Рішення

від 01.10.2018 по справі 805/3755/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 р. Справа№805/3755/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В.,за участю: секретаря судового засідання Шемет Я.О., представників позивача Розсохи І.В., Літвиненка О.В., представника відповідача Кудлаєнко В.Г. розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Слов'янськ адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кабріоль ЛТД до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанови та припису, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Кабріоль ЛТД звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанови та припису.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 13.12.2017 року по 14.12.2017 рік відповідачем було проведено перевірку ТОВ Кабріоль ЛТД щодо додержання позивачем законодавства про працю. За результатами перевірки було складено акт № 05-16-3368/0081 від 14.12.2017 року, відповідачем встановлено порушення позивачем вимог частини 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску до роботи ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення центрального органу виконавчої влади. На підставі вказаного акту та абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України відповідачем було прийнято оскаржувану постанову від 09.01.2018 року № 05-16-3368/0081/9 про накладання на позивача штрафу у розмірі 96 000,00 грн. Окрім того, відповідачем 15.01.2018 року складено припис про усунення виявлених порушень, яки зобов'язано директора ТОВ Кабріоль ЛТД Розсоху І.В. усунути вищевказані порушення.

Позивач не погоджується з вищевказаною постановою та приписом, оскільки вважає такі рішення протиправними з огляду на те, що підстави для проведення інспекційного відвідування не є належними, допустимими та правомірними. Також позивач вказує на порушення порядку накладення штрафу в частині розгляду відповідної справи про накладення штрафу. Окрім того, позивач зазначив, що відносини між ТОВ Кабріоль ЛТД та ОСОБА_4 не мали ознак трудових, оскільки: особа залучалась для виконання конкретних роботи, а саме надання послуг з підпису митних декларацій своїм електронним ключем; особа не мала постійного окремого робочого місця; ОСОБА_4 не підпорядковувалась внутрішньому трудовому розпорядку підприємства та час її роботи не був регламентований; виплати вказаній особі здійснювались по факту виконаних робіт; остання не мала начальників, а її робота обмежувалась виключно умовами договору. Разом з цим, позивач, посилаючись на приписи статті 250 Господарського кодексу України, зазначив, що на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, минуло вже більше року із дня скоєння правопорушення, у зв'язку з чим, адміністративно-господарські санкції у вигляд штрафу накладені відповідачем із порушенням відповідних строків.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову від 09.01.2018 року № 05-16-3368/0081/9 та припис від 15.01.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2018 року відкрито провадження у даній справі із визначенням порядку розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання. В ухвалі було запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.

03 липня 2018 року представником Головного управління Держпраці у Донецькій області надано відзив на позовну заяву із доказами в його обґрунтування. Відзив вмотивовано тим, що у грудні 2017 року працівниками відповідача було проведено інспекційне відвідування ТОВ Кабріоль ЛТД . За результатами відвідування було встановлено порушення позивачем вимог частин 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску до роботи ОСОБА_4 без укладення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади про прийняття останньої на роботу. На підставі вказаного акту та абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України відповідачем було прийнято постанову від 09.01.2018 року № 05-16-3368/0081/9 про накладання на позивача штрафу у розмірі 96 000,00 грн. та складено припис від 15.01.2018 року про усунення виявлених порушень, яки зобов'язано директора ТОВ Кабріоль ЛТД Розсоху І.В. усунути вищевказані порушення.

Відповідач вважає, що дії та рішення щодо накладення штрафу на позивача вчинені (прийняті) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому вимоги ТОВ Кабріоль ЛТД є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

18 липня 2018 року судом постановлена ухвала про витребування доказів з Головного управління Держпраці у Донецькій області.

01 серпня 2018 року судом задоволено клопотання представника позивача та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, про що постановлена ухвала.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, в обґрунтування чого надав пояснення аналогічні тим, що викладені у заявах по суті справи. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, в обґрунтування чого надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд встановив наступне.

07 грудня 2017 року начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області, відповідно до пп. 3, 6 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України , за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з джерел, зазначених у пп. 1, 2, 4-7 п. 5 (на підставі пп. 6 п. 5 інформації ДФС про факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення контрольних повноважень), за інформацією ДФСта її територіальних органів (лист № 27953/10 від 26.10.2017 року), видано наказ № 2142 про проведення інспекційного відвідування ТОВ Кабріоль ЛТД (а.с. 68).

На підставі вищевказаного наказу видано направлення на перевірку від 07.12.2017 року № 044/8741 про проведення інспекційного відвідування позивача з 13.12.2017 року по 14.12.2017 рік (а.с. 9).

З 13.12.2017 року по 14.12.2017 рік інспекторами Головного управлінням Держпраці у Донецькій області, проведено інспекційне відвідування ТОВ Кабріоль ЛТД щодо додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За результатами відповідного заходу, відповідачем встановлено, що між позивачем та ОСОБА_4 було укладено цивільно-правову угоду №2ОК від 14.06.2016 рок, термін дії угоди до 14.06.2017 року. У відповідності до предмету договору ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання підписувати митні декларації своїм електронним ключем, при цьому переконатися, що декларація надійшла на оформлення до митного органу. Головне управління Держпраці у Донецькій області дійшло висновку, що в даному випаду предметом договору є виконання ОСОБА_4 певної роботи у відповідності до обраного основого виду діяльності ТОВ Кабріоль ЛТД . Праця за вказаною угодою не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності всього товариства з систематичним виконання трудових функцій у період з 14.06.16 по 14.07.17. На думку відповідача вищевказана особа виконувала функції (роботу) агента з митного оформлення вантажів та товарів, яка належить до професійного групи Фахівці . Таким чином, відповідач посилаючись на п. 1 статті 418 Митного кодексу України, дійшов висновку про порушення позивачем вимог частин 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (а.с. 10-18).

З урахуванням вищевказаного акту та на підставі абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, Головним управлінням Держпраці у Донецькій області складено постанову від 09 січня 2018 року № 05-16-3368/0081/9 про накладання на позивача штрафу у розмірі 96 000,00 грн. та 15.01.2018 видано припис про усунення виявлених порушень, яки зобов'язано директора ТОВ Кабріоль ЛТД Розсоху І.В. усунути вищевказані порушення (а.с. 23, 28).

Позивач оскаржує вищевказані постанову та припис Головного управління Держпраці у Донецькій області, як такі, що прийняті (складені) з порушенням вимог чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

У відповідності до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю (пункт 1); за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту пункт 3); за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень (пункт 6).

Судом встановлено, що 26.10.2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області на адресу Головного управління Держпраці у Донецькій області спрямована інформація щодо наявності трудових відносин між митними брокерами та агентами з митного оформлення без належного оформлення таких відносин за 3-4 квартали 2016 року, а саме: ТОВ Кабріоль ЛТД має взаємовідносини з ОСОБА_4 за цивільно-правовим договором підряду від 14.06.16 № 2ОК. Відповідного із договором підряду ОСОБА_4 надала послуги по відправленню в бази митних органів електронних копій з 14.06.16 по 14.06.17. ГУ ДФС України в Донецькій області робить висновок про порушення позивачем у справі оформлення трудових відносин між митним брокером та агентом з митного оформлення, тому просить Головне управління Держпраці у Донецькій області а межах компетенції, вжити заходи відповідно до норм діючого законодавства України (а.с. 66).

Таким чином, враховуючи наведене та беручи до уваги наявність відповідної інформації з ДФС, суд дійшов висновку, що інспекційне відвідування проведено на підставі та в межах повноважень, що визначені нормами чинного законодавства.

Стосовно суті встановленого порушення законодавства про працю, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України Про зайнятість населення № 5067-VI від 05.07.2012 року, відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , іншими актами законодавства.

Частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Судом встановлено, що між ТОВ Кабріоль ЛТД , в особі директора Розсохи І.В. (замовник за договором) та фізичною особою ОСОБА_4 (виконавець за договором) було укладено цивільно-правовий договір від 14.06.2016 року № 2 ОК (а.с. 31), у відповідності до умов якого вищевказана особа бере на себе зобов'язання підписувати митні декларації своїм електронним ключем, при цьому переконатися, що декларація надійшла на оформлення до митного органу. Виконання відповідних обов'язків на свій ризик, самостійно організовувати свою роботу та не підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку товариства і трудового законодавства (п. 2.3., 2.4. договору). Згідно із п. 3 договору, винагорода за результатами надання послуг складає двісті гривень. Також складається акт виконаних робіт. Сума договору складає 2400,00 грн.

На виконання вищевказаного цивільно-правового договору сторонами складено та підписано акти виконаних робіт.

Також, судом встановлено, що на виконання пункту 3 Оплата робіт цивільно-правового договору ТОВ Кабріоль ЛТД здійснило розрахунок з ОСОБА_4 за фактично виконані роботи, що підтверджується платіжними дорученнями № 1225 від 19.07.2047 року та № 1228 від 01.08.2017 року.

У відповідності до статті 416 Митного кодексу України, митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний брокер провадить митну брокерську діяльність у будь-якому органі доходів і зборів України.

У відповідності до статті 418 Митного кодексу України, агент з митного оформлення - це фізична особа - резидент, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов'язані з пред'явленням органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Агент з митного оформлення має право виконувати свої функції з пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та митного оформлення, у будь-якому органі доходів і зборів України.

Таким чином повноваження агента з митного оформлення не відрізняються від повноважень митного брокера.

Як вже зазначалося судом у безпосередні обов'язки ОСОБА_4 входило підписування митних декларацій своїм електронним ключем, при цьому остання повинна була переконатися, що декларація надійшла на оформлення до митного органу.

Приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 фактично виконувала повноваження агента з митного оформлення, оскільки підписання митних декларацій електронним ключем є одним з етапів митного оформлення, тобто, надавання послуг з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Закон України від 5 квітня 2007 року №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Статтею 2 Закону № 877-V визначена сфера дії цього Закону.

Так, згідно частини 4 статті 2 Закон №877-V заходи контролю здійснюються, в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Стаття 8 Закону № 877 визначає повноваження та обов'язки органу державного нагляду (контролю).

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані:

повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб'єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб'єктів господарювання;

ознайомити керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

Згідно із пунктами 6, 7 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

У разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях можуть залучатися (за згодою керівника об'єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники профспілок, їх організацій та об'єднань профспілок, члени яких працюють в об'єкта відвідування, організацій роботодавців та їх об'єднань.

Пунктом 11 Порядок № 295 визначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

У відповідності до пункту 12 Порядок № 295, вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Згідно із пунктом 22 Порядку № 295 матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Отже, з наведених приписів норм чинного законодавства, що регламентує порядок проведення інспекційного відвідування, вбачається дуже великий об'єм прав та обов'язків інспекторів праці під час здійснення інспекційного відвідування, в тому числі збирання та зберігання матеріалів перевірки, що свідчать про правопорушення з боку об'єкта відвідування.

Таким чином, суд критично ставиться до висновків відповідача про порушення позивачем частини 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, оскільки такі висновки фактично зроблені на підставі інформаційного листа ДФС та не підтверджуються жодними доказами, що зібрані під час інспекційного відвідування та свідчать про надання ОСОБА_4 послуг з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, а саме підписання митних декларацій електронним ключем.

Окрім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі - Порядок № 509).

У відповідності до пункту 6 Порядку № 509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7 Порядку № 509).

Згідно з абзацом 2 пункту 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Отже, з наведених приписів Порядку № 509 вбачається, що уповноважені посадові особи повинні письмово повідомити суб'єкта господарювання та роботодавця про дату, час та місце розгляду справи не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду. Справу може бути розглянуто без участі представника лише у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку № 509.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивача повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу, що відбувся 09.01.2018 року, лише 09.01.2018 року, тобто, безпосередньо у день розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 80 оборотна сторона). Більш того, в матеріалах справи наявні докази того, що позивача надавав відповідачу клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (а.с. 60, 61). Проте, Головне управління Держпраці у Донецькій області відмовило у задоволенні вказаного клопотання із посиланням на його необґрунтованість (а.с. 62).

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем порушений порядок розгляду справи про накладення штрафу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, враховуючи принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпраці у Донецькій області від 09.01.2018 року № 05-16-3368/0081/9 про накладення на ТОВ Кабріоль ЛТД штрафу у розмірі 96 000,00 грн. є протиправною, оскільки складена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що регулюють спірні правовідносини, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Стосовно складеного відповідачем припису від 15.01.2018 року про усунення виявлених порушень, яким зобов'язано директора ТОВ Кабріоль ЛТД Розсоху І.В. усунути вищевказані порушення, суд зазначає наступне.

Згідно статті 7 Закону України № 877-V , на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Частиною 1 статті 12 Закону України № 877 встановлено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Аналізуючи зміст спірного припису суд звертає увагу, що він не містять визначення способу усунення виявлених правопорушень.

Згідно ст. 188 - 4 КУпАП, невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів тягне за собою накладення штрафу на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ЗУ Про охорону праці державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Пунктом 3 частини 1 статті 39 Закону встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.

Також відповідно до пункту 7 статті 7 Закону № 877 зазначено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У відповідності до пункту 23 Порядку № 295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Приймаючи до уваги наведене, та враховуючи, що між ТОВ Кабріоль ЛТД та ОСОБА_4 на час інспекційного відвідування вже були відсутні будь-які правовідносини, взагалі незрозуміло, яким саме чином позивач повинен виконати вимоги припису, а саме усунути порушення вимог частини 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску до роботи ОСОБА_4 без укладення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади про прийняття останньої на роботу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис внесено відповідачем з використанням повноважень останнього без мети, з якою це повноваження надано, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Також, у відповідності до пункту 24 Порядку № 295 припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Судом встановлено, що позивачем складено відповідні зауваження, які надійшли на адресу відповідача 16.01.2018 року. Головним управлінням Держпраці у Донецькій області розглянуті вказані зауваження до акту та надано відповідь 18.01.2018 року.

Отже, приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, які передбачають складання припису наступного дня після розгляду зауважень (18.01.18), суд дійшов висновку, що внесення припису 15.01.2018 року, тобто до розгляду відповідних зауважень, є порушенням норм чинного законодавства.

Підсумовуючи суд зазначає, що постановою Апеляційного суду Донецької області від 10.09.2018 року у справі № 234/1268/18, скасовано постанову Краматорського міськрайонного суду Донецької області від 11 квітня 2018 року щодо Розсохи І.В., а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях Розсохи І.В. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Задовольняючи апеляційну скаргу, Апеляційний суд Донецької області зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення констатує лише факт укладення окремого цивільно-правового договору з іншою особою. Факт того, що певні особи були допущені до роботи у протоколі не відображено, тоді як час і місце вчинення правопорушення є обов'язковими складовими протоколу відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. На підтвердження цих обставин суду доказів не надано. Матеріалами справи встановлено, що перевірку проведено 14 грудня 2017 року на підставі наказу №2142 від 07.12.2017 року. Таким чином, під час проведення перевірки інспектор праці не міг встановити фактичний допуск ОСОБА_4 до роботи без трудового договору, оскільки строк дії цивільно-правового договору з останньою сплинув 14 червня 2017 року.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вказав, що укладений договір між ТОВ Кабріоль ЛТД та ОСОБА_4 за предметом договору свідчить про його цивільно-правовий характер, з огляду на те, що спрямований на виконання певної роботи. Ще однією рисою, притаманною саме цивільно-правовим договорам, є те, що виконані роботи здаються за актом.

Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

У відповідності до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (частина 3 вказаної статті).

Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 65 Господарського кодексу України, для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами (частина 3 статті 65 ГК України).

Згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Розсоха І.В. є керівником ТОВ Кабріоль ЛТД з 05.09.2011, тобто, осібою, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Отже, Розсоха І.В. є керівником ТОВ Кабріоль ЛТД , діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами.

У відповідності до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, враховуючи обов'язковість вищевказаної постанови Апеляційного суду Донецької області в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, суд дійшов висновку про відсутність порушення вимог частин 1 та 3 статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску до роботи ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з боку ТОВ Кабріоль ЛТД .

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, враховуючи принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Кабріоль ЛТД до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанови та припису підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем сплачений судовий збір за подання даного адміністративного позову у розмірі 3524,00 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Кабріоль ЛТД до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування постанови та припису - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області від 09 січня 2018 року № 05-16-3368/0081/9 про накладання на товариство з обмеженою відповідальністю Кабріоль ЛТД штрафну у розмірі 96 000,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Донецькій області від 15 січня 2018 року № 05-16-3368/0081/0001 про усунення виявлених порушень з боку товариства з обмеженою відповідальністю Кабріоль ЛТД .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області (місцезнаходження: вулиця Прокоф'єва, будинок 82, місто Покровськ, Донецька область, 85302, код ЄДРПОУ 39790445) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Кабріоль ЛТД (місцезнаходження: вул. Лікарняна, буд. 17, кв. 43, м. Краматорськ, Донецька область, 84306, код ЄДРПОУ 37850355) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 01 жовтня 2018 року.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лазарєв В.В.