Справа № 703/2875/18
2/703/1756/18 .
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Опалинської О.П.
при секретарі судового засідання Литвин Г.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Залевківської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Залевківської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 травня 2009 року померла - ОСОБА_2 Після її смерті відкрилася спадщина на будинковолодіння № 7 по вул. Смілянська (Леніна) в с. Залевки Смілянського району Черкаської області та на земельну ділянку площею 0,2426 га, яка розташована в с. Залевки по вул. Смілянська (Леніна) Смілянського району Черкаської області. Після смерті ОСОБА_2 він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус не в змозі видати йому свідоцтво про право власності на спадкове майно оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Тому звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання за ним права власності на спадкове майно за законом, оскільки позбавлений можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Представник Залевківської сільської ради Смілянського району Черкаської області в судове засідання не з'явився, сільський голова надіслав до суду заяву в якій справу просить розглядати без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечує.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
09 травня 2009 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-СР № 115451, яке видане 09 травня 2009 року виконавчим комітетом Залевківської сільської ради Смілянського району Черкаської області (а.с.5).
Із свідоцтва про народження серія ІV-УР № 1700721 виданого 03 червня 1963 року вбачається, що ОСОБА_2 записана матір'ю ОСОБА_3 ( а.с. 6).
Згідно свідоцтва про народження серія ІІ-СР № 352384 виданого 19 серпня 1982 року вбачається, що ОСОБА_4 записана матір'ю ОСОБА_1 ( а.с. 6).
Із свідоцтва про одруження серія І-СР № 009301 вбачається, що ОСОБА_4 уклала шлюб і змінила прізвище на Магура (а.с. 7).
З свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САА № 5945002 від 26 листопада 2003 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія від 03 січня 2004 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником будинковолодіння № 7 по вул. Леніна в с. Залевки Смілянського району Черкаської області (а.с. 8, 9).
З державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 022317 виданого Залевківською сільською радою Смілянського району Черкаської області від 25 листопада 2008 року, вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2426 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель та споруд, що розташована в с. Залевки по вул. Леніна, 7, Смілянського району Черкаської області.
З листа Смілянської державної нотаріальної контори №1921/02-14 від 28 вересня 2018 року вбачається, що після смерті 09 травня 2009 року ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1
Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як передбачено ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.
Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та реєстрації права власності на нього в органах, що її здійснюють позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у нотаріуса після смерті 09 травня 2009 року ОСОБА_2, відтак його звернення до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.
Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З матеріалів справи вбачається факт належності на праві приватної власності майна земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_2 та будинковолодіння, що відповідає вимогам ст. 128 ЦК 1963 року.
Статтею 131 ЦК 1963 рок, згідно якої визначено, що складовою частиною речі є все те, що не може бути відділене від неї без пошкодження і істотного знецінення речі. При переході права на річ складові частини її не підлягають відділенню.
Окрім того, ст. 132 ЦК 1963 року передбачає, що приналежністю є річ, призначена служити головній речі, зв'язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або в законі не встановлено інше.
Відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у нотаріуса після смерті 09 травня 2009 року ОСОБА_2, відтак його звернення до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 131, 132 ЦК в ред. 1963 року, ст.ст. 15, 16,181, 182, 334, 392,1216,1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від
22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування , ст. 125 ЗК України, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Залевківської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на будинковолодіння № 7 по вул. Смілянська (Леніна) в с. Залевки Смілянського району Черкаської області, а саме зазначені в технічному паспорті: літери А,а - житловий будинок (загальна площа 58,1 кв.м., житлова площа 35,6кв.м.); Б - літня кухня, В - сарай, Г - саж, Д - душ, У - вбиральня, К - криниця, № 1-4 огорожа, після смерті ОСОБА_2, яка померла 09 травня 2009 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,2426 га, яка розташована в с. Залевки по вул. Смілянська (Леніна), 7, Смілянського району Черкаської області для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7123782200:01:000:0049, що належала ОСОБА_2, яка померла 09 травня 2009 року на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 022317 виданого 25 листопада 2008 року Залевківською сільською радою Смілянського району Черкаської області.
Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Відповідач: Залевківська сільська рада Смілянського району Черкаської області, місцезнаходження: пров. Щорса, 4, с. Залевки, Смілянський район, Черкаська область.
Головуючий О.П.Опалинська
Суд | Смілянський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2018 |
Оприлюднено | 09.10.2018 |
Номер документу | 76958137 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Опалинська О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні