Рішення

від 01.10.2018 по справі 817/1375/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2018 року м. Рівне №817/1375/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник: ОСОБА_2,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач), в якому просив суд зобов'язати відповідача призначити, нараховувати та виплачувати пенсію з дня звернення з 21.03.2017, додавши до страхового стажу період роботи тривалістю 16 років 5 місяців 29 днів та нарахувати компенсацію втрати частини пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно не призначено пенсію з дня звернення з 21.03.2017, та не додано до страхового стажу періоди роботи тривалістю 16 років 5 місяців 29 днів. Хоча, ним в повній мірі вчинено всіх необхідних дій для підтвердження стажу роботи, а саме надано пакет документів, які підтверджують необхідний стаж роботи для призначення пенсії з 21.03.2017. Проте, відповідачем безпідставно призначено пенсію з 27.07.2017. Відповідачем також не включено до страхового стажу період зайняття індивідуальною трудовою діяльністю, згідно з патентом, хоча позивач здійснив необхідну плату за патент. Також, не включено періоди роботи у ВАТ Квасилівський пивзавод , та певні періоди роботи у ФГ Нептун , хоча всі наявні документи підтверджують стаж роботи. Безпідставно не були включені до стажу для нарахування пенсії періоди навчання на курсах підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв, навчання за направленням воєнкомату у Криворізькому радіоклубі ДОСААФ. З врахуванням мотивів наведених в позовній заяві, позивач та представник позивача просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі(а.с.3-7).

У встановлений судом строк, відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому він вказує на те, що з 27.07.2017 позивачу призначена пенсія за віком, розмір якої визначено відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (страховий стаж становить 16 років 3 місяці). Право особи на призначення пенсії реалізується шляхом подання заяви та необхідних документів, як це передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином для призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 21.03.2017, додавши до страхового стажу період роботи 16 років 5 місяців 29 днів та нарахування компенсації, правових підстав немає. З підстав наведених у відзиві, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.56-58).

Представник відповідача у судове засідання призначене на 01.10.2018 о 11:00год не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань заяв до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, 21.03.2017 звернувся із заявою та долученими документами до відповідача про призначення пенсії за віком або пільгової пенсії (а.с.60). Заява та документи прийняті пенсійним органом 21.03.2017 і зареєстровані за № 579 (а.с.60, зворот. бік а.с.60).

Листом відповідача від 14.07.2017 № 2796/07 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на підставі того, що згідно із наявних документів загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 14 років 7 місяців 8 днів (а.с.25).

Як вбачається із копії заяви, 27.07.2017 позивач повторно звернувся до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення пенсії за віком або пільгової пінсії. Заява та документи прийняті пенсійним органом 27.07.2017 і зареєстровані за №1595(а.с.59, зворот. бік а.с.59).

Відповідно з 27.07.2017 позивачу призначена пенсія за віком, розмір якої визначено відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням страхового стажу 16 років 3 місяці та періодів навчання у гірничому коледжі державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" від 07.07.2017 № 291 та у коледжі геологорозвідувальних технологій Київського національного університету ім. Т. Шевченка від 10.07.2017 № 062-27-59.

Не погоджуючись із вказаними діями, позивач подав скаргу від 27.09.2017 до Пенсійного фонду України, та просив визначити періоди, які мають ознаки страхового, встановити днем призначення пенсії 21.03.2017, та зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області перерахувати страховий стаж (а.с.12-17).

Відповіддю від 17.11.2017 №14625/В-11 Пенсійний фонд України повідомив ОСОБА_1 про те, що з врахуванням додатково отриманих документів та наданих документів про навчання, страховий стаж складає 16 років 3 місяці 18 днів, що дало право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону(а.с.10-11).

Не погодившись із діями відповідача щодо не призначення, не нарахування та не виплати пенсії з дня звернення з 21.03.2017, та не врахування при обчисленні страхового стажу періодів роботи тривалістю 16 років 5 місяців 29 днів, позивач звернувся із захистом до суду.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закону України від 05.11.1991 №1788-XII), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію (ст.7 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII).

Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року(п. 1 ст. 26 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV).

Відповідно до п.1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1(у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/118461.1(далі - Порядок від 25.11.2005 № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п.1.7. Порядку від 25.11.2005 № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Так, 21.03.2017 позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача та долученими документами, про призначення пенсії за віком.

Згідно із розписки-повідомлення заява і документи зареєстровані 21.03.2017 за №579.

Згодом, на адресу позивача надійшов лист відповідача від 14.07.2017 № 2796/07, в якому зазначено, що в ході опрацювання поданих документів виникла додаткова потреба узгодження певних періодів. Після отримання ряду запитів, пенсійних орган опрацювавши документи дійшов висновку, що згідно із наявних документів загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 14 років 7 місяців 8 днів, а тому відсутні підстави для призначення пенсії.

Таким чином, вказаним листом від 14.07.2017 № 2796/07 ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії, згідно із заяви, поданої 21.03.2018.

27.07.2017 ОСОБА_1 знову звернувся до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення пенсії.

Згідно із розписки-повідомлення заява і документи зареєстровані 27.07.2017 за №1595.

До заяви позивач долучив:

1. Військовий квиток,

2. Диплом (свідоцтво, атестат) про навчання від 07.07.2017 № 291, від 07.07.2017 № 291

3. Довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.200 по день звернення,

4. Довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 №130 від 30.01.2017, №131 від 30.01.2017,

5. Довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру,

6. Заява про призначення пенсії,

7. Документ про місце проживання,

8. Заява про спосіб виплати пенсії,

9. Паспорт, трудова книжка або документи про стаж від 05.04.1972.

Перелік документів, яких не достатньо для призначення пенсії: довідка з центру зайнятості.

Після опрацювання зазначених документів, з 27.07.2017 позивачу призначена пенсія за віком, розмір якої визначено відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням страхового стажу 16 років 3 місяці.

До періодів трудового стажу пенсійним органом додатково включено долучені документи позивачем про періоди навчання у гірничому коледжі державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" від 07.07.2017 № 291 та у коледжі геологорозвідувальних технологій Київського національного університету ім. Т. Шевченка від 10.07.2017 № 062-27-59.

Як зазначає позивач, пенсійним органом протиправно призначено пенсію з 21.07.2017, а не із 21.03.2017, оскільки його не повідомили, які документи необхідно подати додатково. З цього приводу суд зазначає таке.

У відповідності до п.1.7. Порядку від 25.11.2005 № 22-11.7, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Як вбачається із копії розписки-повідомлення прийнятої 21.03.2017 і зареєстрованої за №579, в графі перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії - записи відсутні.

Що стосується посилання ОСОБА_1 на те, що відповідачем безпідставно не включено до страхового стажу період зайняття індивідуальною трудовою діяльністю, згідно з патентом серії НОМЕР_3, так як сплата за патент підтверджується записом про реєстрацію патенту на зайняття індивідуальною трудовою діяльністю, то суду необхідно зазначити наступне.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з патентом серії НОМЕР_3, отримав право на зайняття індивідуальною трудовою діяльністю, в період з 01.01.1990 по 01.08.1990 (а.с.22, 23)

Сплата за патент підтверджується записом про реєстрацію патенту на зайняття індивідуальною трудовою діяльністю НОМЕР_3.

Пунктом 3 Постанови Ради Міністрів УРСР від 15.04.1987 № 127 (із змінами) "Про заходи по виконанню в республіці Закону СРСР "Про індивідуальну трудову діяльність" встановлювалося, що види індивідуальної трудової діяльності на які громадяни можуть придбавати патенти, і розміри щорічної плати за патент встановлюються облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами(а.с.87).

Статтею 10 Закону СРСР від 19.11.1986 "Про індивідуальну трудову діяльність" було визначено, що плата за патент зараховувалась в дохід державного бюджету СРСР в порядку, встановленому для зарахування прибуткового (подоходного) податку з населення(а.с.91-92).

Згідно додатку 4 "Нормативи відрахувань до бюджетів областей, міст Києва і Севастополя на 1990 рік від податку з обороту і прибуткового податку з населення" до постанови Ради Міністрів Української PCP від 14.12.1989 №311 "Про Державний бюджет Української PCP на 1990 рік" в бюджет Ровенської області зараховувалося 100 % від прибуткового податку з населення(а.с.93).

Крім того, відповідно до п. б) ч. 1 ст. 3 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" право на трудову пенсію мають особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, у тому числі на умовах індивідуальної (групової) оренди або в особистому селянському господарстві, - за умови сплати страхових внесків у Пенсійний фонд СРСР.

Разом з тим, відповідно до п. 6 Постанови Верховної Ради СРСР "Про порядок введення в дію Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" № 1481-І від 15.05.1990 Раді Міністрів СРСР у строк до 1 листопада 1990 року було доручено прийняти необхідні нормативні акти щодо застосування Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" у питаннях, віднесених Законом до компетенції Ради Міністрів СРСР, а саме затвердити спільно з ВЦРПС Положення про Пенсійний фонд СРСР, а також умови і порядок сплати громадянами обов'язкових страхових внесків у цей фонд, державного соціального страхування осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, в тому числі на умовах індивідуальної (групової) оренди або в особистому селянському господарстві.

З системного аналізу зазначених норм права судом встановлено, що до періодів трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії, згідно законодавства СРСР, зараховувалася індивідуальна трудова діяльність - за умови сплати страхових внесків у Пенсійний фонд СРСР. Разом з тим, враховуючи неврегульованість питання сплати страхових внесків у Пенсійний фонд СРСР до 01.11.1990, суд дійшов висновку, що ідвивідуальна трудова діяльність ОСОБА_1 за період з 01.01.1990 по 01.08.1990, згідно законодавства СРСР, мала бути зарахована до стажу роботи для призначення пенсії.

Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 займався індивідуальною трудовою діяльністю, відповідно до діючого законодавства на той час, та здійснив сплату за патент, яка зараховувалась в дохід бюджету, то суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не зараховано період трудової діяльності з 01.01.1990 по 01.08.1990 до страхового стажу позивача.

Також, позивач зазначає, що Рівненським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області безпідставно відмовлено у включенні до стажу для нарахування пенсії, періоду роботи у ВАТ Квасилівський пивзавод з 07.07.1997 по 07.07.2000.

На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав суду наступні документи, а саме: витяг з протоколу №6 загальних зборів акціонерів акціонерного товариства Квасилівський пивзавод від 26.06.1997, витяг з протоколу №15 від 07.07.1997 спільного засідання адміністрації та Ради акціонерного товариства Квасилівський пивзавод , наказом №2 від 08.07.1997, контракт найму на роботу директора ВАТ Квасилівський пивзавод від 07.07.1997, відповідно до якого ОСОБА_1 наймався на посаду директора на строк з 07.07.1997 по 07.07.2000 (а.с.34-40).

Разом з тим, судом встановлено, що управлінням зроблено запит від 22.08.2017 до ТзОВ "ВТК Еколайн" з метою отримання довідки про період роботи та довідки про заробітну плату для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 та історичної довідки про перейменування даної організації(а.с.62).

Відповіддю ТзОВ "ВТК Еколайн" від 29.08.2017 №40 повідомило, що згідно розрахункових документів ВАТ Квасилівський пивзавод , дані про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 - відсутні, постановою арбітражного суду Рівненської області від 07.12.1999, ВАТ Квасилівський пивзавод визнаний банкрутом. ТзОВ "ВТК Еколайн" не є правонаступником ВАТ "Квасилівський пивзавод"(а.с.63).

Пунктом "а" ч. 3 ст.56 Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, в редакції на момент найму позивача на роботу у ВАТ Квасилівський пивзавод (далі - Закону України від 05.11.1991 №1788-XII), до стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Враховуючи, що з наявних доказів у матеріалах справи неможливо встановити чи сплачувалися страхові внески за позивача ОСОБА_1, який наймався на роботу на посаду директора ВАТ Квасилівський пивзавод з 07.07.1997 по 07.07.2000, відповідно до контракту, то суд погоджується із доводами пенсійного органу про відсутність підстав для включення до стажу для нарахування пенсії, періоду роботи у ВАТ Квасилівський пивзавод з 07.07.1997 по 07.07.2000.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно із долучених до матеріалів справи копій трудових книжок, записи, про період роботи з 07.07.1997 по 07.07.2000 на посаді директора ВАТ Квасилівський пивзавод ОСОБА_1, - взагалі відсутні. Обґрунтованих пояснень вказаних обставинам, позивачем в судовому засідання надано не було.

В позовній заяві позивач також зазначає, що пенсійним органом безпідставно неповністю включений до страхового стажу, періоди трудової діяльності у Фермерському господарстві Нептун , а саме з 27.09.1991 по 01.04.1992, з 30.06.1993 по 15.07.1997, з 07.07.2000 по 15.10.2002, з 15.10.2002 по 17.11.2008.

Частиною 3 ст.56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII передбачалося, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з частинами другою і третьою статті 28 Закону України від 20.12.91 р. N 2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство", чинного до 01.08.2003 р., селянське (фермерське) господарство реєструється як платник внесків на державне соціальне страхування в органах Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України за своїм місцезнаходженням, у встановленому порядку сплачує внески на державне соціальне страхування на всі види заробітків за членів селянського (фермерського) господарства та осіб, які працюють в ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.

Відповідно до частини другої п. 3 ст. 23 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" видавання трудових книжок членам селянського (фермерського) господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), та їх ведення провадиться господарством на загальних підставах.

Згідно п. 5 постанови КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України від 22.03.2017 року № 1344/06 стверджується, що Рівненським фермерським господарством "Нептун" сплачувався збір на загальнообов'язкове державне пейсійне страхування до Пенсійного фонду України за період з 01.04. 1992 року по 31.12. 1992 року та з 01.01.1993 року по 30.06. 1993 року.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи керівником РФГ "Нептун", був в періоди з 01.04. 1992 року по 31.12. 1992 року та з 01.01.1993 року по 30.06. 1993 року платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, вищевказаною довідкою доводиться та обставина, що за періоди з 27.09.1991 по 01.04.1992, з 30.06.1993 по 15.07.1997 та з 07.07.2000 по 17.11.2008 РФГ "Нептун" звітність не подавало і збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачувало.

В судовому засіданні позивач вказував, у період з 2003 року по 17.11.2008 включно, РФГ "Нептун" було звільнено від сплати страхових внесків, оскільки користувалося пільгами по оподаткуванню.

За змістом статей 3 і 10 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" держава гарантувала дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів селянського (фермерського) господарства, зокрема, звільняла новостворені селянські (фермерські) господарства лише від плати за землю протягом трьох років з часу передачі земельної ділянки у їх власність або надання у користування.

Крім цього, Закон України "Про збір на на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкція про порядок сплати і обліку страхових та інших внесків підприємств, установ, організацій і громадян до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду від 26.03.92 року № 201, також не встановлювала пільг фермерським господарствам по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Наведеним спростовуються доводи позивача про звільнення РФГ "Нептун" від сплати страхових внесків у період з 2003 року по 17.11.2008.

Враховуючи наведене вище суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні частини позовних вимог щодо включенння до страхового стажу позивача, періодів трудової діяльності у Рівненському фермерському господарстві Нептун , а саме з 27.09.1991 по 01.04.1992, з 30.06.1993 по 15.07.1997, з 07.07.2000 по 15.10.2002, з 15.10.2002 по 17.11.2008.

Також, позивач вважає, що відповідачем безпідставно не були включені до стажу для нарахування пенсії періоди навчання на курсах підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв, навчання за направленням воєнкомату у Криворізькому радіоклубі ДОСААФ.

На думку позивача дані періоди мають бути включені до стажу для нарахування пенсії відповідно до вимог Положення про порядок і терміни підготовки та перепідготовки підвищення кваліфікації водіїв автотранспортних засобів, затвердженого наказом Держпрофосвіти СРСР, Мінтрансу РФСР, ЦК ДТСААФ СРСР від 24.05.1985, наказу Міністерства освіти України №22 від 25.01.1994, зареєстрованого Міністерством юстиції України 02.03.1994 №39/248 Про затвердження Положення про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів .

Факт навчання та тривалість періодів навчання на курсах підготовки, перепідготовки підвищення кваліфікації водіїв підтверджується Свідоцтвом Рівненської облавтошколи Серії НОМЕР_6, Свідоцтвом Рівненського облнавчкомбінату Серії НОМЕР_7, Свідоцтвом Рівненської облавтошколи Серії НОМЕР_5, Посвідченням водія Серії НОМЕР_4.

Факт навчання та тривалість періоду навчання за направленням воєнкомату у Криворізькому радіоклубі ДОСААФ, підтверджується Свідоцтвом серії НОМЕР_8 від 25.07.1974, довідкою Криворізької радіотехнічної школи від 11.09.1974 № 06, випискою з наказу від 28.02.1974 №29 Про укомплектування і прийняття на навчання допризовників Ц-Міського і Дзержинського РВК , випискою із Постанови VII (позачергового) з'їзду ДТСААФ України від 26.09.1991.

З огляду на зазначені документи, ОСОБА_1 вважає, що до стажу роботи мають бути включені періоди з 25.03.1985 по 21.06.1985 всього 2 місяці 28 днів, з 15.06.1995 по 25.08.1995 всього 2 місяці 10 днів, з 24.05.1999 по 20.07.1999 всього 1 місяць 26 днів, з 01.03.1974 по 25.07.1974 всього 4 місяці 25 днів, тобто в загальному -11 місяців 29 днів.

Так з цього приводу суд звертає увагу на таке.

Пунктом "д" ч. 3 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно із п. 5 Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 №65(далі - Положення), зміст навчання - це науково обґрунтованій методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Зміст навчання визначається освітньо-професійними програмами підготовки кваліфікованих робітників та фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфікаційних рівнів, структурно-логічною схемою підготовки, програмами навчальних дисциплін, іншими нормативними документами та навчальною і навчально-методичною літературою.

Здобуття відповідної кваліфікації фахівця підтверджується державною атестацією, яка здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією на підставі результатів державних іспитів та (або) захисту кваліфікаційної роботи після виконання

відповідної освітньо-професійної програми підготовки кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста та магістра(п.11 Положення).

З аналізу наведених норм законодавства можна дійти висновку, що умовою для зарахування до стажу роботи є періоди навчання в закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, після закінчення яких, особа складає відповідні іспити та здобуває освітньо-кваліфікаційний рівень.

Враховуючи те, що за результатами навчання у Рівненській облавтошколі, Рівненському облнавчкомбінаті позивач не здобув освітньо-кваліфікаційного рівня, а отримав посвідчення водія певної категорії, то суд погоджується з позицією пенсійного органу про відсутність підстав для зарахування до стажу періодів навчання, за результатами яких позивачу було видано посвідчення водія.

Водночас, період навчання ОСОБА_1 з 01.03.1974 по 25.07.1974, за направленням воєнкомату у Криворізькому радіоклубі ДОСААФ, що підтверджується Свідоцтвом серії НОМЕР_8 від 25.07.1974, довідкою Криворізької радіотехнічної школи від 11.09.2017 № 06, випискою з наказу від 28.02.1974 №29 Про укомплектування і прийняття на навчання допризовників Ц-Міського і Дзержинського РВК , випискою із Постанови VII (позачергового) з'їзду ДТСААФ України від 26.09.1991, належить до зарахування до стажу роботи.

Так, в долученій копії довідки Криворізької радіотехнічної школи від 11.09.2017 № 06 зазначено, що слухачі ОСОБА_1 навчався у Криворізькому клубі ДТСААФ в навчальній групі №08 за спеціальністю радіомеханік УКХ радіостанції з 01.03.1974 по 25.07.1974, наказ №29 від 28.02.1974. Після закінчення навчання та складення іспитів, було видане свідоцтво Серії НОМЕР_8 від 25.07.1974(а.с.48).

В даному випадку позивач за направлення воєнкомату прохолодив навчання у Криворізькому клубі ДТСААФ за відповідною спеціальність та склав іспит, тобто здобув відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

Отже, судом вважається безпідставним не зарахування пенсійним органом періоду навчання позивача з 01.03.1974 по 25.07.1974 - до страхового стажу.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати ОСОБА_1 додатково до страхового стажу періоди роботи з 01.03.1974 по 25.07.1974 та з 01.01.1990 по 01.08.1990.

Таким чином, з врахуванням вищезазначених періодів роботи, які підлягали зарахуванню до страхового стажу позивача, та які безпідставно не були зараховані відповідачем, на момент первинного звернення позивача від 21.03.2017 до пенсійного органу за призначенням пенсії, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію з 21.03.2017.

Разом з тим, що стосується зобов'язання відповідача здійснити нарахування компенсації втрати частини пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, то такі позовні вимоги судом залишаються без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідальність роботодавця за порушення строків виплати заробітної плати у вигляді нарахування та виплати працівникам компенсації втрати частини заробітної плати визначена Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III (далі - Закон України від 19.10.2000 №2050-ІІІ), а також розробленим з метою реалізації цього Закону - Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок).

А саме, у статтях 1, 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

З аналізу норм Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів.

У даному випадку, вказаним рішенням суду підтверджено обставини протиправності не призначення пенсії позивачу ОСОБА_1 з 21.03.2017 та недоврахування до стажу періодів роботи.

Водночас, підставою для зобов'язання здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів є встановлення факту нарахування втрати частини доходу (пенсії) та порушення встановлених строків її виплати, на один і більше календарних місяців.

У зазначеній адміністративній справі вказані умови визначені Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядком - відсутні, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання нарахувати компенсацію втрати частини пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, відхиляються судом за безпідставністю.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень частково обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє часткове підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, судові витрати на суму 352,40грн., сплачені згідно із квитанції від 11.05.2018 № 68 (а.с.2).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,33024, РНОКПП НОМЕР_1) до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Яворницького,34,м.Рівне,33001, код ЄДРПОУ 40373305) про зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити пенсію ОСОБА_1 з 21.03.2017, зарахувавши додатково до страхового стажу періоди роботи з 01.03.1974 по 25.07.1974 та з 01.01.1990 по 01.08.1990.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,33024, РНОКПП НОМЕР_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Яворницького,34,м.Рівне,33001, код ЄДРПОУ 40373305) судові витрати на суму 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2018 року.

Суддя Зозуля Д.П.