопотання позивача.

Позивач, розцінюючи вищезазначений лист ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області як відмову в задоволенні його заяви, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Згідно з ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 31 ЗК України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно з ч. 1 ст. 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Частиною 1 та 2 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_10 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_10 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_10 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, 21.03.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом № П-20586/0/-2968/0/95-18 повторно відмовило позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,5605 га за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Також зазначено, що з поданих ОСОБА_3 документів встановлено, що земельна ділянка, яку він має намір отримати перебувала у користуванні гр. ОСОБА_5 згідно договору оренди до 03.10.2007 року. Враховуючи, що земельна ділянка не перебувала та не перебуває у оренді (користуванні) ФГ "Демковецьке", оскільки гр.ОСОБА_5 не є засновником фермерського господарства, та не був власником земельної ділянки. Також в листі зазначено, що оскільки земельна ділянка не перебувала у користуванні ОСОБА_3, а тому відсутні підстави задоволити клопотання позивача.

Суд заважує, що позивач є членом фермерського господарства "Демковецьке" разом з ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, Коцюба Р,М., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. Наказом ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-1244СТ від 24.01.2017 ОСОБА_5, як засновнику ФГ "Демковецьке" надано дозвіл на поділ земельної ділянки площею 8,0153 га (кадастровий номер 6824283200:05:004:0002) на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району, що перебувала в оренді на підставі договору оренди від 03.10.2007.

ОСОБА_5 12.07.2017 надав ОСОБА_4 управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області виготовлену технічну документацію із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки з матеріалами про зміну площі.

Наказом ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-15406-05 від 28.07.2017 затверджено вищевказану документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 8,0153 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0002, в результаті поділу якої утворено три земельні ділянки з кадастровими номерами: 6824283200:004:0011 площею 2,7751 га; 6824283200:05:004:0012 площею 2,5605 га; 6824283200:05:004:0013 площею 2,6796 га.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, позивач подав 08.08.2017 року, у період дії договору оренди земельних ділянок від 3 жовтня 2007 року (строк дії до 17 серпня 2017 року).

Вказане у листі від 21.03.2018 року № П-20586/0/-2968/0/95-18 обгрунтування відповідача при наданні відмов позивачу в надані дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, на думку суду, не відповідають вимогам закону, яким передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також, в даному випадку, відповідачем вказані вимоги законодавства не дотримані, оскільки чіткої відповіді на подані позивачем заяви, де конкретно ставилось питання про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області, позивачу не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивача згідно з вимогами статті 118 ЗК України.

У рішенні від 20.10.2011 року у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Lelas v. Croatia").

З урахуванням частини 7 статті 118 Земельного кодексу України за наявності відповідних підстав, відповідач як орган державної влади приймає рішення про відмову щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Таке рішення відповідач не приймав.

Тому, відмовивши позивачу щодо надання дозволу без прийняття відповідного наказу відповідач порушив порядок надання таких дозволів, визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

У частині 7 статті 118 Земельного кодексу України наведено два варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою: 1) надати дозвіл; 2) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.

Правовий статус ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Хмельницькій області визначений Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 (далі - Положення № 333).

За змістом пункту 8 Положення № 333 Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Згідно з пунктом 10 Положенням № 333 начальник ОСОБА_4 управління підписує накази ОСОБА_4 управління.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, тому такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Відсутність належним чином оформленого наказу ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Хмельницькій області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що цей орган не прийняв жодного рішення з тих, які він повинен ухвалити за законом.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 820/4436/17 (К/9901/47011/18).

В рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі, суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною відмову від 21.03.2018 року ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні ОСОБА_3 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області.

Водночас надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов'язання ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 ОСОБА_10 Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція з урахуванням висновків Верховного Суду України наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2016 року у справі К/800/32729/15.

З огляду на наявність у суду права за умови задоволення вимог адміністративного позову прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчити певні дії, а також враховуючи протиправність дій суб'єкта владних повноважень - ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області, неодноразові звернення позивача до відповідача з одного і того ж питання щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Хмельницької області, та безпідставні відмови в його наданні, суд приходить до висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушених прав, у зв'язку з чим вказана вимога також підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення та встановити строк для виконання рішення, суд зазначає.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається з вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

Виходячи з обставин цієї справи, суд приходить до висновку про безпідставність даної вимоги позивача, оскільки позивачем не наведено аргументованих доводів, а судом під час розгляду справи не встановлено доказів, що свідчили б про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вимог даної статті, відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

З врахуванням ч.1 ст.139 КАС України, яка передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, з відповідача слід стягнути сплачений судовий збір на користь позивача в сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21.03.2018 року № П - 20586/0-2968/0/95 - 18, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,5605 га із кадастровим номером 6824283200:05:004:0012 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Присудити на користь ОСОБА_3 судові витрати (судовий збір) в сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03 жовтня 2018 року

Позивач:ОСОБА_3 (вул. Жовтнева, 14, с.Хутори, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 31127 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя ОСОБА_11