Рішення

від 02.10.2018 по справі 905/1077/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.10.2018 р. Справа № 905/1077/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг України , м. Київ

до відповідача 1: Спільного українсько-британського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Ріво-Моторс , м. Маріуполь Донецької області

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Тріол - Авто , м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості в сумі 625 704,29 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 25.04.2018р.

від відповідача 1 : не з`явився

від відповідача 2 : не з`явився

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 30.07.2018р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 09.09.2018 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг України , м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Спільного українсько-британського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Ріво-Моторс , м. Маріуполь Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю Тріол - Авто , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 625 704,29 грн., з яких 510 681,22 грн. - сума основного боргу, 6 685,04 грн. - пеня, 20 188,67 грн. - 3% річних та 88 149,36 грн. - інфляційні витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 грошових зобов'язань за договором оперативного лізингу (найму) №241000 від 24.09.2012р. та неналежне виконання відповідачем 2 умов поруки зазначеного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 510 681,22 грн. та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 526, 530, 546, 553, 554, 610, 611, 612, 623, 625, 759, 762, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 20, 42, 236-238 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1077/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 11.06.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1077/18.

30 липня 2018 року через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача наді йшли письмові пояснення, в яких останній зазначив, що строк пред'явлення вимоги відповідачу 2 - 16.06.2018р., оскільки строк виконання зобов'язань за спірним договором є 15.12.2017р., таким чином вимога до відповідачів пред'явлена 05.06.2018р., що підтверджується описом до цінного листа від 05.06.2018р., тобто в межах строку, встановленого ч.4 ст. 554 Цивільного кодексу Країни.

У підготовчому судовому засіданні 06.09.2018р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1077/18 до розгляду по суті на 02.10.2018 р.

Представник позивача у судовому засіданні 02.10.2018р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомлених відповідачів і ненадання ними витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останніми у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна (далі - Наймодавець) та Спільним українсько-британського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Ріво-Моторс (далі - Наймач) укладено договір оперативного лізингу (найму) №241000 (далі - Контракт), за приписами п.3.1.,3.2. якого об'єктом найму за Контрактом є транспортний засіб, визначений у контракті (надалі - Автомобіль) та належний на праві власності Наймодавцю. Наймодавець передає Автомобіль у користування Наймачеві, а Наймач зобов'язується прийняти та користуватися Автомобілем, сплачувати Наймодавцю встановлені Контрактом Орендні платежі та повернути Автомобіль Наймодавцю відповідно до умов Контракту.

Наймодавець зберігатиме за собою право власності на Автомобіль, в той час як Наймач матиме право на користування Автомобілем впродовж усього строку дії Контракту (окрім випадків, коли Наймодавець матиме право розірвати Контракт та вимагати повернення Автомобіля, як зазначено в контракті) (п.4.1. Контракту).

Згідно з п. 5.1. Контракту сторони оформляють передачу Автомобіля Наймачеві та повернення Автомобіля Наймодавцю шляхом підписання ОСОБА_1 приймання - передачі.

Наймодавець забезпечує передачу Автомобіля Наймачеві лише після сплати останнім у повному обсязі на користь Наймодавця, зокрема, орендного платежу за перший період найму та адміністративного платежу (п. 5.2. Контракту).

Відповідно до п. 6.1. Контракту за користування Автомобілем Наймач зобов'язується щомісяця виплачувати Наймодавцю Орендні платежі, розмірі яких визначено у Контракті. Наймач також сплатить Наймодавцю Адміністративний платіж, та всі інші платежі як це передбачено Контрактом, не пізніше ніж протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту відправлення Наймодавцем відповідного рахунка, якщо інше не зазначено в Контракті.

Умовами п.6.5. Контракту визначено, що Наймач зобов'язується щомісячно сплачувати Орендні платежі на рахунок, зазначений Наймодавцем у Контракті, не пізніше 15-го (п'ятнадцятого) календарного дня поточного місяця. У разі неотримання рахунка до 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця, за який повинен бути сплачений Орендний платіж, Наймач зобов'язаний сплатити відповідний платіж у розмірі, встановленому у Контракті, до 15 (п'ятнадцятого) числа цього місяця (якщо інший строк, що підлягає застосуванню, не встановлено у Контракті), а після отримання рахунка - доплатити відповідну різницю між сплаченою сумою та сумою, визначеною у рахунку.

За приписами п.8.2. Контракту у випадку прострочення сплати Орендного платежу та/або будь-якого іншого платежу за Контрактом, до Наймача застосовуються, зокрема, пеня у розмірі 10% річних від вчасно несплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати Орендного платежу та/або будь-якого іншого платежу.

Строк оперативного лізингу (найму) визначається у Контракті (п.12.1. Контракту).

Відповідно до п.1 Умов поруки за Контрактом, Поручитель несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов'язань Наймача на підставі або у зв'язку з Контрактом або будь - якою його невід'ємною частиною.

Зобов'язання Поручителя включають, окрім іншого, Орендні платежі, штрафні санкції та відшкодування збитків, що підлягають сплаті Наймачем у відповідності до положень контракту (п.2 Умов поруки).

Згідно з п.3 Умов поруки Поручитель у повному обсязі відшкодовує всі платежі, що підлягають сплаті у відповідності до Контракту протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення від Наймодавця.

За приписами п.11 Умов поруки якщо інше прямо не передбачено Контрактом, всі повідомлення відправляють Поручителю у письмовій формі за адресою, вказаною у Контракті особисто, кур'єром або поштою. Факт отримання адресатом повідомлення буде вважатися підтвердженим у випадку наявності підпису адресата на копії повідомлення (у випадку передачі повідомлення особисто), наявності повідомлення про вручення адресату поштового відправлення/відмови адресата від прийняття з відповідною відміткою УДППЗ Укрпошта , кур'єрської служби (у випадку відправлення повідомлення кур'єром або поштою).

Відповідно до додатку №0006498 від 26.12.2012р. до договору оперативного лізингу (найму) №24100 від 24.09.2012р., об'єктом оперативного лізингу (найму) є транспортний засіб типу: VW Golf Variant VI 1.4 TSI, рік виробництва: 2012, державний номер: шасі №WVWZZZ1KZCM659526, двигун САХ 981557.

Вартість автомобіля: еквівалент 26 559,34 дол. США; строк найму: 60 місяців.

Орендні платежі: за перший період найму (фактичний період вказується в акті приймання - передачі Автомобіля): 4 663,22 дол. США, строк сплати - 31.01.2013р., за кожний наступний повний місяць найму (крім першого періоду найму) - 567,73 дол. США до 15 числа місяця. Усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені у гривнях і підлягають розрахунку: за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалентів в дол. США відповідно до п.6.3. Контракту. Зобов'язання Наймача будуть виражені у гривнях у рахунках Наймодавця.

Згідно з п. 3 Додатку поручителем є Товариство з обмеженою відповідальністю Тріол - Авто . Поручитель своїм підписом на цьому документі підтверджує, що як Поручитель він несе солідарну відповідальність за виконання зобов'язань Наймача на підставі або у зв'язку з Контрактом, цим Додатком та рахунками Наймодавця; він повністю ознайомився, зрозумів та погодився з умовами зазначених вище документів.

Контракт та додатки до нього підписані з боку ТОВ Порше Лізинг України , СУБП у формі ТОВ Ріво-Моторс та ТОВ Тріол - Авто у встановленому законодавством порядку.

Сторонами погоджено Графік щомісячних платежів.

10 січня 2013 року, Сторонами складено та підписано ОСОБА_1 прийому - передачі, згідно якого Позивач передав, а Відповідач 1 прийняв автомобіль - VW Golf Variant VI 1.4 TSI, рік виробництва: 2012, номер кузова №WVWZZZ1KZCM659526, реєстраційний знак НОМЕР_1, колір білий.

На виконання умов Контракту, Позивачем виставлено, а Відповідачем сплачено рахунки - фактури на оплату оперативної оренди за період з січня 2013р. на загальну суму 112 026,57 грн., що підтверджується зведеною обліковою випискою з рахунку відповідача 1, належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 50-51).

В продовження виконання умов зазначеного договору, позивачем виставлено рахунки - фактури №00030153 від 03.06.2014р. на суму 6 273,12 грн., №00031313 від 02.07.2014р. на суму 6 241,64 грн., №00032476 від 04.08.2014р. на суму 6 514,39 грн., №00033660 від 04.09.2014р. на суму 6 76,15 грн., №00034838 від 01.10.2014р. на суму 6 792,37 грн., №00036614 від 03.11.2014р. на суму 6 792,37 грн., №59200-24100 від 03.12.2014р. на суму 8 004,00 грн., №00038343 від 12.01.2015р. на суму 9 540,80 грн., №00039494 від 02.02.2015р. на суму 10 595,05 грн., №00040661 від 06.03.2015р. на суму 13 112,70 грн., №00041821 від 06.04.2015р. на суму 12 325,94 грн., №00043166 від 06.05.2015р. на суму 11 059,78 грн., №00044460 від 04.06.2015р. на суму 11 026,74 грн., №00045900 від 03.07.2015р. на суму 11 027,78 грн., №00047354 від 03.08.2015р. на суму 11 065,55 грн., №00048803 від 02.09.2015р. на суму 11 463,12грн., №00050314 від 05.10.2015р. на суму 11 084,96 грн., №00051887 від 02.11.2015р. на суму 12 068,94 грн., №00053460 від 04.12.2015р. на суму 12 09,92 грн., №00055980 від 06.01.2016р. на суму 12 483,30 грн., №00056590 від 02.02.2016р. на суму 13356,60 грн., №00058121 від 04.03.2016р. на суму 13 723,75 грн., №00059886 від 05.04.2016р. на суму 13 565,88 грн., №00062767 від 06.05.2016р. на суму 13 175,94 грн., №59200-00063407 від 03.06.2016р. на суму 13 144,18 грн., №59200-0006513 від 05.07.2016р. на суму 13 015,67 грн., №59200-00068078 від 02.08.2016р. на суму 13 016,18 грн., №59200-00068719 від 01.09.2016р. на суму 13 637,21 грн., №59200-00070484 від 03.10.2016р. на суму 13 599,96 грн., №59200-00072246 від 01.11.2016р. на суму 13 381,25 грн., №59200-00075027 від 01.12.2016р. на суму 13 405,90 грн., №59200-00075712 від 05.01.2017р. на суму 14 030,59 грн., №59200-00078479 від 01.02.2017р. на суму 14 203,67 грн., №59200-00079129 від 01.03.2017р. на суму 14 250,89 грн., №59200-00081888 від 03.04.2017р. на суму 14 172,22 грн., №59200-00083685 від 03.05.2017р. на суму 13 925,69 грн., №59200-00084380 від 01.06.2017р. на суму 13 799,81 грн., №59200-00087591 від 03.07.2017р. на суму 13 652,94 грн., №59200-00089277 від 01.08.2017р. на суму 13 558,52 грн., №59200-00090006 від 01.09.2017р. на суму 13 473,56 грн., №59200-00093066 від 02.10.2017р. на суму 13 935,66 грн., №59200-00093827 від 01.11.2017р. на суму 14 083,56 грн., №59200-00097075 від 01.12.2017р. на суму 14 243,27 грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачами умов договору за останніми утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 625 704,29 грн., з яких 510 681,22 грн. - сума основного боргу, 6 685,04 грн. - пеня, 20 188,67 грн. - 3% річних та 88 149,36 грн. - інфляційні витрати, з вимогою про солідарне стягнення яких з Відповідача 1, 2 позивач звернувся до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні відповідачів до виконання прострочених грошових зобов'язань за договором оперативного лізингу.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором оперативного лізингу, який підпадає під правове регулювання норм §6 Глави 58 Цивільного кодексу України та статті 292 Господарського кодексу України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Як встановлено ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу лізингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем 1 договір оперативного лізингу (найму) №24100 від 24.09.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов'язань, визначених його умовами, з оплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту наданого до матеріалів справи акту прийому - передачі від 10.01.2013р., який підтверджує факт надання об'єкту оперативного лізингу наймачу, Позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав належним чином.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати орендних платежів відповідно до умов п.6.5. договору №24100 від 24.09.2012р., а саме не пізніше 15-го календарного дня поточного місяця.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем 1, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором №24100 від 24.09.2012р. утворилась та має місце заборгованість Відповідача 1 в сумі 510 681,22 грн.

Як встановлено судом, відповідно до п.3 Додатку №0006498 від 26.12.2012р. до договору оперативного лізингу (найму) №24100 від 24.09.2012р. відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю Тріол - Авто є поручителем, який несе солідарну відповідальність за виконання відповідачем 1 усіх зобов'язань за договором оперативного лізингу (найму) №24100 від 24.09.2012р.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з договору оперативного лізингу (найму) №24100 від 24.09.2012р., зобов'язання відповідача-2 перед позивачем полягають у сплаті суми орендних платежів та штрафних санкцій у відповідності до п. 2 Умов поруки.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим, з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).

У пункті 12 Умов поруки Договору №24100 від 24.09.2012р. встановлено, що ці мови поруки набирають чинності з моменту їхнього підписання Позивачем та Відповідачем 2 та залишаються чинними до повного виконання зобов'язань Відповідачем 1.

Таким чином, враховуючи не встановлення строку, після закінчення якого порука припиняється, в даному випадку підлягає застосуванню норма ч. 4 ст. 559 ЦК України згідно якої порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Слід зазначити, що порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.

Преклюзивний строк - це період, із закінченням якого припиняється цивільне право як таке. Він надає уповноваженій особі строго визначений час для реалізації свого права і припиняє це право у разі його невикористання чи неналежного використання. Цей строк встановлюється для спонукання особи до здійснення свого права, в іншому ж випадку це право припиняється або ж переходить до інших осіб. Це свого роду санкція за нездійснення свого суб'єктивного права.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з п.2 Додатку №0006498 від 26.12.2012р. до договору оперативного лізингу (найму) №24100 від 24.09.2012р. та графіку щомісячних платежів, сторонами визначено строк виконання зобов'язання за договором - 60 місяців. Крім цього, відповідно до зведеної облікової виписки з рахунку клієнта СП ТОВ Ріво-Моторс строком останнього орендного платежу є 15.12.2017р.

За таких обставин, у позивача виникло право пред'явити до поручителя -відповідача-2 вимогу про виконання порушеного зобов'язання боржника - відповідача-1, починаючи з 16.12.2017р. протягом наступних шести місяців, тобто до 16.06.2018р.

Як вже зазначалось, п.3 Умов поруки встановлено обов'язок відповідача 2 у повному обсязі відшкодувати всі платежі, що підлягають сплаті у відповідності до Контракту протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення від позивача.

Проте, матеріали справи не містять належних доказів направлення позивачем повідомлення відповідачу 2 відповідно до п.11 Умов поруки.

Водночас, позивач звернувся з позовом до господарського суду з вимогами до відповідача 1 як до боржника та відповідача 2 як поручителя за спірним договором - 05.06.2018р., що підтверджується відбитком штемпеля ПАТ Укрпошта , тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого частиною 4 статті 559 ЦК України.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю Тріол - Авто зобов'язання якого є солідарним з Спільним українсько-британського підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Ріво-Моторс є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до п.8.2. Контракту у випадку прострочення сплати Орендного платежу та/або будь-якого іншого платежу за Контрактом, до Наймача застосовуються, зокрема, пеня у розмірі 10% річних від вчасно несплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати Орендного платежу та/або будь-якого іншого платежу.

Враховуючи, що домовленість сторін про застосування пені у разі випадку прострочення сплати орендного платежу встановлено п.8.2 спірного договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Проте, перевіривши розрахунок, пені суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним з огляду на наступне:

Відповідно до вимог, передбачених ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок пені здійснений позивачем за рахунком - фактурою №59200-00084380 від 01.06.2017р. за період з 15.06.2017р. по 30.05.2018р., №59200-00087591 від 03.07.2017р. за період з 15.07.2017р. по 30.05.2018р., №59200-00089277 від 01.08.2017р. за період з 15.08.2017р. по 30.05.2018р., №59200-00090006 від 01.09.2017р. за період з 15.09.2017р. по 30.05.2018р., №59200-00093066 від 02.10.2017р. за період з 15.10.2017р. по 30.05.2018р., №59200-00093827 від 01.11.2017р. за період з 15.11.2017р. по 30.05.2018р., №59200-00097075 від 01.12.2017р. за період з 15.06.2017р. по 30.05.2018р., тобто позивачем невірно визначений початок та кінець періоду нарахування пені - без врахування шестимісячного граничного строку нарахування пені, а також, неправомірно нараховано пеню за останній день оплати згідно з умовами договору.

За висновками суду, належним періодом нарахування пені є період з 16.06.2017р. по 12.12.2017р. за рахунком - фактурою №59200-00084380 від 01.06.2017р., з 16.07.2017р. по 11.01.2018р. за рахунком - фактурою №59200-00087591 від 03.07.2017р., з 16.08.2017р. по 12.02.2018р. за рахунком - фактурою №59200-00089277 від 01.08.2017р., з 16.09.2017р. по 14.03.2018р. за рахунком - фактурою №59200-00090006 від 01.09.2017р., з 16.10.2017р. по 14.04.2018р. за рахунком - фактурою №59200-00093066 від 02.10.2017р., з 16.11.2017р. по 14.05.2018р. за рахунком - фактурою №59200-00093827 від 01.11.2017р., з 16.12.2017р. по 30.05.2018р. за рахунком - фактурою №59200-00097075 від 01.12.2017р., що відповідає приписам ч.6 ст. 232 ГК України.

Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням приписів чинного законодавства і встановлено, що її розмір визначені періоди становить 3 948,81 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 948,81 грн.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Проте, перевіривши розрахунок 3% річних суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним з огляду на наступне:

При розрахунку 3% річних, позивачем не вірно зазначено періоди з яких починається нарахування зазначених процентів. Так, Позивачем зазначено, що за рахунком - фактурою №59200-00084380 від 01.06.2017р. зазначено період з 15.06.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00087591 від 03.07.2017р. з 15.07.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00089277 від 01.08.2017р. з 15.08.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00090006 від 01.09.2017р. з 15.09.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00093066 від 02.10.2017р. з 15.10.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00093827 від 01.11.2017р. з 15.11.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00097075 від 01.12.2017р. з 15.12.2017р., тобто позивачем нараховані 3% річних на останній день строку виконання зобов'язання, тоді як відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання лише на наступний день після спливу строку його виконання.

Отже, позивач повинен був нарахувати 3% річних за рахунком - фактурою №59200-00084380 від 01.06.2017р. зазначено період з 16.06.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00087591 від 03.07.2017р. з 16.07.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00089277 від 01.08.2017р. з 16.08.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00090006 від 01.09.2017р. з 16.09.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00093066 від 02.10.2017р. з 16.10.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00093827 від 01.11.2017р. з 16.11.2017р., за рахунком - фактурою №59200-00097075 від 01.12.2017р. з 16.12.2017р.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних за вказані періоди, зазначає, що позовні вимоги в цій частини підлягають частковому задоволенню у розмірі 20 188,67 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо інфляційної індексації з липня 2015 по травень 2018р. включно, суд дійшов висновку, що її розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 88 149,36 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідачів з кожного в рівних частинах на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг України , м. Київ до Спільного українсько-британського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Ріво-Моторс , м. Маріуполь Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю Тріол - Авто , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 625 704,29 грн. - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Спільного українсько-британського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Ріво-Моторс (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Флотська, буд.171; код ЄДРПОУ 25578929) та Товариства з обмеженою відповідальністю Тріол - Авто (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Флотська, буд.171; ЄДРПОУ 32831647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг України (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд.1В; код ЄДРПОУ 35571472) заборгованість в сумі 625 704,29 грн., з яких 510 681,22 грн. - сума основного боргу, 6 685,04 грн. - пеня, 20 182,02 грн. - 3% річних та 88 149,36 грн. - інфляційні витрати.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тріол - Авто (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Флотська, буд.171; ЄДРПОУ 32831647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг України (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд.1В; код ЄДРПОУ 35571472) судовий збір у розмірі 9 385,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Спільного українсько-британського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Ріво-Моторс (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Флотська, буд.171; код ЄДРПОУ 25578929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг України (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, буд.1В; код ЄДРПОУ 35571472) судовий збір у розмірі 9 385,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2018 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua