Ухвала

від 02.10.2018 по справі 902/492/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

02 жовтня 2018 р. Справа № 902/492/17

Господарський суд Вінницької області в складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В. , розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою : Споживчого товариства "Гарант" (код 32263196; вул. Леніна, 8, смт. Літин, Вінницька область, 22300)

про банкрутство

за участю :

ліквідатор СТ "Гарант" ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за заявою боржника - Споживчого товариства "Гарант" про банкрутство.

Постановою суду від 22.06.2017 року у даній справі визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком дванадцять місяців та призначено ліквідатором СТ "Гарант" ОСОБА_1.

В подальшому, ухвалою суду від 13.09.2018 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора у даній справі до 02.10.2018 року; призначено справу до розгляду на 02.10.2018 року.

27.09.2018 року до суду від ліквідатора ОСОБА_1 надійшло клопотання № 7-Б/С від 27.09.2018 року про надання згоди на реалізацію майна, що є предметом іпотеки.

Ухвалою суду від 28.09.2018 року зазначене вище клопотання призначеного до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2018 року.

На визначену дату в судове засідання з'явився ліквідатор боржника ОСОБА_1.

В ході розгляду справи, ліквідатор боржника підтримав клопотання про надання згоди на реалізацію майна.

Суд, розглянувши вказане клопотання, заслухавши ліквідатора боржника, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та клопотання № 7-Б/С від 27.09.2018 року, ухвалою суду від 11.09.2018 року визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "УкрСиббанк", що забезпечені заставою до Споживчого товариства "Гарант" за кредитним договором № 11067414000 від 01.11.2006 року та за кредитним договором №11254030000 від 20.11.2007 року в загальному розмірі 7 769 442,57 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів у справі № 902/492/17.

Предметом забезпечення у відповідності до договору іпотеки б/н від 20.11.2007 року, є будівля Кафе "Олень" загальною площею 513,7 кв.м. за адресою - Вінницька обл., Літинський район, с/р Громадська, Автодорога Стрий-Тернопіль-Кропивницький- Знам'янка(через Вінницю) 342 км + 980м., будинок б/н.

Ліквідатором окремо до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство Споживчого товариства "Гарант" (код ЄДРПОУ 32263196) внесено майно, яке є предметом забезпечення у відповідності до договору іпотеки б/н від 20.11.2007 року, а саме "Будівля Кафе "Олень".

Тобто, станом на 11.09.2018 року всі заявлені вимоги ПАТ "Укрсиббанк" до Споживчого товариства "Гарант" розглянуті судом та задоволені в повному обсязі та сформовано остаточний реєстр вимог кредиторів, який дає можливість визначити вартість ЦМК у даній справі.

Крім того, ліквідатор неодноразово звертався до забезпеченого кредитора ПАТ "Укрсиббанк" із заявами про надання згоди на реалізацію майна, що підтверджується заявами № 1-б/м від 17.04.2018 року та № 2-б/м 11.09.2018 року із описами вкладення, однак станом на 27.09.2018 року відповіді від банку не отримано, погодження на реалізацію майна не надано.

Також, ліквідатором проведено роботу щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та проведено державну реєстрацію права власності на будівлі кафе "Олень" в ДРРПНМ та зроблено технічну документацію на об'єкти нерухомого майна будівлі кафе "Олень".

За наведених обставин, ліквідатор боржника просить суд надати ліквідатору СТ "Гарант" згоду на реалізацію майна, що є предметом забезпечення у відповідності до договору іпотеки б/н від 20.11.2007 року, будівлі Кафе "Олень" загальною площею 513,7 кв.м. за адресою - Вінницька обл., Літинський район, с/р Громадська, Автодорога Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка (через Вінницю) 342 км + 980м., будинок б/н.

Вказані у клопотанні обставини, підтверджуються наданими письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Як встановлено судом, ухвалою суду від 11.09.2018 року у даній справі визнано грошові вимоги Акціонерного товариства "УкрСиббанк", що забезпечені заставою до Споживчого товариства "Гарант" за кредитним договором № 11067414000 від 01.11.2006 року та за кредитним договором № 11254030000 від 20.11.2007 року в загальному розмірі 7 769 442,57 грн. та включено до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1, п. 14 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження : продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Отже, перед початком здійснення продажу заставного майна банкрута, ліквідатор боржника має отримати відповідну згоду забезпеченого кредитора або ж суду.

На виконання вказаної вище норми Закону, ліквідатор СТ "Гарант" звертався до забезпеченого кредитора ПАТ "Укрсиббанк" із заявами про надання згоди на реалізацію майна, яке є предметом забезпечення згідно договору іпотеки б/н від 20.11.2007 року, а саме "Будівля Кафе "Олень", що підтверджується відповідними заяви № 1-б/м від 17.04.2018 року та № 2-б/м 11.09.2018 року із описами вкладення, однак відповіді від банку не отримано та погодження на реалізацію майна не надано.

Відтак, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі клопотання ліквідатора СТ "Гарант" ОСОБА_1 № 7-Б/С від 27.09.2018 року про надання згоди на реалізацію майна, що є предметом іпотеки.

Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 41, 42, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 2, 3, 12 (ч. 6), 18, 232, 234, 235 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити клопотання ліквідатора СТ "Гарант" ОСОБА_1 № 7-Б/С від 27.09.2018 року про надання згоди на реалізацію майна, що є предметом іпотеки у справі № 902/492/17.

2. Надати ліквідатору СТ "Гарант" згоду на реалізацію майна, що є предметом забезпечення у відповідності до договору іпотеки б/н від 20.11.2007 року, будівлі Кафе "Олень" загальною площею 513,7 кв.м. за адресою - Вінницька обл., Літинський район, с/р Громадська, Автодорога Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка (через Вінницю) 342 км + 980 м., будинок б/н по справі № 902/492/17, в порядку передбаченому Розділом IV (ст. ст. 49-76 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

3. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом.

Згідно ч.1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 7 прим.:

1 - до справи;

2 - Споживче товариство "Гарант" (вул. Леніна, 8, смт. Літин, Вінницька область, 22300);

3 - ліквідатор ОСОБА_1 (вул. Соборна, 25, м. Вінниця, 21050);

4, 5 - ПАТ "УкрСиббанк" (вул. Подільська, 21, м. Хмельницький, 29000; вул. Андріївська, 2/12, м.Київ, 04070);

6 - ОСОБА_2 (с. Уланів, Хмільницький район, Вінницька область, 22032);

7 - ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 21000).