Рішення

від 26.09.2018 по справі 908/1646/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/80/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2018 Справа № 908/1646/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/1646/18:

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ СПАЙС» , 02140, м. Київ, вул. О. Мишуги, 2, офіс 401

до відповідача: публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» , 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 175

про стягнення 9 042,62 грн.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

20.08.18 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ СПАЙС» (далі ТОВ «ПРАЙМ СПАЙС» ) із позовною заявою від 09.08.18 № 35-02/08 до публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (надалі ПуАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» ) про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання від 07.02.17 № 20170008 в сумі 9 042,62 грн., а саме: 8 664,78 грн. основного боргу, 244,84 грн. інфляційних втрат та 133,00 грн. 3 % річних. Позов обґрунтовано ст. ст. 526 530, 610, 611, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 4, 181, 184,192, 193, 216, 217, 265 ГК України та ст.ст. 1, 4, 161-164, 171-172 ГПК України.

20.08.18 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсун В.Л.

Ухвалою від 27.08.18 суддею Корсун В.Л. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/1646/18, якій присвоєно № провадження 17/80/18. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 26.09.18.

Ухвалою від 25.09.18 судом відмовлено ТОВ «ПРАЙМ СПАЙС» у задоволені клопотання від 14.09.18 про проведення засідання в режимі відео конференції у справі № 908/1646/18.

Через неявку сторін розгляд справи здійснювався без застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу у відповідності до ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Позивач не направив уповноваженого представника в судове засідання, про дату, час та місце якого був повідомлений належним чином шляхом направлення на адресу ухвали суду про відкриття провадження у справі № 908/1646/18 від 27.08.18.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого), оригінал якого долучено до матеріалів цієї справи, ТОВ «ПРАЙМ СПАЙС» отримало ухвалу від 27.08.18 (про відкриття провадження у справі) - 03.09.18.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами позивача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення позивача про дату, місце і час розгляду справи № 908/1646/18.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що позивача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/1646/18, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Так, в позовній заяві від 09.08.18 № 35-02/08 та в поясненнях по справі від 24.09.18 позивач просив суд стягнути з відповідача 9 042,62 грн. за договором постачання від 07.02.17 № 20170008, а саме: 8 664,78 грн. основного боргу, 244,84 грн. інфляційних втрат та 133,00 грн. 3 % річних.

Відповідач в судове засідання 26.09.18 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/1646/18, станом на час прийняття відкриття провадження у цій справі, місцезнаходженням ПуАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» є: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 175.

З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/1646/18 господарським судом на юридичну адресу (місцезнаходження) відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 27.08.18 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого), оригінал якого знаходиться у справі, відповідачем отримано 30.08.18 ухвалу суду від 27.08.18 (про відкриття провадження у справі).

Вбачається, що відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/1646/18.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/1646/18, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

04.09.18 до суду надійшов відзив відповідача від 03.09.18 № 203/Ю/1 на позовну заяву в прохальній частині якої останній просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та розглянути справу без участі уповноваженого представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.02.17 між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ СПАЙС» (Постачальник) та публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м'ясокомбінат» (Покупець) укладено договір постачання № 20170008, за умовами якого (п. 1.1. договору) постачальник зобов'язується передати товар у встановлений договором строк, у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар згідно договору.

Згідно п. 1.2. договору, постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Відповідно до п. 1.3. договору, предметом поставки є товар постачальника, надалі Товар .

Кількість, асортимент та ціна товару встановлюється згідно специфікації та накладних, підписаних постачальником і покупцем (їх уповноваженими представниками), які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.4. договору).

У відповідності до п. 2.1. договору, поставка товару виконується згідно заявки, після виконання покупцем п. 6.3. договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що заявка товару покупцем виконується по телефону або факсу, а також іншими способами не пізніше, ніж за 7 (сім) днів до припущеної дати поставки.

Згідно із п. 4.1. договору, поставка здійснюється на умовах: DDР - Інкотермс 2010 (Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Героїв України, 175).

Відповідно до п. 4.2. договору, доставка проводиться засобами постачальника і за рахунок постачальника.

У відповідності до п. 4.3. договору, постачальник при кожному відвантаженні товару покупцю повинен передати покупцю наступні документи: товарну накладну; товарно-транспортну накладну; податкову накладну (в електронному вигляді зареєстровану в установленому законом порядку); у разі повернення товару - корегувальну накладну; підтверджене замовлення; санітарно-гігієнічний висновок; посвідчення якості товару. При відсутності одного з зазначених документів, а також в разі їх неналежного оформлення, наявності розбіжностей у відомостях чи даних, постачальник повинен надати відсутні документи або привести документи у відповідність до вимог чинного законодавства України та вимог цього договору протягом 7 календарних днів з дати поставки.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що постачальник виконує поставку на протязі 2 (двох) банківських днів після виконання зобов'язання Покупцем згідно п. 6.3. Договору.

Згідно із п. 6.1. договору, постачаємий за договором товар оплачується за цінами згідно специфікації, рахунків і товарно-транспортних накладних. Накладні підписуються постачальником і покупцем (їх представниками).

Відповідно до п. 6.2. договору, вказана у рахунку або товарно-транспортній накладній ціна товару включає в себе ПДВ, транспортні витрати по доставці товару покупцю (у разі їх наявності), а також інші витрати постачальника, зв'язані з виконанням зобов'язань по цьому договору.

Розрахунок за цим договором здійснюється в національній валюті України шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок постачальника на умовах 100 % передоплати (п. 6.3. договору).

Пунктом 6.4. договору передбачено, що постачальник не має права змінювати ціну на Товар частіше одного разу на місяць. Про зміну ціни на Товар постачальник повинен письмово попередити Покупця за 14 днів до такої зміни.

У відповідності до п. 7.1. договору, право власності та ризику (випадкового знищення або випадкового пошкодження товару) на товар переходить до Покупця з моменту передачі йому товару, або з моменту здачі товару першому перевізникові.

Згідно із п. 9.1. договору, усі спори, які можуть виникнути при виконанні Договору вирішуються згідно чинного в Україні законодавства.

Відповідно до п. 11.1. договору, цей договір вступає в силу з часу його підписання сторонами і діє до 31.12.17.

Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань по цьому договору (п. 11.2. договору).

Пунктом 11.3. договору передбачено, що у випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не виявить бажання його розірвати, договір вважається щорічно пролонгованим на той самий строк на тих самих умовах.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір постачання від 07.02.17 № 20170008 в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, на виконання умов договору постачання від 07.02.17 № 20170008, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 370 210,00 грн., що підтверджується наданими у справу оригіналами 26 видаткових накладних: від 01.02.18 № 18 на суму 2 800,00 грн.; від 11.12.17 № 128 на суму 9 040,00 грн.; від 07.12.17 № 127 на суму 5 060,00 грн.; від 06.11.17 № 113 на суму 11 300,00 грн.; від 12.10.17 № 104 на суму 14 100,00 грн.; від 28.09.17 № 99 на суму 2 600,00 грн.; від 27.09.17 № 97 на суму 11 300,00 грн.; від 20.09.17 № 93 на суму 11 300,00 грн.; від 18.08.17 № 84 на суму 12 860,00 грн.; від 06.03.17 № 18 на суму 19 550,00 грн.; від 06.03.17 № 19 на суму 16 950,00 грн.; від 14.03.17 № 21 на суму 19 550,00 грн.; від 22.03.17 № 23 на суму 16 950,00 грн.; від 28.03.17 № 26 на суму 16 950,00 грн.; від 10.04.17 № 33 на суму 11 300,00 грн.; від 12.04.17 № 34 на суму 19 550,00 грн.; від 19.04.17 № 39 на суму 19 550,00 грн.; від 24.04.17 № 41 на суму 16 950,00 грн.; від 05.05.17 № 49 на суму 11 300,00 грн.; від 16.05.17 № 50 на суму 16 950,00 грн.; від 16.05.17 № 51 на суму 16 950,00 грн.; від 29.05.17 № 58 на суму 16 950,00 грн.; від 29.05.17 № 59 на суму 16 950,00 грн.; від 08.06.17 № 62 на суму 16 950,00 грн.; від 22.06.17 № 65 на суму 19 550,00 грн. та від 03.08.17 № 80 на суму 16 950,00 грн.

Відповідач в свою чергу здійснив часткове зобов'язання щодо оплати за поставлений товар в розмірі 325 045,22 грн.

Також, мало місце повернення відповідачем позивачу товару на загальну суму 36 500,00 грн.

Таким чином у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 8 664,78 грн.

Крім того, станом на 31.03.18, між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором постачання від 07.02.17 № 20170008 становить 8 664,78 грн.

Доказів оспорення сторонами вказаного акту звірки матеріали цієї справи не містять.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, розрахунок за цим договором здійснюється в національній валюті України шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок постачальника на умовах 100 % передоплати (п. 6.3. договору).

Однак, відповідачем не виконано умови договору постачання від 07.02.17 № 20170008 та не сплачено позивачу суму боргу за поставлений товар на загальну суму 8 664,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать наявні матеріали цієї справи, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав та не сплатив кошти за поставлений товар у розмірі 8 664,78 грн. Докази зворотнього суду не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

17.05.18 ТОВ «ПРАЙМ СПАЙС» надіслало ПуАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» претензію від 17.05.18 № 29-01/05 (відповідач отримав вказану претензію 11.07.18, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення форми № 119, що знаходиться в матеріалах справи), в якій пропонує відповідачу погасити заборгованість за поставлений товар у розмірі 8 664,78 грн. та перерахувати належну суму на розрахунковий рахунок позивача протягом 7 днів.

Однак, відповідач не перерахував суму заборгованості за поставлений товар відповідно до договору постачання від 07.02.17 № 20170008 у сумі 8 664, 78 грн.

Доказів належного, у повному обсязі виконання зобов'язання по сплаті суми боргу за поставлений товар відповідач суду не надав.

Таким чином, у ПуАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» утворилась заборгованість перед ТОВ «ПРАЙМ СПАЙС» відповідно до договору постачання від 07.02.17 № 20170008 у сумі 8 664,78 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ПуАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» 8 664,78 грн. заборгованості за договором постачання від 07.02.17 № 20170008 є обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 244,84 грн. інфляційних втрат та 133,00 грн. 3 % річних за користування чужими коштами.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).

Позивачем нараховано до стягнення 3 % річних за період з 01.02.18 по 07.08.18 на загальну суму 133,00 грн.

Перевіривши (за допомогою ІПС «Законодавство» ) заявлену позивачем до стягнення суму 3 % річних судом встановлено, що позивач нараховує 3 % річних на часткову суму боргу, а саме на 8 664, 00 грн.

Перерахувавши вказаний розрахунок позивача, щодо стягнення 3 % річних суд дійшов висновку про те, що здійснений позивачем розрахунок є меншим ніж розрахований судом, тому, судом задовольняється заявлена сума 3 % річних у розмірі 133,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 244,84 грн. на часткову суму боргу, а саме на 8 664, 00 грн. за період з лютого по серпень (включно) 2018 року.

Згідно із п. 3.2 чинної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення , індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою істики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур'єр . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

Позивачем у своєму розрахунку зазначено період з лютого по серпень (включно) 2018 р., за який нараховано інфляційні втрати.

Однак, позовна заява в цій справі від 09.08.18 № 35-02/08 була зареєстрована канцелярією господарського суду 20.08.18, а отже, згідно ст. 625 ЦК України та п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.12.13 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні втрати не підлягають задоволенню, в частині нарахування позивачем інфляційних втрат за серпень 2018 р., оскільки в межах заявлених позовних вимог не встановлено порушення права позивача на отримання оплати за переданий газ протягом повного місяця, тобто такі періоди є менші ніж місяць, а отже нарахування за весь зазначений позивачем проміжок часу є невірним та виключає можливість задоволення такої позовної вимоги.

Таким чином, судом задовольняються позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 182,48 грн. за період з лютого по липень (включно) 2018 року. В іншій частині стягнення інфляційних втрат судом відмовляеться, як безпідставно заявлені.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що визначальним при вирішенні цієї справи по суті спору є встановлення факту прийняття ПуАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» від позивача товару за спірними видатковими накладними.

Видаткова накладна є документом, який фіксує факт отримання/передачі матеріальних цінностей (товарів або послуг) від однієї особи іншій і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Форму видаткової накладної не затверджено.

У відповідності до визначень термінів, що міститься в ст. 1 Закону України від 16.07.99 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Суд відзначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував укладення з позивачем договору постачання від 07.02.17 № 20170008, наявність у відповідача оригіналу зазначеного договору.

Натомість, відповідач у відзиві зазначав про невідповідність видаткових накладних, які додано до позовної заяви (№№: 127 від 07.12.17, 128 від 11.12.175, 18 від 01.02.18), а саме те що вказані накладні не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затв. наказом МФУ № 88 від 24.05.95), оскільки не містить посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції.

Як наслідок, відповідач вказував про те, що надані позивачем документи не мають доказової сили та у зв'язку з чим, просив суд з цих підстави відмовити у задоволені позову.

Відповідно до ст. 7 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Стаття 13 ГПК України закріплює змагальність сторін, а саме те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно з вимогами ст. 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити, зокрема, у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується ; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права (ч.ч. 1-3 ст. 165).

Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 4 ст. 165 ГПК України).

За таких обстави, враховуючи, що у відзиві ПуАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» не заперечувався факт укладення з позивачем договору постачання від 07.02.17 № 20170008, наявність у відповідача оригіналу договору, а також факт поставки позивачем відповідачу товару за спірними видатковими накладними, його прийняття уповноваженим представником ПуАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» , суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно заперечує проти зазначених обставин під час розгляду справи по суті.

Крім того, суд вважає, що незначні недоліки в заповненні реквізитів первинних бухгалтерських документів не роблять їх недійсними і не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Так, зокрема, згідно із абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції чинній із 01.01.18, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для не визнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, тощо.

Судом враховано, що 25.09.18 від позивача до суду супровідним листом від 24.09.18 надійшли оригінали видаткових накладних та оригінали довіреностей, які підтверджують поставку товару за договором постачання від 07.02.17 № 20170008 на загальну суму 370 210,00 грн.

З наданих матеріалів вбачається, що на всіх видаткових накладних є наявним підпис у графі отримувача та відтиск печатки підприємства відповідача.

Крім того, у видаткових накладних, а саме: № 127 від 07.12.17, № 99 від 28.09.17, № 97 від 27.09.17, № 93 від 20.09.17, № 21 від 14.03.17, № 34 від 12.04.17, № 41 від 24.04.17, № 49 від 05.05.17, № 51 від 16.05.17, № 58 від 29.05.17, № 59 від 29.05.17, № 62 від 08.06.17, №80 від 03.08.17 зазначено прізвище особи відповідальної за здійснення господарської операції (ОСОБА_1В.) і правильність її оформлення зі сторони отримувача (ПуАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» ), а деякі без такого зазначення.

Наявні у справі оригінали довіреності (№ Дов-001500 від 13.11.17 (дійсна до 23.11.17), № Дов-001454 від 30.10.17 (дійсна до 27.10.17), № Дов-001385 від 17.10.17 (дійсна до 27.10.17), № Дов-000377 від 09.03.17 (дійсна до 19.03.17), № Дов-000303 від 27.02.17 (дійсна до 09.03.17), № Дов-000446 від 20.03.17 (дійсна до 30.03.17), № Дов-001141 від 17.08.17 (дійсна до 27.08.17), № Дов-001010 від 10.07.17 (дійсна до 20.07.17), № Дов-001101 від 07.08.17 (дійсна до 17.08.17), № Дов-001321 від 02.10.17 (дійсна до 12.10.17), № Дов-001059 від 24.07.17 (дійсна до 03.08.17), № Дов-001256 від 18.09.17 (дійсна до 28.09.17), № Дов-001183 від 28.08.17 (дійсна до 07.09.17), № Дов-000506 від 31.03.17 (дійсна до 10.04.17), № Дов-000551 від 07.04.17 (дійсна до 17.04.17), № Дов-000613 від 18.04.17 (дійсна до 28.04.17), які видані ПуАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» (керівником та головних бухгалтером підприємства та засвідчені печаткою ПуАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» ) ОСОБА_1 на отримання від ТОВ «ПРАЙМ СПАЙС» цінностей в асортименті, свідчать про особу, яка приймала участь в господарських операціях з отримання від позивача товару за спірними накладними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що заперечення відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву від 03.09.18 № 203/Ю/1, спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 202, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 175, код ЄДРПОУ 00443513) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ СПАЙС» , 02140, м. Київ, вул. О. Мишуги, 2, офіс 401, код ЄДРПОУ 40062675) - 8 664 (вісім тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 78 коп. основного боргу, 133 (сто тридцять три) грн. 00 коп. 3 % річних, 182 (сто вісімдесят дві) грн. 48 коп. інфляційних втрат та 1 749 (одна тисяча сімсот сорок дев'ять) грн. 84 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.10.18

Суддя В.Л. Корсун