Рішення

від 01.10.2018 по справі 911/1454/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2018 р. Справа № 911/1454/18

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Районні теплові мережі

про стягнення 843 192, 73 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 843 192, 73 грн. заборгованості за договором № 1232/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 09.12.2013, з яких: 350 211, 00 грн. - основного боргу, 33 078, 93 грн. - пені, 38 604, 36 грн. - 3 % річних та 421 298, 44 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за фактично переданий газ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2018 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 06.08.2018 та витребувано у сторін певні документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2018, з метою виконання завдань підготовчого провадження та основних засад господарського судочинства, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача і невиконанням сторонами вимог суду, продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 03.09.2018.

29.08.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення № 14/4-2326 від 28.08.2018 та документи по справі (вх. № 17716/18 від 29.08.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 01.10.2018.

Присутній у судовому засіданні 01.10.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 01.10.2018, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

09.12.2013 між сторонами укладено договір № 1232/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача у 2014 році природній газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно з п. 3.1 договору позивач передає відповідачу газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі відповідача. Право власності на газ переходить від позивача до відповідача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ відповідач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що відповідач до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає позивачу належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується позивачем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача.

Згідно з п. 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, відповідач зобов'язується надати позивачу підписані та скріплені печаткою відповідача та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачу та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що кількість газу, яка подається відповідачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу відповідача.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору № 1232/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 09.12.2013 позивач протягом січня-лютого 2014 року передав відповідачу товар (природний газ) на загальну суму 350 211, 00 грн., а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується витягом з реєстрів споживачів природного газу за січень-лютий 2014 року, реєстром обсягів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії Нафтогаз України через газорозподільні мережі ПАТ Кримгаз за січень 2014 року, реєстром обсягів реалізації природного газу з ресурсів Національної акціонерної компанії Нафтогаз України через газорозподільні мережі ПАТ Кримгаз за лютий 2014 року, податковими накладними № 3843 від 31.01.2014 та № 6566 від 28.02.2014, копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуто.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар (природний газ) не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 350 211, 00 грн., що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частино 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором № 1232/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 09.12.2013 суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що строк оплати за отриманий відповідачем товар настав, доказів його оплати останнім не надано, борг перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 350 211, 00 грн. основного боргу за договором № 1232/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 09.12.2013 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за товар в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 38 604, 36 грн., що нараховані за наступні періоди:

- на прострочені зобов'язання, що виникли у січні 2014 року за період з 15.02.2014 по 31.10.2017;

- на прострочені зобов'язання, що виникли у лютому 2014 за період з 15.03.2014 по 31.10.2017.

Також, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у зв'язку з порушенням строків виконання грошового зобов'язання у розмірі 421 298, 44 грн., що нараховані за наступні періоди:

- на прострочені зобов'язання, що виникли у січні 2014 року за період з березня 2014 року по жовтень 2017 року;

- на прострочені зобов'язання, що виникли у лютому 2014 за період з квітня 2014 року по жовтень 2017 року.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 7.2 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає 33 078, 93 грн. та нарахована за наступні періоди:

- на прострочені зобов'язання, що виникли у січні 2014 року за період з 15.02.2014 по 14.08.2014;

- на прострочені зобов'язання, що виникли у лютому 2014 за період з 15.03.2014 по 14.09.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 843 192, 73 грн. заборгованості за договором № 1232/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 09.12.2013, з яких: 350 211, 00 грн. - основного боргу, 33 078, 93 грн. - пені, 38 604, 36 грн. - 3 % річних та 421 298, 44 грн. - інфляційних втрат, є доведеними, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Районні теплові мережі (97541, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, селище Шкільне, вулиця Мира, будинок 6, кабінет 3, ідентифікаційний код - 37647307) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код - 20077720) 350 211 (триста п'ятдесят тисяч двісті одинадцять) грн. 00 коп. - основного боргу, 33 078 (тридцять три тисячі сімдесят вісім) грн. 93 коп. - пені, 38 604 (тридцять вісім тисяч шістсот чотири) грн. 36 коп. - 3 % річних, 421 298 (чотириста двадцять одна тисяча двісті дев'яносто вісім) грн. 44 коп. - інфляційних втрат та 12 647 (дванадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 89 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.10.2018.

Суддя Т.В. Лутак