Рішення

від 02.10.2018 по справі 910/8257/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2018Справа № 910/8257/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Сусловської Таїсії Євгенівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

до Приватного підприємства "Кондитерський магазин" (02225, м.Київ, пр-т. Маяковського 47, код ЄДРПОУ 31571400)

про стягнення 16 377,79 грн.

представники сторін:

від позивача: Москаленко І.О. - за дов.

від відповідача Римар С.Ю. - за дов;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Сусловська Таїсія Євгенівна звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" 10 849,86 грн. інфляційних втрат, 5527,83 грн. 3% річних за невиконання грошового зобов'язання щодо відшкодування вартості невід'ємних поліпшень за період з 06.03.2018 по 19.06.2018 прострочення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/8257/18 за правилами спрощеного позовного, судове засідання призначено на 24.07.2018.

11.07.2018 до суду від відповідача надійшло клопотання про об'єднання справ.

Ухвалою від 12.07.208 у задоволенні клопотання про об'єднання в одне провадження справи № 910/8257/18 зі справою № 910/8829/17 - відмовлено.

20.07.2018 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він виклав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/7583/18, яке судом не задоволено.

Ухвалою суду від 24.07.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 11.09.2018.

Судове засідання 11.09.2018 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. у відрядженні.

07.09.2018 через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 12.09.2018 судове засідання призначене на 02.10.2018.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 02.10.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2012 між Приватним підприємством "Кондитерський магазин" (далі - відповідач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Сусловською Таїсією Євгенівною (далі - позивач, орендар) укладено Договір оренди №1 нерухомого майна (далі - Договір), за умовами якого: орендодавець передає, а орендар приймає в рівних частках у строкове платне користування нерухоме майно (далі - майно), нежилі приміщення кафе загальною площею 143,7 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Майно передається в оренду з метою здійснення господарської діяльності (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору обладнати та оформити приміщення, що орендується, а також проводити за власний рахунок роботи із переоснащення майна, ремонтні та дизайнерські роботи за умови письмової згоди орендодавця.

Відповідно до п. 6.3 Договору оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у випадку якщо договір буде розірвано з ініціативи орендодавця, він повинен сплатити компенсацію за поліпшення орендованого майна, зробленого орендарем за власні кошти. Розмір буде визначений шляхом переговорів.

Відповідно до п. 8.4 Договору оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 в разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, зроблені орендарем за власний рахунок, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря; вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем, як за згодою та к і без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна компенсації не підлягає, ці поліпшення визнаються власністю орендодавця.

Судом встановлено, що 09.11.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни з вимогами до Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про стягнення вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у розмірі 668 035 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 у справі № 910/28745/15 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 скасовано та прийнято нове рішення у справі № 910/28745/15, яким позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" вартість невід'ємних поліпшень у розмірі 668 035 грн. 00 коп.

21.06.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2016 у справі № 910/28745/15 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 у справі № 910/28745/15 заяву Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі № 910/28745/15 відстрочено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 до 01.02.2017 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 22.11.2016 про виправлення описки).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 910/28745/15 заяву Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 910/28745/15 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 у справі № 910/28745/15 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі № 910/28745/15 (про залишення без задоволення заяви Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016) скасовано, справу № 910/28745/15 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 910/28745/15 заяву Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15 залишено без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду від 25.07.2017 у справі № 910/28745/15 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 910/28745/15 відмовлено у допуску справи до провадження Верховного Суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини щодо обов'язку відповідача відшкодувати позивачу вартість невід'ємних поліпшень об'єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у розмірі 668 035 грн. 00 коп. встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15, яка набрала законної сили 01.06.2016, та не потребують доказування при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати (відшкодування) позивачу вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди за Договором оренди № 1 нерухомого майна від 07.09.2012 у розмірі 668035 грн. 00 коп., присуджених до стягнення постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15, Фізична особа-підприємець Сусловська Таісія Євгеніївна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" 3% річних у розмірі 33455 грн. 56 коп. та інфляційних втрат у розмірі 121828 грн. 31 коп. за період з 02.10.2015 по 08.11.2016 та за період з 02.02.2017 по 15.08.2017 (з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 у справі № 910/28745/15 про відстрочення виконання рішення суду до 01.02.2017).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8829/17 первісний позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено повністю; у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Кондитерський магазин" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 у справі №910/8829/17 рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 залишено без змін.

Судом також встановлено, що у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо сплати (відшкодування) позивачу вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди, присуджених до стягнення постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 у справі № 910/28745/15, позивач звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7467 грн. 35 коп. за період з 16.08.2017 по 29.12.2017 та інфляційні втрати у розмірі 21537 грн. 45 коп. за вересень - жовтень 2017 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 у справі №910/365/18 позов Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни задоволено повністю.

03.01.2018 з відповідача було примусово стягнуто на користь позивача заборгованість з відшкодування вартості невід'ємного поліпшення у сумі 33 540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11 від 03.01.2018 .

Дані кошти надійшли на рахунок позивача 04.01.2018. Відтак, станом на 05.03.2018 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за невиконання зобов'язань щодо відшкодування вартості невідємних поліпшень складав 634 495,00 грн. (668 035,00 грн. - 33540,00 грн. = 634 495,00 грн.)

В подальшому позивач також звернувся до суду про стягнення 3% та інфляційних за невиконання відповідачем грошових зобов'язань по відшкодуванню вартості невід'ємних поліпшень за період з 30.12.2017 по 05.03.2018.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/7593/18 від 11.09.2018 стягнуто з Приватного підприємства Кондитерський магазин на користь Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни 3% річних у розмірі 3392, 70 грн., інфляційні втрати у розмірі 15 313,54 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн. за період з 30.12.2017 по 05.03.2018.

В даній справі з огляду на викладене, та те що рішення № 910/28745/15 не виконане, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5 527,93 грн. та інфляційні втрати у розмірі 10849,86 грн. за наступний період з 06.03.2018 по 19.06.2018 нарахованих на суму 634 495,00 грн.

20.07.2018 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечує проти позову, просить суд відмовити в позові, обґрунтовуючи це тим, що наведений у позовній заяві розрахунок позивачем здійснено не вірно. Посилання позивача на преюдиційність судових рішень у справах №910/8829/17 та №910/365/18 є безпідставним. Також відповідач зазначив, що правовідносини, які виникли з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження". Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини пятої статті 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом статей 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язань зазначені у ст.ст. 599 - 609 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України .

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що сплата 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України виникає у зв'язку з простроченням виконання будь-якого грошового зобов'язання незалежно від правової природи його виникнення.

За таких обставин, після перевірки правильності розрахунків та не виходячи за межи позовних вимог, суд, дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 527,93 та інфляційних втрат у розмірі 10 849,96, нарахованих за період з 06.03.2018 по 19.06.2018.

Відповідач звертався з листом до Деснянського РВ ГТУЮ у місті Києві про зняття коштів у розмірі 20 000,00 грн. з арештованого рахунку на користь позивача, проте належних доказів списання коштів суду не надано, тому суд не приймає вказані дії відповідача в якості підстав для зменшення суми боргу встановленим у рішенні суду у справі № 910/28745/15.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Щодо відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат, на оплату послуг адвоката у розмірі 3 500,00 грн., що передбачено ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до п.10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами), витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5.ст.49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3 500,00 грн. представник позивача адвокат Москаленко І.О. надав лише Договір від 01 грудня 2016 № б/н про надання адвокатських послуг (адвокатської допомоги), який укладений між позивачем та адвокатом Москаленко І.О., Додаткову угоду №2 від 02.01.2018р. до Договору від 01 грудня 2016 № б/н про надання адвокатських послуг (адвокатської допомоги) від 01.12.2016р.,

Проте, на виконання пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", представником позивача не надано суду належного розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу, який роз'яснював би, які саме юридичні послуги надавались позивачу, не надано акту прийому-передачі виконаних робіт, який би підтверджував, які саме юридичні послуги були надані позивачу адвокатом Москаленко І.О., не надано платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

З огляду на зазначене, суд відмовляє позивачу у задоволені його вимоги про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 3 500, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" (02225, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 47; ідентифікаційний код: 31571400) на користь Фізичної особи-підприємця Сусловської Таісії Євгеніївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3% річних у розмірі 5 527 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 70 коп., інфляційні втрати у розмірі 10 849 (десять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 05.10.2018

Суддя О.М.Ярмак