Рішення

від 03.10.2018 по справі 0640/4009/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4009/18

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМагро" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМагро" звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним повідомлення від 21.06.2018 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого листа № 1333 2018 від 16.05.2018 без прийняття його до виконання, скасувати його та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист № 1333 2018 від 16.05.2018 про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 2 від 23.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "БМагро". В обґрунтування позовних вимог позивач указував на невідповідності повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.06.2018 вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у справі на 06.09.2018.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, судовий розгляд справи відкладено до 03.10.2018.

Представник позивача прибула до суду, подала до суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини неявки до суду не повідомив. Письмового відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Суд вважає за можливе розгляд і вирішення справи здійснити в письмовому провадженні, відповідно ч. 9 ст. 205, ст.ст. 4, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи).

Дослідивши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 21 лютого 2018 року Житомирським окружним адміністративним судом, за результатами розгляду адміністративної справи № 806/224/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМагро" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну, прийнято рішення, яким позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України №392220/38284300 від 11.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 23.11.2017 та зобов'язано Державну фіскальну служби України зареєструвати податкову накладну №2 від 23.11.2017. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У відповідності до приписів ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду від 21.02.2018 набрало законної сили 16 квітня 2018 року.

На виконання судового рішення, Житомирським окружним адміністративним судом оформлено та видано16 травня 2018 року виконавчий лист № 1333 2018.

18 травня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "БМагро" оригінал виконавчого листа разом із заявою про прийняття його до виконання направлено до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

21 червня 2018 року, за результатами розгляду вказаної заяви, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 складено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зі змісту повідомлення слідує, що виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в поданому виконавчому документі не дотримано вимог п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, а саме не зазначено прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, що видала виконавчий лист. Крім цього, указано, що у пред'явленому до виконання виконавчому документі передбачено дві дії, а саме визнання протиправним (скасування) рішення ДФС України та зобов'язання боржника вчинити певні дії, однак не вказано, в якій частині необхідно виконати рішення.

Вважаючи, що відповідачем виконавчий документ повернуто неправомірно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

З'ясовуючи при вирішенні даної справи характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд ураховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною четвертою статті 372 КАС України визначено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно зі абз. 1 ч. 1 ст. 373 вказаного Кодексу, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КАС України, виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Положеннями пп. 15.16 п. 15 розд. VII "Перехідні положення" КАС України встановлено, що суд видає виконавчі документи в паперовій формі.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (у редакції, чинній на момент оформлення та видачі виконавчого листа від 16.05.2018, надалі - Закон № 1404-VIII), відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У відповідності до пункту першого частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Згідно зі частиною 3 статті 4 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до п. 4 розд. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.

В контексті наведених правових норм суд зазначає, що виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду в справі № 806/224/18, підписано суддею Романченком Є.Ю. із зазначенням його прізвища та ініціалів.

У свою чергу, органом, що видав виконавчий лист, є Житомирський окружний адміністративний суд, найменування якого вказаного у виконавчому документі.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що суддя, яким підписано виконавчий лист не є видавцем такого виконавчого документа, а лише є уповноваженою посадовою особою Житомирського окружного адміністративного суду на підпис зазначеного документу.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що виконавчий лист, виданий Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 806/224/18 відповідає вимогам Закону № 1404-VIII в частині зазначення у ньому відомостей щодо органу, який видав документ, і прізвища та ініціалів особи, яка його підписала.

Посилання в оскаржуваному повідомленні на те, що у пред'явленому до виконання виконавчому документі передбачено дві дії, а саме визнання протиправним (скасування) рішення ДФС України та зобов'язання боржника вчинити певні дії, однак не вказано, в якій частині необхідно виконати рішення суд оцінює критично, позаяк виконавчий лист не передбачає вчинення двох дій на користь позивача.

Суд зауважує, що відповідно до положень частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 КАС України).

Одночасно суд відмічає, що визнання акта суб'єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Скасування ж акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

Таким чином, застосовані судом способи захисту порушеного права позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України №392220/38284300 від 11.12.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 23.11.2017 не потребують примусового виконання, оскільки рішення суду в цій частині є виконаним з моменту набрання ним законної сили.

Виконавчий лист, виданий на виконання судового рішення в справі № 806/224/18, передбачає вчинення боржником - Державною фіскальною службою України на користь позивача (стягувача) лише однієї дії - зареєструвати податкову накладну №2 від 23.11.2017, що, відповідно, виключає необхідність видачі двох виконавчих листів у зазначеній справі.

При цьому суд відмічає, що відображення у виконавчому листі резолютивної частини рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, узгоджується із приписами п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII.

Отож, посилання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 у повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 21.06.2018 на те, що виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду в справі № 806/224/18, не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону № 1404-VIII є безпідставними.

Разом з цим, суд погоджується із аргументами позивача стосовно того, що спірне повідомлення посадовою особою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято без додержання строків, визначених Законом та Інструкцією.

Так, заява позивача разом із оригіналом виконавчого листа від 16.05.2018 № 1333 2018 надіслано на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 18.05.2018. Поштове відправлення вручено адресату 21.05.2018, про що свідчить роздруківка із сайту Укрпошти щодо відстеження. Відповідачем факт отримання Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяви та виконавчого листа 21.05.2018 не спростовано.

Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання датовано 21 червня 2018 року, тобто воно винесено після спливу трьох робочих днів з дня його пред'явлення.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даній справі відповідачем ані відзиву на позовну заяву, ані доказів на обґрунтування підстав, які вказані в спірному повідомлені як недоліки в оформленні виконавчого документа подано не було, що трактується судом на користь позивача.

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.06.2018 посадової особи Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України слід скасувати як протиправне.

Відповідно до приписів ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За наведених обставин, а також з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за можливе зобов'язати структурний підрозділ відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист № 1333 2018 виданий 16.05.2018 Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 806/224/18.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БМагро" слід задовольнити.

Зважаючи на висновок суду та враховуючи положення статті 139 КАС України, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 3524,00 грн судового збору (платіжне доручення № 1325 від 03.08.2018) підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БМагро" (вул. І.Кочерги, 6, м.Житомир,10008, ідентифікаційний код 38284300) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м.Київ,01001) про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 21.06.2018 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист № 1333 2018 виданий 16.05.2018 Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 806/224/18.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМагро" сплачений, згідно із платіжним дорученням № 1325 від 03.08.2018, судовий збір у розмірі 3524,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів ст.ст. 272, 287 та пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко