Ухвала

від 21.09.2018 по справі п/811/2139/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 вересня 2018 року

Київ

справа №П/811/2139/17

касаційне провадження №К/9901/61284/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.

розглянув матеріали касаційної скарги Кіровоградської митниці ДФС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 у справі №П/811/2139/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Т-М-С до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Т-М-С звернулося до суду з позовом до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.11.2017 №UA901030/2017/000179/1. У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 28.03.2018 позовні вимоги задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 09.07.2018 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 залишив без змін.

Кіровоградська митниця ДФС 03.09.2018 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 54 Митного кодексу України.

В обґрунтування підстав для поновлення строку касаційного оскарження відповідач вказує на наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав, передбачених статтями 44, 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою), щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку в установлені процесуальним законом строки.

Верховний Суд ухвалою від 13.08.2018 повернув вперше подану касаційну скаргу відповідачу на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки додана до касаційної скарги відповідачем копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені скаржника його процесуальних прав та обов'язків.

При зверненні із касаційною скаргою вдруге 03.09.2018 відповідачем долучено до касаційної скарги документ, який належним чином підтверджує повноваження особи, якою підписано касаційну скаргу, на представництво скаржника.

Таким чином, викладені обставини свідчать про те, що відповідачем вчинено дії з метою здійснення касаційного оскарження судових рішень у найкоротші строки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № П/811/2139/17 є вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.11.2017 № UA901030/2017/000179/1.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що здійснюючи коригування митної вартості та застосовуючи метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідачем не дотримано приписів частини четвертої статті 59 Митного кодексу України, оскільки не враховано, що кількість товару, задекларованого позивачем, є значно більшою, ніж кількість ідентичних товарів, ввезених в Україну згідно з інформацію митних органів України: за артикулом 787203 позивачем задекларовано 1500 шт. (інвойс NO715838), ідентичний товар ввезено в кількості 200 шт.; за артикулом 787241 позивачем задекларовано 500 шт. (інвойс NO715838), ідентичний товар ввезено в кількості 100 шт.; за артикулом 790009 позивачем задекларовано 200 шт. (інвойс NO715838), ідентичний товар ввезено в кількості 25 шт.

Судами встановлено, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.11.2017 №UA901030/2017/000179/1, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись частиною четвертою статті 332, статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Поновити Кіровоградській митниці ДФС пропущений з поважних підстав строк на касаційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 у справі № П/811/2139/17.

2. Відмовити Кіровоградській митниці ДФС у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 у справі № П/811/2139/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Т-М-С до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

3. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева Р.Ф.Ханова