Ухвала

від 04.09.2018 по справі 369/12633/13-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/12633/13-ц

Провадження №2-р/369/11/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участі секретаря Головатюк В.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Київській області по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи управління Держземагенства в Києво-Святошинському районі Київської області, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання незаконним та скасування рішення ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування його реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування його реєстрації, -

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Київській області звернулось до суду із заявою про роз'яснення судового рішення. Свою заяву мотивували тим, що рішення суду в тому числі вирішено: скасувати державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №584326, виданого 13 червня 2007 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010732900086; скасувати реєстрацію договору купівлі-продажу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрацію права власності від 24 жовтня 2013 року за №3050510 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 191929332224). Через зміни в законодавстві на даний час правові підстави щодо скасування реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку відсутні і є неможливим. За Держгеокастром та його територіальними органами залишилась функція державної реєстрації земельної ділянки як об'єкта нерухомості в Державному земельному кадастрі, а не прав на них. Також вказали, що згідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань датою припинення державної реєстрації управління Держземагенства в Києво-Святошинському районі Київської області є 12 квітня 2016 року

На підставі ст. 271 ЦПК України просили суд надати роз'яснення щодо шляхів виконання рішення суду від 29 жовтня 2014 року по справі №369/21633/13ц в частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ№584326 на ім'я ОСОБА_6, виданого 13 червня 2007 року, кадастровий номер 3222410300:01:024:0112, скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ№584326, виданого 13 червня 2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №01073290086 в межах норм чинного законодавства та ким саме має бути виконане вищезазначене рішення, адже управління Держземагенства в Києво-Святошинському районі Київської області є третьою особою в даній справі та згідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань датою припинення державної реєстрації є 12 квітня 2016 року.

У судове засідання представник заявника ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Київській області не з'явився. Про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду заяви до суду не надходило.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 подану заяву підтримали. Подали письмові пояснення та також вказали, що рішення суду є зрозумілим, але виникли складнощі з виконанням судового рішення та відновленням прав позивача. Просили заяву задоволити та роз'яснити прийняте рішення для його подальшого виконання.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та представник ОСОБА_4 проти заяви заперечували, подали письмові заперечення. Вважають, що рішення суду є зрозумілим, тому подана заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасувано рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області №46/2465 від 25 лютого 2006 року про передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0790га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Деснянській, 5.

Визнано недійсним та скасувано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №584326 на ім'я ОСОБА_6, виданого 13 червня 2007 року, кадастровий номер 3222410300:01:024:0112, та скасувано державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №584326, виданого 13 червня 2007 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010732900086.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0790га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Деснянській, 5а, кадастровий номер 3222410300:01:024:0112, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, укладений 24 жовтня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7, зареєстрованого за номером 5545 та скасувано реєстрацію договору купівлі-продажу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрацію права власності від 24 жовтня 2013 року за №3050510 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 191929332224).

Питання про роз'яснення рішення суду вирішується ухвалою суду. У резолютивній частині ухвали суд роз'яснює як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного в рішенні. При цьому суд не може змінювати змісту рішення суду. Передбачене зазначеною нормою роз'яснення рішення - це більш повний і ясний виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі при його виконанні, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Тобто роз'яснення рішення суду можливе тоді, коло воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Описова, мотивувальна та резолютивна частини рішення суду викладені чітко, конкретно та зрозуміло і додаткового роз'яснення не потребують. Про дану обставину вказували сторони в судовому засіданні.

Оскільки доводи заяви про роз'яснення рішення суду ґрунтуються на роз'ясненні шляхів виконання та особи ким саме має бути виконане рішення суду, що відноситься до повноважень виконавчої служби, а рішення суду є зрозумілим та додаткового роз'яснення не потребує, та його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, тому у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суд відмовляє.

За ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..

За ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Також суд звертає увагу на те, що заявником фактично перекладаються функції виконання судового рішення. Разом з тим, такими повноваженнями суд не наділений, а лише перевіряє повноту, правильність, законність здійснення виконавчих дій. Якщо заявник вважає, що не може виконати рішення через відсутність правових підстав або відсутність повноважень, має прийняти відповідне рішення, яке у разі оскарження зацікавленими особами, підлягатиме перевірці в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 271, 447-453 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Київській області про роз'яснення судового рішення відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 09 вересня 2018 року.

Суддя Н.С. Пінкевич