Рішення

від 05.10.2018 по справі 527/1157/18

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1157/18

провадження 2/527/566/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2018 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря - Волик Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки Глобинська про стягнення коштів за депозитним договором, інфляційних втрат та 3 % річних в зв'язку з невиконанням зобов'язання , -

В С Т А Н О В И В:

15.06.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з вимогою стягнути на його користь з відповідача коштів за депозитним договором, інфляційних втрат та 3 % річних в зв'язку з невиконанням зобов'язання.

В своїй заяві позивач вказав, що між ним та Кредитною спілкою Глобинська (далі КС Глобинська ) було укладені договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок ВКЛАД СТРОКОВИЙ № 42 від 21 квітня 2017 року терміном дії до 21 травня 2018 року на суму 23000 грн.

Після закінчення терміну дії договорів він звернувся до КС Глобинська з вимогою повернути йому грошові кошти, а також відсотки за зазначеним договором, разом з тим відповідач не виконав його вимогу про повернення коштів.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд, з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 14 серпня 2018 року, стягнути з відповідача на його користь заборгованість за депозитним договором № 42 в сумі 23000 грн., відсотки за депозитним договором в сумі 5606,25 грн., інфляційне збільшення боргу в сумі 1445,08 грн., 3 % річних в сумі 204,55 грн., а також заборгованість 2539,61 грн. пайового фонду.

В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача подав суду заяву, в якій просив справу розглядати у їх відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився подав суду пояснення стосовно Позовної заяви (а.с.17-18).

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за депозитним договором.

Між ОСОБА_1 та КС Глобинська було укладено договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок ВКЛАД СТРОКОВИЙ № 42 від 21 квітня 2017 року терміном дії до 21 травня 2018 року на суму 23000 грн. (далі Договір № 42 ) (а.с. 5).

Як вбачається із письмового пояснення, відповідач не заперечує, що після закінчення терміну дії зазначеного договору вклад позивачу не повернуто.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справ, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як зазначено в ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строку (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За змістом ст.ст. 526 та 1058 Цивільного кодексу України, зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що строк дії Договору № 42 сплив, відповідач не повернув позивачу у зазначений в договорі термін суму вкладу, а тому остання підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судом встановлено, що розмір вкладу по Договору № 42 складає 23000 грн., позивачем заявлено вимогу про стягнення вкладу на зазначену суму, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача відсотків за депозитним договором суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за депозитним Договором відповідно до п. 1.3 встановлена процентна ставка в розмірі 22,5% річних.

В своїх письмових поясненнях позивач зазначає, що відсотки по договору становлять 4508,27 грн.

Відповідно до п.п. 4 п. 2.3 Депозитного договору, виплата процентів здійснюється Вкладнику щомісяця.

Як вбачається з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони в Договорах визначили сплату відповідачем на користь позивача відсотків за користування депозитом та строк їх виплати.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суду не надано відповідачем жодного доказу на виконання умов договору в частині виплати позивачу відсотків за депозитним договором, графік розрахунків (а.с. 17) є одностороннім документом Кредитної спілки та не свідчать про отримання позивачем відсотків за Договором.

Отже, за підрахунками суду відповідач має заборгованість перед позивачем за відсотками за Договором № 42 в розмірі 5614,52 грн. (23000х22,5%х396:365).

Разом з тим, відповідно до ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.1 ст.167 цього Кодексу визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» , який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема у частині оподаткування військовим збором.

Відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ оподаткування військовим збором продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (1,5 відсотка від об'єкта оподаткування).

Зокрема, підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок.

Кредитна спілка є небанківською фінансовою установою, видом діяльності якого є надання фінансових послуг.

Кредитна спілка в межах здійснення господарської діяльності, визначеної ст.21 Закону №2908 , та відповідно до свого статуту, зокрема, залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. При цьому кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.

Кредитна спілка є податковим агентом, який у визначені законом строки, сплачує до бюджету загальну суму податку, нарахованого за ставкою, визначеною абзацом першим п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу , із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми, зокрема, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Тобто, Кредитна спілка Глобинська як податковий агент, відповідно до норм Податкового кодексу України , самостійно сплачує до Державного бюджету України як податок з доходів фізичних осіб, так і військовий збір.

При цьому відсотки по депозитах оподатковуються за загальною ставкою 19,5 %, у т.ч. податок на доходи 18,0 %, військовий збір 1.5 %.

Таким чином, загальна сума нарахованих відсотків по вкладу згідно договору № 13 становить 5614,52 грн., з урахуванням податку та військового збору 18% та 1,5%, який має бути сплачений спілкою, загальна сума, що підлягає виплаті позивачку становить 4519,69 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення відсотків за Договором на суму 5606,25 грн., тому позов в цій частині підлягає до часткового задоволення, а саме на суму 4519,69 грн.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних в зв'язку з невиконанням зобов'язання .

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язальні відносини, що склалися між сторонами на підставі Договору №42 мають майново-грошовий характер, тому у цьому випадку, відповідно до ст. 625 ЦК України позивач має право на відшкодування інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань.

Виконанням проведеним належним чином необхідно вважати отримання коштів кредитором або перерахування їх на його рахунок.

Як вбачається з розрахунку наданого позивачем (а.с.9,22), в останньому він невірно зазначає період з якого необхідно рахувати розмір інфляційних втрат та 3 % річних, крім того, невірно зазначає розмір заборгованості на який необхідно їх нараховувати.

Суд розраховуючи інфляційне збільшення боргу та 3% річних враховує те, що інфляційне збільшення боргу починається з першого дня наступного місяця після останньої сплати боржником боргу в межах заявлених позивачем вимог, оскільки інфляційне збільшенням боргу є збільшення розміру заборгованості у порівняні з попереднім місяцем. Розрахунок інфляційного збільшення боргу проводився з урахуванням Листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997 Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та розмірів індексів інфляції, опублікованих в газеті Урядовий кур'єр .

Судом встановлено, що за підрахунками суду інфляційне збільшення суми боргу за Договором № 42 відсутнє, тому вимога про стягнення інфляційного збільшення суми боргу задоволенню не підлягає.

За підрахунками суду, 3 % річних за Договром № 42 становить 159,00 грн., разом з тим позивачем заявлено позовну вимогу в цій частині на суму 204,55 грн., тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню на суму за підрахунками суду.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь заборгованість в розмірі 2539,61 грн. пайового фонду, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суду надано копію розрахункової книжки вкладника (а.с.23).

Із зазначеного доказу неможливо встановити на виконання умов якого договору вносилися грошові кошти та на яких умовах, тому позов в цій частині до задоволення не підлягає.

З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1409,60 грн.

Керуючись ст.ст. 525,526,530,560,599,611,625,610,626-629,1058 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12,13, 76-81,141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки Глобинська на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за договором про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок ВКЛАД СТРОКОВИЙ № 42 від 21.04.2017 року станом на 14 серпня 2018 року:

-23000,00 (двадцять три тисячі гривень 00 копійок) - заборгованість за договором по вкладу;

-4519,69 (чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять гривень 69 копійок) - відсотки за договором;

-159,00 (сто п'ятдесят дев'ять гривень 00 копійок) - 3% річних за договором, а всього 27678,69 грн. (двадцять сім тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 69 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки Глобинська на користь держави судовий збір в розмірі 1409,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд Полтавської області.

Позивач: ОСОБА_1, (Полтавська обл., Глобинський р-н., с. В.Кринки, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Відповідач: Кредитна спілка "Глобинська" (місцезнаходження: 39001, Полтавська обл., м. Глобине, вул. 1 Травня, 9, код ЄДРПОУ 25173167).

Суддя А. О. Олефір