Ухвала

від 04.10.2018 по справі 915/1086/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

04 жовтня 2018 року Справа № 915/1086/18

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства РВС Банк б/н від 28.09.2018 (вхід.№12852/18 від 03.10.2018) про забезпечення позову у справі №915/1086/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства РВС Банк

(04071, м.Київ, вул.Введенська, буд.29/58; ідент.код 39849797),

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю УК Південь

(57134, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с.Весняне, вул.Садова, буд.20; ідент.код 41904558),

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження Миколаїв

(54001, АДРЕСА_1; ідент.код 39199494),

про: відновлення запису про іпотеку та заборону відчуження на підставі договору іпотеки від 02.11.2006 шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на об'єкти нерухомості, -

в с т а н о в и в:

03.10.2018 Публічне акціонерне товариство РВС Банк звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.09.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю УК Південь та Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження Миколаїв , в якій просить суд відновити запис про іпотеку та заборону відчуження на підставі договору іпотеки від 02.11.2006 укладеного між АКБ ТАС-Комерцбанк (правонаступником якого є ПАТ РВС Банк , ЄДРПОУ 39849797) та між ПП ВКФ Центр-95 (ЄДРПОУ 23407840), шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на об'єкти нерухомості: 1) об'єкт нерухомого майна - реєстраційний номер 1290084248242 за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський p-н., с.Весняне, вул.Садова, буд.20; 2) об'єкт нерухомого майна - реєстраційний номер 463377448242 за адресою Миколаївська обл., Миколаївський p-н, с.Весняне, вул.Куйбишева, буд.19; за Публічним акціонерним товариством РВС Банк (ЄДРПОУ 39849797).

До позовної заяви позивачем долучено заяву б/н від 28.09.2018 (вхід.№12852/18 від 03.10.2018) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

1) об'єкт нерухомого майна - реєстраційний номер 1290084248242 за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський p-н, с.Весняне, вул.Садова, буд.20;

2) об'єкт нерухомого майна - реєстраційний номер 463377448242 за адресою Миколаївська обл., Миколаївський p-н, с.Весняне, вул.Куйбишева, буд.19.

З метою забезпечення позову, позивач у заяві також просив, заборонити суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь які дії, пов'язані з державною реєстрацією прав, що стосується: 1) об'єкту нерухомого майна - реєстраційний номер 1290084248242 за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський p-н, с.Весняне, вул.Садова, буд.20, що на праві власності належить ТОВ УК Південь (ЄДРПОУ 41904558); 2) об'єкту нерухомого майна - реєстраційний номер 463377448242 за адресою Миколаївська обл., Миколаївський p-н, с.Весняне, вул.Куйбишева, буд.19, що на праві власності належить ТОВ Відродження Миколаїв (ЄДРПОУ 39199494).

Заява позивача мотивована тим, що після незаконного припинення за рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 26.02.2015 у справі №487/684/15-ц, яке скасовано ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 27.12.2016: іпотеки за договором від 02.11.2006, укладеним між АКБ ТАС-Комерцбанк (правонаступником якого є ПАТ РВС Банк ) та ПП ВКФ Центр-95 , заборони відчуження та арештів накладених на об'єкт нерухомого майна (предмет іпотеки) в межах виконавчого провадження в інтересах позивача, ПП ВКФ Центр-95 та наступні власники предмету іпотеки: ТОВ Ніколь МК , ТОВ Ніка Меблі ; систематично вчиняли дії щодо внесення в уставні капітали інших товариств, поділу на частини, виділення та відчуження на користь відповідачів ТОВ Відродження Миколаїв та ТОВ УК Південь , з метою уникнення відповідальності та ускладнення відновлення порушуваних прав іпотекодержателя.

У зв'язку із невиконанням ПП ВКФ Центр-95 своїх зобов'язань за кредитним договором №КЛ/06-59 від 02.11.2006 та незаконним відчуженням іпотекодавцем - ПП ВКФ Центр-95 предмету іпотеки, шляхом отримання незаконного рішення про припинення іпотеки та заборон відчуження у справі №487/684/15-ц, відповідно до вимог ст.23 Закону України Про іпотеку , Банк має переважне право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Дії, що свідчать про подальшу реалізацію майна чи підготовчими діями, що свідчать про його реалізацію полягають у тому, що сторони у справі, а саме відповідачі (ТОВ Відродження Миколаїв та ТОВ УК Південь ) та треті особи (ПП ВКФ Центр-95 , ТОВ Ніколь МК , ТОВ Ніка Меблі ) вже вчинили та систематично вчиняють правочини, виділення, поділ, які зумовлюють зміну предмету іпотеки, власників предмету іпотеки та інших обставин в порушення договору іпотеки та Закону України Про іпотеку .

Таким чином, об'єкт нерухомого майна, який фактично перебуває в іпотеці позивача постійно змінює свого власника. Оскільки право власності на даний об'єкт нерухомості було перереєстровано на інших юридичних осіб, то це свідчить про існування обґрунтованої можливості подальшої реалізації спірного майна, що може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Водночас, у випадку задоволення позову нерухоме майно, яке є предметом іпотечного договору, та на яке відновлюються записи, є в даному випадку єдиною можливістю забезпечення виконання зобов'язань.

Реалізація вказаного майна призведе до втрати можливості виконати рішення суду у випадку задоволення позову і, відповідно, унеможливить досягнення мети звернення з даним позовом до суду - захисту порушених прав і інтересів позивача шляхом відновлення записів про іпотеку та заборону відчуження предмету іпотеки.

При цьому, вжиття заявлених позивачем заходів до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів ТОВ УК Південь та ТОВ Відродження Миколаїв , а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

При розгляді заяви судом взято до уваги наступне.

Відповідно до норм ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно ч.3 ст.137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для забезпечення позову надав оцінку обґрунтованості доводів прокурора щодо необхідності вжиття запропонованих ним заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог прокурора щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п.7, 9 Постанови «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16, обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна (п.п.7.2 п.7). Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким забороняється вчинення дій щодо предмета спору (п.9).

Відповідно до п.4) ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав зокрема підлягає заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Приписами п.6) ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо зокрема наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.4) ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі, зокрема, державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників. Рішення суду або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

При розгляді клопотання судом враховано, що відповідно до ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи викладене, суд вважає заяву позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у визначений заявником спосіб, оскільки невжиття запропонованих заявником заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Керуючись ст.ст.136, 137, 139, 140, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства РВС Банк б/н від 28.09.2018 (вхід.№12852/18 від 03.10.2018) про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - реєстраційний номер 1290084248242 за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський p-н, с.Весняне, вул.Садова, буд.20.

3. Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - реєстраційний номер 463377448242 за адресою Миколаївська обл., Миколаївський p-н, с.Весняне, вул.Куйбишева, буд.19.

4. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна - реєстраційний номер 1290084248242 за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський p-н, с.Весняне, вул.Садова, буд.20.

5. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна - реєстраційний номер 463377448242 за адресою Миколаївська обл., Миколаївський p-н, с.Весняне, вул.Куйбишева, буд.19.

6. Ухвала є обов'язковою та набирає законної сили з 04.10.2018.

7. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред'явлення державному виконавцю на протязі 3-х років.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписана суддею 04 жовтня 2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва