Рішення

від 03.10.2018 по справі 813/2706/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/2706/18

03 жовтня 2018 року

зал судових засідань №9

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача Слободян Ю.К.,

представника відповідачів Шийовича С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Старімпекс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Старімпекс (місцезнаходження: 79038, м.Львів, вул.Пасічна, 72/10) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл.Львівська, 8), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №487755/39746548 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 06.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №512145/39746548 від 29.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №89 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №521299/39746548 від 02.01.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №40 від 06.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №487756/39746548 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №41 від 06.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №34 від 06.11.2017, №89 від 15.11.2017, №40 від 06.11.2017 та №41 від 06.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №34 від 06.11.2017, №89 від 15.11.2017, №40 від 06.11.2017 та №41 від 06.11.2017, які, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки платником податків на виконання вимог п. п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України надано всі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податкових накладних. На думку позивача, сукупність наявних первинних документів у повній мірі підтверджує реальність операцій, їх фактичне виконання, в той час, коли з документів ДФС України взагалі не вбачається, у чому саме полягають порушення, рішення про відмову в реєстрації накладних є протиправними і підлягають скасуванню з відновленням їх прав.

Відповідач, Державна фіскальна служба України, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що фіскальна служба діяла у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Також, пославшись на положення законодавства, яким врегульовано процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зважаючи на прийняті комісією ДФС України рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №34 від 06.11.2017, №89 від 15.11.2017, №40 від 06.11.2017 та №41 від 06.11.2017 з підстав ненадання платником податків копій документів відповідно до пп.4 п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову так, як жодних прав позивача ним не було порушено.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзивах. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Старімпекс зареєстроване Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, 15.04.2015, код ЄДРПОУ 39746548, місцезнаходження: 79038, Львівська обл., м.Львів, вул.Пасічна, будинок 72, квартира 10, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 15.04.2015, перебуває на обліку в Личаківській ОДПІ ГУДФС у Львівській області.

Види діяльності ТзОВ Старімпекс по коду КВЕД: 43.32 Установлення столярних виробів; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.53 Роздрібна торгівля килимами, килимовими виробами, покриттям для стін і підлоги в спеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну.

04.07.2018 між ТзОВ Старімпекс (продавець) та ТзОВ Вейсінг (покупець) було укладено договір №СІ-26/17, згідно з яким продавець зобов'язується на протязі дії договору поставляти та систематично передавати у власність покупцеві товар (партію товару) на підставі заявки в кількості і в строки згідно з умовами цього договору та додатків до нього, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар (партію товару) згідно з умовами цього договору (пункт 2.1. договору) (а.с.17-18).

На виконання умов договору поставки позивачем передано у власність ТОВ Вейсінг паркетну дошку та екоплити на загальну суму 57806,35грн. в тому числі ПДВ 9634,39грн., а також шпалери та ламінат на загальну суму 95697,35грн. в тому числі ПДВ 15 949,56грн.

Факт поставки позивачем та отримання ТОВ Вейсінг товару за договором поставки підтверджується видатковими накладними: № УТ-1198 від 06.11.2017, № УТ-1259 від 15.11.2017(а.с.19, 47).

Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну №34 від 06.11.2017 та направлено 28.11.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документу № 9251960884 (а.с.20-21, 22).

Згідно з отриманою квитанцією №1 від 28.11.2017, податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено, зокрема, що відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФ України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 4411 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с. 24, 26).

19.12.2017 на виконання пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було направлено на адресу контролюючого органу документи про підтвердження реальності здійснення операцій згідно з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинено (а.с.27- 46).

Згідно з отриманою квитанцією №2, відповідно до якої Комісією ДФС прийнято рішення №487755/39746548 від 27.12.2017, яке з'явилося в електронному кабінеті 27.12.2017 яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №34 від 06.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. У вказаній квитанції № 2 не вказано жодних підстав, відповідно до яких позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 34 від 06.11.2017 (а.с.23).

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 27.12.2017 було відмовлено позивачу у реєстрації вищевказаної податкової накладної з підстав: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну №89 від 15.11.2017 та направлено 29.11.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документу № 9252636005 (а.с. 48-49).

Згідно з отриманою квитанцією №1, яка була отримана 29.11.2017, податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено, зокрема, що відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФ України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 4411 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с. 55).

21.12.2017 на виконання пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було направлено на адресу контролюючого органу документи про підтвердження реальності здійснення операцій згідно з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинено (а.с.55- 89).

Згідно з отриманою квитанцією №2, відповідно до якої Комісією ДФС прийнято рішення №512145/39746548 від 29.12.2017, яке з'явилося в електронному кабінеті 29.12.2017 і було відмовлено у реєстрації податкової накладної №89 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. У вказаній квитанції № 2 не вказано жодних підстав відповідно до яких позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 89 від 15.11.2017 (а.с.50).

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 29.12.2017 було відмовлено позивачу у реєстрації вищевказаної податкової накладної з підстав: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с.51).

Між ТзОВ Старімпекс та ТзОВ ТОП БУД ДИЗАЙН 17.10.2017 укладено договір № СІ-44/17, згідно з яким продавець зобов'язується на протязі дії договору поставляти та систематично передавати у власність покупцеві товар (партію товару) на підставі заявки в кількості і в строки згідно з умов цього договору та додатків до нього, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар (партію товару) згідно з умовами цього договору (пункт 2.1. Договору)(а.с.90-91).

На виконання умов договору поставки позивачем передано у власність ТзОВ ТОП БУД ДИЗАЙН ламінат на загальну суму 233735,28грн. в тому числі ПДВ 38955,88грн., а також, згодом, ламінат на загальну суму 182387,90грн. в тому числі ПДВ 30397,98грн.

Факт поставки позивачем та отримання ТзОВ ТОП БУД ДИЗАЙН товару за договором поставки підтверджується видатковими накладними: №УТ-1215 від 07.11.2017, № УТ- 1216 від 07.11.2017(а.с.92, 124).

Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну №40 від 06.11.2017 та направлено 28.11.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документу № 9251941886 (а.с.93-94).

Згідно з отриманою квитанцією №1, яка була отримана 28.11.2017, податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено, зокрема, що відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФ України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 4411 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с. 95).

25.12.2017 на виконання пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було направлено на адресу контролюючого органу документи про підтвердження реальності здійснення операцій згідно з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинено (а.с.97, 100-123).

Згідно з отриманою квитанцією №2, відповідно до якої Комісією ДФС прийнято рішення №521299/39746548 від 02.01.2018, яке з'явилося в електронному кабінеті 02.01.2018 і було відмовлено у реєстрації податкової накладної №40 від 06.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. У вказаній квитанції № 2 не вказано жодних підстав відповідно до яких позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 40 від 06.11.2017 (а.с.96).

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 02.01.2018 було відмовлено позивачу у реєстрації вищевказаної податкової накладної з підстав: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Відповідно до приписів пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну №41 від 06.11.2017 та направлено 28.11.2017 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документу № 9251979335 (а.с.125-126).

Згідно з отриманою квитанцією №1, яка була отримана 28.11.2017, податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено, зокрема, що відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФ України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 4411 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (а.с. 127).

19.12.2017 на виконання пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було направлено на адресу контролюючого органу документи про підтвердження реальності здійснення операцій згідно з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрація якої/го зупинено (а.с.129-153).

Згідно з отриманою квитанцією №2, відповідно до якої Комісією ДФС прийнято рішення №487756/39746548 від 27.12.2017, яке з'явилося в електронному кабінеті 27.12.2017 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №41 від 06.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. У вказаній квитанції № 2 не вказано жодних підстав відповідно до яких позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 41 від 06.11.2017 (а.с.128).

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 27.12.2017 було відмовлено позивачу у реєстраціях вищевказаної податкової накладної з підстав: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пп. а , б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами п.74.2 ст.74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст.74 ПК України).

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна-електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200-1.3 та п. 200-1.9 ст. 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 ); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , " Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Податковий кодекс України та Порядок №1246 не уповноважує податковий орган у разі відмови у прийнятті податкових накладних спонукати платника податків на здійснення певних дій, зокрема звернення до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду від 06.03.2018 (справа №826/4475/16).

Аналогічні норми містить п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст.74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.16.1. п. 201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанцій по податкових накладних №34 від 06.11.2017, №89 від 15.11.2017, №40 від 06.11.2017, №41 від 06.11.2017 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п.1.6, п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом МФ України від 13.06.2017 №567.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621(в редакції від 17.11.2017) зазначає, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг, більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Так, в п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, документи визначені у розрізі Критеріїв оцінки ступня достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступним чином:

1) для критерію, зазначеного у п.п.1 п. 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначених норм законодавства встановлено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків у квитанції.

У зазначених квитанціях вказано, що ПН/РК відповідають вимогам пп.1; п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі чого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної, тобто контролюючим органом визначено критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, згідно із п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом МФУ №567 від 13.06.2017.

Також, зі змісту квитанцій встановлено, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Разом з тим, на думку суду, така підстава для прийняття рішення є формальною, оскільки неможливо встановити, що саме порушив суб'єкт підприємницької діяльності, а саме: суб'єктом підприємництва надано копії документів, що складені з порушенням законодавства, чи документи є недостатніми, або документи надано у недостатній кількості та складені з порушенням законодавства.

У відповідності до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст.201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в п.п. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем були надані контролюючому органу пояснення та копії документів до вищезгаданих господарських операціях для направлення до комісії ДФС України.

Такі документи направлені позивачем, відповідно п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, до Комісії ДФС України, для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Зі змісту висновків контролюючого органу щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, викладених у спірних рішеннях №487755/39746548 від 27.12.2017, №512145/39746548 від 29.12.2017, №521299/39746548 від 02.01.2018, №487756/39746548 від 27.12.2017 встановлено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до п.п. в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст.201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 цієї Постанови визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної:

- або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування

- або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Всупереч цьому, оскаржувані рішення позбавлені чіткості у визначенні підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, позаяк включають обидва альтернативні варіанти.

Окрім того, суд зазначає, що рішення комісії не містять конкретної інформації про причини та підстави для прийняття таких рішень. В рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрацій податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту настання першої події - постачання товарів/послуг, або отримання коштів, які, в свою чергу, підтверджені первинними документами, на підставі яких і складені податкові накладні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, так як спірні рішення не відповідають встановленим у ч.2 ст. 2 КАС України критеріям обґрунтованості, добросовісності, розсудливості та на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На думку суду, ДФС України як суб'єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( Лелас проти Хорватії , заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010, і Тошкуце та інші проти Румунії , заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ( Онер'їлдіз проти Туреччини , п.128, та Беєлер проти Італії , п.119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ( Лелас проти Хорватії , п.74).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії ДФС України №487755/39746548 від 27.12.2017, №512145/39746548 від 29.12.2017, №521299/39746548 від 02.01.2018, №487756/39746548 від 27.12.2017 про відмову у реєстрації податкових накладних №34 від 06.11.2017, №89 від 15.11.2017, №40 від 06.11.2017, №41 від 06.11.2017 прийняті з порушенням порядку, не у спосіб визначений законом, а тому, є протиправними. Відтак, з метою належного захисту порушених прав позивача, підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №34 від 06.11.2017, №89 від 15.11.2017, №40 від 06.11.2017, №41 від 06.11.2017, в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного отримання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Таке ж формулювання резолютивної частини судового рішення узгоджується з приписами п.п. 201.16.4. ст.201 ПК України, згідно з яким визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на висновок суду щодо протиправності рішення відповідача, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №20 від 30.11.2017.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

А тому, вважає, що покладання на Державну фіскальну службу України обов'язку зареєструвати податкові накладні не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст.9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Однак, відповідачами на момент розгляду справи, не подано суду доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від'ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст.139 КАС України. Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №487755/39746548 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 06.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №512145/39746548 від 29.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №89 від 15.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №521299/39746548 від 02.01.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №40 від 06.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №487756/39746548 від 27.12.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №41 від 06.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №34 від 06.11.2017, №89 від 15.11.2017, №40 від 06.11.2017, №41 від 06.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного отримання.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Старімпекс (місцезнаходження: 79038, м.Львів, вул.Пасічна, 72/10, код ЄДРПОУ 39746548) судовий збір в розмірі 14096 (чотирнадцять тисяч дев'яносто шість)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.10.2018.

Суддя Лунь З.І.