Рішення

від 01.10.2018 по справі 910/9806/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.10.2018Справа №  910/9806/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовною заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю “Еней” (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вірма-Електросвіт” (м. Київ) про стягнення 43 005, 02 грн. без  повідомлення учасників справи ВСТАНОВИВ: До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Еней” (далі – ТОВ “Еней”, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вірма-Електросвіт” (далі - ТОВ “Вірма-Електросвіт”, відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 43 005, 02 грн. Позов обгрунтований тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 91/11 від 31.01.2011 р. в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. У позові ТОВ “Еней” просить суд стягнути з ТОВ “Вірма-Електросвіт” заборгованість в сумі 35 718,00 грн., пеню у сумі 6 153,34 грн., інфляційну складову боргу у сумі 678,64 грн., 3 % річних у сумі 455,04 грн., а всього – 43 005, 02 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.07.2018 р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. За таких обставин суд, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню. Установлено, що 31.01.2011 р. між ТОВ “Еней” (постачальник) та ТОВ “Вірма-Електросвіт” (покупець) був укладений договір поставки № 91/11 (далі – договір). Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити та передати у обумовлені строки товар покупцеві, відповідно до накладних, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах і в порядку, визначених даним договором. Товаром є електротехнічна та/або кабельно-провідникова продукція, визначена у рахунках-фактури (специфікаціях, видаткових накладних) (п. 1.3 договору). Асортимент, кількість товару та ціна товару узгоджується сторонами у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, що є невід'ємними додатками до цього договору (п.п. 2.1, 3.1 договору). Загальна ціна договору складає 4 000 000,00 грн. (п. 3.5). Відповідно до п. 4.2 договору покупець за поставку кожної окремої партії товару зобов'язується проводити передоплату постачальнику в розмірі 100 % від ціни замовленої партії. Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі рахунків-фактур та/або специфікацій, на умовах EX-WORKS згідно Інкотермс-2000 (п.п. 5.1, 5.2 договору). Договір вступає в дію з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2011 р., з подальшою його пролонгацією (п.п. 13.1, 13.2). Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Судом встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за договором у період з лютого 2014 р. по листопад 2017 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 106 609,30 грн., що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактури за вказаний період, наявними в матеріалах справи. Зі свого боку, відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково – у сумі 1 070 891,30 грн. Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 35 718,00 грн. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Оскільки доказів належної сплати вартості товару відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 35 718,00 грн. підлягають задоволенню. Також позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 6 153,34 грн, яку просив стягнути у судовому порядку. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Так, пунктом 10.2 договору сторонами було погоджено, що за несвоєчасну оплату за товар покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення та за весь період прострочення. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому, передбачений приписом ч. 6 ст. 232 ГК України 6-місячний період нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п. 2.5 Постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"). Провівши власний розрахунок штрафних санкцій відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 6 153,34 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 678,64 грн. та 3 % річних у сумі 455,04 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно. Провівши перерахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 678,64 грн. та 3 % річних у сумі 455,04 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем. Отже, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Еней” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вірма-Електросвіт” про стягнення заборгованості у сумі 43 005, 02 грн. задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вірма-Електросвіт” (03143, місто Київ, вул. Заболотного, буд. 15, ідентифікаційний код 35911101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Еней” (02002, місто Київ, вул. Митрополита Андрея Шептицького, буд. 22-Б, ідентифікаційний код 16288428) основний борг у сумі 35 718 (тридцять п'ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 00 коп., пеню у сумі 6 153 (шість тисяч сто п'ятдесят три) грн. 34 коп., інфляційні втрати у сумі 678 (шістсот сімдесят вісім) грн. 64 коп., 3 % річних у сумі 455 (чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 04 коп., судовий збір у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Повне судове рішення складено 1 жовтня 2018 року. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення. Суддя                                                                                                      Головіна К.І.