Рішення

від 27.09.2018 по справі 810/3801/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року 810/3801/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 18942556,17 грн. за рахунок майна цього платника податків, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 22.02.2018 №4/20-40-17-05-22.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачує. Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 у справі №810/2614/16 задоволено подання Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області та стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 19180772,56 грн.

Однак, здійснені контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу.

При цьому, позивач зауважив, що податковим керуючим було виявлено майно, що належить підприємству, та здійснено опис такого майна, а саме: газового конденсату в кількості 13,839 тон загальною вартістю 210360,55 грн., яке може бути реалізовано, а відповідні кошти направленні на погашення податкового боргу.

За цих обставин позивач, виходячи з положень пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвала суду надсилалась відповідачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 48.

Проте, до суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення з відміткою про невручення адресату поштового відправлення з причини "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" (код ЄДРПОУ 34763705, місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 48) зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку в Південній ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області як платник окремих податків.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості в загальній сумі 19180772,56 грн. податковий орган звертався до суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 у справі №810/2614/16 за поданням Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" про стягнення податкового боргу позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Надра Геоцентр" до Державного бюджету України податковий борг у сумі 19180772,56 грн.

Постанова від 25.08.2016 у справі №810/2614/16 прийнята відповідно до ст. 183-3 КАС України (в редакції до 15.12.2017) та підлягає негайному виконанню.

Судом у справі №810/2614/16 встановлено, що за товариством рахується заборгованість з рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату та природного газу у загальній сумі 19180722,56 грн. Наявність у відповідача податкової заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У зв'язку з відсутністю коштів на розрахункових рахунках ТОВ "Надра Геоцентр", Південною ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області було подано позов до Київського окружного адміністративного суду для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі відповідно до акту опису майна від 07.09.2016 №6.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2016 у справі №810/3551/16 позовні вимоги Південної ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області були задоволені в повному обсязі.

Вказаною постановою суду надано Південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" (код ЄДРПОУ 34763705) в сумі 19184765 (дев'ятнадцять мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 43 коп. за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі відповідно до Акту опису майна від 07.09.2016 №6.

Так, згідно Акту опису майна від 07.09.2016 №6, податковим керуючим було описано наступне майно: природний газ в кількості 840,151 тис. м.куб., загальною вартістю 4396731,90 грн.; газовий конденсат в кількості 32,057 тон загальною вартістю 253869,96 грн.

На природний газ в кількості 840,151 тис. м.куб., що належить ТОВ "Надра Геоцентр", детективами Національного антикорупційного бюро України було накладено арешт, що підтверджується листом Національного антикорупційного бюро України від 27.04.2017 вих. №041-186/15320.

При цьому, у даному листі Національне антикорупційне бюро України повідомило, що не заперечує щодо реалізації газового конденсату з метою погашення податкового боргу ТОВ "Надра Геоцентр".

21 серпня 2017 року в приміщенні Харківської філії Української універсальної біржі відбулись біржові торги з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі ТОВ "Надра Геоцентр" відповідно до акту опису майна від 07.09.2016 №6, а саме газового конденсату в кількості 32,057 тон, що підтверджується протоколом №1 проведення біржових торгів від 21.08.2017.

Як зазначив позивач, кошти в розмірі 397398,37 грн. від продажу заставного майна ТОВ "Надра Геоцентр" були направлені на погашення податкового боргу підприємства.

22.02.2018 податковим керуючим складено Акт опису майна ТОВ "Надра Геоцентр" №4/20-40-17-05-22, відповідно до якого описано майно - газовий конденсат в кількості 13,839 тон загальною вартістю 210360,55 грн.

Податкову заставу майна ТОВ "Надра Геоцентр" було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 23.02.2018, що підтверджується відповідним Витягом №54955938.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент звернення ГУ ДФС у Харківській області до суду із даним позовом заборгованість відповідача становить 18942556,17 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі постанови суду від 25.08.2016 у справі №810/2614/16 до установ банків, в яких відкриті рахунки ТОВ "Надра Геоцентр", були направлені інкасові доручення про примусове списання грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, а саме: від 16.02.2018 №2 на суму 774766,77 грн., від 16.02.2018 №2 на суму 18406005,79 грн., від 16.02.2018 №1 на суму 774766,77 грн., від 16.02.2018 №1 на суму 18406005,79 грн., від 13.03.2018 №2 на суму 18406005,79 грн., від 13.03.2018 №1 на суму 774766,77 грн., від 04.04.2018 №2 на суму 18406005,79 грн.

Проте, вказані інкасовані доручення банками були повернуті позивачу без виконання.

Оскільки вжиті контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, позивач просить надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового Кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на адресу відповідача виставлено податкову вимогу форми "Ю" №2546-17 від 21.06.2016 про сплату податкового боргу в сумі 19179752,56 грн.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 14.07.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, доказів погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов'язанням відповідач суду не надав.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового Кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового Кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до пункту 89.2 статті 82 Податкового Кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового Кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Крім того, суд зазначає, що умовою надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, є наявність судового рішення про стягнення суми податкового боргу з платника податків, адже наявність рішення про стягнення заборгованості є підставою для звернення стягнення на майно платника податків, у тому числі й те, що перебуває у податковій заставі.

Податковий орган звертався до суду з поданням про стягнення податкового боргу з відповідача, що підтверджується постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 у справі №810/2614/16.

Судом встановлено, що позивачем направлялися інкасові доручення на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 №810/2614/16 про стягнення з відповідача податкового боргу в загальному розмірі 19180772,56 грн.

Однак, інкасові доручення не були виконані та були повернуті без виконання у зв'язку з відсутністю на рахунках відповідача грошових коштів.

Беручи до уваги, що наявність у відповідача податкового підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, а вчинені контролюючим органом заходи, направлені на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів відповідача, що перебувають у його власності, не призвели до погашення податкового боргу через відсутність на рахунках відповідача в установах банків грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на майно відповідача, що перебуває у податковій заставі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 18942556,17 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Надати Головному управлінню ДФС у Харківській області дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 18942556 (вісімнадцять мільйонів дев'ятсот сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 17 коп. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Геоцентр" (код ЄДРПОУ 34763705), що перебуває у податковій заставі відповідно до Акту опису майна від 22.02.2018 №4/20-40-17-05-22.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.