Рішення

від 26.09.2018 по справі 923/535/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року Справа № 923/535/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А., при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код: 20077720

до Комунального підприємства Котельщик , місцезнаходження: 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Першотравнева, 31-а, ідентифікаційний код: 22733571

про стягнення 5532715,82 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № 14-65 від 14.04.2017 року

від відповідача - не прибув

11.06.2018 року Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - Позивач) звернулося із позовом про стягнення з Комунального підприємства Котельщик (далі - Відповідач) боргу у розмірі 5532715,82 грн., з яких: 2094802,29 грн. - основна заборгованість, 230191,03 грн. - пеня, 270315,77 - 3 % річних, 2937406,73 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. ст. 193, 216, 230, 231 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 611, 625, 655 ЦК України обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань зі своєчасної оплати газу, переданого Позивачем на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 1704/14-ТЕ-33 від 27.11.2013 року.

Ухвалою від 15.06.2018 року позовну заяву, у зв'язку із невідповідністю вимогам п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України залишено без руху.

Після усунення Позивачем недоліків про які зазначалося в ухвалі від 15.06.2018 року, 04.07.2018 року судом відкрито провадження у справі. Розгляд справи, зважаючи на зміст п. 8 ч. 4 ст. 247 ГПК України, здійснювався у порядку загального позовного провадження.

Справу розглянуто у судових засіданнях 25.07.2018 року та 26.09.2018 року.

Ухвалою від 25.07.2018 року справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.09.2018 року.

Розгляд справи відбувся за межами, встановленого процесуальним законом строку, що обумовлено відпусткою судді з 06.08.2018 року по 17.09.2018 року. Оцінюючи розумність строків розгляду цієї справи, судом враховано, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

В рішенні Європейського суду з прав людини Броуган та інші проти Сполученого Королівства від 29.11.1988 року роз'яснено, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

За змістом ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

При розгляді справи по суті та у судових дебатах представник Позивача позовні вимоги, з підстав зазначених у позові підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач явку свого представника в жодне судове засідання не забезпечив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, наявні у матеріалах справи (а.с.48, 54) з відміткою про отримання ухвали про відкриття провадження - 09.07.2018 року, ухвали про призначення справи до судового розгляду по суті - 02.08.2018 року. Своїм правом подати відзив на позовну заяву Відповідач у строки, встановлені судом, не скористався.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, справа, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, була розглянута за відсутності Відповідача за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні, 26.09.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.

З'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

27.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (Продавець) та Комунальним підприємством Котельщик (Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1704/14-ТЕ-33 (далі - Договір) (а.с. 16-21).

За умовами п. п. 1.1., 1.2. Договору продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Пунктом 2.1. Договору, сторони визначили, що продавець передає покупцю у період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року газ в загальному обсязі 4100 тис. куб.м, з розбивкою про обсяги поставки по місяцям.

Відповідно до п. 3.1. Договору, продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Згідно п. 3.3. Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.3. Договору).

Пунктом 5.2. Договору визначено, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1118,974 грн., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1118,974 грн., крім того ПДВ - 17 % - 190,226 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн. Згідно п. 5.3. Договору, у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію.

У п. 6.1. Договору сторони узгодили, що оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 31.01.2014 року (а.с. 22), шляхом внесення змін до п. 5.2. Договору, сторонами узгоджено нову ціну на природний газ. Так, сторони визначили, що з 01.01.2014 року ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20 % - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 20.04.2014 року (а.с. 23), внесенням змін до п. 1.2 Договору сторони визначили, що газ продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

На виконання умов Договору та Додаткових угод до нього, позивач поставив, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 2371338,25 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання-передачі природного газу: актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 року на суму 1018003,81 грн. (а.с. 24), актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2014 року на суму 937180,34 грн. (а.с. 25), актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2014 року на суму 416154,10 грн. (а.с. 26).

Разом з тим, відповідач умови щодо оплати, визначені у Договорі, належним чином не виконав, та за поставлений позивачем природний газ розрахувався лише частково, сплативши із загальної суми поставки суму у розмірі 274850,32 грн., що підтверджується сальдо по підприємству КП Котельщик (а.с. 27) та випискою по рахунку відповідача за період з 01.01.2014 року по 28.02.2018 року (а.с. 28-31).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 2096487,93 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором з оплати вартості отриманого природного газу зумовило звернення до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що позивачем підтверджено належне виконання ним зобов'язань з поставки природного газу, у кількості та на умовах, визначених договором № 1704/14-ТЕ-33 від 27.11.2013 року.

Натомість, відповідач, взяті на себе за договором, зобов'язання належним чином не виконав та за поставлений позивачем природний газ у повному обсязі не розрахувався. Зазначені обставини Відповідачем, у встановленому законом порядку, не спростовані.

Отже, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 2096487,93 грн. боргу є законними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право на нарахування пені сторони узгодили у п. 7.2. Договору, яким передбачили, що, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього Договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. Договору сторони узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

З огляду на наведене, позивачем до відповідача заявлені вимоги про стягнення 230191,03 грн. пені, з яких: за заборгованістю січня 2014 року за період з 15.02.2014 по 14.08.2014 р. в сумі 90159,71 грн., за заборгованістю лютого 2014 р. за період з 15.03.2014 р. по 14.09.2014 р. в сумі 94231,56 грн., за заборгованістю березня 2014 р. за період з 15.04.2014 р. по 14.10.2014 р. в сумі 45799,76 грн., про що надано відповідний розрахунок (а.с. 10-15).

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати природного газу, поставленого позивачем, суд, перевіривши розрахунок суми пені, здійснений позивачем, відповідно до періодів виникнення та часткової сплати заборгованості, визнає їх обґрунтованими та такими, що підтверджуються і підлягають задоволенню у заявленій сумі - 230191,03 грн.

Також, позивачем до відповідача заявлено вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 270315,77 грн., з яких: за заборгованістю січня 2014 року за період з 15.02.2014 по 12.03.2018 р. в сумі 109198,46 грн., за заборгованістю лютого 2014 р. за період з 15.03.2014 р. по 12.03.2018 р. в сумі 112307,57 грн., за заборгованістю березня 2014 р. за період з 15.04.2014 р. по 12.03.2018 р. в сумі 48809,74 грн.

Втрати від інфляції у розмірі 2937406,73 грн. заявлені позивачем за періоди: за заборгованістю січня 2014 року за період з 15.02.2014 по 28.02.2018 р. в сумі 1245939,77 грн., за заборгованістю лютого 2014 р. за період з 15.03.2014 р. по 28.02.2018 р. в сумі 1192254,50 грн., за заборгованістю березня 2014 р. за період з 15.04.2014 р. по 28.02.2018 р. в сумі 499212,46 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, можуть бути покладені додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 ЦК України.

Порушення відповідачем умов, укладеного із позивачем договору, щодо своєчасного і в повному обсязі розрахунку за поставлений природний газ підтверджено матеріалами справи, а відтак, з огляду на наведене, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання є правомірними та обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок суми 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, відповідно до періодів виникнення та часткової сплати заборгованості, суд задовольняє ці вимоги у заявлених сумах 270315,77 грн. та 2937406,73 грн. відповідно.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги Позивача є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: 2094802,29 грн. боргу, 230191,03 грн. пені, 270315,77 грн. 3 % річних, 2937406,73 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 82990,74 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Котельщик (місцезнаходження: 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Першотравнева, 31-а, ідентифікаційний код: 22733571) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код: 20077720) заборгованість у розмірі 5532715,82 грн. , з яких: 2094802,29 грн. - основна заборгованість, 230191,03 грн. - пеня, 270315,77 грн. - 3 % річних, 2937406,73 грн. - інфляційні втрати, а також судовий збір у розмірі 82990,74 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 05.10.2018 року

Суддя Т.А. Остапенко