Рішення

від 27.09.2018 по справі 902/468/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2018 р. Cправа № 902/468/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал", м.Вінниця

до : Приватного підприємства "Вісмут-АВЕ", м.Вінниця

про стягнення 9 439,20 грн.

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Вісмут-АВЕ" 9 439,20 грн боргу, що виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поставки відходів та брухту чорних металів від 13.02.2014 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану позовну заяву розподілено до розгляду судді Тісецькому С.С., який ухвалою від 10.08.2018 р. відкрив провадження у даній справі вирішивши здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 28.08.2018 р.

В подальшому на підставі заяви судді Тісецького С.С. від 20.08.2018 р. та розпорядження керівника апарату суду від 20.08.2018 р. у зв'язку з тим, що підстави для проведення автоматизованого розподілу без врахування спеціалізації відпали здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/468/18 за результатами якого справу передано на розгляд судді Банаську О.О.

Ухвалою суду від 23.08.2018 р. справу № 902/468/18 прийнято до провадження новим складом суду та призначено судове засідання на 28.08.2018 р.

28.08.2018 р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.канц. № 02.1-34/6569/18 від 28.08.2018 р.) в якому останній просить суд проводити судове засідання за відсутності представника Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал". Також, в клопотанні останній не заперечує проти закінчення підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого судового засідання 28.08.2018 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Ухвалою суд від 28.08.2018 р. призначено судове засідання на 27.09.2018 р.

27.09.2018 р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.канц. № 02.1-34/7515/18 від 27.09.2018 р.) в якій останній просить суд проводити судове засідання за відсутності представника Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал".

В судове засідання 27.09.2018 р. представники сторін не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Крім того в матеріалах справи міститься заява позивача (вх.канц. № 02.1-34/7515/18 від 27.09.2018 р.) про розгляд справи за відсутності його представника. Також у даній заяві останнім зазначено, позивач підтримує заявлені позовні вимоги повністю.

При цьому згідно інформації отриманої з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, адресована відповідачу ухвала від 28.08.2018 р. значиться "відправлення вручено: за довіреністю".

При неявці в судове засідання відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 28.08.2018 р. про призначення засідання для розгляду справи по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ет рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті , крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу , суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог зазначає, що ним на виконання умов укладеного з відповідачем ОСОБА_1 поставки відходів та брухту чорних металів № 13/02/193 від 13.02.2014 р. відповідно до умов якого Постачальник поставляє, а Покупець приймає у власність відходи та брухт чорних металів (товар) та оплачує їх вартість.

На виконання умов договору № 13/02/193 від 13.02.2014 р. позивачем поставлено відповідачу товар 4,370 тонн відходів та брухту чорних металів на загальну суму 7 866 грн 00 коп. без ПДВ (9 439 грн 20 коп. з ПДВ), за який відповідачем не здійснено розрахунку, в зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість по оплаті отриманого товару.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 439 грн 20 коп заборгованості.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні письмового пояснення з долученням відповідних доказів в яких би відповідач вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 13.02.2014 р. між Комунальним підприємством "Вінницяоблводоканал" (Постачальник, Позивач) та Приватним підприємством "Вістум-АВЕ" (Покупець, Відповідач) укладено договір поставки відходів та брухту чорних металів № 13/02/193 (а.с. 9 - 10, т. 1).

Відповідно п. 1.1. ОСОБА_1 в порядку та на умовах договору та чинного законодавства України, Постачальник поставляє, а Покупець приймає у власність товар - відходи брухту чорних металів (металобрухт) та оплачує їх вартість.

Вид металобрухту та його кількість, співвідношення за якістю визначені Специфікацією, яка є додатком до договору (п. 1.2. ОСОБА_1).

Умови договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 р.), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов договору (п. 1.3. ОСОБА_1).

За змістом п. 2.2. ОСОБА_1 при поставці металобрухту Постачальник зобов'язаний подати 2 (дві) чітко заповнених і належним чином оформлених Акта приймання металів чорних (вторинних), які оформлюються сторонами в порядку та строки, обумовлені договором.

Місцем поставки металобрухту є адреса Покупця: вул. Чернігівська, 1-А, м. Вінниця, 21017 (п. 2.3. ОСОБА_1).

Загальна кількість металобрухту визначається по окремих партіях згідно з відвантажувальними накладними та актами приймання (додаток 2 до ліцензійних умов впровадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових та чорних металів). (п. 2.4. ОСОБА_1).

Відповідно п. 3.1. ОСОБА_1 ціна металобрухту визначається окремо за одну тонну в розмірі передбаченого додатком до договору.

Покупець сплачує Постачальнику вартість металобрухту, виходячи з кількості поставленого товару та ціни за 1 тонну шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок (п. 3.2. ОСОБА_1).

Згідно п. 4.1. ОСОБА_1 у випадку порушення зобов'язання, що виникає з договору, сторона несе відповідальність визначену договором та чинним законодавством України.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 7.1. ОСОБА_1).

Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 7.1. цього договору та закінчується 31.12.2014 р. (п.7.2. ОСОБА_1).

Згідно п. 7.3. ОСОБА_1 закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки відходів та брухту чорних металів позивачем поставлено відповідачу товар вагою 4,370 тон на загальну суму 7 866 грн 00 коп. без ПДВ.

В підтвердження чого додано акт приймання металів чорних (вторинних) № 13/02/2014 від 13.02.2014 р. (а.с. 11, т. 1).

13.11.2014 р. на суму поставки донараховано ПДВ у розмірі 1 573 грн 00 коп., в зв'язку з закінченням строку дії постанови КМУ від 12.01.2011 р. № 15 "Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01.01.2015 р., звільняються від обкладення податку на додану вартість" (а.с. 12, т. 1).

Однак, відповідач за поставлений товар розрахунку не здійснив.

19.02.2018 р. на адресу відповідача надіслано претензію № 11/012-285 від 19.02.2018 р. з вимогою погашення заборгованості в сумі 9 439 грн 20 коп.

Відповіді на претензію надано не було, заборгованість не погашено.

Зважаючи на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 9 439 грн 20 коп.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами ОСОБА_1 поставки відходів та брухту чорних металів № 13/02/193 від 13.02.2014 р. між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 9 439 грн 20 коп. заборгованості за отриманий товар є правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

27.09.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Вісмут-АВЕ", вул. Чернігівська, 1-А, м. Вінниця, 21017 (ідентифікаційний код - 37247729) на користь Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал", вул. Київська, 173, м. Вінниця, 21022 (ідентифікаційний код - 03339012) - 9 439 грн 20 коп. - боргу, 1 762 грн 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 04 жовтня 2018 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Київська, 173, м. Вінниця, 21022.

3 - відповідачу - вул. Чернігівська, 1-А, м. Вінниця, 21017.