Рішення

від 24.09.2018 по справі 906/260/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/260/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Гаврушкевич О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 03.07.2017

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_1, ордер серія ЖТ №43053 на надання правової допомоги від 01.04.2018;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініфіком"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - громадянин ОСОБА_2

про витребування майна з незаконного володіння

Позивач подав позов про витребування у відповідача квартири №93, що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 99, у м. Житомирі.

В якості правових підстав позовних вимог позивач посилається на ст.ст.321, 330, 386-388 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 16.08.2018 продовжено строк розгляду справи по суті; призначено судове засідання на 24.09.2018.

Представник позивача та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Копія ухвали у справі від 16.08.2018 направлялась відповідачу на адресу, згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004326097 від 16.08.2018 щодо заданих показників пошуку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініфіком" за ідентифікаційним кодом 41322817 (а.с.201-203), відповідно до якого місцезнаходженням юридичної особи є: 12402, Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул.Звягельська, 21.

Однак повернулась на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Крім того, копія ухвали господарського суду від 16.08.2018 також направлялась засновнику відповідача ОСОБА_4 за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" (позивач) на підставі Договору купівлі-продажу №3844 від 28.04.2009, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 набуло право власності на квартиру №93, що знаходиться за адресою: вул.Перемоги, 99 у м. Житомирі (а.с. 20).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна стало відомо, що 26.05.2017 державним реєстратором ОСОБА_5 сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на квартиру №93, що знаходиться за адресою: вул.Перемоги, 99 у м. Житомирі за ТОВ "Фініфіком" (відповідач) (а.а.22-23).

Зазначає, що реєстрації права власності на зазначену вище квартиру за ТОВ "Фініфіком" передувала реєстрація права власності на фізичну особу ОСОБА_7, яка була здійснена державним реєстратором ОСОБА_6 ОСОБА_5 сільської ради Малинського району Житомирської області на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія №3049 від 16.10.2012, виданого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_8, яке видане з грубим порушенням чинного законодавства України.

Так, підставою для припинення права власності та набуття права власності за новим власником гр.ОСОБА_7 стало свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане в м.Макіївка 16.10.2012 за результатами проведення прилюдних торгів щодо реалізації майна боржника - ТОВ "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" та на підставі акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (а.с.128-131).

Як вказує позивач, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 16.10.2012 видане з посиланням на документи, яких не існує та з порушенням Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом МЮУ №68/5 від 27.10.1999 (надалі - Тимчасове Положення), яке було чинним на той час, та Закону України "Про нотаріат".

Так, згідно п. 1.1.Тимчасового Положення, це положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.

Згідно п.2 вказаного Положення, прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Приписами п. 1.3. Тимчасового Положення, реалізація нерухомого майна, на яке звернено стягнення, проводиться за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то реалізація майна проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або місцезнаходженням майна.

Пункт 3.5. Тимчасового положення передбачає, що спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Згідно з вимогами ст. 72 Закону України "Про нотаріат", пункту 1, пункту 4 глави 12 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням будинку (квартири); набувачем майна може бути як переможець торгів, так і стягувач, за умови що він виявив бажання залишити за собою це майно у разі, якщо торги не відбулися.

Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії є звернення до нотаріуса набувача нерухомого майна чи його повіреної особи та подання ними затвердженого належним чином/акту про проведені прилюдні торги (аукціон); акта про передання права власності на придбане майно та протоколу про проведення аукціону.

Таким чином, позивач вказує, що відповідно до вимог чинного законодавства прилюдні торги по реалізації 16 квартир, що зазначені у свідоцтві та знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 99, в тому числі і квартири №93, яка належала на праві власності ТОВ "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" могли відбутися лише за місцем знаходження вказаного майна, тобто у м. Житомирі або за місцем знаходження позивача - у м. Дніпро.

Позивач зауважує, що Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адвокатський запит від 22.06.2017 надано відповідь від 12.07.2017, де зазначено, що виконавчі провадження, де було боржником ТОВ Компанія з управління активами "Фінансовий капітал", код ЄДРПОУ 33718756 на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ніколи не перебували (а.с. 26).

Крім того, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, серія №3049 від 16.10.2012, видане приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального, округу Донецької області ОСОБА_8 по результатам проведення прилюдних торгів щодо реалізації майна боржника - ТОВ "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал", оформлено на нотаріальному бланку ВТА 277389, який було використано іншим нотаріусом 16.10.2012, та на нотаріальному бланку ВТА 277399, який було використано 19.10.2012 для укладення договору, що підтверджується скороченими витягами з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів (а.с. 39).

Позивач також зазначає, що заочним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 06.12.2017 у справі №295/6504/17 встановлено, що свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 16.10.2012, видане приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_8, що зареєстровано в реєстрі за №3049 з порушенням норм чинного законодавства частині посвідчення факту реалізації СП "Юстиція" громадянину ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_1.

Крім того з акта приймання-передачі майна від 16.05.2017, якій став підставою проведення реєстраційної дії 25.05.2017 вбачається, що громадянин ОСОБА_7, який є засновником ТОВ "Фініфіком" з однієї сторони та ТОВ "Фініфіком", в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі статуту у якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Фініфіком" передав, а ТОВ "Фініфіком" прийняв у власність майно, в тому числі спірну квартиру (а.с.37).

Вказаний акт приймання-передачі складено в простій письмовій формі та підписано ОСОБА_7 як зі сторони учасника товариства, так і зі сторони самого товариства. Справжність підписів на даному акті не засвідчена відповідно до Закону України "Про нотаріат".

Позивач вважає, що державним реєстратором державна реєстрація права власності на спірне майно за відповідачем проведена з порушенням вимог ст.ст. 3, 10, 18, 22, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.п.40, 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, що призвело до неправомірності передачі квартири №93, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 99 у власність ТОВ "Фініфіком".

За вказаних обставин, на думку позивача, перехід права власності на квартиру №93, що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 99 у м. Житомирі відбувся неправомірно, без належних правових підстав та поза волею ТОВ "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" .

З огляду на викладені обставини, позивач, вважаючи що його право власності порушене, звернувся до суду з даним позовом про витребування майна з незаконного володіння відповідача в порядку ст. 388 ЦК України.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Законодавець у ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 даної статті визначено, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання права.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Приписами ч.1 ст.321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

За правилами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом із тим відповідно до положень ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно з ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником квартири №93, що знаходиться за адресою: вул.Перемоги, 99 у м.Житомирі на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2009.

Судом також встановлено, що відповідач набув у власність спірне майно на підставі акта приймання-передачі від гр. ОСОБА_7, як засновника ТОВ "Фініфіком" , переданого останнім ТОВ "Фініфіком" як внеску до статутного капіталу.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що нерухоме майно, яке є предметом даного спору, гр. ОСОБА_7 придбав за результатами прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальність "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал"

Статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження" №606-14 від 21.04.1999 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

На час виникнення спірних правовідносин, умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку визначала Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 якою передбачалось, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в пункті 5.1.2 цієї Інструкції, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Продаж нерухомого майна здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України і визначеними на тендерній (конкурсній) основі. Передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.

Умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно на час виникнення спірних правовідносин визначалися Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038; далі - Тимчасове положення).

Тимчасовим положенням визначалося, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір. Після повного розрахунку переможця прилюдних торгів за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. Затверджений акт державний виконавець видає переможцеві не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Копія акта надсилається стягувачу, боржникові та спеціалізованій організації.

На підставі вказаного акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Однак, як вбачається з листа відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, рішення про примусове стягнення з ТОВ "КУА "Фінансовий капітал", код ЄДРПОУ 33718756 на користь фізичних/юридичних осіб на виконанні у відділі не перебували (а.с. 26).

Слід вказати, що правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням, за яким прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення прилюдних торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4); по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Однак доказів укладення та оформлення вказаного правочину матеріали справи не містять.

Водночас, суд бере до уваги пояснення позивача, що свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, серія №3049 від 16.10.2012, видане Приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_8 по результатам проведення прилюдних торгів щодо реалізації майна боржника - ТОВ "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал", оформлено на нотаріальному бланку ВТА 277389, який було використано нотаріусом 16.10.2012, та на нотаріальному бланку ВТА 277399, який використано 19.10.2012 року для укладення договору, що підтверджується скороченими витягами з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів (а.с. 39).

Наведене свідчить, що гр. ОСОБА_7 безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства отримав свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, тобто без належних правових підстав набув право власності на квартиру №93, яка розташована за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги, 99.

В подальшому, гр. ОСОБА_7 безпідставно, не маючи необхідної правоздатності на вчинення правочину щодо розпорядження квартирою №93, яка розташована за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги, 99 передав її в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Фініфіком".

При цьому, внесення майна до статутного капіталу Товариства в обмін на корпоративні права за своєю правовою природою є відплатним правочином та мав вчинятись у формі, визначеній чинним законодавством, чого зроблено не було.

Разом з тим суд зазначає, що між позивачем та третьою особою гр.ОСОБА_9 19.08.2010 укладено договір купівлі-продажу за умовами якого ТОВ "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" передало у власність (продало) ОСОБА_2 прийняв у власність (купив) квартиру №93, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги, 99 та зобов'язався сплатити за неї грошову суму у розмірі 664500,50грн (а.с. 146-147).

Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_10 та внесено до реєстру правочинів (а.с.148). Однак новий власник не провів відповідної реєстрації свого права власності на вищевказану квартиру.

За даними позивача, що також не заперечується третьою особою, спірна квартира АДРЕСА_2 перебуває в користуванні ОСОБА_11 з 2010 року.

Вищезазначені обставини у сукупності свідчать про те , що спірне майно вибуло з володіння власника (позивача поза його волею), що є підставою для витребування останнього в порядку ст. 388 ЦК України.

За правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення індикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року в справі №6-140цс14).

Отже, за положеннями норм ст.ст. 387, 388 ЦК України, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, котра є останнім набувачем майна та котра набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними (Висновок ВСУ в постанові від 17 грудня 2014 №6-140цс14).

Враховуючи викладене, оскільки дійсний власник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал", не було стороною жодного договору купівлі-продажу спірного майна, а в матеріалах справи відсутні докази волевиявлення позивача, відчуження спірного майна відбулось поза волею дійсного власника майна.

Вищевказане свідчить про відсутність підстав для виникнення у ТОФ "Фініфіком" права власності на квартиру АДРЕСА_2.

3. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене та те, що спірне нерухоме майно вибуло з власності позивача поза його волею і набуте у власність відповідачем від особи, яка не мала права його відчужувати, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для витребування спірного майна з незаконного володіння відповідача.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОФ Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" до ТОВ "Фініфіком" є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

4. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У п.2 ч.1, п.1 ч.4 ст.129 ГПК України вказано, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст. 163 ГПК України ціна позову у позовах про витребування майна визначається, виходячи з вартості майна.

Отже, позовні заяви про витребування майна мають майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається приписом підпункту 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"

Тобто, позивач при зверненні з даною заявою до суду, повинен був сплатити судовий збір виходячи із вартості майна, яка визначена у договорі купівлі-продажу від 19.08.2010 та становить 339399,89грн. (339399,89грн х 1,5% = 5090,99грн)

Натомість позивачем згідно квитанції №80 від 03.04.2018 при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 3600,00грн

З огляду на вказане, до стягнення з останнього підлягає недоплачений судовий збір у розмірі 1499,99грн (5090,99-3600,00).

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" (49000, м. Дніпро, Крутогірний узвіз, 28, ідентифікаційний код 33718756) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініфіком" (12402, Житомирська обл., Житомирський район, с.Оліївка, вул.Звягельська, 21, ідентифікаційний код 41322817) задовольнити.

2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініфіком" (12402, Житомирська обл., Житомирський район, с.Оліївка, вул.Звягельська, 21 ідентифікаційний код 41322817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" (49000, м. Дніпро, Крутогірний узвіз, 28, ідентифікаційний код 33718756) квартиру №93, що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 99 у м. Житомирі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" (49000, м. Дніпро, Крутогірний узвіз, 28, ідентифікаційний код 33718756) в дохід Державного бюджету України 1499,99грн судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініфіком" (12402, Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул.Звягельська, 21 ідентифікаційний код 41322817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" (49000, м. Дніпро, Крутогірний узвіз, 28, ідентифікаційний код 33718756)

- 5099,99грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.10.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з повід.)

3- відповідачу (12402, Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул.Звягельська, 21) (рек. з повід)

3- засновнику відповідача ОСОБА_4 (37300, Полтавська область, Гадяцький район, с.Білохи, 42) (рек.з повід)

5- третій особі (рек. з повід.)