Ухвала

від 24.09.2018 по справі 757/30803/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30803/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Липковатівського аграрного коледжу ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва за №757/31817/17-к від 07.06.2017 року в рамках кримінального провадження №42016000000002917 від 18.10.2016 року,-

В С Т А Н О В И В :

22.06.2018 року представник Липковатівського аграрного коледжу ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 07.06.2017 року у справі №757/31817/17-к за клопотанням старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , погоджене прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016000000002917, в частині накладення арешту на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га, що розташовані на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області, а саме: кадастровий номер 6324255300:02:000:0185; кадастровий номер 6324255300:02:000:0070; кадастровий номер 6324255300:02:000:0076.

Мотивуючи означене клопотання про скасування арешту майна, суб`єкт звернення вказує, що вказані земельні ділянки відповідно до Інформаційній довідки зДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно № 87913009 від 24.05.2017 перебувають у приватній власності громадянки ОСОБА_5 .Разом з тим рішенням у справі №631/879/16-ц від 09.09.2016 року скасовано наказ Головного управління Держземагенства України в Харківській області №3295-СГ від 26.11.2014 року та визнано недійсним видані на його підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, в тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 6324255300:02:000:0185, визнано недійсним договір купівлі продажу від 24.12.2014 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Окрім того рішенням у справі №631/880/16-ц від 09.09.2016 року скасовано наказ Головного управління Держземагенства України в Харківській області №3179-СГ від 13.11.2014 року та визнано недійсним видані на його підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, в тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 6324255300:02:000:0070, визнано недійсним договір купівлі продажу від 03.03.2015 року укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .. Цим же рішенням визнано недійсним видані на його підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, в тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 6324255300:02:000:0076, визнано недійсним договір купівлі продажу від 24.12.2014 року укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .

Таким чином станом на день винесення ухвали про накладення арешту на майно №757/31817/17-к вказані земельні ділянки не перебували у володіння ОСОБА_5 . Більше того у 1972 року вказані земельні ділянки знаходяться у постійному користуванні Липковатівськорго аграрного коледжу та в наслідок протиправних дій посадових осіб Відділу Держземагенства у Новодолазькому районі Харківської області були переведені до земель запасу. Подальший арешт вказаних земельних ділянок позбавляє заявника можливості зміни цільового призначення земельних ділянок та впорядкування земельної документації.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, проти задоволення клопотання про скасування арешту не заперечує.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням про скасування арешту майна, дійшов до наступного висновку.

З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000002917 від 18.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.364, ч. 3 ст.362 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 08.06.2017 року у справі №757/31817/17-к клопотання старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016000000002917 задоволено.Накладено арешт на нерухоме майно - земельні ділянки, що розташовані на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області,і відповідно до Інформаційній довідки зДержавного реєстру речових прав на нерухоме майно № 87913009 від 24.05.2017 перебувають у приватній власності громадянки ОСОБА_5 . Заборонено ОСОБА_5 , її представникам (у тому числі за довіреністю), іншим особам, у володінні, користуванні яких перебуває зазначене нерухоме майно, розпоряджатися ним будь-яким чином.Заборонено будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене нерухоме майно.

Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Згідно положеннямст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до рішення Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Отже, слідчий суддя в даному випадку враховує процесуальну позицію прокурора щодо відсутності на даний час необхідності в арешті майна, те що вказаний арешт унеможливлює виконання рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від №631/879/16-ц від 09.09.2016 року та №631/880/16-ц від 09.09.2016 року та виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, а відтак приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.167,170-175,309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2017 у справі № 757/31817/17-к на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га, що розташовані на території Бірківської селищної ради Нововодолазького району Харківської області, а саме:

кадастровий номер 6324255300:02:000:0185;

кадастровий номер 6324255300:02:000:0070;

кадастровий номер 6324255300:02:000:0076, а також скасувати заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене нерухоме майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1