Рішення

від 05.10.2018 по справі 130/1826/18

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/1008/2018

130/1826/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шепеля К.А.,

за участі секретаря судового засідання Бондар С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Жмеринського району за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Вінницької області про визнання права на спадкове майно, -

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із цим позовом і зазначив, що 29 січня 2001 року в с. Петрані Жмеринського району помер його брат - ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина у виді земельної ділянки №96, площею 2,065 га на території ОСОБА_2 сільської ради Жмеринського району. За життя ОСОБА_4 отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) загальною площею 2,52 в умовних кадастрових гектарах, серії ВН №0441920, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №577 від 23 жовтня 1997 року с. Кармалюкове КСП "Дружба". В подальшому на підставі розпорядження ОСОБА_3 РДА від 5 жовтня 2007 року №684 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складанню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території ОСОБА_2 сільської ради" та Списку власників земельних часток (паїв), які померли, на передачу у власність земельних ділянок та видачу державних актів взамін сертифікатів на земельну частку (пай) спадкоємцям після оформлення ними спадщини на території ОСОБА_2 сільської ради за померлим ОСОБА_4 було закріплено земельну ділянку №96, площею 2,065 га. Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв позивач, який на момент відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, а саме вступив в управління та володіння спадковим майном, розпорядився домашніми та особистими речами померлого. Позивач звернувся до державного нотаріуса ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на земельну ділянку після смерті брата. Однак постановою державного нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотарільної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Сертифікат на земельну частку (пай) серії 0441920 на ім'я ОСОБА_4 було втрачено, про що позивачем було розміщено відповідне оголошення в пресі. Інших спадкоємців немає. На підставі викладеного, позивач просив визнати за ним право на вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 3 серпня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.21).

13 серпня 2018 року до суду надійшла позовна заява в новій редакції, одано додаткові докази по справі (а.с.24-25).

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 16 серпня 2018 року відкрито провадження у справі (а.с.30).

Ухвалою суду від 4 вересня 2018 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 5 жовтня 2018 року (а.с.37).

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, остання подала заяву, в якій позов підтримала за викладених в позовній заяві обставин, просила розгляд справи провести у її відсутність та визнати за позивачем право на земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого 29 січня 2001 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про визнання позову в повному обсязі та розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи ОСОБА_3 районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить розписка про отримання ним судової повістки про виклик до суду.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами виникли правовідносини спадкування за законом, що регулюються Цивільним Кодексом України.

Відповідно до копії свідоцтва про народження позивача батьком його був ОСОБА_6, а матір'ю - ОСОБА_7 (а.с.7). Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 135 СК України ОСОБА_8 народився 25 грудня 1936 року, батьком його був ОСОБА_6, а матір'ю - ОСОБА_9 (а.с.14).

Згідно з копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер 29 січня 2001 року в с. Петрані Жмеринського району (а.с.6).

Відповідно до довідки виконкому ОСОБА_2 сільської ради від 15 червня 2017 року ОСОБА_1 дійсно прийняв спадщину після смерті свого брата ОСОБА_4, який постійно проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого 29 січня 2001 року, а саме: вступив в фактичне володіння та управління майном померлого, розпорядився домашніми та особистими речами померлого в квітні 2001 року (а.с.12).

Згідно з копією розпорядженням ОСОБА_3 РДА від 5 жовтня 2007 року №684 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складанню документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) на території ОСОБА_2 сільської ради" та Списку власників земельних часток (паїв), які померли, на передачу у власність земельних ділянок та видачу державних актів взамін сертифікатів на земельну частку (пай) спадкоємцям після оформлення ними спадщини на території ОСОБА_2 сільської ради за померлим ОСОБА_4 було закріплено земельну ділянку №96, площею 2,065 га (а.с.9, 10).

Відповідно до листа начальника відділу у ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на ім'я ОСОБА_4 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) загальною площею 2,52 в умовних кадастрових гектарах, серії ВН №0441920, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №577 від 23 жовтня 1997 року с. Кармалюкове КСП "Дружба" (а.с.8, 11).

Згідно з газетою "ОСОБА_3 газета" від 20 жовтня 2017 року №42 (403) позивач розмістив оголошення про втрату вищевказаного сертифіката на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_4 (а.с.15).

Відповідно до постанови державного нотаріуса ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори від 13 липня 2018 року №1468/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законо на земельну частку (пай), розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради, що залишилась після померлого 29 січня 2001 року ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.13).

Згідно з витягами зі Спадкового реєстру, заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_4 не залишив, спадкова справа не заводилась (а.с.26, 27).

Відповідно до довідки виконкому ОСОБА_2 сільської ради від 10 серпня 2018 року ОСОБА_4, який помер 29 січня 2001 року дружини, дітей не мав, батьків не має в живих. Єдиним спадкоємцем являється його рідний брат ОСОБА_1 (а.с.29).

Оцінивши вищевказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд, відповідно до вимог статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України, вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, отримані в порядку встановленому законом, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а в своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом..

Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до статті 5 ЗК України (в редакції 1990 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до статті 116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин першої, другої третьої та п'ятої статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Згідно з частиною другою статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належить зокрема рілля. Згідно з частиною третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення, зокрема особистого селянського господарства, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачами були порушені права позивача на спадкування належної ОСОБА_4 земельної ділянки, що стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом, і як наслідок, відсутності у відповідачів об'єктивних підстав для заперечення проти позову. Тому суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з цим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. (а.с.1).

Керуючись статтями 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 524, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, статей 1217, 1218, 1223, 1258, 1262 ЦК України, статтей 22, 25, 116 ЗК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Жмеринського району за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Вінницької області про визнання права на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент.номер НОМЕР_1, громадянином України, право в порядку спадкування за законом на земельну ділянку №96, площею 2,065 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Жмеринського району Вінницької області та рахується за ОСОБА_4, померлим 29 січня 2001 року в с. Петрані Жмеринського району Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_2 сільської ради Жмеринського району (вул. Центральна, 3А, с. Кармалюкове Жмеринського району, 23120, код. ЄДРПОУ 04330315) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент.номер НОМЕР_1, громадянином України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, витрати по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області.

Головуючий К.Шепель