Рішення

від 04.10.2018 по справі 912/2204/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 рокуСправа № 912/2204/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянувши в судовому засіданні справу № 912/2204/18

за позовом: Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури, 25006, м. Кропивницький, вул. Є. Чикаленка, 11 в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41

до відповідача: Приватної фірми "Марсель", 25007, м. Кропивницький, вул. Тургенєва, 65

про стягнення 26 523,81 грн

Представники сторін:

від прокуратури - ОСОБА_1 посвідчення №047280 від 29.06.17;

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 58/17-у від 19.01.18;

від відповідача - участі не брали;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького (далі - позивач) до Приватної фірми "Марсель" (далі - ПФ "Марсель", відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 26 523,81 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем договору оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Василя Нікітіна, 17 від 23.01.2018 №3/17 в частині перерахування орендної плати.

Ухвалою від 23.08.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/2204/18 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 19.09.2018, встановив відповідачу, прокурору та позивачу строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

Прокурором до суду 13.09.2018 була подана заява в порядку статті 169 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 33 261,66 грн. До заяви прокурором додано докази направлення даної заяви з доданими до неї документами на адресу позивача та відповідача (а.с. 47- 52).

Ухвалою від 19.09.2018 господарський суд прийняв вказану заяву про збільшення позовних вимог та постановив подальший розгляд справи здійснювати з її урахуванням, відклав судове засіданні до 04.10.2018, позивача зобов'язав подати необхідні докази.

В судовому засіданні 04.10.2018 прокурор та позивач підтримали позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзив на позов суду не подав.

Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за адресою зазначеною прокурором у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого наданий на запит господарського суду, а саме: 25014, м. Кропивницький, вул. Тургенєва, буд. 65.

В матеріалах справи міститься конверт із вкладенням (примірник ухвали про відкриття провадження у справі), що направлений на адресу відповідача, повернутий органом поштового зв'язку з відміткою "причина повернення - за закінченням терміну зберігання" (а.с. 43-45).

Телефонограмою № 1184 від 12.09.2018 суд намагався повідомити відповідача про час та місце проведення судового засідання, однак за наявним номером телефону зазначеного прокурором в позовній заяві не вдалося зв'язатися з відповідачем (а.с. 46).

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання прокурором вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені засідання суду - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 25014, м. Кропивницький, вул. Тургенєва, буд. 65.

Вказана ухвали надсилались рекомендованим листом з поміткою "судова повістка".

В матеріалах справи міститься конверт із вкладенням (примірник ухвали у справі від 23.08.2018) повернута органом поштового зв'язку із відміткою "причина повернення - за закінченням терміну зберігання" (а.с. 43-45).

Згідно частини 7 статті 120, пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до пункту 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до пунктів 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

З залучених до матеріалів справи листів, у яких відповідачу направлявся примірник ухвали від 23.08.2018, убачається, що даний лист було суду повернуто поштою з поміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судової повістки (листів з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з відповідною поміткою є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання проводиться за його відсутності і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представників відповідача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Відповідно до пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно розділу 11 Конституції України, частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 140 Конституції України та статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами міських рад є виконавчі комітети, які створюються для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

В обґрунтування порушення інтересів держави прокурор посилається на те, відповідно до п. 1.1 Положення про Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради №591 від 10.11.16, Управління є виконавчим органом Кіровоградської міської ради, їй підзвітне та підконтрольне, підпорядковане виконавчому комітету Кіровоградської міської ради, міському голові та заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради згідно з розподілом функціональних повноважень.

Тому, Управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького є органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеві самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до пункту 1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" з урахуванням частини 2 статті 287 ГК України передача в оренду цілісних майнових комплексів, які належать до державного сектора економіки, або є комунальною власністю регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

За статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" державну політику у сфері оренди комунального майна здійснюють органи місцевого самоврядування щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Згідно з частиною 2 статті 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси.

В силу частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, даний позов прокурором заявлено на захист інтересів держави, в особі Управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького оскільки внаслідок порушення умов договору оренди до місцевого бюджету не надходять кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2018 між приватною фірмою "Марсель" (орендар) та Управління комунальної власності міської ради міста Кропивницького (орендодавець) укладено Договір № 3/17 оренди індивідуально визначеного майна, а саме нежитлового приміщення площею 174,14 кв.м за адресою: м. Кропивницький, вул. Василя Нікітіна, 17 для розміщення комп'ютерного клубу (а.с. 25-28, далі - Договір).

Термін дії Договору встановлено з 23.01.2018 по 23.01.2020 (п. 11.1. Договору).

Відповідно до ОСОБА_2 приймання - передавання від 23.01.2018 вказане приміщення передано орендарю (а.с. 29).

Відповідно до розділу 3 Договору, а саме п. 3.2 визначено, що орендна плата за базовий місяць оренди становить 4 768,55 грн, без урахувань ПДВ і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше останнього числа поточного місяця (з урахуванням помісячного індексу інфляції). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеним чинним законодавством України.

Водночас, вимогами розділу 9 Договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

У випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі здійснення орендного платежу орендар на вимогу орендодавця зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати.

Крім того, пунктом 11.2 Договору передбачено, що умови цього Договору зберігають силу протягом усього терміну його дії.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Відповідно до вимог частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання ), то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зазначені положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено у пункті 5.2 Договору.

Проте, як зазначає прокурор, та не спростовує відповідач, усупереч істотної умови, визначеної п. 5.2 Договору, вимог ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, орендар у встановлений строк взяті на себе зобов'язання не виконав, орендна плата перераховується орендарем орендодавцю несвоєчасно, з порушенням визначених умовами договору строків.

У зв'язку з чим за орендарем значиться заборгованість за період з січня по серпень 2018 включно в розмірі 31 088,76 грн (з урахуванням заяви від 12.09.2018 р. № [12-86]7394вих-18), що підтверджується розрахунком заборгованості по орендній платі, складеним головним бухгалтером Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького (а.с. 51), що і стало підставою звернення з даним позовом.

Крім того, прокурор зазначає, що відповідач, відповідно до умов Договору, має сплатити пеню за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2 172,90 грн.

При розгляді даного спору господарський суд виходить з наступного.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися з урахуванням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України встановлено, що, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За змістом ст. 283, 286 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і строки її внесення визначаються в договорі.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Обов'язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений також статтею 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 статті 285 Господарського кодексу України та пункту 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу пункту 1 статті 291 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів даної справи, та не спростовано відповідачем, на момент пред'явлення позову та розгляду справи, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кропивницький є чинним, відповідач свої зобов'язання за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що є предметом вказаного договору щодо сплати орендних платежів не виконав, заборгованість по орендній платі за період з січня по серпень 2018 включно станом на 01.09.2018 в розмірі 31 088,76 грн не сплатив.

За даних обставин, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за оренду нежитлового приміщення в сумі 31 088,76 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не заперечуються та відповідно підлягають задоволенню.

Посилаючись на пункт 9.2 Договору прокурор також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати в сумі 2 172,90 грн за період з 01.04.2018 по 31.08.2018.

У відповідності до приписів частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 9.2 Договору у випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі здійснення орендного платежу Орендар на вимогу орендодавця зобов'язаний сплатити Орендодавцю пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, включаючи день оплати.

Господарський суд зазначає, що згідно умов Договору, орендна плата сплачується не пізніше останнього числа поточного місяця (п. 3.2.).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за березень 2018 в сумі 32,55 грн без ПДВ (4932,48 грн - 4899,91 грн), останній день сплати якої настав 02.04.2018, тобто пеня може нараховуватись з 03.04.2018.

Як зазначено в пункті 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

З урахуванням наведеного та в межах періоду розрахунку позивача, господарський суд здійснює наступний розрахунок пені:

з 03.04.2018 по 30.04.2018 на суму простроченого платежу в розмірі 32,55 грн пеня становить 0,85 грн;

з 01.05.2018 по 31.05.2018 на суму простроченого платежу в розмірі 5 835,96 грн пеня становить 168,52 грн;

з 01.06.2018 по 30.06.2018 на суму простроченого платежу в розмірі 10 862,59 грн пеня становить 303,56 грн;

з 01.07.2018 по 31.07.2018 на суму простроченого платежу в розмірі 15 889,23 грн пеня становить 467,10 грн;

з 01.08.2018 по 31.08.2018 на суму простроченого платежу в розмірі 20 915,86 грн пеня становить 614,87 грн,

всього 1 554,90 грн.

З підстав наведеного та враховуючи сплачені відповідачем 100 грн пені, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 1 454,90 грн. Підстави для задоволення позову про стягнення пені в іншій частині відсутні за наведених вище обставин.

З огляду на викладене позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню на суму 32 543,66 грн, з яких: 31 088,76 грн заборгованості по орендній платі та 1454,90 грн пені.

У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

Господарський суд враховує, що вірною назвою позивача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького (ідентифікаційний код 37623993).

Відповідно до вимоги статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 762,00 грн покладається на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 169, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватної фірми "Марсель" (25014, м. Кропивницький, вул. Тургенєва, буд. 65, ідентифікаційний код 24710143) на користь Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 37623993, розрахунковий рахунок 37116004004424, банк ГУКДСУ у Кіровоградській області, МФО 823016) 31 088,76 грн заборгованості по орендній платі та 1454,90 грн пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з приватної фірми "Марсель" (25014, м. Кропивницький, вул. Тургенєва, буд. 65, ідентифікаційний код 24710143) на користь прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ідентифікаційний код 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35215073004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1 762,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.10.2018.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.