Рішення
від 04.10.2018 по справі 371/1407/17
КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 371/1407/17

провадження № 2-а/368/37/18

Рішення

Іменем України

"04" жовтня 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Назаренко А.І.

з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області про скасування постанови та зобов'язання провести виконавчі дії в порядку встановленому законом, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області та просить суд визнати такою, що є протиправною постанову серії ВП № 54929054 про відкриття виконавчого провадження заступника начальника відділу ДВС ГТУ юстиції у Київській області Пливи Володимира Вікторовича від 17 жовтня 2017 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь держави штрафу у розмірі 850,00 грн. та скасувати її, зобов'язати відповідача винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу і стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого судового збору, мотивуючи свій позов наступним.

24 жовтня 2017 року він, ОСОБА_2, отримав у Миронівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області постанову заступника начальника відділу Пливи В.В. про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню Постанови № ПС2 402219 виданої 06 листопада 2015 року.

Зазначену постанову вважає такою, що суперечить вимогам закону і підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст.. 3 ч. 1 п. б) Закону України Про виконавче провадження , виконавчим документом є в тому числі постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 12 ч. 1 Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ст.. 15 ч. 4 Закону сторони виконавчого провадження за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

З постанови про відкриття виконавчого провадження заступника начальника відділу ДВС ГТУ юстиції у Київській області Паливи В.В. від 17 жовтня 2017 року вбачається, що виконавче провадження відкрито про стягнення з нього, як боржника, на користь держави штрафу у розмірі 850,00 грн. на підставі постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС 2 № 402219 від 06 листопада 2015 року винесеної старшим інспектором ІДПС взводу № 3 ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ в Київській області лейтенантом міліції Корнєвим Сергієм Олександровичем.

З огляду на зазначені ним обставини, вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження заступника начальника відділу ДВС ГТУ юстиції у Київській області Паливи В.В. від 17 жовтня 2017 року про стягнення з нього штрафу на корись держави у розмірі 850,00 грн., суперечить вимогам Закону оскільки винесена поза строками, зазначеними у статті 12 Закону по спливу майже двох років.

Відповідно до ст.. 74 ч. 2 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, що надає йому право звернутися до Миронівського районного суду Київської області з таким адміністративним позовом.

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 підтримав поданий позов та просить суд його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в особі Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області в судове засідання не з'явився, про час та місце засідання суду був повідомлений, про що в матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення. В матеріалах справи міститься заперечення на позовну заяву, згідно якого просить суд постановити ухвалу про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, обґрунтовуючи заперечення наступним. На примусовому виконанні у Миронівському РВДВС ГТУЮ у Київській області перебувало виконавче провадження № 54929054 по примусовому виконанню постанови № ПС2 402219, виданого 06 листопада 2015 року старшим ІДПС взводу №3 ДПС ДАІ із забезпечення супроводження при УДАІ в Київській області про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. Миронівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області вважає, що дана позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: 17.10.2017 р. державним виконавцем Пливою Володимиром Вікторовичем у відповідності Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54929054- про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку. Згідно списку №42 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів 19.10.2017 року ОСОБА_2 було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження та виклик державного виконавця за № відправлення 0880100412780. Згідно даних системи відстеження УКРПОШТА, поштове відправлення № 0880100412780 вручено особисто 19.10.2017 року. Згідно додатків доданих до ухвали про відкриття провадження у справі № 371/1407/17 від 22.11.2017 року, позовна заява подана до Миронівського районного суду Київської області 31.10.2017 року на 12 (дванадцятий) день з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів та без доданих до неї матеріалів що підтверджують підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, поважними. Згідно п. 15 постанови пленум ВАСУ від 13.12.2010 р. № 3, частиною другою статті 181 КАС України (в редакції станом на 13.12.2010 року) встановлено спеціальні строки звернення до суду. Так, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, - і щодо оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк. У разі порушення цього строку судам слід застосовувати приписи статті 100 КАС України (в редакції станом на 13.12.2010 року), за якими адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Враховуючи вищевикладене даний адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом. Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусове виконання протягом трьох місяців. Відповідно до заяви стягувача виконавчий документ направлений на примусові виконання 5 січня 2016 року, однак переданий до виконання державному виконавцю 17 жовтня 2017 року. Відповідно п.2 ч.5 ст.13 Закону України Про виконавче провадження порушень строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом. Враховуючи вищевикладене вимога заявника, щодо визнання постанови про відкриття виконавчого провадження №54929054 від 17 жовтня 2017 року протиправною та скасувати її, є незаконною та необгрунтованою. 27.12.2017 року державним виконавцем у відповідності п.2 ч. 1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Суд, вислухавши представника позивача та дослідивши письмові документи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Положеннями ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII .

Частиною 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.п.1, 3 ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону : за заявою стягувача про примусове виконання рішення; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

06 листопада 2015 року ст.. ІДПС № 3 із забезпеченням супроводу при УДАІ в Київській області лейтенантом міліції Корнєвим С.О. була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 425 грн. 00 коп., яку було направлено на виконання.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" .

Згідно ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, відповідно до вимог ст. 26 ч. ч. 1 та 5 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно ст. 2 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження здійснюється з дотриманням, крім іншого, засад верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.

Відповідно до п. 4 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року , виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Частиною другою ст. 11 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Згідно ч. 1, 6 ст. 12 цього Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Наслідком пропуску встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання згідно п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону є повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.

Як встановлено судом і підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, постанова серії ПС2 № 402219 від 06.11.2015 р. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 була подана 05.01.2016 р. до Відділу ДВС Миронівського райуправління юстиції, що підтверджується заявою що міститься в матеріалах справи на а.с. 23, що свідчить про пропуск встановленого законом строку її пред'явлення до виконання, який вже закінчився.

За наведених обставин та відсутності судового рішення про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, відповідно до ч.6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження відповідач був зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.

Всупереч цьому без перевірки виконавчого документа на предмет дотримання встановленого Законом України Про виконавче провадження строку пред'явлення до примусового виконання, а відтак його повернення стягувачу внаслідок пропуску зазначеного строку, відповідачем - Миронівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54929054 від 17 жовтня 2017 року.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України , завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч.1 ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови, яку не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що відповідачу необхідно винести постанову про повернення виконавчого документу, оскільки пропущений строк звернення до виконання даної постанови закінчився, тому позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України з відповідача на користь позивач підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, шляхом їх відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його службова чи посадова особа.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України Про судовий збір , Законом України Про виконавче провадження , ст. ст. 77, 90, 139, 241-250, 293-295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області про скасування постанови та зобов'язання провести виконавчі дії в порядку встановленому законом - задовольнити.

Визнати такою, що є протиправною постанову серії ВП № 54929054 про відкриття виконавчого провадження заступника начальника відділу ДВС ГТУ юстиції у Київській області Пливи Володимира Вікторовича від 17 жовтня 2017 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь держави штрафу у розмірі 850,00 грн. та скасувати її.

Зобов'язати Миронівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області (код ЄДРПОУ 34970119) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір за подання цього позову в сумі 640 (шістсот сорок) грн.. 00 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України (п.15.5 Перехідних положень ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 04.10.2018 року.

Суддя Шевченко І.І.

Дата ухвалення рішення04.10.2018
Оприлюднено05.10.2018

Судовий реєстр по справі —371/1407/17

Ухвала від 30.11.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 15.11.2018

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Рішення від 04.10.2018

Адміністративне

Кагарлицький районний суд Київської області

Шевченко І. І.

Ухвала від 18.09.2018

Адміністративне

Кагарлицький районний суд Київської області

Шевченко І. І.

Ухвала від 04.09.2018

Адміністративне

Кагарлицький районний суд Київської області

Шевченко І. І.

Ухвала від 13.08.2018

Адміністративне

Миронівський районний суд Київської області

Капшук Л. О.

Ухвала від 30.07.2018

Адміністративне

Миронівський районний суд Київської області

Поліщук А. С.

Ухвала від 30.07.2018

Адміністративне

Миронівський районний суд Київської області

Поліщук А. С.

Ухвала від 30.07.2018

Адміністративне

Миронівський районний суд Київської області

Поліщук А. С.

Ухвала від 30.07.2018

Адміністративне

Миронівський районний суд Київської області

Поліщук А. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні