Рішення

від 27.09.2018 по справі 922/2327/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2327/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Газкомунбуд", м. Дергачі Харківської області про стягнення коштів в сумі 64713,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Газкомунбуд" (відповідача) про стягнення з останнього пені в сумі 45812,91 грн. та штрафу в сумі 18900,54 грн. Судові витрати позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг №1702000648 від 16.02.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2327/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала господарського суду Харківської області від 27.08.2018 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) направлена на адресу відповідача повернулась до суду без вручення з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2018 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2018 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/2327/18 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (найменування змінено на Акціонерне товариство "Укртрансгаз") в особі філії "Харківтрансгаз" (Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Газкомунбуд" (Виконавець, відповідач) укладено договір №1702000648 від 16.02.2017 року про надання послуг (далі - Договір).

За умовами Договору (п. 1.1.), Виконавець зобов'язався надати послуги щодо монтажу водопровідних, каналізаційних, систем опалювання, вентиляції та кондиціювання повітря (Встановлення опалювальних, вентиляційних систем і систем кондиціювання повітря (Ремонт систем опалення та гарячого водопостачання)) - Лот2. Ремонт теплових мереж Запорізького проммайданчика Запорізького ЛВУМГ, а Замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 5.5. Договору, послуги повинні надаватися у відповідності до узгодженого Виконавцем і Замовником Календарного плану, водночас згідно з п. 1.2. Договору Календарний план (Додаток №1) є невід'ємною частиною Договору, у якому визначаються зміст і строки надання послуг.

За узгодженим сторонами Календарним планом та відповідно до п. 5.1 Договору Відповідач зобов'язався виконати весь обсяг робіт до 31.12.2017 р., загальна вартість яких визначена Договірною ціною (Додаток №2) та складає суму в розмірі 240007,63 грн., водночас згідно з п. 6.3.1 Договору зобов'язався надати послуги у строки, встановлені цим Договором.

Так, Календарним планом передбачалось, що відповідач забезпечить надання послуг у встановлені строки, зокрема в частині ремонту теплових мереж Запорізького проммайданчика Запорізького ЛВУМГ- Запорізька обл., м. Запоріжжя, Дослідна станція, 6Б:

- на суму 90000,00 грн. до 30.06.2017 року;

- на суму 90000,00 грн. до 31.07.2017 року;

- на суму 90007,63 грн. до 31.08.2017 року.

Позивач зазначає, що всупереч умовам Договору Відповідач взагалі не приступив до виконання свого зобов'язання.

28.09.2017 року та позивачем на адресу відповідача було направлено лист №2103ВН-17-29 з проханням приступити до виконання передбачених Договором послуг.

02.01.2018 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію №162/17 з вимогою сплатити позивачу суму штрафних санкцій за невиконання умов Договору. Претензія отримана адресатом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ДП "Укрпошта".

Проте, відповідач ніяким чином на вказану претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, всупереч умовам Договору, у встановлені строки відповідач не виконав свої зобов'язання, чим припустився порушення господарського зобов'язання.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов'язання, визначено частиною 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Аналогічну позицію висловлено Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-06/249 від 15.03.2011 року та Верховним Судом України у постанові від 22.11.2010 року по справі №14/80-09-2056.

Пунктом 7.2 Договору встановлена відповідальність за порушення господарського зобов'язання, зокрема, за порушення строків надання послуг або надання послуг в менших обсягах без погодження із Замовником, що вказані в даному Договорі, Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а тому вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 45812,91 грн. та штрафу в сумі 18900,54 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 232 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Газкомунбуд" (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, 155 код ЄДРПОУ 30038997) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1 код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А код ЄДРПОУ 25698645) пеню в сумі 45812,91 грн., штраф в сумі 18900,54 грн. та 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.09.2018 року.

Суддя ОСОБА_1