ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2018 Справа № 917/547/18
м.Полтава
за позовною заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116
до Приватного підприємства фірми "Лубнитеплосервіс", пров. вул.Червоноармійської, 29, корпус В, м.Лубни, Полтавська область, 37500
про стягнення 335 451,08грн.
Суддя Паламарчук В.В.
Секретар судового засідання Рожко О.П.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, дор. №43/18 від 06.09.2018р.
від відповідача: не з'явився
Обставини справи
Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства фірми "Лубнитеплосервіс" про стягнення 335451,08грн., з них: 271446,13грн. - інфляційні втрати, 64004,95грн. - 3% річних, нарахованих за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором №06/08-1922ТЕ-24 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008р.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.06.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в засідання у порядку загального позовного провадження на 21.06.2018р.
Розгляд справи №917/547/18, призначений на 21.06.2018р. не відбувся, оскільки суддя знаходився у відпустці. У зв'язку із закінченням відпустки та лікарняного судді, призначено судове засідання по справі №917/547/18 на 28.08.2018р.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Копія ухвали суду від 14.08.2018р., направлена на адресу відповідача, повернулася не врученою.
Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Адреса відповідача, зазначена у позовній заяві, відповідає місцезнаходженню Приватного підприємства фірми "Лубнитеплосервіс" відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.
У судовому засіданні 27.09.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, а також повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення (ст.233 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії" Нафтогаз України" (позивач) та Приватним підприємством фірмою "Лубнитеплосервіс" (відповідач) 29.09.2008р. був укладений договір № 06/08-1922-ТЕ-24 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008р.
Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язався поставити у власність відповідача імпортований природний газ, а останній зобов'язався прийняти та оплатити вказаний природний газ на умовах даного договору (п.1.1 Договору).
На підставі договору від 29.09.2008р. № 06/08-1922-ТЕ-24 відповідачу був поставлений газ, який останнім не був сплачений.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.09.2010р. у справі №5/99 позовні вимоги Дочірньої компанії " Газ України " Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України " були задоволенні та стягнуто з Приватного підприємства фірми "Лубнитеплосервіс" заборгованість за вказаним договором в розмірі 710517,28грн., 72674,55грн. - пені, 109229,23грн. - збитки від інфляції, 33317,54 грн. - 3% річних, а також державне мито у розмірі - 9257,39грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 236,00 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що грошове зобов'язання зі сплати основного боргу у розмірі 710517,28грн. за договором від 29.09.2008р. № 06/08-1922-ТЕ-24 відповідачем не виконане, а тому останньому нараховані 3% річних в розмірі 64004,95 грн. за період з 11.05.2015р. по 11.05.2018р. та збитки від інфляції в розмірі 271446,13грн. за період з 01.05.2015р. по 31.03.2018р.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до п.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань " грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.
Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Суд вважає, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
В зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 64004,95 грн. за період з 11.05.2015р. по 11.05.2018р. та збитки від інфляції в розмірі 271446,13грн. за період з 01.05.2015р. по 31.03.2018р. підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства фірми "Лубнитеплосервіс" (пров. вул.Червоноармійської, 29, корпус В, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 32358633, інші відомості: відсутні) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827, інші відомості: відсутні) 271446,13 грн. - інфляційних витрат, 64004,95 грн. - 3% річних, 5031,77 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2018р.
Суддя Паламарчук В.В.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2018 |
Оприлюднено | 05.10.2018 |
Номер документу | 76932625 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Паламарчук В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні