Рішення

від 01.10.2018 по справі 924/658/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2018 р. Справа №924/658/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В. при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Волочиської міської ради, м. Волочиськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс", м. Волочиськ

про стягнення 52439,40 грн.

Представники учасників:

від позивача: не з'явився (в судовому засіданні 17.09.2018р. був присутній ОСОБА_1 за довіреністю від 31.01.2018р.);

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 13.08.2018р.

Рішення виноситься 01.10.2018р., оскільки в судовому засіданні 17.09.2018р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Волочиська міська рада звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" 52439,40 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 07.02.2006р. оформлено право власності на нерухоме майно по вул. Заводській, 12/1, що розташоване у м. Волочиську Хмельницької області. 18.11.2014р. на адресу Волочиської міської ради надійшло клопотання ТОВ "Агросервіс" щодо отримання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею в оренду. Рішенням сесії Волочиської міської ради №16 від 26.12.2014р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1380 га на умовах оренди для обслуговування нежитлової будівлі, школи в м. Волочиськ в по вул. Заводській, 12/1 ТОВ "Агрсервіс"" надано дозвіл останньому на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель житлової та громадської забудови, проте ТОВ "Агросервіс" не вжито належних заходів до оформлення у встановленому законом порядку права користування земельною ділянкою комунальної власності (укладення договору оренди землі) по вул. Заводській, а землекористування здійснюється за відсутності належним чином оформлених правовстановлюючих документів, а також сплати відповідних платежів до бюджету, чим завдаються збитки міському бюджету. ТОВ "Агросервіс" повідомлявся Волочиською міською радою рекомендованими повідомленнями №192 від 13.02.2017р. та №441 від 11.04.2017р. про засідання постійної комісії з самоврядного контролю за використанням та охороною земель Волочиської міської ради, проте засідання 19.04.2017р. ТОВ "Агросервіс" були проігноровані. 19.04.2017р. постійною комісією з самоврядного контролю за використанням та охороною земель Волочиської міської ради, відповідно до ст.189 ЗК України, актом обстеження земельної ділянки встановлено, що ТОВ "Агросервіс" документи на право користування земельною ділянкою, на якій розташовано належний йому об'єкт нерухомості, не оформлено. Вищезазначений акт направлений ТОВ "Агросервіс" листом Волочиської міської ради №964 від 19.07.2017р.

Позивач зазначає, що Комісією по визначенню розмірів збитків землевласникам та землекористувачам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", ОСОБА_2 про визначення розміру збитків від 23.11.2017р. встановлено, що сума збитків, заподіяних Волочиській міській раді використанням без правовстановлюючих документів ТОВ "Агросервіс". земельної ділянки площею 0,1380 га по вул. Заводська, 12/1 в м. Волочиську Хмельницької області за період з 01.01.2007р. по 23.11.2017р. становить 52439,40 грн. ТОВ "Агросервіс" протягом одного місяця добровільно Волочиській міській раді збитки не відшкодовано. 02.03.2018р. Волочиською міською радою рекомендованим листом скеровано претензію №4/18 на адресу ТОВ "Агросервіс", з рекомендацією про добровільне відшкодування нарахованих збитків. Претензія ТОВ "Агросервіс" була залишена без відповіді та задоволення.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Відповідач у письмових поясненнях та його представник у судовому засіданні зазначав, що у договорі купівлі-продажу нежитлової будівлі від 07.02.2006р. умови, що свідчили б про передачу разом із будівлею і земельної ділянки, відсутні, відповідач, відповідно до діючого на той час законодавства, не мав правової підстави для ініціювання передачі йому земельної ділянки у користування чи оренду, а відтак, не мав правових підстав для укладення договору оренди земельної ділянки, площею 0,138 га. При цьому, збитків в розумінні викладених у позовній заяві вимог та їх обґрунтування, позивач не отримував, оскільки до грудня 2014р. будь яких рішень з приводу правового статусу цієї земельної ділянки, площею 0,138 га по вул.Заводська,12/1 у м.Волочиськ не приймав. Відповідач зазначив, що позивач підтверджує, що рішення Волочиською міською радою про виділення або надання у користування відповідачу земельної ділянки, площею 0,138 га, не приймалося.

Відповідач наголошує на тому, що у 2010 році відповідач звертався до Волочиської міської ради про виділення йому у користування земельної ділянки, загальною площею 0,224 га, що прилягає до будівлі школи, проте йому було відмовлено. Щодо виділення відповідачу у користування для обслуговування будівлі школи земельної ділянки, площею 0,138 га, відповідне рішення позивачем на сесії міської ради не приймалося, у письмовій формі не оформлялося, лише було повідомлено відповідача в усній формі. У листопаді 2014р. відповідач повторно звертався до Волочиського міського голови про надання дозволу міською радою на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 138 га для обслуговування будівлі колишньої спортивної школи та передачі її в оренду, оскільки діяв у правовому полі, що існувало після 01.01.2010р. Однак, у зв'язку з важким фінансовим станом та зупиненням ведення підприємницької діяльності, товариство не змогло своєчасно виготовити відповідну технічну документацію і тільки у січні 2018р. таке замовлення було надіслане виконавцю таких послуг "ФОП ОСОБА_3М.", а сам проект землеустрою був виготовлений тільки 06.06.2018р. Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 14.08.2018р., земельній ділянці, площею 0,138 га, що знаходиться по вул.Заводська,12/1 у м.Волочиськ та призначена для обслуговування будівель громадської забудови, надано кадастровий номер 6920910100:01:015:0868. При цьому, будь яких повідомлень на свою адресу з приводу врегулювання спору щодо даної земельної ділянки, відповідач не отримував, докази щодо їх надсилання відсутні.

У відповіді на відзив від 03.09.2018р. позивач зазначив, що відповідач зобов'язаний був ініціювати передачу земельної ділянки в оренду з огляду на вимоги ст.120 ЗК України, а не самовільно використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів. Проте, з моменту виникнення права власності на зазначене нерухоме майно, у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією нежитловою будівлею. Твердження відповідача, що у 2010 році відповідач звертався до Волочиської міської ради про виділення йому у користування земельної ділянки і відповідне рішення позивачем не приймалося не відповідає дійсності та не підтверджене належними та допустимими доказами за їх відсутності. Жодних перешкод для укладення договору оренди земельної ділянки Волочиською міською радою відповідачу не вчинено. З врахуванням викладеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності до заявлених позивачем вимог.

В судовому засіданні представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

07.02.2006р. ТОВ "Агросервіс" на підставі договору купівлі-продажу отримало у власність нерухоме майно по вул. Заводській, 12/1, що розташоване у м. Волочиську Хмельницької області.

Належність на праві власності нерухомого майна по вул. Заводській, 12/1, що розташоване у м. Волочиську Хмельницької області на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2006р. підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно від 24.04.2014р. та інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав №127313236 від 12.06.2018р.

18.11.2014р. ТОВ "Агросервіс" звернулося до Волочиської міської ради з клопотанням щодо отримання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею в оренду.

Рішенням сесії Волочиської міської ради №16 від 26.12.2014р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1380 га на умовах оренди для обслуговування нежитлової будівлі, школи в м. Волочиськ в по вул. Заводській, 12/1 ТОВ "Агрсервіс"" надано дозвіл останньому на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель житлової та громадської забудови орієнтовною площею 0,1380 га для обслуговування нежитлової будівлі, школи в м. Волочиськ в по вул. Заводській, 12/1 ТОВ "Агрсервіс".

Волочиська міська рада направила ТОВ "Агросервіс" лист №192 від 13.02.2017р. про необхідність оформлення акту обстеження земельної ділянки.

У листі №192 від 13.02.2017р. Волочиська міська рада повідомила ТОВ "Агросервіс" про проведення засідання постійної комісії з самоврядного контролю за використанням та охороною земель Волочиської міської ради.

Волочиська міська рада направляла ТОВ "Агросервіс" листи №192 від 13.02.2017р. та №441 від 11.04.2017р. про засідання постійної комісії з самоврядного контролю за використанням та охороною земель Волочиської міської ради.

19.04.2017р. постійною комісією з самоврядного контролю за використанням та охороною земель Волочиської міської ради затверджено акт обстеження земельної ділянки від 19.04.2017р., яким встановлено, що земельна ділянка орієнтовно площею 0,1380 га по вул. Заводська 12/1, м. Волочиськ використовується з періоду договору купівлі-продажу нежитлової будівлі з 07.02.2006р. по даний час; ставка орендної плати за період з 2006р. по 2015 рік (включно) становила - 9,5% від нормативної грошової оцінки, та за період з 2016р. по даний час - 5% від нормативно грошової оцінки. Вищезазначений акт та витяг з протоколу направлені ТОВ "Агросервіс" листом Волочиської міської ради №964 від 19.07.2017р.

Актом про визначення розміру збитків від 23.11.2017р. Комісії по визначенню розмірів збитків землевласникам та землекористувачам встановлено, що сума збитків, заподіяних Волочиській міській раді використанням без правовстановлюючих документів ТзОВ "Агросервіс" земельної ділянки площею 0,1380 га, що знаходиться під нежитловою будівлею школи, за адресою м. Волочиськ вул. Заводська, 12/1, за період з 01.01.2007р. по 23.11.2017р. становить: 52439,40 грн.

23.11.2017р. розпорядженням Волочиської РДА №1166/2017-р затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам щодо нарахування збитків (у вигляді орендної плати за землю) заподіяних Волочиській міській раді використанням без правоветановлюючих документів ТОВ "Агросервіс" земельної ділянки площею 0.1.380 га. що знаходиться під нежитловою будівлею школи, за адресою м. Волочиськ вул. Заводська, 12/1, за період з 01.01.2007р. по 23.11.2017р. в сумі 52439,40 грн.

23.11.2017р. протоколом засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам №21 затверджено рішення про нарахування ТОВ "Агросервіс" збитки, що заподіяні Волочиській міській раді використанням без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,1380 га, що знаходиться за адресою м. Волочиськ вул. Заводська, 12/1 з 07.02.2006р. по 23.11.2017р. в розмірі 52439,40 грн.

Відділ у Волочиському районі Хмельницької області Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у листі №248/105-17 від 18.08.2017р. повідомив Голову Волочиської РДА, що згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Волочиськ, Волочиської міської ради, Волочиського району Хмельницької області, вартість 1кв.м. земельних ділянок (за адресою м. Волочиськ, вул. Заводська 12/1, землі житлової та громадської забудови), становить: 2007 рік - 22 грн. 29 коп., 2008 рік -25 грн. 41 коп., 2009 рік - 33 грн.03 коп., 2010 рік - 2015 рік - 34 грн. 98 коп., 2016 рік - 108 грн. 05 коп., 2017рік - 114 грн. 53коп.

У листі (претензії) №325 від 02.03.2018р., адресованому ТОВ "Агросервіс", Волочиська міська рада просила добровільно відшкодувати нараховані збитки в розмірі 52439,40 грн.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6806864592018 від 14.08.2018р. (за запитом ТзОВ "Агросервіс") земельна ділянка за адресою Хмельницька область, м. Волочиськ. вулиця Заводська, 12/1, площею 0,1380 зареєстрована Відділом у Волочиському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (Інформація про документацію із землеустрою - за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 06.06.2018р. ФОП "Фільчук Олександр Миколайович", ОСОБА_3 М.).

ТОВ "Агросервіс" в добровільному порядку збитки не відшкодувало, що й стало підставою для звернення з позовом до суду.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке:

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України врегульовано перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю або споруду.

Із системного аналізу положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України вбачається, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки. Водночас, зі змісту статті 125 ЗК України випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто після виникнення права власності на об'єкт нерухомості власник не звільняється від необхідності оформити право на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач є власником нежитлового приміщення нерухомого майна по вул. Заводській, 12/1, що розташоване у м. Волочиську Хмельницької області на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2006р.

Відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомості, належним чином не оформив правовідносин щодо користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

При цьому саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій з оформлення права користування землею (правова позиція, викладена у постанові ВСУ від 17.02.2016р. у справі №3-1160г15 (№904/5857/14)).

Отже, після виникнення права власності на вказане нежитлове приміщення відповідач був зобов'язаний оформити право на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку, отже ТОВ "Агросервіс" користується земельною ділянкою без законних підстав.

У період 2006р. - 2013р. ТОВ "Агросервіс" користувався вказаною земельною ділянкою без законних підстав.

Звернувшись у 2014 році до Волочиської міської ради з клопотанням щодо отримання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею в оренду та отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення (Рішенням сесії Волочиської міської ради №16 від 26.12.2014р.), в подальшому, ніяких дій по оформленню прав на земельну ділянку відповідач не чиняв.

Посилання відповідача на те, що він у 2010 році звертався до позивача щодо оформлення прав на земельну ділянку судом до уваги не приймаються, оскільки доказів таких дій відповідачем не надано. Як не беруться до уваги і посилання відповідача на неоформлення прав на земельну ділянку внаслідок складного фінансового стану та зупинення ведення підприємницької діяльності, так як відповідачем не подано будь-яких доказів таких обставин, або ж припинення ведення підприємницької діяльності.

Тобто, враховуючи зазначені обставини справи у сукупності, відповідачем в порушення вимог законодавства не було оформлено правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з частинами 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 (далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (п. 2 Порядку).

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 14.09.2016р. у справі №703/5377/14-ц).

До уваги судом береться те, що ОСОБА_2 про визначення розміру збитків від 23.11.2017р. Комісії по визначенню розмірів збитків землевласникам та землекористувачам встановлено, що сума збитків, заподіяних Волочиській міській раді використанням без правовстановлюючих документів ТзОВ «Агросервіс» земельної ділянки площею 0,1380 га, що знаходиться під нежитловою будівлею школи, за адресою м. Волочиськ вул. Заводська, 12/1, за період з 01.01.2007р. по 23.11.2017р. становить: 52439,40 грн.

Крім того, відповідачем будь-яких доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій щодо оформлення права користування земельною ділянкою у період, протягом якого нараховувалися збитки, не надано.

Вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Так, відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, з огляду на вищезазначені норми, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльність особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010р. у справі №06/113-38, від 04.07.2011р. у справі №51/250, від 07.10.2015р. у справі №916/3371/14).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом тривалого часу з 2006р. по 2017р. не вчиняв жодних дій для укладення договору оренди землі.

За витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6806864592018 від 14.08.2018р., тільки 06.06.2018р. ФОП "Фільчук Олександр Миколайович" за замовленням відповідача виготовлено проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Судом враховується, що сума збитків, яка заявлена позивачем, нарахована за період з 01.01.2007р. по 23.11.2017р., а дії по реєстрації земельної ділянки здійснювалися відповідачем у 2018 році, тому доводи представника відповідача про вчинення дій по розробленню документації з землеустрою судом до уваги не приймаються.

При цьому, окремі дії, як то замовлення розроблення документації з землеустрою щодо земельної ділянки, що використовується відповідачем, не можна вважати належними заходами, спрямованими на своєчасне оформлення правовстановлюючих документів.

Із наведених відповідачем доводів не вбачається, що у нього були об'єктивні перешкоди для оформлення належним чином права користування земельною ділянкою, як і не вбачається, що за наслідками звернення відповідач не міг укласти договір з незалежних від його волі причин.

Наведені вище обставини свідчать про те, що відповідач тривалий час використовував земельну ділянку без оформлення відповідних прав у встановленому порядку, поважних причин, які б перешкоджали здійснити таке оформлення не наведено, що дає підстави для висновку про бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою.

Неоформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку позбавило позивача права одержати дохід у вигляді плати за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушене.

З огляду на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що неоформлення правовстанолюючих документів на земельну ділянку виникло з вини відповідача внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку землекористувача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та спричиненням збитків в сумі 52439,40 грн.

Аналогічна позиція викладена в постановах ВСУ від 17.02.2016р. у справі №904/5857/14, від 28.07.2015р. у справі №916/3311/14, від 28.01.2015р. у справі №5023/3993/12 (5023/9057/11), постановах ВГСУ від 17.09.2013р. у справі №922/763-13-г, від 13.11.2013р. у справі №902/370/13-г, від 24.03.2014р. у справі №922/2153/13, від 09.12.2015р. у справі №924/653/15).

Отже, наявний склад цивільного правопорушення у вигляді збитків в діях відповідача, як то: протиправність поведінки (користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів), збитки (визначені комісією з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам відповідно до Порядку), причинний зв'язок між збитками і протиправною поведінкою, вина (саме використання земельної ділянки без належного правового оформлення та зволікання з таким оформленням, позбавило власника земельної ділянки права отримати від цієї земельної ділянки дохід, що призвело до виникнення збитків). Відсутності своєї вини у спричиненні збитків відповідач не довів.

За таких обставин, враховуючи наведені норми права, використання відповідачем земельної ділянки без оформлення відповідних прав у встановленому порядку, наявність в діях відповідача порушення земельного законодавства та наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, суд дійшов висновку що позовні вимоги заявлені обґрунтовано.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги про стягнення збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів заявлені за період з 07.02.2006 року по 23.11.2017 року. При цьому, позивач відповідно до відмітки в описі вкладення звернувся до суду 26.07.2018 року.

З огляду на те, що вчинене порушення відповідачем є триваючим (неоформлення договору оренди) і у позивача право на стягнення заподіяних в результаті цього збитків у вигляді неотриманого доходу - орендної плати може виникати до повного врегулювання правовідносин сторін, беручи до уваги час звернення до суду із позовом та період, за який позивач просить стягнути завдані збитки, визначений законодавством загальний строк позовної давності, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення збитків за період з 07.02.2006 року по 25.07.2015 року.

Таким чином, з врахуванням пропущення строку позовної давності, обґрунтованими є нарахування збитків, здійснені у 2015 році за період з 26.07.2015 року по 31.12.2015 року (159 днів) на суму 1997,68 грн., у 2016 році обґрунтованими є нарахування збитків за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року (365 днів) на суму 7455,45 грн., у 2017 році обґрунтованими є нарахування збитків за період з 01.01.2017 року по 23.11.2017 року (318 днів) на суму 6884,98 грн. Разом - 16338,11 грн. збитків за період з 26.07.2015 року по 23.11.2017 року.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що у позові в частині стягнення 36101,29 грн. збитків за період з 07.02.2006 року по 25.07.2015 року слід відмовити у зв'язку зі спливом строків позовної давності.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - в розмірі 16338,11 грн. за період з 26.07.2015 року по 23.11.2017 року. У решті позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Волочиської міської ради, м. Волочиськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс", м. Волочиськ про стягнення 52439,40 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (м. Волочиськ, вул. Музейна, буд. 29А; код 14169228) на користь Волочиської міської ради (м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88; код 04060695) 16338,11 грн. (шістнадцять тисяч триста тридцять вісім гривень 11 коп.) збитків, 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

У решті позову в частині стягнення 36101,29 грн. збитків відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 03.10.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (31200, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88)

3 - відповідачу рекомендованим з повідомленням (31200, м. Волочиська, вул. Музейна, буд. 29А)