Постанова

від 02.10.2018 по справі 826/6146/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 жовтня 2018 року

справа №826/6146/16

адміністративне провадження №К/9901/57852/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І .Я.

розглянувши попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції матеріали адміністративної справи № 826/6146/16

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євроколор до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Євроколор

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у складі колегії суддів Костюк Л. О.; Бужак Н. П., Троян Н. М.

У С Т А Н О В И В:

ПРОЦЕДУРА

15 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Євроколор (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 жовтня 2015 року № 0006352202, яким Товариству збільшено суму податку на прибуток на 235 016 грн., з них за основним платежем у розмірі 188 013 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 47 003 грн., а також № 0006352202, яким Товариству збільшено суму податку на додану вартість на 294 555 грн., з них за основним платежем у розмірі 235 644 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 58 911 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

23 січня 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К. адміністративний позов задоволено.

05 липня 2018 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

30 липня 2018 року позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій платник податків просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Разом з касаційною скаргою до Верховного Суду надійшло клопотання про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції.

03 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/6146/16. Цією ж ухвалою у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення відмовлено, з мотивів його передчасності.

20 серпня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якому податковий орган спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

23 серпня 2018 року справа № 826/6146/16 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У вересні 2015 року посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків з питань дотримання податкового законодавства Товариством при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Скай-Холдинг ЛТД за період з 01 січня 2014 року по 01 липня 2015 року, на підставі, серед іншого, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

28 вересня 2015 року за результатами перевірки складено акт № 860/26-54-22-02-21669345 (далі - акт перевірки).

12 жовтня 2015 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0006352202 за порушення вимог пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 188 013 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 47 003 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0006362202 за порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 235 644 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 58 911 грн.

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій у спірних податкових повідомленнях-рішеннях визначено положення пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій установлено, що між платником податків та Товариством з обмеженою відповідальністю Скай - Холдинг ЛТД , що діяв як виконавець, укладено договір з передпродажної підготовки від 22 вересня 2014 року №2209/02, за умовами якого контрагент за завданням замовника виконував передпродажну підготовку тонуючого обладнання, його чищення, проведення профілактичних та ремонтних робіт для подальшого продажу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що склад податкових правопорушень обґрунтовується податковим органом висновком про нереальність господарських операцій платника податків із зазначеними контрагентами, внаслідок чого Товариством завищено витрати у 2014 році на загальну суму 1 178 220 грн. внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 188 013 грн. та завищено податковий кредит за жовтень 2014 року на суму 235 644 грн.

Підставою проведення перевірки визначено постанову про призначення позапланової податкової перевірки від 13 липня 2015 року, винесену начальником 2-го відділу кримінальних розслідувань Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 40 КПК України (у редакції, що діяла на момент винесення постанови).

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції висновувався з підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача та контрагентів, на підставі яких платником податків сформовано витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит з податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, зауважив, що перевірка проводилася в межах кримінального провадження, і 04 вересня 2015 року Дніпровським районним судом у м. Києві винесено вирок у справі № 755/16253/15-к, яким ОСОБА_1 (директора контрагента) визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує, що податковий орган обґрунтовував нереальність операцій виключно посиланнями на протокол допиту свідка у кримінальному провадженні та наявністю самого кримінального провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, відтак Верховний Суд зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неповноту дослідження судами попередніх інстанцій доказів на предмет встановлення певних обставин.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Нормативне регулювання

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (у редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), на який посилався податковий орган як на підставу прийняття податкового повідомлення-рішення, визначено перелік в витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Положеннями пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, надано право платнику податків віднести до складу податкового кредиту, серед іншого, сум податку на додану вартість, що сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Первинні документи податкового та бухгалтерського обліку мають відповідати вимогам, передбаченим статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704).

ОЦІНКА ДОВОДІВ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Щодо наявності кримінального провадження як підстави для визнання господарських операцій нереальними

Нереальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами доводиться фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером № 32015100040000037 від 09 червня 2015 року за фактом вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України.

Верховний Суд визнає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Реальність операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей, проведення ремонтних робіт за наслідками яких сформовано витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з податку на додану вартість, повинна бути досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Верховний Суд визнає, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанції) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Щодо наявності протоколу допиту свідка у кримінальному провадженні

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє на момент розгляду справи у суді касаційної інстанції) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол допиту свідка є джерелом доказів, у розумінні статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, яке підлягає обов'язковій оцінці судом у сукупності, разом з іншими доказами, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) .

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Верховний Суд не погоджується з доводом касаційної скарги, що оцінка протоколу судом апеляційної інстанції як джерела доказу є безпідставною, оскільки він має бути оцінений, з точки зору його належності (відношення до обставин справа), допустимості (отримання уповноваженими суб'єктами у спосіб та у порядку, встановлений законом), достовірності (відповідності фактам об'єктивної дійсності).

При цьому, податковим органом не вжито ніяких заходів з метою доведення складу податкового правопорушення, крім дублювання податкової інформації, викладеної в акті перевірки, не викликано свідків у судове засідання, не надано суду інших доказів на підтвердження складу податкового правопорушення.

Щодо наявності вироку у кримінальному провадженні

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діє на момент розгляду справі у судах попередніх інстанцій) вирок суду в кримінальному провадженні який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою .

Суд зазначає, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вирок суду має значення для справи, оскільки у його мотивувальній частині (хоча він і не був наданий податковим органом суду апеляційної інстанції) встановлено факт відсутності підпису будь-яких первинних документів ОСОБА_1 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Скай - Холдинг ЛТД . При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що всі первинні документи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Скай - Холдинг ЛТД , надані до перевірки підписані від імені директора ОСОБА_1.

Щодо застосування положень пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України

Як обґрунтовано зауважили суди попередніх інстанцій, перевірку платника податків проведено на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Пунктом 36 Підрозділу 10 Інші перехідні положення (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року, діяв на момент проведення перевірки) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України, Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

До запровадження наведених норм, зокрема на час здійснення спірних господарських операцій Товариством діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (діяли на момент виникнення спірних правовідносин), якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Відтак, загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Верховний Суд враховує, що у цій справі перевірку було проведено після винесення відповідного вироку, яким встановлено обставини, які мають значення для підтвердження нереальності спірних господарських операцій, хоча в акті перевірки відсутнє будь-яке посилання на такий вирок. Обставини, встановлені у вироку, мають значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи і повинні бути оціненими судами попередніх інстанцій в силу дії принципу офіційного з'ясування обставин справи.

Наявність вказаного вироку безпосередньо впливає на законність проведення податкової перевірки та визначення меж доказування в адміністративній справі, відтак бездіяльність податкового органу, допущена при складанні акта перевірки, а також у суді апеляційної інстанції, яка полягала навіть у ненаданні тексту судового рішення, яке набрало законної сили, є підставою для прийняття окремої ухвали.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга платника податків залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євроколор залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі № 826/6146/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер