Рішення

від 30.08.2018 по справі 810/2980/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 року справа № 810/2980/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівської районної ради Київської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Миронівської районної ради Київської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Миронівської районної ради Київської області, що полягає у незатверджені на сімнадцятій сесії сьомого скликання 17 травня 2018 року Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області;

- визнати Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області затвердженою та такою, що відповідає вимогам діючого законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у Миронівської районної ради Київської області були наявні всі правові підстави для прийняття рішення про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області, оскільки для її затвердження було подано всі необхідні документи та така технічна документація відповідає вимогам чинного законодавства, що підтверджується Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 11.04.2017. Однак, не зважаючи на подання всіх необхідних документів, Миронівська районна рада Київської області не прийняла рішення про затвердження такої документації.

На підставі цього позивач вважає, що відповідач проявляє протиправну бездіяльність щодо не прийняття рішення про затвердження технічної документації, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Миронівською районною радою була опрацьована заява позивача, розроблений проект рішення та розгляд вказаного питання було включено до порядку денного на черговій сесії Миронівської районної ради, що відбулася 17 травня 2018 року. Однак, за результатами поіменного голосування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району, рішення не набрало необхідної кількості голосів, а тому відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення по даному питанню вважається не прийнятим.

Відповідач вважає, що з його сторони відсутня будь-яка бездіяльність, оскільки він діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений законодавством України.

Також відповідач зазначив, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача про затвердження технічної документації, оскільки такі повноваження належать до районної ради, а адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідачем подано до суду заперечення, в яких зазначив, що заперечує проти позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Миронівської районної ради Київської області та просить в цій частині в задоволені позову відмовити. В іншій частині позовних вимог щодо визнання технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр.. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області затвердженою та такою, що відповідає вимогам діючого законодавства, відповідач не заперечує.

В обґрунтування таких доводів відповідач зазначив, що згідно пояснювальної записки Відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області технічна документація пройшла експертизу в Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області 11 квітня 2017 року, відповідає встановленим нормам і правилам та оцінюється позитивно.

А тому, відповідач не заперечує, що згідно абзаців 3 та 4 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, відкриття робіт з реалізацією заходів, передбачених відповідною документацією.

У зв'язку з чим, відповідач у даних запереченнях просить суд врахувати доводи та міркування, викладені у відзиві на позовну заяву в частині заперечень проти позовних вимог щодо визнання бездіяльності ради протиправною, а в іншій частині - не враховувати.

Також, відповідач просив суд розглядати справу за його відсутності.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначила аналогічні доводи, які викладені в позовній заяві.

При цьому, додатково зауважила, що відповідачем повторно допущено протиправну бездіяльність при здійсненні владних управлінських функцій в сфері управління в галузі земельних відносин, що виразилося у безпідставному не прийнятті рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки, що в свою чергу порушує її права на укладення договору оренди земельної ділянки з Відділом Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області.

Третя особа будь-яких письмових пояснень до суду не подала.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання на 30.08.2018.

У судове засідання, призначене на 30.08.2018, учасники справи не з'явились.

Разом з цим, через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 20.12.2016 №10-27019/15-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано гр. ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку 9,5999 га строком на 7 років (кадастровий номер 3222981500:12:007:0005) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Вказаним наказом встановлено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на правах оренди в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки та доручено Відділу Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області укласти договір оренди земельної ділянки.

21.02.2017 між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області укладеного договір оренди земельної ділянки №12/57-17-ДО, відповідно до умов якого позивачу передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 3222981500:12:007:0005, площею 9,5999 га, строком на 7 років.

Пунктом 5 договору оренди земельної ділянки визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря на протязі шести місяців з моменту державної реєстрації права оренди із поданням орендарем у встановленому законом порядку впродовж цього строку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладенням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки. До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі багаторічних насаджень по Київській області, з розрахунку за 1 га площі багаторічних насаджень - 95962 грн. 43 коп., з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 01.01.2017.

21.02.2017 вказана земельна ділянка передана позивачу в оренду строком на 7 років, для ведення фермерського господарства, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 21.02.2017 №15/57-17-ДО.

Відповідно до рішення державного реєстратора Комунального підприємства Миронівської районної ради "Миронівка-реєстр" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.03.2017 №34082625 зареєстровано за позивачем право оренди земельної ділянки.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Межувальник" за замовленням позивача було виготовлено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.04.2017 №154-15 НО, затвердженого в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області, технічна документація з нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно. Зауваження та пропозиції до землевпорядної документації відсутні.

Позивач звернулась до Миронівської районної ради Київської області із заявою про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області, до якої було додано всі необхідні документи, висновки та висновок державної експертизи землевпорядної документації.

Листом від 26.07.2017 №01/30-379 відповідачем було надіслано позивачу витяг з протоколу №3 тринадцятої сесії Миронівської районної ради VII скликання протоколу №16 від 20 липня 2017 року, з якого вбачається, що з питання №25 порядку денного про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області, рішення районною радою не прийнято.

При цьому, в даному протоколі не зазначено жодної причини не прийняття рішення про затвердження технічної документації.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не прийняття рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач звернулась до суду.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 27.12.2017 у справі №371/1132/17 адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Миронівську районну раду Київської області повторно розглянути у встановленому законом порядку проекти рішень "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в оренді для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області" та прийняти рішення про затвердження чи відмову у затвердженні технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в оренді для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 01.03.2018 у справі №371/1132/17 внесено виправлення у дату винесення рішення Миронівського районного суду Київської області по адміністративній справі єдиний унікальний номер 371/1132/17 (провадження № 2-а/371/2/8), шляхом виправлення дати винесення рішення з 27 грудня 2017 року на 09 лютого 2018 року.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Миронівського районного суду Київської області від 27.12.2017 у справі №371/1132/17 та ухвала Миронівського районного суду Київської області від 01.03.2018 у справі №371/1132/17 не оскаржені.

В квітні 2018 року позивач повторно звернулась до Миронівської районної ради Київської області із заявою про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області.

До вказаної заяви були додані наступні документи: оригінал Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області; оригінал висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.04.2017 №154-15 НО; копія рішення Миронівського районного суду Київської області від 27.12.2017; копія ухвали Миронівського районного суду Київської області від 01.03.2018 про виправлення описки.

Листом від 24.05.2018 №01/30-270 відповідачем було надіслано позивачу витяг з протоколу №1 сімнадцятої сесії Миронівської районної ради VII скликання протоколу №20 від 17.05.2018, з якого вбачається, що з питання №17 порядку денного про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області, рішення районною радою не прийнято.

В даному протоколі не зазначено жодної причини не прийняття рішення про затвердження технічної документації.

Вважаючи, що відповідачем допущено бездіяльність, яка виявилась у не прийнятті рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку з неприйняттям на сесії районної ради рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Вирішуючи питання чи допущено відповідачем бездіяльність щодо не прийняття рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з п. "г" ст. 10 Земельного кодексу України організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів відповідно до цього Кодексу належить до повноважень районних рад у галузі земельних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Аналогічне положення містить ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", якою визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах законності.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 43 цього Закону виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення вважається прийнятим, якщо воно прийнято більшістю депутатів від загального складу ради.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 травня 2018 року Миронівською районною радою Київської області на сімнадцятій сесії сьомого скликання розглядалось питання щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області, яке було включено до порядку денного під №17.

Таке питання розглядалось на підставі таких документів:

- заяви ОСОБА_1 від 13.04.2018, до якої було додано: оригінал технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки яка знаходиться в оренді для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Грушевської сільської ради Миронівського району Київської області; оригінал висновку державної експертизи землевпорядної документації; завіреної копії рішення Миронівського районного суду Київської області від 27.12.2017; завіреної копії ухвали Миронівського районного суду Київської області від 01.03.2018;

- листа Відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 30.06.2017 з додатками: проект рішення від 20.07.2017; пояснювальна записка;

- проекту рішення від 17.05.2018.

Як вбачається з витягу з протоколу №1 сімнадцятої сесії Миронівської районної ради VII скликання протоколу №20 від 17.05.2018 та поіменного голосування по питанню порядку денного №17, за наслідками розгляду питання про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в оренді для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області, депутати Миронівської районної ради голосували: "За" - немає, "Проти" - 13, "Утримались" - 9, "Не голосували" - 0. Рішення не прийнято.

Отже, за наслідками розгляду такого питання Миронівською районною радою Київської області рішення не прийнято, оскільки не набрало більшої кількості голосів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

В той же час, суд наголошує на наступному, зі змісту наведених конституційних та законодавчих положень вбачається, що питання щодо розгляду питання про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення має здійснюватися в порядку та строки, встановлені законом. Зволікання у його проведенні за певних умов та обставин може розцінюватися як протиправна бездіяльність.

Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.06.2017 у справі №21-1393а17.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було розглянуто питання щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області.

Однак, за наслідками розгляду такого питання рішення не прийнято, оскільки не набрало більшої кількості голосів загального складу ради.

Суд погоджується з позивачем, що відповідач не прийняв рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Проте, враховуючи, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень це відсутність будь-яких дій, які суб'єкт владних повноважень мав би вчинити, але не вчинив, а з викладеного вище вбачається, що відповідач розглядав питання щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на сімнадцятій сесії Миронівської районної ради VII скликання, однак за таке рішення не проголосувало більшої кількості голосів від загального складу районної ради, суд приходить до висновку, що зі сторони відповідача відсутня будь-яка бездіяльність, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Щодо вимог позивача про визнання Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області, затвердженою та такою, що відповідає вимогам діючого законодавства, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про землеустрій" оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу і прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та основного засобу виробництва, а також при здійсненні цивільно-правових угод, для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, справляння державного мита та в інших випадках, визначених законом.

Залежно від призначення оцінки земель проводиться економічна та грошова оцінка земель за методиками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру плати за землю (податку та орендної плати) використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Правові засади проведення оцінки земель визначає Закон України "Про оцінку земель", який спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ст. 3 цього Закону об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Обов'язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок врегульовано статтею 13 Закону України "Про оцінку земель".

Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Статтею 21 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є об'єктом обов'язкової державної експертизи.

Статтею 35 цього Закону передбачено, що результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з ч. 7 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності. Процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України. Зокрема, це прийняття уповноваженим органом влади рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель (укладання договору заінтересованими особами), розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

При цьому затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, належить до повноважень районних рад.

Статтею 10 Земельного кодексу України також передбачено, що до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить: а) розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад; в) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; г) забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель; ґ) організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів; е) вирішення земельних спорів; е-1) встановлення та зміна меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району; є) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Як було встановлено судом, в квітні 2018 року позивач повторно звернулась до Миронівської районної ради Київської області із заявою про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області.

До вказаної заяви були додані наступні документи: оригінал Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області; оригінал висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.04.2017 №154-15 НО; копія рішення Миронівського районного суду Київської області від 27.12.2017; копія ухвали Миронівського районного суду Київської області від 01.03.2018 про виправлення описки.

Так, згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.04.2017 №154-15 НО, затвердженого в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області, технічна документація з нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно. Зауваження та пропозиції до землевпорядної документації відсутні.

Крім того, як вбачається з пояснювальної записки Відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області технічна документація пройшла експертизу в Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області 11 квітня 2017 року та відповідає встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно.

Також, з проекту рішення сесії Миронівської районної ради Київської області від 17.05.2018 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в оренді для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Грушевської сільської ради Миронівського району Київської області" вбачається, що даним проектом запропоновано затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в оренді для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Грушевської сільської ради Миронівського району Київської області, має позитивний висновок державної експертизи, суд приходить до висновку, така технічна документація підлягає затвердженню відповідачем відповідно до вимог ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі судом враховано, що відповідач визнав позовні вимоги позивача щодо визнання технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області затвердженою та такою, що відповідає вимогам діючого законодавства.

При цьому, відповідач не заперечив, що згідно абзаців 3 та 4 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, відкриття робіт з реалізацією заходів, передбачених відповідною документацією.

Отже, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку про те, що у відповідача виникає обов'язок затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області, оскільки така технічна документація має позитивний висновок державної експертизи.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 ч. 4 ст. 245 КАС України).

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, приймаючи до уваги встановленні під час розгляду справи обставини, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області.

При цьому, суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

У постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі №804/14800/14 зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру та сплатив судовий збір у загальній сумі 1409,60 грн.

Враховуючи те, що позов задоволено частково (задоволено одну вимогу немайнового характеру), виходячи з принципу пропорційності щодо розподілу судових витрат, частка судового збору, яка підлягає присудженню на користь позивача становить 704,80 грн., яка повинна бути стягнута за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Миронівської районної ради Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Миронівську районну раду Київської області затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться в оренді гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, та розташована за межами населеного пункту на території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Миронівської районної ради Київської області (код ЄДРПОУ 04054814).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.