Постанова

від 02.10.2018 по справі 804/14529/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

02 жовтня 2018 року

справа №804/14529/15

адміністративне провадження №К/9901/30970/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року у складі судді Царікової О.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у складі суддів Білак С.В., Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А. у справі №804/14529/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

25 вересня 2015 року Публічного акціонерного товариства Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 22 вересня 2015 року № 0000364202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 1 295 962 грн. та № 0000374202, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 928 574 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 464287 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

29 січня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 22 вересня 2015 року № 0000364202 та № 0000374202, з мотивів встановлення реального здійснення Товариством, як платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання робіт (послуг), які призвели до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог норм закону при формуванні податкового кредиту, що доводить відсутність підстав для позбавлення його права на податковий кредит.

18 квітня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акту перевірки, зазначивши про те, що ці доводи залишені поза увагою при винесені рішень судом першої та апеляційної інстанцій та нормативно - правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом зазначення норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та тексту статей 69 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент вирішення спору.

19 квітня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу № 804/14529/15 із Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

06 грудня 2017 року справа № 804/14529/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

01 березня 2018 року справа № 804/14529/15 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/30970/18 передані до Верховного Суду.

09 червня 2017 року Товариством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, якими позивач посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, яка містить лише посилання на норми податкового законодавства без зазначення суті їх неправильного застосування, просить залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 05393056, перебуває на податковому обліку з 30 липня 1999 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у серпні - вересні 2015 року згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинам з п'ятнадцятьма контрагентами, результати якої викладені в акті перевірки від 10 вересня 2015 року №89/28-42-02-05393056 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 22 вересня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0000364202 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1295962 грн. за 2014 рік, за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням №0000374202 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 928574 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 464287 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, правова підстава застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням - рішенням не визначена.

Судами попередніх інстанцій установлені факти здійснення всіх спірних господарських операцій шляхом дослідження всіх первинних документів, спеціальної правосуб'єктності учасників господарських взаємовідносин, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку та рух активів у процесі здійснення кожної господарської операції.

Предметом дослідження судами попередніх інстанцій стали господарські взаємовідносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецзалізшляхбуд" за липень - грудень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ітс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Експохім - Олтіг Груп" за січень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Такт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергокредо" за лютий 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ "Найс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецконструкція", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторцветметресурси", Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергокредо", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТ - Імпєкс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація Арсіл", Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрпромснаб", Товариством з обмеженою відповідальністю "Коксохімремонт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія" за березень 2015 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено укладення та виконання договору від 16 січня 2014 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрпромснаб", договорів від 06 грудня 2013 року, від 16 січня 2015 року укладених між Товариством, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТС", як постачальником, договору купівлі - продажу товару від 25 грудня 2014 року №1921/2014 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторцветметресурси", договору купівлі - продажу товару від 17 березня 2016 року (алюмінію для розкислення марки АВ - 87) № 334/2015 укладеного та виконаного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецконструкція", договору від 07 лютого 2013 року № 519/2013/07/02 укладеного та виконаного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТ - Імпєкс".

Надаючи правову оцінку укладання та виконання договору на приймання та транспортування дренажних, зливових, стічних та зворотних вод від 01 березня 2015 року № 285/2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ "НАЙС" (власником) та Товариством (абонентом) за умовами якого власник зобов'язався надавати абоненту послуги з прийому до гідротехнічної споруди № 1 та транспортуванню до р. Дніпро дренажних, зливових, стічних та зворотних вод відповідно до умов цього договору, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому власником послуг на умовах цього договору та дотримуватися передачі дренажних, зливових стічних та зворотних вод, що встановлені цим договором, з встановленням обставин його виконання, суди попередніх інстанцій висновувалися на аналізі частини четвертої статті 148, частини першої статті 149, статті 151 Господарського кодексу України, статті 42, статті 48, статті 49, статті 55 Водного кодексу України пункту 3, пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року №459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення", суди дійшли висновку щодо наявності підстав його укладення та правомірності понесених витрат з його виконанням.

Між Товариством як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коксохімремонт" як виконавцем укладений та виконаний договір від 04 грудня 2013 року № 1967/2013, за умовами якого виконавець здійснив виконання капітальних робіт, перелік яких визначений умовами договору, додатковими угодами до нього, факт виконання робіт за вищезазначеним договором підтверджується актами здачі - приймання виконаних підрядних робіт від 27 березня 2015 року №№ 11, 12, 13, 14, 15, 16, підписаними повноважними представниками сторін з прикладенням круглих печаток останніх. Виконавцем робіт виписані позивачу податкові накладні від 27.03.2015 року №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Оплата за виконані роботи здійснена позивачем 27 квітня 2015 року.

Між позивачем, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація АРСІЛ", як виконавцем укладений та виконаний договір від 29 листопада 2013 року № 1950/2013, за умовами якого виконавець здійснив виконання робіт, перелік яких визначений умовами договору, додатковими угодами до нього факт виконання робіт за вищезазначеним договором підтверджується актами здачі - приймання виконаних підрядних робіт № 11, №12, №13, №14 від 26.03.2015 року та № 15 від 31 березня 2015 року, підписаними повноважними представниками сторін з прикладенням круглих печаток останніх.

Виконавцем робіт виписані позивачу податкові накладні від 26 березня 2015 року №№ 12, 13, 14, 15, від 31 березня 2015 року № 16, оплата за виконані роботи здійснена 27 квітня 2015 року та 14 травня 2015 року.

Між позивачем, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія", як виконавцем укладений та виконаний договір від 05 грудня 2013 року № 1978/2013, за умовами якого виконавець здійснив виконання робіт, перелік яких визначений умовами договору, додатковими угодами до нього, факт виконання робіт за вищезазначеним договором підтверджується актами здачі-приймання виконаних підрядних робіт від 30 березня 2015 року №№ 9, 10, 11, 12, підписаними повноважними представниками сторін з прикладенням круглих печаток останніх. Виконавцем робіт виписані позивачу податкові накладні від 30 березня 2015 року №№ 2, 3, 4, 5, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Оплата за виконані роботи здійснена позивачем 27 квітня 2015 року та 14 травня 2015 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВО "Укрспецзалізшляхбуд" виконало роботи з капітального ремонту залізничних колій та стрілочних переводів у травні - грудні 2014 року відповідно до умов укладеного договору № 802/2014 від 07 травня 2014 року з позивачем, факт виконання робіт за вищеозначеним договором підтверджується актами здачі виконаних робіт від 29 липня 2014 року №№ 3, 4, 5, від 29 серпня 2014 року №№ 7, 8, 6, від 30 вересня 2014 року №№ 9 10, від 31 жовтня 2014 року №№ 10, 11, 12, від 28 листопада 2014 року №№ 12, 13, 14, 15, від 29 грудня 2014 року №№ 16, 17, 18, 19, підписаними повноважними представниками сторін з прикладенням круглих печаток останніх, податковими накладними та фактом оплати виконаних роботів.

В межах умов договору від 23 січня 2015 року № 84/2015, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергокредо", виконані роботи з капітального, поточного ремонту обладнання цехів (детальний опис ремонтних робіт визначений в додаткових угодах до договору від 23 січня 2015 року № 84/2015, факт виконання робіт за вищезазначеним договором підтверджується актами - здачі виконаних робіт від 27 лютого 2015 року №№ 7, 8, 9, 10, 11, 12, від 31 березня 2015 року №№ 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, підписаними повноважними представниками сторін з прикладенням круглих печаток останніх, податковими накладними та фактом оплати позивачем виконаних робіт.

Судами попередніх інстанцій за результатами дослідження акту перевірки встановлено, що по взаємовідносинам позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп", Товариством з обмеженою відповідальністю "Такт" контролюючим органом розбіжності не встановлені.

Здійснюючи розгляд справи судами попередніх інстанцій врахована виходячи із положень пункту 53.1 статті 53 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація № 8113/28-01-42-03-14 від 27 березня 2014 року, яка надана відповідачем та в якій зазначено, що товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту.

Оцінюючи необхідність сертифікації металобрухту, судами попередніх інстанцій застосований Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01 лютого 2005 року № 28, яким обов'язкова сертифікація металобрухту не передбачена.

Оцінюючи первинні документи суди попередніх інстанцій висновувалися на аналізі положень статті 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та приписах пунктів 1.2, 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 за №168/704 (далі - Положення), з огляду на який здійснили висновок про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, та дослідженні первинних документів складених Товариством з обмеженою відповідальністю "ВО "Укрспецзалізшляхбуд", Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТС", Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергокредо", Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ "Найс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецконструкція", Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторцветметресурси", Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергокредо", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛТ - Імпєкс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація Арсіл", Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрпромснаб", Товариством з обмеженою відповідальністю "Коксохімремонт", Товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія", та дійшли висновку про їх відповідність вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суди попередніх інстанцій, досліджуючи питання правомірності формування Товариством податкового кредиту, здійснили аналіз положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198,3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, досліджуючи формування витрат, суди попередніх інстанцій здійснили аналіз положень пунктів 138.2, 138.4 статті 138 цього кодексу.

Оцінюючи доводи податкового органу стосовно відсутності у позивача сертифікатів якості на товари та товарно-транспорті накладні суди попередніх інстанцій виходили з правил оцінки доказів, дійшли висновку про те, що сертифікат якості не може бути документом, на підставі якого ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, оскільки сертифікат якості не є документом, який підтверджує факт постачання товарів, не містить відомостей про господарську операцію та не відповідає вимогам до первинних документів, встановленим законодавством України, а є документом, який підтверджує саме якість товару.

Відсутність товарно-транспортних накладних спростовується фактом поставки товару, наданням транспортних накладних, сукупністю оцінки доказів в розрізі кожного контрагента, а також висновком судів попередніх інстанцій про те, що наявність або відсутність окремих документів (сертифікатів якості, товарно-транспортних накладних) не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентами позивача товару (продукції) виробничо-технічного призначення, отримання робіт капітального характеру, проведенням ремонту, послуг.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції (товару, робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено операції доставки продукції позивачу, включаючи дослідження усіх провізних документів, її оприбуткування та подальшого використання, внутрішнє переміщення матеріалів, акти списання використаних запасів, інвентарна картка, щодо наявності у позивача об'єктів будівництва, ремонту, технічні рішення щодо необхідності та можливості використання придбаних товарів (робіт, послуг), їх оплата.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем, як витрат, так і податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід відповідача про неможливість проведення звірки податковим органом з контрагентами позивача, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права внаслідок чого, у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі №804/14529/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер