Постанова

від 02.10.2018 по справі 823/1260/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2018 року

Київ

справа №823/1260/17

адміністративне провадження №К/9901/50728/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду 20 листопада 2017 року (суддя Тимошенко В.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду 19 лютого 2018 року (судді: Федотов І.В. (головуючий), Губська Л.В., Літвінова Н.М.) у справі №823/1260/17 за позовом Ватутінського комунального виробничого підприємства "Водоканал" до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Ватутінське комунальне виробниче підприємство "Водоканал" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про:

- визнання дій відповідача, які виявились у неповерненні помилково сплачених Ватутінським КВП Водоканал коштів в сумі 73 256,40 грн на рахунок №31111106700005 отримувач УК у м. Ватутіне ГУ ДКСУ у Черкаській області, код банку 854018 (платіжне доручення №290 від 24.05.2017) - неправомірними;

- зобов'язання контролюючого органу повернути помилково сплачені Підприємством кошти в сумі 73 256,40 грн на рахунок №31111106700005 отримувач УК у м. Ватутіне ГУ ДКСУ у Черкаській області, код банку 854018 (платіжне доручення № 290 від 24.05.2017) шляхом підготування та подання до Управління Державної казначейської служби України у м. Ватутіне Черкаської області висновок про повернення відповідних сум коштів з бюджету.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем платіжним дорученням №290 від 24.05.2017 перераховано 73 256,40 грн, однак при заповненні платіжного документу, бухгалтером Підприємства помилково допущено описку в результаті якої невірно визначився розрахунковий рахунок, у зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою про повернення помилково сплаченого платежу. Проте відповідачем відмовлено в поверненні коштів посилаючись на ст. 43 Податкового кодексу України та наявність податкової заборгованості.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду 19 лютого 2018 року, позов Підприємства задоволено в повному обсязі.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки у позивача відсутній борг зі сплати єдиного соціального внеску, то відповідно у контролюючого органу не було правових підстав для відмови у наданні висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду 20 листопада 2017 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду 19 лютого 2018 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.05.2017 на адресу позивача надійшла Претензія № 10-14/38/ЮР від 11.05.2017 Державної екологічної інспекції у Черкаській області, якою екологічна інспекція зобов'язала Підприємство в місячний термін добровільно відшкодувати завдані збитки в сумі 73 256,40 грн.

Підприємство платіжним дорученням №290 від 24.05.2017 перерахувало вказану суму. Однак при заповненні платіжного документу, бухгалтером підприємства було помилково допущено описку, в результаті якої невірно визначився розрахунковий рахунок, інші реквізити платіжного документу зазначено вірно, вказано код ЄДРПОУ отримувача платежу, МФО, призначення платежу ККД: 24062100: Відшкодування збитків згідно претензії №10-14/38/ЮР від 11.05.2017.

У зв'язку з зазначеним позивачем направлено до Управління Державної казначейської служби України у м. Ватутіному Черкаської області заяви від 15.06.2017 №289 та від 06.07.2017 №332 про повернення помилково сплаченого платежу.

Заявами від 12.06.2017 №284, від 14.06.2017 №288 про повернення помилково сплаченого платежу, позивач звернувся до Ватутінського відділення Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області в яких просив повернути помилково сплачені ним кошти в сумі 73 256,40 грн на рахунок №31111106700005 отримувач УК у м. Ватутіне ГУ ДКСУ у Черкаській області код банку 854018 (платіжне доручення №290 від 24.05.2017) та перерахувати вказані кошти в сумі 73 256,40 грн за призначенням платежу в оплату відшкодування збитків згідно претензії № 10-14/3 8/ЮР від 11.05.2017 Державної екологічної інспекції у Черкаській області на розрахунковий рахунок м. Ватутіне №33111331700005; ЄДРПОУ: 36771538; отримувач - УК у м. Ватутіному; банк отримувача - ГУДКСУ у Черкаській області; МФО:854018; ККД: 24062100.

Ватутінським відділенням Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області листом №1009/23-12-00-036 від 26.06.2017 у відповідь на звернення позивача, з посиланням на п. 1 ст. 43 Податкового кодексу України зазначено, що розрахунковий рахунок м. Ватутіне №33111331700005 належить Державній екологічній інспекції у Черкаській області та не контролюється органами ДФС. Крім того, запропоновано Підприємству звернутись до ДФС України у Черкаській області щодо зарахування вказаних коштів в рахунок оплати боргу з податку на додану вартість.

06.07.2017 Підприємство повторно звернулось до контролюючого органу з заявою №333, в якій просило повернути помилково сплачені кошти сумі 73 256,00 грн на поточний рахунок платника податків в установі банку: р/р 26000702757423 в АТ Райффайзен банк Аваль у м. Київ, МФО 380805, Ватутінське комунальне виробниче підприємство "Водоканал", код ЄДРПОУ 24359125.

Листом від 10.07.2017 №16417/23-00-12-0910 Головним управлінням ДФС у Черкаській області позивачу відмовлено в поверненні коштів з огляду на наявність податкової заборгованості.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на те, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, зазначає про наявність у позивача податкового боргу, що виключає повернення помилково чи надмірно сплачених коштів.

9. Підприємство надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про протиправність відмови контролюючого органу у наданні висновку про повернення позивачу надмірно сплаченої суми податку з бюджету та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду 20 листопада 2017 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду 19 лютого 2018 року просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

11.2. Пункт 43.1 статті 43.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

11.3. Пункт 43.2 статті 43.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

11.4. Пункт 43.3 статті 43.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

11.5. Пункт 43.4 статті 43.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

11.6. Пункт 43.5 статті 43.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

11.7. Пункт 43.6 статті 43.

Повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, в який такі кошти були зараховані.

12. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 2.35.

Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

12.2. Пункт 3.8.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

13. Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Пункт 2 розділу І.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

13.1. Пункт 5 розділу І.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Підставою для перерахування помилково чи надмірно сплачених грошових зобов'язань на час звернення з відповідною заявою до контролюючого органу є відсутність податкового боргу у такого платника податків.

15. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково чи надмірно сплачених сум грошових зобов'язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

16. При вирішенні спору необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судом першої інстанції), ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судом апеляційної інстанції), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про порушення чи не дотримання платником податків норм податкового законодавства, такий платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017), частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції після 15.12.2017), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

19. Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення судом першої інстанції) та ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судом апеляційної інстанції) не було доведено та надано належних доказів наявності у позивача податкового боргу, як обставини на підставі якої контролюючим органом неодноразово було відмовлено позивачу у поверненні помилково сплачених коштів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

21. Враховуючи ненадання контролюючим органом належних доказів на підтвердження наявності у нього правових підстав для відмови у наданні висновку про повернення з бюджету позивачу помилково сплачених сум коштів, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

22. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правові норми, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області слід залишити без задоволення.

23. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду 20 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду 19 лютого 2018 року у справі № 823/1260/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду