Справа № 404/5267/16-ц
Номер провадження 2/404/179/18
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
за участі секретаря - Вітохіної Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Лайн" до ОСОБА_1, Міської ради м. Кропивницького про визнання недійсним договору оренди землі, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Євробуд Лайн звернулося в суд із позовом , яким просили визнати недійсним договір оренди землі №22 від 31 березня 2014 року, укладений між ОСОБА_1, з однієї сторони, та Кіровоградською міською радою, з іншої сторони, для розміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_2.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що з 07 травня 2014 року товариство стало власником торгівельного павільйону за адресою: м. Кіровоград, АДРЕСА_2 , загальною площею 147,8 кв.м. З 19.09.2013 року дане майно було придбане на прилюдних торгах ТОВ АСА Євротрейд . ОСОБА_1, який був боржником у зведеному виконавчому провадженні, та якому і належав до торгів павільйон, звернувся до суду про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. Рішенням апеляційної інстанції від 02.07.2014 року , у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Разом з цим, безпосередньо перед проведенням прилюдних торгів ОСОБА_1 звернувся із заявою до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кіровоградської міської ради із заявою про зміну адреси належному йому на той період торгівельному павільйону. На його заяву, головним архітектором міста була видана довідка, відповідно до якої згідно планувальних матеріалів управління, вище зазначений об єкт нерухомого майна має адресу АДРЕСА_2. Отримавши відповідну довідку відповідач звернувся до реєстраційної служби із заявою щодо державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю, що розташована по АДРЕСА_2 12.09.2013 року державним реєстратором проведено реєстрацію нежитлової будівлі. Тобто, фактично один і той же об єкт був зареєстрований двічі , однак за різними адресами. Надалі, 31.03.2014 року відповідач ОСОБА_1 уклав договір оренди землі №22 із Кіровоградською міською радою для розміщення торгівельного павільйону по АДРЕСА_2 Тобто, на час укладання договору оренди землі , торгівельний павільйон вже не належав ОСОБА_1, тому останній не мав права укладати оспорюваний правочин . Вважають, що є всі правові підставі для захисту їх прав.
Дана справа знаходилася у провадженні судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Мохонько В.В.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Кіровського районного суду м. Кіровограда №492 від 15 листопада 2016 року Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи , у зв язку з тривалим перебуванням судді Мохонько В.В. у щорічній відпустці та на лікарняному, з можливих підстав щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судової справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи встановленого ЦПК України та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду- призначено повторний автоматизований розподіл цивільної справи №404/5267/16-ц, номер провадження 2/404/2891/16 .
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи з Єдиним унікальним номером судової справи №404/5267/16-ц, номер провадження 2/404/2891/16 про визнання недійсним договору оренди землі.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2016 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євробуд Лайн до ОСОБА_1, Кіровоградської міської ради про визнання недійсним договору оренди землі, прийнято до провадження.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Ухвалою суду від 16.02.2018 року продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Призначено підготовче засідання на 16 березня 2018 року( а.с. 176).
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.05.2018 року , відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 поданого 25.04.2018 року вх.15211 про закриття провадження у справі ( а.с. 215-216).
В судове засідання представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутності та підтримання заявлених вимог .
Відповідач, його представник не з явився, повідомлявся належно, щодо розгляду справи був обізнаний, відзиву на позовну заяву не подавав.
Відповідач - Міська рада м. Кропивницького , її представник також до суду не з явився, повідомлявся належно, подавали заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо задоволення заявлених вимог , з наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 16 Цивільного Кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Тобто, вказана норма визначає об єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
У відповідності до ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, та вбачається з матеріалів справи , що згідно акту продажу з прилюдних торгів павільйону літера А , загальною площею 141,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 10 вересня 2013 року, затвердженого начальником цього ж відділу , у виконавчому провадженні, під час примусового виконання виконавчого листа №2-1558/09 від 07.10.2009 року Кіровського районного суду м. Кіровограда про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Фінанси та кредит заборгованості в сумі 229 791,76 грн., торгівельний павільйон літера А , загальною площею 141,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , було реалізовано з прилюдних торгів за 336 000,00 грн. , переможцем став ТОВ АСА Євротрейд .
11.09.2013 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, на підставі акту державного виконавця з продажу з прилюдних торгів павільйону літера А , було оформлено свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів №587 , відповідно до якого ТОВ АСА Євротрейд набуло у власність зазначене майно, що раніше належало ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності будівлі від 02.04.2001 року .
З Витягу державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що вказане свідоцтво було зареєстровано 11.09.2013 року.
Згідно Свідоцтва про право власності від 07.05.2014 року та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником торгівельного павільйону стало ТОВ Євробудлайн ( а.с. 21-22).
ОСОБА_1 звертався в суд з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів, проведених 19.08.2013 року, протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.03.2014 року його позов було задоволено , але рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 02.07.2014 року вказане рішення суду скасовано і ухвалено нове про відмову у задоволенні позову , яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.04.2015 року . Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання прилюдних торгів недійсними і з даним висновком погодився суд касаційної інстанції. Зазначене знайшло своє підтвердження у рішення апеляційної інстанції також і від 14.12.2017 року ( а.с. 169-174).
Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до роз яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно ч.2 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом з ясовано, що 31 березня 2014 року ОСОБА_1 , як фізична особа (орендар) , уклав договір оренди землі №22 з Кіровоградською міською радою(орендодавець) . Згідно предмету договору якого, орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 16.09.2008 року №993 Про передачу в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_2 , передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення торгівельного павільйону, яка знаходиться по АДРЕСА_2. Земельна ділянка виділена в натурі у встановленому законом порядку ( а.с.74-78).
Тобто, на час укладання договору оренди землі №22 від 31.03.2014 року торгівельний павільйон вже не належав ОСОБА_1 та вибув із його власності, та останній не мав права отримувати земельну ділянку в користування на умовах оренди для обслуговування торгівельного павільйону, що є підставою для визнання недійсним договору оренди землі №22 від 31 березня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1, з однієї сторони, та Кіровоградською міською радою, з іншої сторони, для розміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_2.
Окрім того, оспорюваний правочин укладений був з фізичною особою та зареєстровано у реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки також як на фізичну особу , тим самим у рішенні Кіровоградської міської ради №993 від 16.09.2008 року земельну ділянку передано як приватному підприємцю .
З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову судовий збір стягується з відповідача.
Відповідно до пунктів 35, 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 № 10 при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1378,00 грн. (а.с.1)., який, ураховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, підлягають стягненню з відповідачів у рівних долях на користь ТОВ Євробуд Лайн .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Лайн" до ОСОБА_1, Міської ради м. Кропивницького про визнання недійсним договору оренди землі- задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі №22 від 31 березня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1, з однієї сторони, та Кіровоградською міською радою, з іншої, для розміщення торговельного павільйону за адресою: АДРЕСА_2
Стягнути із ОСОБА_1, Міської ради м. Кропивницького на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Лайн" по 689,00 грн., з кожного, внесеного судового збору
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробуд Лайн", місцезнаходження: вул. Східна, 6 кв. 58 в селищі Власівка м. Світловодськ, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 39158259
відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
відповідач: Міська рада м. Кропивницького, місцезнаходження: вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 26241020
Повне судове рішення складено 21.09.2018 року
Суддя Кіровського О. В. Бершадська
районного суду
м.Кіровограда
Суд | Кіровський районний суд м.Кіровограда |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2018 |
Оприлюднено | 05.10.2018 |
Номер документу | 76916295 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кіровський районний суд м.Кіровограда
Бершадська О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні