Ухвала

від 04.10.2018 по справі 922/2160/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"04" жовтня 2018 р.Справа № 922/2160/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розгянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Харківської місцевої прокуратури № 2, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області, м. Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "Сутра", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 26 358,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківська місцева прокуратура № 2 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, закритого акціонерного товариства "Сутра", про стягнення стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди № 4450-Н від 21 січня 2010 року у розмірі 22 667,25 грн. та пені у розмірі 3 691,41 грн. Також прокуратура просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2018 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2160/18, розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Водночас даною ухвалою суду, в порядку ст. 52 ГПК України, замінено відповідача, закрите акціонерне товариство "Сутра", на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Сутра"; зобов'язано Харківську місцеву прокуратуру № 2 направити на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Сутра" (61183, АДРЕСА_1) копію позовної заяви та доданих до неї документів, докази направлення надати до суду в строку до 13 серпня 2018 року; встановлено: відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позову; позивачеві та прокуратурі строк для подання відповіді на відзив у п'ять днів з дня отримання відзиву на позов; відповідачеві строк для подання заперечень у п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

12 вересня 2018 року, через канцелярію суду, прокуратурою за супровідним листом (вх. № 26521 від 12 вересня 2018 року) було подано позовну заяву, відповідно до якої вказано найменування відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Сутра", зазначено про необхідність залучення до участі у справі правонаступника відповідача - закритого акціонерного товариства "Сутра" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Сутра".

Як зазначалося вище в даній ухвалі суду, прокурор звернувся з позовною заявою до відповідача - закритого акціонерного товариства "Сутра", ухвалою ж господарського суду Харківської області від 06 серпня 2018 року відкрито провадження у справі № 922/2160/18 та замінено відповідача, закрите акціонерне товариство "Сутра", на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Сутра". Тобто, прокурор у своїй заяві (вх. № 26521 від 12 вересня 2018 року) просить суд розглянути питання (заміни відповідача на його правонаступника), яке вже було вирішено судом при постановлені ухвали про відкриття провадження у справі, а подання нової редакції позовної заяви взагалі не передбачено нормами чинного ГПК України, так як приписами ст. 46 ГПК України передбачено лише можливість: 1) збільшення або зменшення розміру позовних вимог; 2) зміну предмету або підстав позову.

З огляду на наведене, заява прокурора (вх. № 26521 від 12 вересня 2018 року) залишається судом без розгляду, як необґрунтована та безпідставна.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення позову без розгляду виходячи з наступного.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Приписами ч.ч. 1 та 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчинення нею процесуальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2018 року про відкриття провадження у справі, судом було зобов'язано Харківську місцеву прокуратуру № 2 направити на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Сутра" (відповідач у справі, залучений судом до участі у справі, на підставі ст. 52 ГПК України) копію позовної заяви та доданих до неї документів, докази направлення надати суду в строку до 13 серпня 2018 року. Втім, прокурором вимоги даної ухвали не виконано, докази направлення на адресу відповідача позовної заяви вих. № 04-10-4323-18 від 31 липня 2018 року з доданим до неї документами до суду не надано.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. За приписами ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, неприпустимість зловживання процесуальними правами. Постановляючи рішення, суд встановлює певні юридичні факти, які в даному випадку без дослідження неподаних позивачем документів, встановити неможливо.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом N 475/97-ВР від 17.07.97 р., гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Одними з основних елементів верховенства права є доступ до суду, принципи рівності та змагальності учасників. Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання (справа "Корня проти Республіки Молдова", рішення від 22 липня 2014 року, за заявою № 22735/07; справа "Скорик проти України", рішення від 8 січня 2008 року за заявою № 32671/02). Такі обмеження мають бути очевидними та передбачуваними для заявника (справа "Мушта проти України", рішення від 18 листопада 2010 року за заявою № 8863/06). Положення статей 42, 43, 74, 80 ГПК України є очевидними і зрозумілими для учасників справи; наслідок, передбачений ст. 226 ГПК України про обов'язок суду залишити позовну заяву без розгляду при неподанні стороною витребуваних доказів також є очевидним і передбачуваним.

Відтак, прокурором реалізоване право на доступ до суду у розумінні національного законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, однак саме у зв'язку з невиконанням покладених обов'язків на прокурора та недобросовісним виконанням вимог суду та процесуального закону, повне та всебічне дослідження обставин справи, постановлення законного та обґрунтованого рішення не вбачається за можливе, у зв'язку з чим суд залишає позов без розгляду.

Крім того в рішенні Європейського суду у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року за заявою № 7460/03 було передбачено, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності, відповідно до якого кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. (Рішення Європейського суду у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії" від 23 червня 1993 року за заявою № 12952/87).

Враховуючи вище викладене, а саме те, що прокурором не надано до суду докази, які витребувано судом, і які є необхідними для вирішення спору та передують низці дій з боку інших учасників справи, зокрема, відповідача, як-то подання до суду відзиву на позовну заяву, заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Суд звертає увагу прокурора, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки, позов залишений без розгляду у зв'язку з неподанням прокурором витребуваних судом матеріалів, у суду відсутні підстави для повернення прокурору судового збору за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 13, 53, 73, 74, 76, 77, 78, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст ухвали складено 04 вересня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

справа № 922/2160/18