Рішення

від 24.09.2018 по справі 910/21160/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.09.2018Справа № 910/21160/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Топіхи І. О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті"

до 1. Приватного підприємства "Айтек"

2. Приватного підприємства "Бренд"

про солідарне стягнення 118 309,80 грн.

Представники учасників процесу згідно протоколу від 24.09.2018,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного підприємства "Айтек" та до Приватного підприємства "Бренд" про стягнення 118 309,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням вимог кредитного договору №50010618 від 23.09.2013.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2018 позовну заяву було перередано для розгляду судді Мельнику В.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 порушено провадження у справі №910/21160/17, зобов'язано сторін надати свої пояснення щодо поданого позову, заперечення до відзиву та призначено розгляд справи на 15.12.2017.

Ухвалою від 15.12.2017, у зв'язку з набранням 15.12.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", у справі призначено підготовче засідання на 26.01.2018.

Ухвалою суду від 26.01.2018 підготовче засідання відкладено на 19.02.2018.

Ухвалою від 19.02.2018 суд ухвалив про закінчення підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 02.04.2018.

Ухвалою від 02.04.2018 розгляд справи по суті відкладено на 18.05.2018 у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів.

Судове засідання 18.05.2018 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

За результатами повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.05.2018, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату, справу було передано для розгляду судді Джарти В.В., у зв'язку з чим вказана справа приймається до провадження суддею Джарти В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2018 прийнято справу №910/21160/17 до провадження суддею Джарти В.В., вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовче провадження, підготовче засідання призначено на 14.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 відкладено підготовче засідання у справі на 12.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів до 21.08.2018 та відкладено підготовче засідання у справі на 01.08.2018 у зв'язку з неявкою представників сторін та невиконанням ухвали суду.

Ухвалою суду від 01.08.2018 в підготовчому засіданні було оголошено перерву до 20.08.2018.

За наслідками судового засідання 20.08.2018 судом була постановлена ухвала, якою було закрито підготовче провадження та призначити справу №910/21160/17 до судового розгляду по суті в судовому засіданні 18.09.2018.

Ухвалою суду від 30.08.2018 у зв'язку з направленням судді Джарти В.В на навчання до Національної школи суддів України, розгляд даної справи був призначений на 24.09.2018.

У судовому засіданні 24.09.2018 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Відповідачі не направили своїх представників для участі в судовому засіданні 24.09.2018, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.

При цьому, з приводу повідомлення відповідачів про проведення судового засідання суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідачів про проведення судового засідання, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, неодноразово судом скеровувались ухвали рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адреси місцезнаходження відповідача 1 та відповідача 2, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вулиця Перемоги 10, місто Житомир, 10003.

Однак, конверти з ухвалами були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання", на підтвердження чого в матеріалах справи наявні відповідні конверти.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача 1 та відповідача 2, які зареєстровані у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачам відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу про проведення судового засідання Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу про проведення судового засідання .

.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частина 3 стаття 202 ГПК України).

З огляду на наведені приписи ГПК України, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідачів та їх представників про причини їхньої неявки в судове засідання 24.09.2018, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Кредитного договору №50010618 від 23.09.2013 (далі - кредитний договір) позивачем було надано ПП Бренд кредит у сумі 112356,40 грн., еквівалент 13702,00 доларів США на дату укладання договору (далі - кредит), зі змінною процентною ставкою, цільове призначення - на придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов № XW8ZZZ61ZDG058138, об'єм двигуна 1598 куб.см., рік випуску 2013 (далі - автомобіль), та додатковий кредит у сумі 49569,00 грн., що є еквівалентом 6045,00 доларів США на дату укладання договору (далі - додатковий кредит), зі змінною процентною ставкою, цільове призначення - оплата страхових платежів згідно з договором страхування, укладеним на виконання умов кредитного договору.

У свою чергу ПП Бренд зобов'язався кредит та додатковий кредит отримати, належним чином використати і повернути Товариству у повному обсязі та в строки, встановлені кредитним договором, зі сплатою процентів за користування кредитами та інших платежів відповідно до умов кредитного договору.

Крім того, за умовами кредитного договору, з урахуванням розділу "Умови поруки", виконання зобов'язання ПП Бренд за цим договором забезпечується порукою ПП Айтек , який солідарно з відповідачем 1 зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання всіх зобов'язань ПП Бренд за кредитним договором.

Також, відповідно до Договору застави транспортного засобу №50010618 від 07.10.2013 (посвідчений Бродським Валерієм Володимировичем, приватним нотаріусом КМНО, зареєстрованим за №1475, далі - договір застави) у забезпечення виконання зобов'язань ПП Бренд за кредитним договором Товариству було передано у заставу автомобіль марки VW, модель Polo Sedan, кузов № XW8ZZZ61ZDG058138, об'єм двигуна 1598 куб.см., рік випуску 2013, заставною вартістю 132184,00 грн. (далі - предмет застави).

Факт надання кредитів згідно кредитному договору підтверджується сукупністю доказів: наданими Позивачем зведеними обліковими картками з рахунку ПП Бренд ; відомостями банку ПАТ "Креді Агріколь Банк" про перерахування коштів; чинним виконавчим написом нотаріуса, який досліджував наявність заборгованості та вчинив звернення стягнення, про що буде вказано далі.

Відповідно до пункту 3.2.1 Умов кредитування до Кредитного договору, у випадку порушення відповідачем 1 терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення Кредиту та/або Додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування Кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць .

З долучених до матеріалів доказів (вищеописаних зведених облікових карток та чинного виконавчого напису нотаріуса від 11.07.2017) вбачається, що ПП Бренд порушував свої зобов'язання за кредитним договором щодо сплати обумовлених договором платежів.

Враховуючи порушення відповідачем 1 умов кредитного договору, Товариством засобами поштового зв'язку було належним чином (на вказану ПП Бренд у договорі адресу) направлено відповідачу 1 20.05.2017 вимогу (повідомлення) про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості за Кредитним договором (лист №50010618 від 17.05.2017).

Таку ж вимогу (№50010618 від 17.05.2017) 20.05.2017 Товариством було направлено засобами поштового зв'язку належним чином (на вказану відповідачем 2 у договорі адресу) поручителю - ПП Айтек .

Отже, керуючись положеннями пункту 3.2.1 Умов кредитування до кредитного договору вищесказаними листами позивач визнав термін повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав.

Судом враховано, що зазначені вимоги повернулися на адресу Позивача із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Проте, оскільки ці листи Товариством було направлено Відповідачам засобами поштового зв'язку належним чином - на вказані відповідачами у кредитному договорі адреси, та відсутні докази повідомлення позивача про зміну цих адрес, то будь-які несприятливі наслідки неотримання відповідачами цих листів за вказаними ними адресами покладаються на кожного з відповідачів відповідно.

Згідно з пунктом 3.3 Умов кредитування, відповідач 1 був зобов'язаний повернути позивачу у повному обсязі отримані кредитні кошти за кредитним договором, плату з кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню протягом 5 (п'ять) календарних днів з дати одержання відповідачем 1 повідомлення про таку вимогу.

Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.

Враховуючи наведене, перебіг вказаного у пункті 3.3 Умов кредитування строку повернення кредиту та сплати відсотків і санкцій почався з дати відправлення описаного вище повідомлення відповідачу 1, сплив через 5 днів, але у встановлений строк ПП Бренд кредит не повернув, відсотки та санкцій не сплатив, хоча у повідомленні від 17.05.2017 на виконання пункту 3.3 Умов кредитування до кредитного договору позивачем було надано відповідачу 1 розгорнутий розрахунок суми боргу та санкцій на загальну суму 168475,98 грн.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору застави у разі невиконання ПП Бренд зобов'язань за кредитним договором, Позивач має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у порядку зазначеному у розділі 5 Договору застави (пункт 5.4 - за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса), у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, неустойки, необхідні витрати на отримання предмету застави та його реалізацію.

Товариство скористалось своїм правом, наданим указаними пунктами договору застави, у результаті чого відповідно до виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Маринець О.С. №450 від 11.07.2017 було звернуто стягнення на автомобіль марки VW, модель Polo Sedan, кузов № XW8ZZZ61ZDG058138, об'єм двигуна 1598 куб.см., рік випуску 2013 року, в рахунок погашення заборгованості ПП Бренд за кредитним договором на загальну суму 189010,44 грн. (докладний розрахунок наведено у виконавчому написі, копія якого наявна в матеріалах справи).

На підставі вищевказаного виконавчого напису державним виконавцем ВДВС Солом'янського району м. Київ було відкрито виконавче провадження № 54336854 щодо примусового звернення стягнення на предмет застави, та у межах виконавчого провадження за результатами проведення електронних торгів відповідно до наданої довідки ПАТ "Креді Агріколь Банк" від 18.09.2017 на рахунок позивача було зараховано кошти в розмірі 110279,64 грн.

Оскільки вказана сума, що була отримана Товариством в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від реалізації предмета застави є меншою, ніж загальна сума заборгованості, позивач звернувся із даним позовом до суду в межах якого просить стягнути солідарно з відповідачів 62834,52 основну суму боргу зі сплати кредиту, 55276,00 грн збитків та три проценті річних у розмірі 199,28 грн, що разом становить 118309,80 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 599 ЦК України.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено та ПП Бренд не спростовано факту прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором. Крім того матеріали справи містять докази того, що Товариство скористався своїм правом, передбаченого положеннями статті 589 ЦК України, якою передбачено, що в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки заборгованості та санкцій ПП Бренд за кредитним договором, та суд визнає обґрунтованими твердження Позивача, що отриманих від реалізації предмету застави коштів недостатньо для погашення заборгованості відповідача 1 перед позивачем. Водночас суд вважає за необхідне зауважити, що при визначенні еквівалента в доларах США суму грошових коштів, отриманих від реалізації предмета застави, позивачем невірно розрахований курс відповідної валюти.

Крім того, судом враховано, що відповідно до пункту 1.7 кредитного договору, яка встановлює черговість погашення заборгованості, неповернута сума кредиту (тіло кредиту) відшкодовується в останню чергу.

Також судом перевірено та суд погоджується з розрахунком позивача, що оскільки з моменту припинення сплати відповідачем 1 коштів на виконання кредитного договору, що стало підставою для направлення Відповідачу-1 вищеописаної вимоги (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості, і до моменту надходження коштів на рахунок позивача в результаті здійснення виконавчого провадження розмір заборгованості відповідача 1 за неповернутою сумою кредиту (тілом кредиту) на день отримання коштів від звернення стягнення на предмет застави становив еквівалент 4589,61 доларів США, а сума кредиту, що була сплачена за рахунок коштів отриманих від звернення стягнення на предмет застави становить еквівалент 2285,55 доларів США, то розмір заборгованості відповідача 1 за неповернутою сумою кредиту (тілом кредиту) становить еквівалент 2304,94 доларів США. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що для визначення доларового еквіваленту слід застосовувати курс іноземної валюти - долар США ПАТ Креді Агріколь Банк станом на 18.09.2017, який дорівнював 26,3 (https://credit-agricole.ua/kurs-valyut).

За умовами Кредитного договору сума кредитних коштів, яка підлягає поверненню, розраховується шляхом застосування еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу за безготівковими операціями банку, зазначеного у кредитному договорі.

Також суд перевірив розрахунок позивача та дійшов висновку про те, що станом на 08.11.2017 сума кредитних коштів за кредитним договором, яка підлягає поверненню позивачу становить 61403,20 гривень, що є еквівалентом в гривні 2304,94 доларів США по курсу ПАТ "КредіАгріколь Банк" на дату підготовки цієї позовної заяви, а сума відсотків за користування кредитними коштами за 39 днів (з 01.10.2017 по 09.11.2017) становить 658,55 грн.

Отже, загальна сума боргу за Кредитним договором становить 62061,75 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що заявлені позивачем до стягнення суми трьох процентів річних можливо покласти на ПП Бренд у розмірі 196,83 грн.

Матеріали справи не містять доказів погашення ПП Бренд суми заборгованості та трьох процентів річних у добровільному порядку, у тому числі станом на час винесення рішення.

І також, матеріали справи не містять доказів погашення ПП Айтек , як поручителем, вказаної суми заборгованості та трьох процентів річних замість позичальника у добровільному порядку, у тому числі станом на час винесення рішення.

Наявним в матеріалах справи доказами підтверджується те, що Товариством було здійснено належне звернення до ПП Айтек з вимогою виконання обов'язків поручителя, однак останнім своїх обов'язків не було виконано.

Також судом досліджено питання обсягу відповідальності поручителя, та встановлено, що Позивачем заявлено позов до ПП Айтек , як до поручителя, у межах його обсягу відповідальності. Доказів наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення ним умов вищеописаного договору поруки матеріали справи не містять.

Таким чином, позивач, користуючись наданим йому за кредитним договором, з урахуванням "Умов поруки" та статтями 543, 554 ЦК України правом, правомірно звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів, як боржника та поручителя, указаної суми заборгованості та 3% річних за Кредитним договором, і тому, з огляду на все вищенаведене, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів загальної суми боргу за кредитним договором 62061,75 грн. та трьох процентів річних в розмірі 196,83 грн визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд відзначає, що судові витрати, у які Товариством включено витрати по оплаті судового збору, та у частині, в якій заборгованість та санкції солідарно стягуються з відповідачів, відповідно до статті 129 ГПК України ці судові витрати становлять 933,88 грн. Якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (пункт 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 7 від 21.02.2013). З огляду на вказане, суд дійшов висновку про покладення судових витрат в розмірі по 466,94 грн на ПП Бренд та ПП Айтек .

За приписами статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками, зокрема, розуміються витрати, зроблені управненою стороною.

Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22.01.2013 № 3-72гс12).

Позивачем не доведено, що саме порушення відповідачами господарського зобов'язання по кредитному договору та договору поруки завдало йому збитків. А саме, не доведено, що характер господарської діяльності та економічна спеціалізація позивача на ринку у сукупності з порушенням відповідачами умов кредитного договору та договору поруки саме вимусили його, як посилається позивач, звернутися до спеціалізованої організації з метою захисту своїх прав, у тому числі для представництва інтересів, підготовки документів тощо. Тобто, позивач не довів, що був змушений понести витрати та оплату такої спеціалізованої допомоги саме через протиправні дії відповідачів та не міг вирішити це шляхом залучення своїх працівників, а саме лише твердження позивача об'єктивного існування певних обставин не доводять. І так само, самі по собі окремі обставини порушенням умов договорів Відповідачами та звернення позивача по спеціалізовану допомогу не доводять обставини завдання позивачу збитків саме внаслідок протиправної поведінки відповідачів. Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що позивачем також включено до суми збитків суму вартості правничої допомоги, та не реалізовано право відшкодування таких витрат в порядку статті 126 ГПК України.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення суми збитків.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до Приватного підприємства "Айтек" та Приватного підприємства "Бренд" про солідарне стягнення 118 309,80 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Бренд" (10003, місто Житомир, вулиця Перемоги, 10; ідентифікаційний код 31984595) та Приватного підприємства "Айтек" (10003, місто Житомир, вулиця Перемоги, 10; ідентифікаційний код 25642722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, 1-В; ідентифікаційний код 36422974) 61 403,20 грн (шістдесят одну тисячу чотириста три гривні 20 копійок) заборгованості за кредитом, 658,55 грн (шістсот п'ятдесят вісім гривень 55 копійок) заборгованості за процентами та 196,83 грн (сто дев'яносто шість гривень 83 копійки) - три проценти річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Бренд" (10003, місто Житомир, вулиця Перемоги, 10; ідентифікаційний код 31984595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, 1-В; ідентифікаційний код 36422974) 466,94 (чотириста шістдесят шість гривень 94 копійки) судового збору.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Айтек" (10003, місто Житомир, вулиця Перемоги, 10; ідентифікаційний код 25642722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, 1-В; ідентифікаційний код 36422974) 466,94 (чотириста шістдесят шість гривень 94 копійки) судового збору.

5. У іншій частині в позові відмовити.

6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04.10.2018.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ