Рішення

від 04.10.2018 по справі 2040/5653/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 жовтня 2018 р. № 2040/5653/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

за участю:

представника позивача - Кузьміна Є.В. (довіреність від 15.06.2018р.),

представника відповідача - Ткаченко Л.М. (довіреність від 27.12.2017р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС 2016" (вул. Валентинівська, буд. 31,м. Харків,61123, код ЄДРПОУ40624028) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14,м. Київ,01135, код ЄДРПОУ39816845) визнання протиправною та скасування постанови;-,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС 2016", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №013853 від 22.05.2017р.;

- стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова є протиправною, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС 2016" не є автомобільним перевізником, стосовно перевезення від 10.04.2018 р. о 11:20 у Тернопільській області по а/д М-19347 км+ 100 м., у зв'язку з чим позивач вважає, що його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за правопорушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Представник позивача Кузьмін Є.В. (довіреність від 15.06.2018р.) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Ткаченко Л.М. (довіреність від 27.12.2017р.) під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що Управління Укртранспезбеки у Харківській області при винесені постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 013853 від 22.05.2017 діяло в межах та спосіб, передбачені чинним законодавством України, а тому, підстав для її скасування немає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

На підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті № 333 від 05.04.2018 та направлення на перевірку № 010517 від 06.04.2018, 10 квітня 2018 року співробітниками Управління Укртранспезбеки у Тернопільській області на 347км.+100 м а/д М-19 (поблизу смт Дружба) проводилась рейдова перевірка. Під час вказаної перевірки виявлено транспортний засіб автомобіль марки SCANIA R420L, номерний знак АТ5598ВО, яким здійснювалось перевезення вантажів на договірних умовах.

В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить Гуменяк Дмитру Михайловичу та згідно товарно - транспортної накладної №Р540 від 06.04.2018 використовується ТОВ ЕКСПРЕС 2016". За кермом транспортного засобу згідно посвідчення водія знаходився водій Гуменяк Д.М.

Водій для здійснення контролю не надав державним інспекторам особистої картки для цифрового тахографу, яка повинна знаходитись у водія і надаватись для перевірки інспектуючим особам.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 053006 від 10.04.2018 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.43)

Водій зі змістом акту № 053006 від 10.04.2018 був ознайомлений, про що свідчить відповідна відмітка у вказаному акті.

З вказаного акту перевірки вбачається, що фахівцями Управління Укртранспезбеки у Тернопільській області встановлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", абз. 3 ч.1 ст.60 надання послуг з перевезення вантажу без оформлення картки водія.

На підставі зазначених порушень, 22 травня 2018 року начальником Управління Укртрансбезпеки у Харківській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 013853, якою за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" позивача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 1700,00 грн (відповідальність передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт ").

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятої відповідачем постанови, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Постановою Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті" утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, до якого входить управління Укртрансбезпеки в Луганській області та Укртансбезпеки у Запорізькій області.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог статті 6 Закону №2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.

Згідно з пунктом 22 Порядку №1567 у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Згідно із пунктом 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вбачається з матеріали справи, Управління Укртрансбезпеки у Харківській області листом № 3138/36-18 від 05.05.2018 повідомляло про дату, час та місце розгляду справи. Проте, від позивача повернувся конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Щодо встановленого порушення позивачем вимог статті 48 Закону № 2344-III суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, визначений статтею 48 Закону № 2344-III. Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною другою 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з частиною 3 статті 48 Закону № 2344-III у разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів.

Поряд з цим, перелік документів, які повинні мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, зазначений у статтею 48 Закону № 2344-III не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340), відповідно до пунктів 1.2, 1.3 якого Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 частини VI Положення № 340, зокрема, визначено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно із пунктом 6.3 Положення № 340 до набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія, згідно додатку 3 Положення.

24 червня 2010 року Міністерством транспорту та зв'язку України, на виконання вимог законодавства про автомобільний транспорт, видано указ № 385 про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, та поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 1.4 Інструкції № 385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Пунктом 3.3 Інструкції № 385, зокрема, передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).

Згідно із пунктом 3.5 Інструкції № 385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Окрім того, відповідно до пункту 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Разом з цим, абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач не має ніякого відношення до перевезення, яке здійснював автомобіль марки Scania R 420L , номерний знак АТ5598ВО, тобто, не був автомобільним перевізником у розумінні Закону № 2344-ІІІ.

Судом встановлено, що 01 січня 2018 року між ТОВ "Експрес 2016" (Експедитор - 1) та ФОП Огрюм Е.О. (Експедитор - 2) укладено договір № 01/01/18 про перевезення вантажів, відповідно до умов якого Експедитор - 2 зобов'язується доставити довірений йому Експедитор - 1 вантаж у пункт призначення та видати вантаж уповноваженому Експедитором- 1 на отримання вантажу особі вантажоодержувачу, а Експедитором- 1 зобов'язується сплатити за перевезення вантажу.

Відповідно до пункту 1.3 вказаного договору пункт призначення вантажу визначається відповідно до заявок.

Пунктом 1.4. вказаного договору передбачено, що для виконання заявок Експедитору - 1 по доставці вантажу Експедитору - 2 має право залучати сторонні організації на умовах субпідряду. При цьому відповідальність за доставку вантажу, відповідно до договору несе Експедитор - 2.

Згідно до п.п.4.1.4 п.4.1 до зобов'язань Експедитора - 2 зокрема відноситься надати транспортний засіб у технічно справному стані, заправленому горючий - змащувальними матеріалами.

Зазначений Договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2018 року між позивачем та ФОП Огрюм Е.О. було укладено разовий договір - заявку № 25, за умовами якого ФОП Огрюм Е.О. зобов'язується виконати заявку на перевезення вантажу по маршруту: Ямниця - Одеса, на автомобілі: Скания АТ5598ВО, АТ 3955ХР, водій: Гуменяк Д.М.

На виконання вищевказаних угод між позивачем та ФОП Огрюм Е.О. було складено акт №33 від 11.04.2018 року у якому зазначено, що виконавцем (ФОП Огрюм Е.О. були проведені роботи (надані послуги) до договору № 01/01/18 від 01.01.2018, маршрут с. Ямниця - м. Одеса, а/м Скания АТ 5598 ВО, АТ 3955 ХР.

Таким чином, в розумінні положень ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільним перевізником 10.04.2018 року на автомобілі Скания номерний знак АТ 5598 ВО, виступав ФОП Огрюм Е.О., та саме він під час проведення перевірки управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області на 347 км +100 м а/д М-19 (поблизу смт. Дружба) на замовлення ТОВ "Експрес 2016" здійснював перевезення вантажу.

Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позивач не є перевізником, що здійснює перевезення вантажів відповідно до норм Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому, не може відповідати за порушення наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 та ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова Управління Укртрансбезпеки у Харківській області №013853 від 22.05.2017р про застосування адміністративно-господарського штрафу винесена з порушеннями норм чинного законодавства України, а тому, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС 2016" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС 2016" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №013853 від 22.05.2017р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14,м. Київ,01135, код 39816845) судові витрати в загальному розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС 2016" (вул. Валентинівська, буд. 31,м. Харків,61123, код 40624028).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 05 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Панченко