Рішення

від 24.09.2018 по справі 916/1026/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1026/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

при розгляді справи за позовом : 1. Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 33);

2. Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області (68002, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Олександрійська, 2-Б)

до відповідача: Релігійної громади Церкви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Богослова Одеської єпархії Української православної церкви (68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Героїв Сталінграду, 10)

про стягнення 319 315,45 грн.

за участю:

від позивача 1: ОСОБА_3 - довіреність № 369 від 27.07.2018р.;

від позивача 2: ОСОБА_3 - довіреність № б/н від 03.08.2018;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ :

31.05.2018р. Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області та Комунальне підприємство "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області звернулися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Релігійної громади Церкви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Богослова Одеської єпархії Української православної церкви, в якій просять суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 заборгованість з орендної плати у сумі 55 026,73 грн., пеню у сумі 3 371,31 грн., штраф у сумі 5 502,67 грн., індекс інфляції у сумі 14 956,27 грн., 3% річних у сумі 2 885,51 грн., на користь позивача 2 заборгованість з орендної плати у сумі 154 073,72 грн., ПДВ від оренди 30% у сумі 8 568,97 грн., пеню у сумі 9 439,65 грн., штраф у сумі 15 407,37 грн., індекс інфляції у сумі 41 877,24 грн., 3% річних у сумі 8 206,01 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 4 789,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на неналежне виконання відповідачем укладеного договору оренди нежилого приміщення №212 від 01.12.2010р. в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2018р. відкрито провадження у справі № 916/1026/18, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 04.07.2018р.

У судовому засіданні 04.07.2018р. оголошено перерву до "06" серпня 2018р. о 14год.30хв.

Ухвалою суду від 06.08.2018р., враховуючи, що строк підготовчого провадження у справі №916/1026/18 спливає 06.08.2018р., з метою завчасного повідомлення сторін про місце, дату та час наступного судового засідання, строк підготовчого провадження у справі №916/1026/18 продовжено до 05.09.2018р.

Крім того, ухвалою суду від 06.08.2018р. судом закрито підготовче провадження у даній справі із призначенням останньої до судового розгляду по суті в засіданні суду на 29.08.2018р.

В процесі розгляду справи позивачем було подано до суду заяви про залучення додаткових документів до матеріалів справи від 30.07.2018р. за вх.№15353/18 та від 06.08.2018р. за вх.№15879/18.

У судовому засіданні 29.08.2018р. судом оголошено перерву до 24.09.2018р., про що винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 24.09.2018р. представник позивачів позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач про розгляд справи обізнаний, що підтверджується його присутністю у першому судовому засіданні. Натомість, у наступні судові засідання не з'являвся, відзив на позов не подав, про причини відсутності суд не повідомляв.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, 01.12.2010р. між Міським управлінням житлово-комунального господарства м. Іллічівська (Орендодавцем) та Релігійною громадою Церкви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Богослова Одеської єпархії Української православної церкви (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 212, за умовами якого Орендодавець передає у строкове платне використання частину нежитлового приміщення загальною площею 118,4 кв.м., за адресою: м. Іллічівськ, вул. Г.Сталінграду, 10/260-Н, а Орендар зобов`язується прийняти цей об`єкт оренди, своєчасно сплачувати орендну плату, а після припинення дії цього договору, повернути об`єкт оренди в належному стані (а.с.24-25).

Згідно п. 7.1 Договору, він діє з 01.12.2010р. по 30.11.2012р.

01.02.2012р. між Відділом комунального господарства та благоустрою Іллічівської міської ради (Орендодавець), Міським управлінням житлово-комунального господарства (Балансоутримувач) та Релігійною громадою Церкви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Богослова Одеської єпархії Української православної церкви (Орендар) було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 212 від 01.12.2010р. (а.с.26-29), за умовами якої сторонами було вирішено викласти договір оренди в новій редакції. Так, відповідно до п.п. 1.1 договору оренди нежитлового приміщення № 212 від 01.12.2010р. (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.02.2012р.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно, що перебуває в комунальній власності Іллічівської територіальної громади в особі Іллічівської міської ради, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 118,4 кв.м. (далі майно), розміщене за адресою: м. Іллічівськ, вул. Г.Сталінграду 10/260-Н, та перебуває на балансі комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства м. Іллічівська (в подальшому Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена станом на 05 листопада 2009 року і становить 374 083,00 грн. Майно передається в оренду для розміщення церкви. Стан майна на момент укладення договору визначається актом приймання-передавання за узгодженням Балансоутримувача та Орендаря.

Згідно п. 2.1 Договору Орендар вступає в строкове платне користування майном в термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору оренди та акту приймання-передачі майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Іллічівська територіальна громада в особі Іллічівської міська ради, а Орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 Договору).

В подальшому, 30.01.2015р. сторони уклали додаткову угоду №2 (а.с.32) до договору оренди нежитлового приміщення № 212 від 01.12.2010р., згідно з якою на підставі рішення Іллічівської міської ради № 431-VI від 25.12.2013р. Орендодавцем майна стало управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області та внесли зміни до деяких умов Договору №212 від 01.12.2010р.

Так, вказаною додатковою угодою сторони погодили зміну вартості майна, яка згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена станом на 29.12.2014р., становить 943 154 грн.

Згідно до п.3.1. договору (в редакції додаткової угоди №2) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що перебуває в комунальній власності Іллічівської територіальної громади в особі Іллічівської міської ради та пропорції її розподілу, яка затверджена рішенням № 961 виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 29.12.2011р. і становить без ПДВ за базовий місяць оренди грудень 2014р. 5 666,78 грн.

Пунктом 3.1.1. договору (в редакції додаткової угоди №2) сторони погодили, що Орендна плата за базовий місяць розподіляється:

а. у співвідношенні до міського бюджету 30% в місяць 1700,04 грн., без ПДВ;

б. у співвідношенні до балансоутримувача 70% в місяць 3 966,75 грн., без ПДВ.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.2, п.3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору орендна плата перераховується Орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, відповідно до отриманих рахунків:

а. до міського бюджету без ПДВ (спец. Рахунок ВКГБ) 30% на розрахунковий рахунок;

б. до балансоутримувача з ПДВ (на рахунок МУЖКГ м. Іллічівська) 70% та суму ПДВ на частку орендної плати 30%.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до міського бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.4. співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.7. Договору).

П. 3.8 Договору передбачено, що у разі виникнення заборгованості з орендної плати, що виникла у минулий період, встановлюється наступний порядок погашення заборгованості за Договором оренди: поточні платежі, які сплачені за об'єкт оренди, насамперед спрямовуються на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у минулі періоди, а потім у рахунок поточних платежів.

Орендодавець та Балансоутримувач зобов'язуються за участю Балансоутримувача передати Орендарю в оренду майно згідно з цим Договором за актом приймання передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором (п. 7.1 Договору).

На виконання умов договору та додаткових угод, 01.02.2012р. сторонами складено та підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди (а.с.31).

Як свідчать матеріали справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно до п. п.1, 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

При цьому, сторони погодили, що у разі припинення (розірвання) договору Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до міського бюджету та балансоутримувачу (п.3.10. договору в редакції додаткової угоди №1).

Пунктом 10.1. договору (в редакції додаткової угоди №2) сторони продовжили строк дії договору до 30.01.2016р. включно.

27.04.2018р. сторонами по справі було укладено ще одну додаткову угоду за №3 (а.с.74), якою погодили продовжити термін дії договору на 2 роки 11 місяців, тобто до 31.03.2021р.

Крім того, вказаною додатковою угодою сторони погодили зміну вартості майна, яка згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена станом на 28.02.2018р., становить 1 507 549 грн.

Як свідчать матеріали справи, а саме складений ЖЕУ №3 акт від 27.07.2018р., наразі орендоване майно перебуває у користуванні Релігійної громади Церкви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Богослова Одеської єпархії Української православної церкви.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 764 ЦК України щодо продовження строку дії договору після його закінчення за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, з урахуванням погоджених сторонами умов договору, суд зазначає про обов'язок відповідача щомісячно та до підписання сторонами акту приймання-передачі орендованого майна, сплачувати орендну плату у співвідношенні до міського бюджету 30% (УКВтаЗВ), у співвідношенні до балансоутримувача 70% (МУЖКГ).

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Натомість, як стверджують позивачі, відповідач, починаючи з серпня 2016р., орендну плату не сплачував.

Так за підрахунком позивачів заборгованість Релігійної громади Церкви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Богослова Одеської єпархії Української православної церкви з орендної плати перед орендодавцем складає 55 026,73 грн., а перед Балансоутримувачем 154 073,72 грн., ПДВ від оренди 30% у сумі 8 568,97 грн.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно до ст. 73 ГПК України визначено доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, доказів сплати зазначених сум відповідачем, в порушення вимог ст. 74 ГПК України, суду не надано.

Поряд з цим в матеріалах справи наявні докази сплати відповідачем орендної плати у період з 01.08.2016р. по 01.07.2018р., що відображено у відповідній довідці Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області (а.с.76).

Натомість вказані грошові кошти, на підставі п. 3.8. додаткової угоди №1, яким визначено порядок погашення заборгованості, були зараховані в рахунок заборгованості за минулі періоди, яка підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/2184/16.

Враховуючи, що наявність заборгованості з орендної плати на користь Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області у сумі 55 026,73 грн. та на користь Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області у сумі 154 073,72 грн., ПДВ від оренди 30% у сумі 8 568,97 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.

Щодо вимог позивачів про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, суд вказує таке.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних (а.с.15, 22), вважає їх вірними, у зв'язку із чим вимоги позивачів про стягнення на користь Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області 3% річних у сумі 2885,51 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 14 956,27 грн., та на користь Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області 3% річних у сумі 8 206,01 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 41 877,24 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені та штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже було зазначено судом, сторонами у п.3.7. договору було передбачено у разі несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендної плати стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Крім того, пунктом 9.5 договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

При цьому, суд вказує, що згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 9.04.2012р. у справі №20/246-08, які є обов'язковими для суду при прийнятті рішення, відповідно до п.п.5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

За таких обставин, враховуючи, вищевикладене, суд перевіривши розрахунки пені та штрафу (а.с.13-15, 18-20, 22) вважає їх вірним, а вимоги щодо стягнення з відповідача на користь Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області пені у сумі 3 371,31 грн. та штрафу у сумі 5 502,67 грн., та на користь Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області пені у сумі 9 439,65 грн. та штрафу у сумі 15 407,37 грн. цілком обґрунтованими.

Разом з тим, норми матеріального права, а саме ст.233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

За таких обставин, враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, а також приймаючи до уваги неподання позивачами будь-яких доказів понесення ними збитків внаслідок порушення відповідачами строків сплати орендної плати, а також враховуючи стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат, суд, керуючись приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України, вважає за правомірне зменшити нараховані Управлінням комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області штрафні санкції у вигляді штрафу до 500 грн. та пені до 1 000 грн. та нараховані Комунальним підприємством "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області штрафні санкції у вигляді штрафу до 1 500 грн. та пені до 3 000 грн.

При цьому, зменшуючи розмір штрафних санкцій, суд також враховує часткове погашення відповідачем заборгованості з орендної плати за минулий період, а також особливий правовий статус Релігійної громади Церкви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Богослова Одеської єпархії Української православної церкви, яка є релігійною організацією, що відноситься в свою чергу до некомерційної організації.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення пені та штрафу, а також те, що спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, без врахування зменшення штрафу та пені.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Релігійної громади Церкви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Богослова Одеської єпархії Української православної церкви (68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Героїв Сталінграду, 10, код ЄДРПОУ 36202121) на користь Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 33, код ЄДРПОУ 25427633) заборгованість з орендної плати у сумі 55 026 /п'ятдесят п'ять тисяч двадцять шість/ грн. 73 коп., 3% річних у сумі 2 885 /дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять/ грн. 51 коп., інфляційні втрати у сумі 14 956 /чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість/ грн. 27 коп., пеню у сумі 1 000 /одна тисяча/ грн., штраф у сумі 500 /п'ятсот/ грн.

3. Стягнути з Релігійної громади Церкви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Богослова Одеської єпархії Української православної церкви (68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Героїв Сталінграду, 10, код ЄДРПОУ 36202121) на користь Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради Одеської області (68002, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Олександрійська, 2-Б, код ЄДРПОУ 03363789) заборгованість з орендної плати у сумі 154 073 /сто п'ятдесят чотири тисячі сімдесят три/ грн. 72 коп., ПДВ у сумі 8 568 /вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім/ грн. 97 коп., 3% річних у сумі 8 206 /вісім тисяч двісті шість/ грн. 01 коп., інфляційні втрати у сумі 41 877 /сорок одна тисяча вісімсот сімдесят сім/ грн. 24 коп., пеню у сумі 3 000 /три тисячі/ грн., штраф у сумі 1 500 /одна тисяча п'ятсот/ грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 4 789 /чотири тисячі сімсот вісімдесят дев'ять/ грн. 72 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Одеського апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04 жовтня 2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська