Рішення

від 24.09.2018 по справі 824/646/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/646/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Кіщук О.І.

учасників справи:

представника позивача - ОСОБА_1

відповідач - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Редакції газети "Слово Правди"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

В С Т А Н О В И В:

Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з Редакції газети "Слово Правди" (далі - відповідач) адміністративно-господарські санкції в сумі 34917,69 грн та пеню у розмірі 1715,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у 2017 р. належним чином не виконав вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо забезпечення працевлаштування інвалідів та в силу ст. 20 цього Закону своєчасно не сплатив штрафні санкції в сумі 34917,69 грн та пеню у розмірі 1715,23 грн. У добровільному порядку адміністративно-господарські санкції та пеню відповідачем не було сплачено, що стало підставою звернення до суду з позовною заявою.

В судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2018 р., представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання призначене на 24.09.2018 р. не прибув, причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується особистим підписом у розписці про отримання судової повістки у приміщенні суду від 07.09.2018 р. Правом передбаченим ст. 162 КАС України не скористався, відзив на позов до суду не надав.

Однак, 24.09.2018 р. на електронну адресу Чернівецького окружного адміністративного суду прийшло клопотання від відповідача про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ст. ст. 194, 205 КАС України, суд вважає, що відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Редакції газети "Слово правди" (вулиця Газети "Правда", №3 (вулиця Клубна), місто Новоселиця, Новоселицький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 02476282) зареєстроване як юридична особа 28.12.1998 р. (а.с. 16-19).

22.02.2018 р. відповідачем подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік форми № 10-ПІ, в якому зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 8 осіб, а середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві інвалідів становила 0 осіб, встановлений норматив складає 0 робоче місце, в той час коли встановлений норматив складає 1 чоловік. Фонд оплати праці штатних працівників склав 579,483 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника складала 72435,375 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем визначена у розмірі 0 грн (а.с. 10).

17.04.2018 р. позивач направив на адресу відповідача претензію у зв'язку з не виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, відповідно до якої відповідач зобов'язаний був самостійно сплатити протягом 15 діб на рахунок позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 36217,69 грн (а.с. 11).

Вказана претензія направлена відповідачу 17.04.2018 р., що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції (а.с. 35-36).

З матеріалів справ видно, що листом №03-59/148 від 17.04.2018 р. Чернівецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів листом №03-59/149 від 17.04.2018 р. направлено на адресу Новоселицького районного центру зайнятості запит про надання інформації про те чи подавали взагалі, якщо подавали то в якому вигляді подавали звіти за формою №3-ПН у 2017 році Редакція газети "Слово правди" (а.с. 12).

Листом №1439/2407.01-18 від 10.09.2018 р. Новоселицькою районною філією Чернівецького обласного центру зайнятості повідомлено Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про те, що відповідачем станом на 01.09.2018 р. звіти за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у 2017 р. до районного центру зайнятості та станом на 01.09.2018 р. до Філії в паперовому або електронному вигляді не подавались. Інші звернення редакції з питань працевлаштування інвалідів до філії також не направлялись. Філією було направлено до відповідача листа від 08.05.2018 р. про не виконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю, однак відповіді не отримано.

Крім того, в листі зазначено, що протягом 2017 р. на обліку в Новоселицькому районному центрі зайнятості перебувало 26 осіб з інвалідністю, які мали статус безробітного. Станом на 01.01.2018 р. на обліку перебувало 6 осіб. Станом на 01.09.2018 р. на обліку Філії, як безробітні, перебуває 4 особи з інвалідністю (а.с. 51).

Згідно розрахунку адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів 36217,69 грн та пені з 15.04.2018 р. за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій станом на 09.07.2018 р., розмір пені склав 1715,23 грн (а.с. 8).

Судом встановлено, що відповідачем частково сплачено адміністративно-господарські санкції, а саме 27.06.2018 р. у сумі 300,00 грн, 08.06.2018 р. у сумі 1000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 37-39).

Таким чином, борг зі сплати адміністративно-господарських санкцій складає 34917,69 грн, а пені - 1753,59 грн.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) передбачено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 цього Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру реєстрації підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) визначає Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 (далі - Порядок №70).

На виконання п. 2 зазначеного Порядку, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 10.02.2007 р. №42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 р. за №117/13384 затверджено форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

Судом встановлено, що 22.02.2018 р. відповідач подав до позивача звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 р. форми № 10-ПІ.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" №5067-VI від 05.07.2012 р., роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію: про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Порядок подачі звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, а також форми цієї звітності, затвердженні наказом Міністерства праці та соціальної політики від 19.12.2005 р. №420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 р. за № 1534/11814 (чинний до 12.07.2013 р.), відповідно до якого про наявність вакансій підприємство подає звіт за формою №3-ПН.

З 12.07.2013 р. звітність подається за формою встановленою наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. № 316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 р. за № 988/23520 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання".

Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Отже, із аналізу вказаної норми слідує, що законодавством не встановлено періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 р. у справі № 824/379/17-а та від 26.06.2018 р. у справі №806/1368/17.

Відповідно до ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Із системного аналізу вказаної норми вбачається, що законодавцем чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця; створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Таким чином, на підприємство покладається обов'язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.

В свою чергу, закон не покладає обов'язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 р. у справі П/811/693/17, в постанові Верховного Суду від 13.06.2018 р. у справі № 819/639/17.

При цьому, Законом № 875-ХІІ також визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такого інваліда.

Враховуючи викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.

Так, доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіт форми № 3-ПН.

Дослідженням інформації наданою Новоселицькою районною філією Чернівецького обласного центру зайнятості від 10.09.2018 р. встановлено, що впродовж 2017 р. відповідач не звертався до Новоселицької районної філії Чернівецького обласного центру зайнятості щодо сприяння в комплектуванні вільних робочих місць. За цей період звітів форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" від відповідача не надходило.

Отже, враховуючи викладене видно, що відповідач у 2017 році, обов'язки, покладені на нього ч. 3 ст. 18 Закону № 875-XII не виконав, зокрема ним не виділені та не створенні робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

По своїй правовій природі адміністративно-господарська санкція є видом господарської санкції, яка застосовуються як захід впливу на порушника у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті Кодексу передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд зазначає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку із скоєнням правопорушення. У разі доведення учасником господарських відносин про вжиття всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення на нього не може бути покладена відповідальність за не працевлаштування інвалідів.

Під час судового розгляду справи відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів щодо недопущення господарського правопорушення.

Частиною 8 ст. 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку та контролю за їх використанням, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю - використання цих коштів встановлюється законом.

Так, ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

З матеріалів справи видно, що відповідач, у зв'язку із не виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, зобов'язаний був самостійно сплатити до 15.04.2018 р. на рахунок позивача адміністративно-господарські санкції, з урахуванням часткової сплати, у розмірі 34917,69 грн. Проте, дана сума відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивачем нарахована пеня у розмірі 1715,23 грн

Як видно із матеріалів справи, вказана заборгованість та пеня не погашені відповідачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо несвоєчасної сплати адміністративно-господарської санкції та пені, відтак вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, станом на час розгляду справи адміністративно-господарські санкції відповідачем не сплачені, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для їх стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Редакції газети "Слово Правди" (вулиця Клубна, будинок 3, місто Новоселиця, Новоселицький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 02476282) на користь Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вулиця Героїв Майдану, 87-Г, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 21415797) адміністративно-господарські санкції в сумі 34917,69 грн та пеню у розмірі 1715,23 грн.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Судді В.К. Левицький

Повне судове рішення буде складено 04.10.2018 р.