Рішення

від 02.10.2018 по справі 826/4112/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 02 жовтня 2018 року                      № 826/4112/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Гамалія» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Гамалія» (далі – позивач, ПАТ «Гамалія») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2016 №00429312-01 та №00429012-01. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до змісту вказаних податкових повідомлень-рішень, вони прийняті на підставі висновків акта перевірки від 14.07.2016 № 788/26-59-12-01-30, водночас, позивач зазначає, що на його адресу не надходив зазначений акт перевірки і що йому нічого не відомо щодо проведеної перевірки та про порушення, які були встановлені під час її проведення. Крім того, позивач зазначив, що податковим органом було порушено процедуру проведення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вважає їх такими, що є протиправними та підлягають скасуванню. Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача та наполягає, що спірні рішення прийняті правомірно і у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, у судовому засіданні судом встановлено, що позивачем пред'явлено позовні вимоги, які згідно ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності та у відповідності до ч. 1 ст. 257 КАС України підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи зазначені обставини, судом у судовому засіданні було ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як свідчать матеріали справи, ПАТ «Гамалія» (код ЄДРПОУ 24252976) зареєстроване як юридичну особу 25.06.1996 (№ 10741200000006975), як платник податків на час проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Відповідачем проведено камеральну перевірку ПАТ «Гамалія» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 14.07.2016 №788/26-59-12-01-30. Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених в пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, за податковими деклараціями, що наведені в переліку акту перевірки. На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №00429312-01 від 26.07.2016, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 451  356,30 грн. зобов'язано ПАТ «Гамалія» сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 90  271,26 грн. за платежем податок на додану вартість; №00429012-01 від 26.07.2016, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 204  379,20 грн. зобов'язано ПАТ «Гамалія» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 20  437,92 грн. за платежем податок на додану вартість. Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI. Права контролюючого органу визначені статтею 20 Податкового кодексу України, так підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 вказаної статті встановлено, що контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до підпункту 75.1.1 статті 75.1 статті 75 Податкового кодексу України  камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Згідно із пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. З системного аналізу наведених положень Податкового кодексу України слідує, що камеральна перевірка має свої специфічні ознаки, які притаманні тільки даному виду перевірки. Зокрема, податковим законодавством не визначено підстави для її проведення, не передбачено вчинення контролюючим органом певних дій, при дотриманні яких можливе її проведення, як то направлення запиту, винесення наказу, направлення на проведення перевірки, повідомлення про проведення перевірки та направлення (вручення) цих документів платнику податків. Наказом Міністерства доходів та зборів України від 14.06.2013 № 165 затверджено «Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця» передбачені особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності, зокрема, з податку на додану вартість. Так, підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 зазначених Методичних рекомендацій визначено, що податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є: перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів. Тобто, предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути тільки дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема, правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.). Під методологічною помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу). При цьому, питання своєчасності сплати податків та зборів, при проведенні камеральної перевірки не досліджується, оскільки це є предметом документальної перевірки. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, у ході камеральної перевірки контролюючим органом було проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 по 14.07.2015. Суд зазначає, що своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів є предметом саме документальної перевірки, умови, порядок призначення та проведення якої суттєво відрізняються від камеральної перевірки. Так, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Відтак, суд дійшов висновку, що підчас камеральної перевірки перевіряються дані задекларовані у податковій звітності, однак її предметом не може бути дослідження своєчасності сплати платником податків податкових зобов'язань, оскільки дані висновки контролюючий орган може зробити лише за результатами документальної перевірки на підставі дослідження відповідних документів. Підсумовуючи викладене, висновки обумовленого акта камеральної перевірки не можуть бути належними доказами щодо несвоєчасної сплати платником податків узгоджених зобов'язань, оскільки відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі наданих йому прав, тобто відповідач діяв неправомірно. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що акт камеральної перевірки є доказом, здобутим із порушенням закону, а отже, відповідно до статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, судом до уваги не береться та відповідно, не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень, що у свою чергу, є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваних рішень. Стосовно посилань позивача на ту обставину, що відповідач не направляв (не вручив) на його адресу примірник акт перевірки, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу. Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Згідно матеріалів справи, відповідачем так і не було надано суду доказів надіслання (вручення) вказаного акта позивачу. Враховуючи положення статті 86 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що податковим органом порушено процедуру прийняття податкових повідомлень-рішень. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено норми Податкового кодексу України, оскільки податковим органом у ході камеральної перевірки було проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість, в той час як перевірка своєчасності сплати податку повинна проводить під час проведення документальної перевірки, також відповідачем було порушено процедуру прийняття податкового повідомлення рішення.   Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, обов'язку доказування правомірності спірних рішень не виконано. Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню. Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати. Керуючись положеннями ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд, В И Р І Ш И В: Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Гамалія» задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 26.07.2016 №00429312-01 та №00429012-01. Стягнути на користь приватного акціонерного товариства «Гамалія» (код ЄДРПОУ 24252976) сплачений ним судовий збір у розмірі 9  836,03 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                І.А. Качур