Рішення

від 03.10.2018 по справі 914/1239/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2018 Справа №914/1239/18

місто Львів

За позовом: товариства з обмеженою відповідальності "Партнер Дістрібьюшн", до відповідача:приватного підприємства "Компанія "Ваш успіх", предмет позову: стягнення 17'455,52 грн. СуддяОСОБА_1 Секретар судового засіданняОСОБА_2 Представники: позивача:ОСОБА_3 - довіреність від 10.05.2018, відповідача:не з'явився. Судові процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальності "Партнер Дістрібьюшн" до приватного підприємства "Компанія "Ваш успіх" про стягнення 17'455,52 грн. Ухвалою від 12.07.2018 позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків. Зважаючи на усунення позивачем виявлених недоліків, ухвалою суду від 25.07.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.09.2018.

В судове засідання 05.09.2018 сторони не з'явилися, причин неявки не повідомили суду. Ухвала про відкриття провадження надсилалась судом на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Фредра, 4А/7. Однак, відділення поштового зв'язку відповідну ухвалу повернуло на адресу суду, у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення. Зважаючи на зазначене, суд ухвалив відкласти судове засідання на 19.09.2018.

В судове засідання 19.09.2018 представник відповідача повторно не з'явився, причин неявки не повідомив суду. Як вбачається з інформації, що розміщена на веб-сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (ідентифікатор поштового відправлення 7901411969218), відділенню поштового зв'язку не вдалось вручити ухвалу-виклик в судове засідання від 06.09.2018. Суд ухвалив відкласти розгляд справи на 03.10.2018.

Суд констатує, що відповідач отримав ухвалу-виклик в судове засідання від 19.09.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судове засідання 03.10.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, причин неявки не повідомив суду, хоч належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на зазначене, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення договору поставки не повною мірою оплатив поставлений товар, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 8'290,01 грн. Окрім того, за порушення умов договору відповідачу нараховано 3'240,00 грн. штрафу за неповернення зворотної тари, 2'423,00 грн. - 36% річних, 802,48 грн. інфляційних втрат.

Внаслідок порушення умов договору суборенди обладнання для розливу виникла заборгованість за обладнання в розмірі 701,00 грн.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

Обставини справи.

Договір поставки від 21.04.2016.

Між сторонами у справі укладено договір поставки №278/16 від 21.04.2016 (далі - Договір поставки) (а.с. 22). Згідно з пунктами 1.1 та 3.7 Договору поставки постачальник (позивач у справі) зобов'язується передавати у власність покупця (відповідач у справі) товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар у порядку, визначеному умовами цього Договору та своєчасно повертати тару на умовах визначених Договором. Тара, в якій надходить товар (ящики, кеги, вуглекислі балони, піддони), є зворотною тарою та повинна бути повернена силами та за рахунок покупця в повному обсязі у термін не більше, ніж 7 календарних днів з моменту отримання товару з тарою.

Позивач в період з 10.08.2017 по 22.08.2017 поставив відповідачу товару на загальну вартість 8'290,01 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: №НЛВ-302756 від 10.08.2017 на загальну суму 1'870,00 грн. (а.с. 26); №НЛВ-314531 від 15.08.2017 на загальну суму 4'303,34 грн. (а.с. 24); №НЛВ-324040 від 22.08.2017 на загальну суму 2'116,67 грн. (а.с. 25).

Відповідно до інформації, що міститься у товарно-транспортній накладній №НЛВ-302756 від 10.08.2017, позивач передав відповідачу кег 30 л вартістю 1'080,00 грн., який відповідач не повернув позивачу.

Докази оплати відповідачем поставленого товару відсутні в матеріалах справи.

Договір суборенди від 21.04.2016.

21.04.2016 сторони уклали договір суборенди обладнання для розливу №1494 (далі - Договір суборенди 1) (а.с. 38-40). Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 2.2, 2.3, 2.4 та 5.2 Договору суборенди орендар (позивач у справі) передає, а суборендар (відповідач у справі) приймає у строкове платне користування за плату операційне торговельне обладнання, яке надалі іменується "Обладнання". Обладнання передається в комплекті. Склад кожного окремого комплекту узгоджується сторонами шляхом підписання відповідного акта прийому-передачі. Факт передачі обладнання підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти прийому-передачі обладнання в суборенду є невід'ємною частиною цього договору. Перелік, модель, серійний номер (за наявності), місцерозташування, заставна вартість та кількість обладнання, що передається суборендарю, узгоджується сторонами шляхом підписання актів прийому-передачі. Дата підписання акта прийому-передачі є датою передачі обладнання в суборенду. Щомісячний розмір суборендної плати за користування кожним окремим комплектом обладнання визначається в акті прийому-передачі такого комплекту і вважається узгодженим сторонами шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі.

Сторони підписали додаток №1 до Договору суборенди обладнання для розливу (а.с. 40, зворотня сторона), у якому зазначили перелік обладнання, яке передається орендарем суборендарю у користування. Дати укладення цього додатка та реквізитів договору, до якого він укладався, на примірнику не зазначено. Окрім того, в ньому не визначений розмір суборендної плати за користування переліченим обладнанням.

Представник позивача пояснив у судовому засіданні, що за Договором суборенди 1 позивач передав відповідачу обладнання вартістю 701,00 грн., однак відповідач не повернув позивачу підписаного акта прийому-передачі такого обладнання. Зважаючи на це, позивач підтверджує вартість переданого обладнання актом звірки. Зокрема, позивач долучив до позовної заяви акт звірки взаємних розрахунків станом на 29.01.208 (а.с. 33), в якому зазначено, що позивач передав відповідачу обладнання "каплезбірник металевий №1" (2 штуки) заставною вартістю 701,00 грн. Однак такий акт не підписаний сторонами, зважаючи на що суд не може брати його до уваги.

Договір суборенди від 25.04.2016.

Суду представлено договір суборенди операційного торговельного обладнання №909 від 25.04.2016 (далі - Договір суборенди 2) (а.с. 34-36). Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 2.2, 2.3, 2.4 та 5.2 Договору суборенди 2 орендар (позивач у справі) передає, а суборендар (відповідач у справі) приймає у строкове платне користування за плату операційне торговельне обладнання, яке надалі іменується "Обладнання". Обладнання передається в комплекті. Склад кожного окремого комплекту узгоджується сторонами шляхом підписання відповідного акта прийому-передачі. Факт передачі обладнання підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти прийому-передачі обладнання в суборенду є невід'ємною частиною цього договору. Перелік, модель, серійний номер (за наявності), місцерозташування, заставна вартість та кількість обладнання, що передається суборендарю, узгоджується сторонами шляхом підписання актів прийому-передачі. Дата підписання акта прийому-передачі є датою передачі обладнання в суборенду. Щомісячний розмір суборендної плати за користування кожним окремим комплектом обладнання визначається в акті прийому-передачі такого комплекту і вважається узгодженим сторонами шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі.

Наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі обладнання (а.с. 37) підписаний сторонами, однак у ньому не узгоджений комплект обладнання, його вартість. Окрім того, на відповідному акті не зазначена дата його складення. Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2018 пояснив, що за вказаним договором обладнання відповідачу не передавалося, а тому вимоги за цим договором у нього відсутні.

Вимога про оплату.

Позивач надіслав відповідачу вимогу №74 від 17.01.2018 (а.с. 27), у якій просив відповідача сплатити заборгованість за товар у розмірі 8'290,01 грн., 1'080,00 грн. заборгованості за тару та 1'600,24 грн. - штрафних санкцій. Ця обставина підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 28), описом вкладення у цінний лист (а.с. 29) та фіскальним чеком (а.с. 30).

Оцінка суду.

Позивач об'єднав у позовній заяві вимоги за Договором поставки та за Договором суборенди 1.

Щодо вимог за Договором поставки.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору поставки в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 Договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару, покупець шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або, за домовленістю сторін, готівкою через касу постачальника (з оформленням розрахункових документів). Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника або дата внесення коштів в касу постачальника.

Судом встановлено, що позивач поставив, а відповідач прийняв товару на загальну суму 8'290,01 грн. Кореспондуючий обов'язок з оплати відповідач не виконав. Відтак, позовні вимоги про стягнення 8'290,01 грн. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до пункту 7.1 Договору у випадку порушення покупцем термінів оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день порушення термінів оплати.

Отже, позивач управі нараховувати пеню за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, проте таке нарахування повинно відповідати встановленим правилам. Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Умовами Договору сторони не погодили інший період нарахування пені.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, суд зробив висновок про наявність деяких помилок у розрахунку позивача. При цьому, суд брав до уваги положення пункту 6.1 Договору поставки , відповідно до якого відповідач міг оплатити товар протягом 7 календарних днів після отримання товару.

Розрахунок суми пені

за накладною №НЛВ-302756 від 10.08.2017

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1870.00 18.08.2017 - 14.09.2017 28 12.5000 % 0.068 %* 35.86 1870.00 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 53.79 1870.00 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 67.78 1870.00 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14.5000 % 0.079 %* 62.40 1870.00 26.01.2018 - 18.02.2018 24 16.0000 % 0.088 %* 39.35 за накладною №НЛВ-314531 від 15.08.2017

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4303.34 23.08.2017 - 14.09.2017 23 12.5000 % 0.068 %* 67.79 4303.34 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 123.79 4303.34 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 155.98 4303.34 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14.5000 % 0.079 %* 143.60 4303.34 26.01.2018 - 23.02.2018 29 16.0000 % 0.088 %* 109.41 за накладною №НЛВ-324040 від 22.08.2017

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2116.67 30.08.2017 - 14.09.2017 16 12.5000 % 0.068 %* 23.20 2116.67 15.09.2017 - 26.10.2017 42 12.5000 % 0.068 %* 60.89 2116.67 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13.5000 % 0.074 %* 76.72 2116.67 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14.5000 % 0.079 %* 70.63 2116.67 26.01.2018 - 28.02.2018 34 16.0000 % 0.088 %* 63.09 Таким чином, до стягнення підлягає 1'154,31 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з пунктом 7.2 Договору поставки у випадку, якщо покупець прострочив виконання грошового зобов'язання, а саме - терміни оплати вартості одержаного від постачальника товару, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36% річних від простроченої заборгованості.

Суд погоджується наданим позивачем розрахунком зазначених сум, а тому до стягнення підлягає 802,48 грн. інфляційних втрат .

Розрахунок 36% річних

за накладною №НЛВ-302756 від 10.08.2017

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1870.00 18.08.2017 - 08.06.2018 295 36 % 544.09 за накладною №НЛВ-314531 від 15.08.2017

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 4303.34 23.08.2017 - 08.06.2018 290 36 % 1230.87 за накладною №НЛВ-324040 від 22.08.2017

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 2116.67 30.08.2017 - 08.06.2018 283 36 % 590.81 Таким чином, до стягнення підлягає 2'365,77 грн. - 36% річних .

Пунктом 7.6 Договору поставки встановлено, що у відповідності до постанови №888 "Про затвердження положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання та основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій" за втрату, пошкодження, неповернення або прострочення повернення зворотної тари, після закінчення терміну, передбаченого пунктом 3.7 цього Договору, покупець сплачує штраф у розмірі 150% від вартості зворотної тари, а у випадку прострочення більше п'ятнадцяти календарних днів - 300% від вартості зворотної тари.

Судом встановлено, що позивач 10.08.2017 передав відповідачу кег 30 л вартістю 1'080,00 грн. Відповідач не повернув цього кега. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3'240,00 грн. штрафу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог за Договорами суборенди 1.

Суд вважає необґрунтованими вимоги позивача стягнути 701,00 грн. вартості переданого обладнання за Договором суборенди 1, зважаючи на таке.

Відповідно до умов Договору суборенди 1 доказом передачі обладнання в суборенду може слугувати акт прийому-передачі обладнання. В матеріалах справи наявний підписаний додаток №1 до цього договору, в якому хоч і зазначений перелік обладнання, яке передається орендарем суборендарю у користування, проте відсутній розмір орендної плати за користування переліченим обладнанням, відсутня дата укладення цього додатка та реквізитів договору, до якого він укладався. Крім того, зазначений додаток суд сприймає як бланк (зразок) документа, який міг би бути доказом приймання-передачі обладнання. Таким чином, підстав вважати такий додаток належним актом приймання-передачі у суду немає підстав.

Що стосується акту взаємних розрахунків, на який посилається позивач, то такий не підписано обома сторонами, а тому не може вважатися достатнім доказом у справі.

Отже, факт передачі обладнання відповідачу за договором суборенди 1 позивачем не доведено.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд зробив висновок про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак з відповідача підлягає до стягнення 1'600,19 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Компанія "Ваш успіх" (адреса: 79005, місто Львів, вулиця Фредра, 4а/7; ідентифікаційний код 37741396) на користь товариства з обмеженою відповідальності "Партнер Дістрібюшн" (адреса: 79040, місто Львів, вулиця Городоцька, 355/325; ідентифікаційний код 37171990 ) 8'290 (вісім тисяч двісті дев'яносто) грн. 01 коп. основного боргу, 1'154 (одна тисяча сто п'ятдесят чотири) грн. 31 коп. пені, 2'365 (дві тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 77 коп. - 36% річних, 802 (вісімсот дві) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 3'240 (три тисячі двісті сорок) грн. 00 коп. штрафу та 1'600 (одна тисяча шістсот) грн. 19 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.10.2018.

Суддя Рим Т.Я.