Рішення

від 17.09.2018 по справі 911/1800/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р.                               Справа № 911/1800/18

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут»

до комунального закладу Тетіївської міської ради «Тетіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги»

про стягнення 93 620,96 грн.

за участю представників сторін: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (далі – позивач, ТОВ «Київоблгаз збут») з позовом до комунального закладу Тетіївської міської ради «Тетіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі – відповідач) про стягнення 93 620,96 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов укладеного між сторонами Договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41НВКVz77-18 від 01.04.2018 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений позивачем природний газ в червні 2018 року, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 91 344,91 грн.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість 2 096,36 грн. пені та 179,69 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2018 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 17.09.2018.

17.09.2018 через канцелярію суду позивачем подано клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, який було сплачено відповідачем в повному обсязі. В решті позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 096,36 грн. пені та 179,69 грн. 3% річних ТОВ «Київоблгаз збут» позов підтримує.

В судове засідання 17.09.2018 представники сторін не з'явились, про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

встановив:

01.04.2018 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено Договір № 41НВКVz677-18 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно з п.п. 2.9.1-2.9.5 Договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ;

- на підставі отриманих від Споживача даних та\або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника;

- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу;

- у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника;

- у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено, що ціна газу становить 9 582,17 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ 1 916,43 грн., всього з ПДВ – 11498,60 грн.

Відповідно до пп.пп. 4.2.1 - 4.2.3 п.4.2 Договору, оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:

- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці;

- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу;

- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6 Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 квітня 2018 року до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору, позивач у червні 2018 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 91 344,914 грн., про що 30.06.2018 складено Акт приймання-передачі природного газу до Договору, який підписаний та скріплений печатками сторін.

Враховуючи, що у встановлені Договором строки відповідач не оплатив вартість спожитого природного газу, позивач звернувся з позовом до суду.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.2.3 Договору, строк оплати поставленого газу є таким, що настав.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду спору, після відкриття провадження у справі, а саме 27.08.2018, на рахунок ТОВ «Київоблгаз збут» здійснено зарахування спірної заборгованості за Договором в розмірі 91 344,91 грн., отже, на момент розгляду справи в частині стягнення 91 344,91 грн. основного боргу, спір між сторонами відсутній.

Факт зарахування коштів в сумі 91 344,91 грн. на користь позивача підтверджується Довідкою ПАТ «Банк «Кліринговий дім» за вих. № 06-08/2626 від 05.09.2018.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, погашення відповідачем спірної суми боргу в процесі розгляду справи, свідчить про необхідність закриття провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 91 344,91 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, позивачем останньому нараховано пеню в розмірі 2 096,36 грн. за період з 10.07.2018 по 02.08.2018.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, приходить до висновку, що позивач невірно визначив період нарахування, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України).

Оскільки остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, правомірним визнається судом нарахування пені з 11.07.2018 (початок періоду виникнення права на нарахування пені) по 02.08.2018 (кінцева дата зазначена позивачем у розрахунку до позову) на суму боргу в розмірі 91 344,91 грн.

Отже, як наслідок, за перерахунком суду, до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 2009,59 грн., у зв'язку з чим вимога про стягнення пені задовольняється судом частково.

Також, Позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 179,69 грн. за період, який ідентичний періоду, заявленому при нарахуванні пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон» за період, визначений судом та який були вказаний вище при перевірці нарахування пені, встановлено, що заявлені до стягнення 179,69 грн. 3% річних підлягають задоволенню частково в розмірі 172,68 грн.

Враховуючи все вище наведене, суд дійшов висновку, що в частині стягнення 91 344,91 грн. основного боргу провадження у справі підлягає закриттю, в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 2009,59 грн. пені та 172,68 грн. 3% річних. В іншій частині позову суд відмовляє.

При розподілі судового збору судом прийнято до уваги той факт, що відповідач сплатив суму основного боргу після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі, а відтак, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, з урахуванням часткового задоволення позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 237, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 91 344,91 грн. основного боргу закрити.

3. Стягнути з комунального закладу Тетіївської міської ради «Тетіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, буд. 26, код ЄДРПОУ 38207928) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, Подільський р-н, просп. Свободи, буд. 2Г, літ. А, код ЄДРПОУ 39592941) 2 009 (дві тисячі дев'ять) грн. 59 коп. пені, 172 (сто сімдесят дві) грн. 68 коп. 3% річних та 1 760 (одну тисячу сімсот шістдесят) грн. 24 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 03.10.2018.

Суддя                               О.В. Щоткін