Рішення

від 04.10.2018 по справі 910/10269/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 04.10.2018Справа №  910/10269/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу      № 910/10269/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С"  (вул. Куренівська, 14-Б, м. Київ,04073) до    Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОД-Сервіс"  (вул. Святославська, буд. 15, м. Київ, 03151) про   стягнення 7 792,04 грн Без виклику представників сторін ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “С К С” (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Год – Сервіс” (далі – відповідач) про стягнення 7 792, 04 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № А4792 від 20.09.2016, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 7   792, 04 грн, з яких 6   152, 76 грн основного боргу, 332, 99 грн інфляційного збільшення, 1   306, 29 грн пені. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору. 06.08.2018 Господарським судом міста Києва  прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/10269/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 03.09.2018, про що було постановлено відповідну ухвалу. Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі № 910/10269/18, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 06.08.2018. Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/10269/18 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03151, м. Київ, вул. Святославська, буд. 15.      Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Відповідно до поштового повернення № 0103047415725, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 у справі № 910/10269/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "за закінченням встановленого строку зберігання". Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали. Крім того, судом враховано, що у відповідності до  ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 у справі № 910/10269/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до частини 2 статті  178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: Як підтверджено матеріалами справи, 20.09.2016 між позивачем. як постачальником та відповідачем, як покупцем було укладено договір поставки № 4792 (далі за текстом – договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк алкогольні та безалкогольні напої (далі – товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його в об'ємах і по ціні згідно видаткових накладних, в строк визначений даним договором. Згідно з п. 1.2. договору загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід'ємними частинами даного договору. Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в видаткових та/або товарно – транспортних накладних, які оформлюються постачальником згідно отриманого від покупця замовлення. Відповідно до п. 2.4. договору право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової (та/або товарно – транспортної) накладної. Поставка товару здійснюється транспортом постачальника за його рахунок, або за бажанням покупця, шляхом само вивозу зі складу постачальника. Місце доставки товару узгоджується сторонами при прийнятті замовлення (п. 2.5 договору). Згідно з п. 3.1. договору загальна ціна договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних до даного договору, оформлених належним чином протягом дії даного договору. Поставка товару може здійснюватися на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 28 календарних днів з моменту передачі партії товару покупцю (п. 3.2. договору). Відповідно до п. 3.3. договору датою передачі товару у власність покупця вважається дата фактичної передачі товару постачальником, яка зазначається в накладній. В п. 5.1. договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату товару, у відповідності з п. 3.2. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки. Крім того, сторони дійшли згоди, що в разі прострочення грошового зобов'язання покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Покупець сплачує зазначені в даному пункті штрафні санкції за весь період прострочення оплати. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та є безстроковим. Сторони мають право достроково розірвати договір, при умові обов'язкового письмового повідомлення іншої сторони не менше ніж за тридцять календарних днів до моменту, коли одна із сторін має намір розірвати договір (п. 8.1. договору). В п. 9.2. договору сторони погодили, що в момент укладання цього договору покупець надає постачальнику кільцеву довіреність на отримання товару, далі довіреність, зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати накладні та зразками печаток (штампів). Підпис особи уповноваженої приймати товар на накладній, зразок якого є у довіреності, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на накладній печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано покупцем є належним доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця, навіть якщо зразок підпису особи зазначеної у довіреності не збігається з тим, який наявний на накладній. У випадку, якщо зраок підпису та (або) зразок печатки (штампу) та ТТН не збігається зі зразками підписів та(або) зразками печаток (штампів) наданих покупцем постачальнику у довіреності,проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладній, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця. На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу товару, який був замовлений останнім, по товарно – транспортним накладним № К000354189 від 24.10.2017 на суму 2   569, 32 грн, № К000398410 від 17.11.2017 на суму 581, 88 грн та № К000397693 від 17.11.2017 на суму 3   001, 56 грн. Загалом по вказаним товарно – транспортним накладним позивач поставив відповідачу товар на суму 6   152, 76 грн. Поставлений товар був прийнятий відповідачем, про що свідчать підписи та печатка (штамп) представника покупця на відповідних товарно – транспортних накладних. Відповідач, як зазначає позивач, всупереч умовам договору оплату поставленого товару не здійснив. Доказів іншого матеріали справи не містять. Предметом позову у справі є матеріально – правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 6   152, 76 грн основної заборгованості, 332, 99 грн інфляційних втрат за період прострочення з 22.11.2017 по 30.07.2018 та 1   306, 29 грн пені за період прострочення з 22.11.2017  по 30.07.2018. Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом – ЦК України), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 6   152, 76 грн, 24.10.2017 на суму 2   569, 32 грн, 17.11.2017 на суму 581, 88 грн та 17.11.2017 на суму 3   001, 56 грн, що підтверджується матеріалами справи. Які відповідач в силу положень п. 3.2. договору був зобов'язаний оплатити протягом 28 (двадцяти восьми) календарних днів з дати поставки товару, тобто включно до 21.11.2017 та 15.12.2017 відповідно. Враховуючи, що відповідачем поставлений товар  оплачений не був, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 6   152, 76 грн, доказів сплати якої відповідачем суду не надано. Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано. В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 6   152, 76 грн відповідачем суду не надано. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 6   152, 76 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 3.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 6   152, 76 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом. Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В п. 5.1. договору сторонами було погоджено сплату покупцем пені у випадку несвоєчасної оплати товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу, при цьому покупець сплачує пеню за весь період прострочення. Таким чином, сторонами в договорі було погоджено інший строк нарахування пені ніж визначено в ч. 6 ст. 232 ГК України. Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків оплати визначених п. 3.2 договору, оплата поставленого товару здійснена не була, відповідно є підстави для стягнення з відповідача пені за період прострочення визначений позивачем  з 22.11.2017 по 30.07.2018 в розмірі 1   306, 29 грн. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 5.1. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.   Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат визнається судом арифметично правильним, відповідно з відповідача підлягає стягненню за загальний період з 22.11.2017 по 30.07.2018  інфляційні втрати в сумі 332, 99 грн. Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі. Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні,  за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до  ст. 129 Господарського процесуального кодексу України  витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                                              В И Р І Ш И В: 1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОД-Сервіс" про стягнення 7 792,04 грн задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОД-Сервіс" (вул. Святославська, буд. 15, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 24583963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С К С"  (вул. Куренівська, 14-Б, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 36088095) 6 152 (шість тисяч сто п'ятдесят дві) грн 76 коп. основної заборгованості, 1 306 (одну тисячу триста шість) грн 29 коп.  пені,  332 (триста тридцять дві) грн 99 коп. інфляційних втрат та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складене 04.10.2018. Суддя                                                                                          Г.П. Бондаренко