Рішення

від 27.09.2018 по справі 910/8002/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.09.2018Справа № 910/8002/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Жука В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Техно Група

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Сучасні біотехнології

про стягнення 3884602,98 грн.,

за участі представників :

від позивача - Юрченко О.А., (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Пром-Техно Група звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Сучасні біотехнології про стягнення 3884602,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу №18/09 відповідно до умов якого позивач передав відповідачу товар, на загальну суму 10740487,32 грн., проте відповідач взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати придбаного товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 2834841,40 грн., по видатковим накладним №32 від 13.11.2015, №36 від 22.12.2015, №37 від 29.12.2015 яку просить стягнути позивач на свою користь.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних в розмірі 190058,25 грн. та інфляційні втрати в сумі 859703,33 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Пром-Техно Група (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Сучасні біотехнології (відповідач, покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №18/09, предметом якого є купівля та продаж нафтопродуктів (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, продавець зобов'язується поставити покупцю продукти в період починаючи від дати набуття цим договором чинності до 31.12.2016.

Кількість продуктів, що поставляються продавцем покупцю протягом одного тижня, обумовлюється письмово щовівторка. Обумовлена таким чином кількість продуктів має бути поставлена в період з вівторка по понеділок наступного тижня включно (п.2.2 Договору).

У відповідності до п.п.4.1, 4.2 Договору, продукти будуть поставлятися автоцистернами продавця, на умовах FCA склад покупця. Будь-які поставки продуктів з інших складів повинні бути обумовлені в додатку до цього договору.

Поставку продуктів повинні супроводжувати наступні документи: рахунок-фактура продавця; видаткова накладна; сертифікат якості і кількості.

Згідно з п.5.5 Договору, дата зазначена у видатковій накладній, вважається датою поставки.

Відповідно до п.7.1 Договору, ціна на продукти визначається додатком до цього договору.

За умовами п.8.1 Договору, розрахунок за товар здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання сторонами видаткової накладної, згідно даного договору.

Пунктом 11.1 сторони погодили, що цей договір набирає чинності в день його підписання і буде дійсний до 31.12.2016, але свою юридичну силу втирає тільки після виконання обома сторонами своїх зобов'язань, що виникли до зазначеної вище дати закінчення терміну дії договору.

Додатком №1 до договору сторони погодили поставку платформату, до 30.09.2015 у кількості 100 тонн (п.п.1.1, .1.2 Додатку №1).

Відповідно до п.4.1 Додатку №1, ціна 1 тонни платформа та дорівнює 17100 грн. з урахуванням ПДВ.

Орієнтовна вартість товару за цим додатком складає 1710000 грн. (п.4.5 Додатку №1).

Додатком №2 до договору сторони погодили поставку платформату, до 31.10.2015 у кількості 250 тонн (п.п.1.1, .1.2 Додатку №1).

Відповідно до п.4.1 Додатку №1, ціна 1 тонни платформа та дорівнює 15510 грн. з урахуванням ПДВ.

Орієнтовна вартість товару за цим додатком складає 3877500 грн. (п.4.5 Додатку №1).

Додатком №3 до договору сторони погодили поставку платформату, до 30.11.2015 у кількості 350 тонн (п.п.1.1, .1.2 Додатку №1).

Відповідно до п.4.1 Додатку №1, ціна 1 тонни платформа та дорівнює 15966 грн. з урахуванням ПДВ.

Орієнтовна вартість товару за цим додатком складає 5588100 грн. (п.4.5 Додатку №1).

Додатком №4 до договору сторони погодили поставку платформату, до 31.12.2015 у кількості 600 тонн (п.п.1.1, .1.2 Додатку №1).

Відповідно до п.4.1 Додатку №1, ціна 1 тонни платформа та дорівнює 15966 грн. з урахуванням ПДВ.

Орієнтовна вартість товару за цим додатком складає 9579600 грн. (п.4.5 Додатку №1).

Як вбачається із наявних у матеріалах справи видаткових накладних №12 від 21.09.2015, №13 від 23.09.2015, №16 від 05.10.2015, №18 від 16.10.2015, №20 від 30.10.2015, №21 від 02.11.2015, №30 від 06.11.2015, №31 від 10.11.2015, №32 від 13.11.2015, №36 від 22.12.2015, №37 від 29.12.2015, позивач на виконання умов зазначеного договору передав відповідачеві товар, обумовлений договором на загальну суму 10740487,32 грн., вказані видаткові накладні підписані уповноваженим представниками обох сторін. Доказів щодо наявності спорів стосовно якості або кількості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Однак відповідач поставлений товар оплатив лише частково, в зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 2834841,40 грн., зокрема неоплаченими залишились накладні №32 від 13.11.2015, №36 від 22.12.2015, №37 від 29.12.2015.

Факт часткової оплати поставленого позивачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача за спірний період.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 2834841,40 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 2834841,40 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 190058,25 грн. трьох відсотків річних та 859703,33 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаного нарахування було неправильно визначено періоди нарахування вказаних штрафних санкцій, зокрема нараховано за період з грудня 2015 тоді як згідно позовної заяви та пояснень представника позивача предметом розгляду справи є заборгованість за видатковими накладними №32 від 13.11.2015, №36 від 22.12.2015, №37 від 29.12.2015 та нараховані штрафні санкції за період з червня 2016 по травень 2018 року. Також позивачем не враховано часткові оплати, які здійснювались відповідачем в ході виконання умов договору.

Відтак, здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат за визначені позивачем періоди, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 758539,23 грн. інфляційних втрат та 171255,49 грн. трьох відсотків річних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Сучасні біотехнології (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 49, кв. 72; ідентифікаційний код 36258829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Техно Група (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2Б; ідентифікаційний код 36469368) 2834841 (два мільйона вісімсот тридцять чотири тисячi вісімсот сорок один) грн. 40 коп. заборгованості, 758593 (сімсот п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 171255 (сто сімдесят одна тисяча двісті п'ятдесят п'ять) грн. 49 коп. трьох відсотків річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 56470 (п'ятдесят шість тисяч чотириста сімдесят) грн. 36 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 03.10.2018

Суддя Я.В. Маринченко